Постанова № 21081779, 10.01.2012, Чернівецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 січня 2012 р. м. Чернівці Справа № 2а/2470/3630/11

< Текст >

Чернівецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Боднарюка О.В.;

розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовомДержавної податкової інспекції у м. Чернівцідотовариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Марінполь -ДХ"ЛТДпро стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ :

20 грудня 2011 рокуДержавна податкова інспекція у м. Чернівці звернулася до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Марінполь -ДХ"ЛТД про стягнення коштів платника податків з рахунків у банках на суму податкового боргу.

У відповідності до вимог ч.3 ст.183-2 КАС України, відповідачу було направлено ухвалу про відкриття скороченого провадження та запропоновано подати заперечення на позов, або заяву про визнання позову. Проте, у зв’язку з тим що відповідач за зазначено адресою не значиться, конверт повернувся на адресу суду.

Виходячи із ч.8 ст.35 КАС України, вважається що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, і це підтверджується підписом відповідної службової особи.

Окрім того, ч.11 ст.35 КАС України, передбачає, що у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази в сукупності, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як суб’єкт підприємницької діяльності 23.05.2005 року(а.с.11-16) та 16.11.1993 року взятий на облік як платник податків (а.с.10) в ДПІ у м. Чернівці.

          Як вбачається із матеріалів справи, за відповідачем обліковується заборгованість в сумі 706,28 грн., з податку на доходи фізичних осіб.

Вказана заборгованість підтверджується: поданою до ДПІ податковою декларацією з податку на доходи фізичних осіб №17783 від 17.03.2011 року(а.с. 8), корінцем податкової вимоги форми «Ю» від 30.03.2011 року №547(а.с. 9). Дана сума на сьогоднішній день являється узгодженою.

Таким чином, заборгованість станом на 02.11.2011 року становить 706,28 грн.

Підпункт 16.1.4. пункту 16.1 ст.16 Податкового кодексу України передбачає, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума грошового зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов’язання.

Відповідно до п.п. 203.1 та 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України: податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Згідно із п.56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоденої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

Підпунктом 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 ПК України визначено, що органи державної податкової служби України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платників (платника) податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.3. ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п.4 ч.3 ст.129 Конституції України та ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином суд вважає за доведені обставини на які посилається позивач, а адміністративний позов як обґрунтований слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем –фізична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями 11, 35, 71, 79, 86, 94, 158-162, 183-2 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути кошти з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Марінполь -ДХ"ЛТД (ідентифікаційний код 21412698) в рахунок погашення податкового боргу, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, а саме ПАТ «Терра банк», Чернівецьке обласне відділення АТ «Ощадбанк», ПАТ «Енергобанк», філія АТ «Імексбанк» у м. Львові, ПАТ «Банк Форум», АТ «УкрСиббанк», філія ПАТ ПІБ в м. Чернівці, АТ «Сбербанк Росії» на суму податкового боргу 706,28 грн.

3. Копію постанови направити сторонам.

Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому та скороченому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.В. Боднарюк