Постанова № 21081962, 17.01.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11:00год. 17 січня 2012 року м. Чернівці Справа № 2а/2470/3352/11

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Ковтюк В.О.

секретаря судового засідання Настасійчука О.В.

за участю :

представника позивача - Бланар С.І.

представника відповідача - Ройку А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер-Спецгідроенергомонтаж» доСокирянської обєднаної Державної податкової інспекціїпро скасування податкового повідомлення-рішення, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дністер-Спецгідроенергомонтаж» (позивач) звернулося з адміністративним позовом до Сокирянської обєднаної державної податкової інспекції (відповідач) про часткове скасування податкового повідомлення-рішення №0002261500 від 16.11.11р. про застосування штрафних санкцій на суму 49641,53 грн. (із врахування заяви про зменшення позовних вимог).

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що 03 листопада 2011 року на адресу позивача надійшов акт №471/15/31015986 від 28.10.11р. про результати камеральної перевірки своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету. Як вбачається з Акту, відповідачем встановлено, що позивач несвоєчасно сплачував узгоджені грошові зобовязання по 11 податкових деклараціях та 1 податковому повідомленню-рішенню, внаслідок чого 16 листопада 2011 року відповідачем було винесено податкове повідомлення рішення №0002261500, яким до відповідача застосовано штрафні санкції в розмірі 143082,91 грн.

Однак, позивач лише частково погоджується із сумою штрафних санкцій, оскільки при нарахуванні штрафних санкцій за затримку сплати грошових зобовязань визначених в деклараціях від 20.02.11р. №900582956, від 20.04.11р. №9002360261, від 20.05.11р. № 9003667017, від 20.07.11р. №9005044083 відповідач застосував положення ст.126 Податкового кодексу України та нарахував штрафні санкції в розмірі 49650,53 грн., хоча відповідно до вимог п.7 підрозділу 10 Розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України, якими передбачено, що штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 01 січня по 30 червня 2011 року застосовуються в розмірі не більше однієї гривні за кожне порушення.

Таким чином, на думку позивача, податкове повідомлення-рішення від 16.11.11р. №0002261500 підлягає частковому скасуванню на суму штрафних санкцій в розмірі 49641,53 грн. (49650,53 грн. 9,00 грн. штрафних санкцій відповідно до вимог п.7 підрозділу 10 Розділу ХХ).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні.

Відповідач не погоджуючись з заявленим позовом подав суду письмове заперечення, в якому зазначив, що при нарахуванні штрафних санкцій відповідач правомірно застосував вимоги ст.126 Податкового кодексу України і в даному випадку для застосування п.7 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України не має підстав.

Під час судового розгляду представник відповідача наполягав на відмові у задоволені позову з мотивів зазначених у запереченні.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини в справі, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 28 жовтня 2011 року відповідачем проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгоджених податкових зобовязань до бюджету, про що складено Акт №471/15/31015986, в якому зазначено, що позивачем порушені терміни сплати самостійно визначеного грошового зобовязання з податку на додану вартість протягом строків визначених п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України за червень-листопад 2010року, податкове повідомлення-рішення 2010 року та за січень, березень-липень 2011 року, чим порушено вимоги пп.5.3.1. п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181 від 21.12.00р. та п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (а.с.6-9).

08 листопада 2011 року позивачем було направлено на адресу відповідача заперечення до Акту (а.с.10-11).

16 листопада 2011 року на адресу позивача було направлено лист щодо розгляду заперечень до Акту, яким відмовлено у задоволені заперечення (а.с.12-13). В цей же день за наслідками розгляду Акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0002261500 про застосування до позивача штрафних санкцій у розмірі 143082,91 грн. (а.с.14).

До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно п.16.1.4 ст.16 Податкового кодексу України обов»язком платника податків є сплата податків та зборів в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пункт 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 126 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Проаналізувавши зазначене законодавство, суд вважає, доводи позовної заяви обґрунтованими, оскільки відповідач дійсно при нарахуванні штрафних санкцій по деклараціях від 20.02.11р. №900582956, від 20.04.11р. №9002360261, від 20.05.11р. №9003667017, від 20.07.11р. №9005044083 повинен був застосувати вимоги пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України, так як порушення допущені позивачем у період з 1 січня по 30 червня 2011 року, а отже штрафні санкції повинні складати не більше 1 гривні за кожне порушення.

Вказана норма передбачає застосування штрафних санкцій у розмірі не більше 1 грн. за порушення податкового законодавства, отже визначальним є допущення порушення податкового законодавства саме в період з 1 січня по 30 червня 2011р., а як було встановлено в ході судового розгляду справи, порушення по деклараціях від 20.02.11р. №900582956, від 20.04.11р. №9002360261, від 20.05.11р. №9003667017, від 20.07.11р. №9005044083 були допущені саме в зазначений період.

Суд вважає безпідставними твердження відповідача, що положення пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ перехідних положень Податкового кодексу України були прийняті з метою встановлення перехідного періоду адаптації платників податків до нового податкового законодавства у зв»язку з прийняттям Податкового кодексу України, а оскільки ні порядок сплати податкових зобов»язань, ні відповідальність за порушення правил сплати податків не змінились, то в даному випадку вимоги цього пункту не повинні застосовуватись, так як приписи даного пункту, на думку суду, повинні застосовуватись за будь-яке порушення податкового законодавства, при цьому, Податковим кодексом не передбачено жодних винятків.

Згідно з ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 КАС України.

У відповідності до п.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході судового розгляду відповідач, як субєкт владних повноважень, не довів належним чином правомірність прийнятого ним рішення.

Таким чином, суд вважає за доведені ті обставини на які посилається позивач, тому адміністративний позов як обґрунтований підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Тому слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати судовий збір в сумі 29,00 грн. з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 9, 71, 72, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Сокирянської обєднаної державної податкової інспекції №0002261500 від 16.11.2011р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 49641 (сорок дев'ять тисяч шістсот сорок одна) грн. 53 грн.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дністер-Спецгідроенергомонтаж» судові витрати в сумі 29,00грн.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанову в повному обсязі виготовлено 23 січня 2012 р. (22.01.2012р. вихідний день).

Суддя В.О. Ковтюк