19.01.2012 Справа № 2а/2570/57/2012
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
<Список >
18 січня 2012 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого суддіТкаченко О.Є.,
за участю секретаря Серкіної О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,
В С Т А Н О В И В :
10.01.2012 року Державна податкова інспекція у м. Чернігові (далі ДПІ у м.Чернігові) звернулась до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1.) про стягнення з відповідача податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб від отриманого платником доходу внаслідок прийняття ним у спадщину майна, коштів, майнових чи не майнових прав в розмірі 366,50 грн. Свої вимоги позивач мотивує тим, що відповідно до пп. 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, та платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку та дотримання вимог податкового законодавства. Однак відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі вносить податки до бюджету, внаслідок чого має податковий борг.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив задовольнити, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Відповідач в судове засідання не зявився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, поважності причин неявки суду не повідомив.
Згідно із ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків зобовязані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом, та платник податку несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податку та дотримання вимог податкового законодавства.
Станом на день розгляду справи за ОСОБА_1 рахується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб від отриманого платником доходу внаслідок прийняття ним у спадщину майна, коштів, майнових чи не майнових прав в розмірі 366,50 грн.
Відповідно до п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а у разі їх недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Судом встановлено, що в ході проведення деклараційної кампанії гр.ОСОБА_1 подана декларація від 29.04.2011 року № 4268 (а.с. 5-8).
Так, ОСОБА_1 у 2010 році отримав спадщину від члена сімї другого ступеня споріднення, а саме: квартиру № 5, що знаходиться в АДРЕСА_1 та належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого Виконавчим комітетом Чернігівської міської ради 22 квітня 2010 року і зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27 квітня 2010 року Комунальним підприємством Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації Чернігівської обласної ради 27 квітня 2010року за № 16282 в книзі за № 226, про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно за № 25982398. Однокімнатна квартира, загальною площею 30,8 кв. метрів, з них 17,2 кв. метр житлової площі (а.с. 9).
Оподаткування доходу, отриманого платником податку внаслідок прийняття ним у спадщину коштів, майна, майнових чи немайнових прав, регламентувалось Законом України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 року № 889 (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон України № 889).
Статтею 13 Закону України № 889 встановлені ставки для оподаткування доходів, отриманих платником податку внаслідок прийняття у спадщину коштів, майна, майнових чи не майнових прав, а саме: 0%,5%,15% та 30%.
Ставка оподаткування встановлюється в залежності від обєкту спадщини та ступеня споріднення спадкоємця із спадкодавцем.
Підпунктом 1.20.4 п. 1.20 ст. 1 Закону України № 889 передбачено, що членами сімї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки та батьки її чоловіка або дружини, діти як такої фізичної особи, так і її чоловіка або дружини, у тому числі усиновлені ними діти. Інші члени сім"ї, фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.
Виходячи із положень вказаного закону фізична особа - платник податку, який одержав протягом звітного року дохід у вигляді спадкового майна, зобов'язаний включити його вартість (суму) до складу загального оподаткованого доходу та подати до 1 травня року, наступного за тим, в якому було одержано Свідоцтво про право на спадщину, річну декларацію про майновий стан і доходи до податкового органу за місцем своєї податкової адреси (місце постійного або переважного проживання платника податку).
В даному випадку застосовується ставка податку - 5%.
Вартість спадкового майна гр. ОСОБА_1 склала 7330,00 грн.
Платником податків самостійно визначено суму податкового зобов'язання в розмірі 366,50 грн.
Згідно із ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законами.
Відповідно до пп. 14.1.156 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
Згідно із пп. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
На виконання вказаних норм ДПІ у м. Чернігові направлено відповідачу податкову вимогу від 22.08.2011 року № 26, яка отримана відповідачем 29.08.2011року, про що свідчить відмітка про вручення на зворотньому повідомленні (а.с. 12).
Податкова вимога в межах подальшої процедури апеляційного оскарження чи в судовому порядку не оскаржувалась.
Передбачені законодавством заходи не призвели до погашення податкового боргу та станом на день розгляду справи борг в розмірі 366,50 грн. відповідачем не сплачено.
Частиною 1 статті 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідач не надав жодних доказів, які б спростували позицію позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов Державної податкової інспекції у м. Чернігові до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позовні вимоги Державної податкової інспекції у м. Чернігові до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер-НОМЕР_1, АДРЕСА_1) податковий борг з податку на доходи фізичних осіб від отриманого платником доходу внаслідок прийняття ним у спадщину майна, коштів, майнових чи не майнових прав в розмірі 366(триста шістдесят шість) грн. 50 коп. до Місцевого бюджету, код 22825965, на р/р33216846700002, код 11011400, банк: ГУДК України в Чернігівській області, МФО853592.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, встановленого ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Ткаченко О.Є.
Судове рішення № 21082347, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 19.01.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2570/57/2012. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: