Постанова № 21081730, 18.01.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2012 року Справа № 2а/2370/8835/2011

18.01.12

11 год. 10 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Гриньковської Н.Ю.,

при секретарі Ільченко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м. Черкаси до приватного підприємства «Будтрансінвест»про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, -

встановив:

22.12.2011р. до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у м. Черкаси (далі за текстом ДПІ у м. Черкаси), в якому поставлено питання щодо стягнення з приватного підприємства «Будтрансінвест»податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника по комунальному податку, податку на прибуток підприємств та по податку на додану вартість в загальному розмірі 2530,66грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що відповідачем, в порушення вимог Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181 (далі по тексту - Закон №2181), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачувались податки та збори, внаслідок чого утворився борг перед бюджетом по комунальному податку, податку на прибуток підприємств та по податку на додану вартість в загальному розмірі 2530,66грн.

Сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не зявились. Представником позивача надано суду заяву про розгляд справи за відсутності представника ДПІ у м. Черкаси.

Відповідач у судове засідання свого представника не направив причини повторної неявки у судове засідання не повідомив.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин, суд вирішив провести розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних матеріалів справи.

Частиною 1 статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Приватне підприємство «Будтрансінвест»зареєстроване, як юридична особа виконавчим комітетом Черкаської міської ради 09.06.2008р., за ідентифікаційним кодом 35955713. (а.с.4-5).

Відповідно до поданих відповідачем податкових розрахунків комунального податку, а саме: від 09.02.2010р., 07.05.2010р., 09.08.2010р., 09.11.2010р., приватним підприємством «Будтрансінвест» було самостійно визначено зобовязання зі сплати комунального податку в розмірі 32,30грн.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи контролюючим органом було проведено перевірки щодо своєчасності подання податкової звітності, про що складено акти №4325/15-117 від 28.05.2009р., №6071/15-117 від 28.08.2009р., №1007/15-1/35955713 від 17.03.2011р., №5639/15-1/35955713 від 06.09.2011р. (а.с.18-20, 25-27). Зазначеними актами перевірки встановлено, що відповідач не подавав податкові декларації з податку на прибуток за І-й квартал 2009р., за І-ше півріччя 2009 року, за 2010 рік та за ІІ-й квартал 2011 року, чим порушено п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 та п.п.49.18.2 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

На підставі вказаних актів перевірки до відповідача згідно з п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 та п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції за податковими повідомленнями-рішеннями: №0017071501/0 від 29.05.2009р. в сумі 170,00грн., №0023701501/0 від 02.09.2009р. в сумі 170,00грн., №0002781501 від 22.03.2011р. в сумі 170,00грн., №0024381501 від 09.09.2011р. в сумі 1020,00грн.

Також відповідачем було подано декларації, якими самостійно визначено та узгоджено зобовязання з податку на прибуток підприємств, а саме: від 09.02.2010р. на суму 80,00грн., від 09.08.2010р. на суму 100,00грн., від 09.11.2010р. на суму 109,00грн. (а.с.21-23).

ДПІ у м. Черкаси було проведено перевірки щодо своєчасності подання податкової звітності з податку на додану вартість, про що складено акти №6338/52-2/35955713 від 09.11.2010р., №7899/15-2/35955713 від 27.12.2010р., №287/15-2/35955713 від 21.02.2011р.

Висновками зазначених актів перевірки встановлено, що відповідач не подавав податкові декларації з податку на додану вартість за вересень 2010р., за листопад 2010р., за грудень 2010р., чим порушено п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону №2181 та п.п.49.18.2 п.49.18 ст. 49 Податкового кодексу України.

На підставі вказаних актів перевірки до відповідача згідно з п.п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 Закону №2181 та п.120.1 ст.120 Податкового кодексу України застосовано штрафні (фінансові) санкції за податковими повідомленнями-рішеннями: №0016961502/0 від 10.10.2010р. в сумі 170,00грн., №0020821502/0 від 27.12.2010р. в сумі 170,00грн., №0000581502/0 від 21.02.2011р. в сумі 170,00грн.

Окрім того, відповідачем було подано декларації, якими самостійно визначено та узгоджено зобовязання з податку на додану вартість, а саме: від 20.09.2010р. на суму 20,00грн., від 11.11.2010р. на суму 40,00грн., від 11.11.2010р. на суму 67,00грн. (а.с.29-31).

