Єдиний державний реєстр судових рішень 20.01.2012 Справа № 2а/2570/32/2012
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 січня 2012 р.
м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючої судді Тихоненко О.М.,
при секретарі Тищенко М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Завод «Будмаш» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И В :
05.01.2012 Публічне акціонерне товариство «Завод «Будмаш» (далі позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Прилуцької обєднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі Прилуцька ОДПІ) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000172304/714 від 31.08.2011. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що останнім не було допущено порушень норм Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі ПК України) та Прилуцька ОДПІ неправомірно прийшла до висновку щодо завищення заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року на 86412,00 грн., оскільки при проведенні перевірки перевіряючими використовувались лише первинні документи за квітень та травень 2011 року, хоча повинні були ознайомитись з первинними документами за попередні періоди, відображені в додатку № 2 до Декларації за травень 2011 року, тим більше, що вказана вище сума була вже підтверджена до бюджетного відшкодування працівниками Прилуцької ОДПІ при попередніх перевірках. Тобто, на момент складання акту перевірки від 16.08.2011 Прилуцька ОДПІ вже мала всі підстави для підтвердження бюджетного відшкодування в сумі 86412,00 грн., так як висновки про це були зроблені працівниками Прилуцької ОДПІ та відображені в Довідці від 20.07.2010 № 719/23/00240307 на суму 34699,00 грн., в довідці від 17.12.2010 № 1361/23/00240307 на суму 25713,00 грн. та в довідці від 14.02.2011 № 206/23/00240307 на суму 26000,00 грн. Фактично сплачений постачальникам товарів податок на додану вартість за квітень, вересень, листопад 2010 року підтверджений вищезазначеними довідками, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини зазначені в позові.
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, просили в їх задоволенні відмовити повністю та зазначили, що дії працівників Прилуцької ОДПІ є правомірними, оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено відповідно до вимог ПК України, оскільки позивачем допущені порушення ПК України.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Судом встановлено, що 16.08.2011 Прилуцькою ОДПІ, на підставі п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78, п.п. 200.11 ст. 200 ПК України та п. 3, п.п. 1 п. 5 постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1238 «Про затвердження переліку достатніх підстав, які надають податковим органам право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування такого податку» проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 рокуу розмірі 98061,00 грн., заявленої до відшкодування на рахунок платника у банку, відповідно до затвердженого плану перевірки.
За результатами позапланової виїзної перевірки складено акт від 16.08.2011 № 1017/23-00240307 (далі акт перевірки) (а.с. 7-9).
Перевіркою встановлено порушення позивачем:
перевіркою підтверджено відображене позивачем у декларації за травень 2011 року бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 11649,00 грн. та відємне значення в сумі 59713,00 грн.
в порушення п. 200.4 ст. 200 ПК України позивачем завищено заявлену суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2011 року на 86412,00 грн.
Не погоджуючись з висновками в акті перевірки позивачем до Прилуцької ОДПІ подано заперечення від 22.08.2011 № 5/0-519 на акт перевірки (а.с. 10), Прилуцька ОДПІ 31.08.2011 надала відповідь на заперечення за № 15527/23-413, в яких залишила заперечення без задоволення, а акт перевірки без змін (а.с. 11).
На підставі акта перевірки Прилуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 31.08.2011 № 0000172304/714, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 86 412,00 грн. (а.с. 12).
Не погоджуючись з винесеним Прилуцькою ОДПІ податковим повідомленням-рішенням, позивач 08.09.2011 подав до Державної податкової адміністрації в Чернігівській області скаргу № 5/0-555, Державна податкова адміністрація в Чернігівській області рішенням від 26.10.2011 № 1952/10/25-020 залишила без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення, а скаргу позивача без задоволення (а.с. 45-47).
Не погоджуючись з рішенням Державної податкової адміністрації в Чернігівській області позивачем подана скарга до Державної податкової служби України, рішенням про результати розгляду скарг від 28.11.2011 № 7350/7/10-2115 Державна податкова служба України залишає без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення та рішення Державної податкової адміністрації в Чернігівській області, а скаргу позивача без задоволення (а.с. 48-51).
