Постанова № 21081758, 23.01.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 року Справа № 2а/2370/7974/2011

23.01.12

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Грицаєнко О.Л.,

при секретарі Кириченко Н.В.,

за участю представників: позивача –не з’явився, відповідача –не з’явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Феодосійської міжрайонної державної податкової інспекції Автономної Республіки Крим до товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажполімер» про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Феодосійська міжрайонна державна податкова інспекція Автономної Республіки Крим звернулась до суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Будмонтажполімер» про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач несвоєчасно сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання та має непогашену податкову заборгованість перед бюджетом з орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності в сумі 107590 грн. 87 коп.

Представник позивача в судове засідання не з’явився, проте направив до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника Феодосійської МДПІ АРК.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Заяву про розгляд справи без його участі та заперечення на позов на адресу суду не направив.

Розглянувши подані документи, оцінивши належність, допустимість та достовірність кожного доказу окремо та достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будмонтажполімер»зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради 16.08.1999 р., ідентифікаційний код 30529028. Згідно повідомлення про включення платника податків до категорії платників окремих податків від 17.06.2011 року № 706 ТОВ «Будмонтажполімер»взято на облік в Феодосійській МДПІ.

Згідно ст. 14 Закону України «Про плату за землю», платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Платник податків має право подавати щомісячно нову звітну податкову декларацію, що не звільняє його від обов'язку подання податкової декларації до 1 лютого поточного року, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, що не звільняє від обов'язку подання податкової декларації протягом місяця з дня виникнення права на нововідведену земельну ділянку, протягом 20 календарних днів місяця наступного за звітним.

Нарахування особам сум земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності проводиться органами державної податкової служби, які видають платникові до 15 липня поточного року платіжне повідомлення про внесення платежу.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про плату за землю»податкове зобов’язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до ст. 206 Земельного кодексу України, ст. 2 Закону України «Про плату за землю»та ст. 19 Закону України «Про оренду землі»використання земель в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати.

28.01.2009 року відповідачем подано податкову декларацію орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за вхідним № 1337, де відповідач самостійно визначив податкове зобов’язання по орендній платі за землю державної і комунальної власності, згідно якої відповідач мав сплатити за жовтень, листопад та грудень 2009 року по 4552 грн. 69 коп. на місяць, всього в сумі 13658 грн. 07 коп.

Згідно декларації, поданої відповідачем 09.02.2010 року за вх. № 5144, платником податку самостійно визначено податкове зобов’язання на 2010 рік в сумі 57855 грн. 61 коп., в тому числі за січень 2010 року –4821 грн. 31 коп., з лютого по грудень 2010 року по 4821 грн. 30 коп. на місяць.

Згідно декларації, поданої відповідачем 28.01.2011 року за вх. № 2461, платником податку самостійно визначено податкове зобов’язання на 2011 рік в сумі 57856 грн. 50 коп., , в тому числі з січня по липень 2011 року по 4821 грн. 38 коп. на місяць, всього в сумі 33749 грн. 66 коп.

Крім того, згідно акту про результати невиїзної документальної перевірки № 2981/15-3/30529028 від 10.12.2009 року встановлено порушення ст. 17 Закону України «Про плату за землю»від 03.07.1992 року № 2535-ХІІ, підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. № 2181-ІІІ. На підставі вказаного акту та у відповідності з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України № 2181-ІІІ Феодосійською МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення № 0010321503/0 від 25.12.2009 року на суму 2157 грн. 53 коп., яке отримано відповідачем 29.12.2009 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідно до акту про результати невиїзної документальної перевірки № 344/15-3/30529028 від 03.03.2010 року встановлено порушення ст. 14 Закону України «Про плату за землю». На підставі вказаного акту позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0001571503/0 від 12.03.2010 року на суму 170 грн., яке отримано відповідачем 12.03.2010 року.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду борг відповідача складає 107590 грн. 87 коп.

Відповідно до п. 6.2 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

У відповідності до пп. «а»та «б»п. 6.2.3 ст. 6 Закону України № 2181-ІІІ відповідачу направлено першу податкову вимогу № 1/17 від 14.01.2009 року про сплату боргу в сумі 3867 грн. 15 коп. та другу податкову вимогу № 2/170 від 25.03.2009 року на суму 4725 грн. 76 коп., отримані відповідачем 24.01.2009 року та 09.04.2009 року відповідно.

Заявлена до стягнення сума податкової заборгованості відповідно до ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ є узгодженою. Відповідно до п. 5.1. ст. 5 Закону 2181-III податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України визначено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Згідно з п.п. 9.1.10. п. 9.1 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01 січня 2011 плата за землю відноситься до загальнодержавних податків та зборів.

Пунктом 57.1. ст. 57 Податкового кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 285 Податкового кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Відповідно до ст. 269 Податкового кодексу України, платниками податку за землю є - власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.

Статтею 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Відповідно п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди.

Пунктом 288.7. ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285 - 287 цього розділу.

Відповідно до п. п. 20.1.18. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 11, 14, 70, 71, 89, 94, 159 - 163 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих товариство з обмеженою відповідальністю «Будмонтажполімер»(18029, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 17, ідентифікаційний код 30529028) в доход бюджету через Феодосійську міжрайонну державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим (98112, АР Крим, м. Феодосія, вул. Кримська, 82-В) заборгованість в сумі 107590 (сто сім тисяч п’ятсот дев’яносто) грн. 87 коп.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у порядку та строки, встановлені ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.Л. Грицаєнко