Також на підставі п.п.129.1 ст.129 ПК України у звязку з порушенням строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу було нараховано пеню в розмірі 42,36грн.

Оскільки зобовязання добровільно відповідачем сплачені не були, податковим органом було надіслано на адресу відповідача першу і другу податкові вимоги (від 22.06.2009р. №1/1723 на суму 340,00грн. та від 30.07.2009р. №2/1973 на суму 510,00грн.), однак приватне підприємство «Будтрансінвест»податкову заборгованість не погасило (а.с.35).

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Спеціальним законом, який на час виникнення спірних правовідносин визначав платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету є Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997р. №168/97-ВР (у подальшому Закон №168/97).

Платником податку на додану вартість згідно статті 1 Закону №168/97 визначено: особу-суб'єкта підприємницької діяльності, в тому числі підприємство з іноземними інвестиціями, незалежно від форми та часу внесення цих інвестицій, інша юридична особа, що не є суб'єктом підприємницької діяльності, а також фізичну особу (громадянин, іноземний громадянин та особа без громадянства), що здійснює діяльність, віднесену до підприємницької згідно з законодавством, або імпортує товари на митну територію України, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до ст. 2 Закон №168/97 платником податку на додану вартість, зокрема, визначено будь-яку особу, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Згідно до ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994р. №334/94 платниками податку є: з числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами; з числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом. Вибір порядку сплати податку на прибуток, визначеного цим підпунктом, здійснюється платником податку самостійно до 1 липня року, що передує звітному, про що повідомляються податкові органи за місцезнаходженням такого платника податку та його філій (відокремлених підрозділів). Зміна порядку сплати податку протягом звітного року не дозволяється. При цьому філії (відокремлені підрозділи) подають податковому органу за своїм місцезнаходженням розрахунок податкових зобов'язань щодо сплати консолідованого податку, форма якого встановлюється центральним органом державної податкової служби України, виходячи з положень цього підпункту.

Відповідно до підпункту 16.4 ст. 16 зазначеного вище Закону, податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду. Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Підпунктом 5.3.1. пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Пунктом 1.3 ст. 1 Закону №2181, який був чинний на час виникнення правовідносин, податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Статтею 5 Закону №2181 встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Відповідно до п. 5.2 ст. 5 вказаного вище Закону №2181, податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту, а саме у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати.

На підставі п.п. 17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону №2181 платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Крім того, 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс України (далі за текстом ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, повноваження і обов'язки посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Пунктом 49.1 статті 49 Податкового кодексу передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Згідно пункту 54.1 статті 54 Податкового кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

За неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (п.120.1 ст. 120 ПК України).

Відповідно до пункту 129.1 статті 129 ПК України встановлено, що пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. При самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків нарахування пені розпочинається - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.

Таким чином відповідно до розрахунку заборгованість відповідача складає 2530,66грн. - 32,30 грн. (заборгованість з комунального податку) + 1819,00грн. (заборгованість з податку на прибуток підприємств) + 637,00грн. (заборгованість з податку на додану вартість) + 42,36грн. (пеня) = 2530,66грн.

Відповідно до п. п. 20.1.28 ст. 20 Податкового Кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011р., органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи, що відсутні відомості про сплату відповідачем зазначеного податкового боргу, позовні вимогиє законними та обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 41, 86, 128, 159, 160, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Адміністративний позов державної податкової інспекції у м. Черкаси до приватного підприємства «Будтрансінвест»про стягнення податкового боргу з рахунків у банках обслуговуючих такого платника - задовольнити повністю.

Стягнути з приватного підприємства «Будтрансінвест»(18016, м. Черкаси, вул. Волкова, 1, кв. 9, ідентифікаційний код - 35955713) в доход бюджету через державну податкову інспекцію у м. Черкаси (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, ідентифікаційний код 34503595) податковий борг з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника зі сплати комунального податку, податку на прибуток підприємств та по податку на додану вартість в загальному розмірі 2530 (дві тисячі пятсот тридцять) гривень 66 копійок.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст.ст.185-187цього Кодексу.

Суддя Н.Ю. Гриньковська

постанова виготовлена в повному обсязі 19.01.2012р.