Позивачем поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування, яким заявлено до відшкодування суму податку на додану вартість (далі - ПДВ) у травні 2011 року в розмірі 98061,00 грн.
Відповідно до Додатку 2 до податкової декларації з ПДВ за травень 2011 року сума бюджетного відшкодування сформована за рахунок частин відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту, що виникли у березні, серпні, жовтні 2010 року та квітні 2011 року на суму 98061,00 грн.
Згідно п. 200.4 ст. 200 ПК України якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має відємне значення, то:
а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобовязання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б)залишок відємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Позивачем поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування та заявлено до відшкодування ПДВ у травні 2011 року в сумі 98061,00 грн., а за даними перевірки обсягу сплати податкового кредиту у березні 2010 року, серпні 2010 року, жовтні 2010 року та квітні 2011 року становить 11 649,00 грн.
Отже, позивачем в порушення вимог п. 200.4 ст. 200 ПК України завищено суму ПДВ бюджетного відшкодування у травні 2011 року на 86412,00 грн.
Відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України від 24.05.2011 № 306 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість (відємного значення податку на додану вартість)» перевірка правомірності нарахування сум бюджетного відшкодування ПДВ охоплює декларації починаючи з попередніх звітних (податкових) періодів, в яких виникло відємне значення ПДВ до звітного (податкового) періоду, за який задекларовано бюджетне відшкодування ПДВ, включно. Тобто у даному випадку за березень 2010 року, серпень 2010 року, жовтень 2010 pоку та квітень 2011 року.
З акту перевірки вбачається, що в ході проведення перевірки використовувались документи за квітень-травень 2011 року, так як уже були перевірені, та підтверджені податковий кредит і відємне значення:
-за березень 2010 року при перевірці з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2010 року (155695,00 грн.);
-за серпень 2010 року при перевірці з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2010 року (128606,00 грн.);
-за жовтень 2010 року при перевірці з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за листопад 2010 року (126309,00 грн.).
Позивачем 31.03.2011 подані до Прилуцької ОДПІ уточнюючі розрахунки податкових зобовязань з ПДВ у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок, якими зменшено заявлені у квітні, вересні та листопаді 2010 року суми бюджетного відшкодування, та як наслідок збільшені залишок відємного значення (рядок 26) відповідних періодів :
-уточнюючий розрахунок від 31.03.2011 № 9001634668 за квітень 2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування та збільшено залишок відємного значення в розмірі 155695,00 грн.;
-уточнюючий розрахунок від 31.03.2011 № 9009001635201 за вересень 2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування та збільшено залишок відємного значення в розмірі 128606,00 грн.;
-уточнюючий розрахунок від 31.03.2011 № 9001635276 за листопад 2010 року, яким зменшено суму бюджетного відшкодування та збільшено залишок відємного значення в розмірі 126309,00 грн.
Тобто, подаючи уточнюючі розрахунки на зменшення бюджетного відшкодування позивач тим самим відмовився від отримання бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку у квітні, вересні та листопаді 2010 року, в яких платник заявляв відємні значення, що виникли у березні (у т.ч. 34 699,00 грн.), серпні (у т.ч. 25 713,00 грн.), жовтні 2010 року (у т.ч .26 000,00 грн.) відповідно. Уточнені суми потрапили в рядок 26 декларації «Залишок відємного значення» і платник ними скористається, коли по результатам діяльності виникне позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання то податкового кредиту.
Заявляючи у травні 2011 року частини сум відємних значень за березень, серпень та жовтень 2010 року, що заявлялися у квітні, вересні та листопаді 2010 року, позивачем не враховано, що оплата даних сум постачальникам повинна відбутись у попередньому періоді (тобто у квітні 2011 року). А як вказано вище, попередніми перевірками встановлено, що дані суми були оплачені постачальникам у березні, серпні та жовтні 2010 року відповідно. В ході перевірки за травень 2011 року не встановлено наявність кредиторської заборгованості позивача перед постачальниками у квітні 2011 року, яка б виникла ще у березні, серпні та жовтні 2010 року.
Відповідно до п. 200.1 ст. 200 ПК України сума ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Відповідно до п. 200.3 ст. 200 ПК України при відємному значені суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
У відповідності до пункту 200.4 статті 200 ПК України, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).
Тобто, якщо за результатами звітного періоду виникло відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту, то зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду. А коли і в наступному звітному періоді виникає відємне значення, то платник повинен заявити до бюджетного відшкодування частину такого відємного значення в розмірі оплати постачальникам. Тобто у випадку, коли сума податку, фактично сплачена постачальникам дорівнює відємному значенню попереднього звітного періоду повністю, то у наступному звітному періоді платник повинен заявити до бюджетного відшкодування всю суму відємного значення попереднього звітного періоду.
Тому, якщо платник заявляє бюджетне відшкодування відповідно вищенаведених законодавчих норм, то на залишку не повинно бути відємне значення минулого періоду (відмінного від попередного), що було оплачено у тому ж минулому періоді. На залишок відносяться суми, що залишаються неоплаченими, тобто кредиторська заборгованість, і по мірі оплати в наступних періодах заявляється до бюджетного відшкодування.
Тобто заявлена позивачем у травні 2011 року сума бюджетного відшкодування повинна включати в себе частинини відємних значень минулих періодів (у разі оплати кредиторської заборгованості) та попереднього періоду, що оплачені у квітні 2011 року.
А як вказано вище, попередніми перевірками встановлено, що частини відємних значень за березень, серпень та жовтень 2010 року були оплачені постачальникам у березні, серпні та жовтні 2010 року відповідно. В ході перевірки за травень 2011 року не встановлено наявність кредиторської заборгованості позивача перед постачальниками у квітні 2010 року, яка б виникла ще у березні, серпні та жовтні 2010 року. Тому дані суми включаються до залишку відємного значення та будуть зараховані у зменшення податкових зобовязань в наступних податкових періодах.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 ПК України у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь- який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Тобто, за допомогою уточнюючого розрахунку платник має право виправити самостійно виявлену у податковій декларації помилку.
Позивач, подавши 31.03.2011 уточнюючі розрахунки за квітень, вересень та листопад 2010 року, виправив самостійно виявлену помилку у податкових деклараціях за квітень, вересень та листопад 2010 року та зменшив суму бюджетного відшкодування цих періодів, а потім заявив до бюджетного відшкодування у декларації за травень 2011 року знову ці суми, що суперечить попереднім діям - подання уточнюючих розрахунків, оскільки самостійно виявлену помилку в податковій декларації можна виправити уточнюючим розрахунком, а не навпаки, помилку в уточнюючому розрахунку - податковою декларацією.
Відповідно до п. 1.7. ст. 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (далі - Закон) податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Підпунктом 7.4.5. пункту 7.4 статті 7 Закону передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до п.п. 7.7.1. п. 7.7 ст. 7 Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п.п 54.3.2 п. 54.3. ст. 54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо: дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.
Відповідно до п.7 підрозділу 10 pозділу XX Перехідних положень ПК України встановлено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.
Пунктом 200.6 статті 200 ПК України передбачено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобовязань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.
З огляду на встановлене, Прилуцька ОДПІ обґрунтовано та правомірно в акті перевірки прийшла до висновку про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на 86412,00 грн.
Частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Докази надані позивачем не підтверджують обставини, на які він посилається в адміністративному позові, та були спростовані доводами відповідача, які знайшли своє підтвердження в судовому засіданні та в матеріалах справи.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що Прилуцькою ОДПІ, як субєктом владних повноважень доведено правомірність винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Таким чином позовні вимоги про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 31.08.2011 № 0000172304/714 з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, задоволенню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддяпідпис О.М. Тихоненко
З оригіналом згідно
Постанова суду від 17.01.2012 не набрала законної сили.
Суддя О.М. Тихоненко
<Поле для вводу тексту >
Судове рішення № 21082359, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 20.01.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2570/32/2012. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: