Постанова № 21081686, 04.01.2012, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/13078/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 січня 2012 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіСалюка П.І.

при секретаріРусіновій М.М.

за участі:

представника позивача:

представника відповідача: Клюки В.Ф.,

Дєдушкіна С.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Анне-ЛТД" <3-тя особа >до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції третя особа на стороні позивача - ТОВ "Ремако" про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000612310/358 від 15.06.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Анне-ЛТД" звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду із позовом до Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000612310/358 від 15.06.2011 року.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що Хмельницькою МДПІ неправомірно донараховано позивачу податкове зобов'язання в сумі 1359820 грн. з податку на додану вартість та штрафними санкціями в розмірі 178327 грн., а тому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмельницької МДПІ №0000612310/358 від 15.06.2011 р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення та просив адміністративний позов задоволити у повному обсязі.

Представник відповідача із пред'явленими позовними вимогами не погодився, надав суду письмові заперечення та просив відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року у якості третьої особи на стороні позивача було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Ремако".

Представник третьої особи у судове засідання не з'явився двічи, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про що наявна інформація у матеріалах справи.

У відповідності до ч.2 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Проте за клопотанням сторони та з урахуванням обставин у справі суд може відкласти її розгляд.

Враховуючи викладені обставини та той факт, що сторони не заперечували щодо проведення судового засідання за відсутності представника третьої особи, суд вважає за можливе проводити судовий розгляд без представника третьої особи.

Заслухавши доводи представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та надані докази у їх єдності, взаємному зв'язку та сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задоволити, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до наказу №373 від 12 травня 2011 року та направлення на перевірку №330 від 13 травня 2011 року, посадовими особами Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції у період з 13.05.2011 р. по 19.05.2011 р. було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ виробничо-комерційна фірма "Анне-ЛТД" з питання достовірності декларування податку на додану вартість за період 01.10.2010 р по 28.02.2011 року за рахунок взаємовідносин з ТОВ “Ремако”( код ЄДРПОУ 36470848).

За результатами проведеної перевірки складено Акт № 770/230/14159997 від 26.05.2011 року "Про результати виїзної позапланової документальної перевірки ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" з питань достовірності декларування податку на додану вартість за період з 01.10.2010 р. по 28.02.2011 р. за рахунок взаємовідносин з ТОВ "Ремако"".

На підставі вказаного Акту перевірки Хмельницькою МДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000612310/358 від 15.06.2011 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за основним платежем - 1359820 грн., за штрафними санкціями - 178327 грн. за платежем - податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

24.06.2011 року на вищевказане податкове повідомлення рішення позивачем подано скаргу до ДПА у Хмельницькій області. Державна податкова адміністрація у Хмельницькій області відмовила у задоволенні скарги, а податкове повідомлення-рішення залишено без змін.

02.09.2011 року ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" звернулось із повторною скаргою до Державної податкової адміністрації України на податкове повідомлення-рішення форми "Р" №0000612310/358 від 15.06.2011 р.

Рішенням №1990/6/10-2115 Державної податкової адміністрації України повторну скаргу ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" залишено без задоволення, та відмовлено в скасуванні оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

При перевірці взаємовідносин ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" та ТОВ "Ремако" встановлено, що 21 липня 2010 року між ТОВ "Ремако" (Постачальник) та ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" (Покупець) укладено генеральний договір №21/07/10.

Згідно даного договору, Постачальник зобов'язаний передати у власність Покупцю нафтопродукти, а Покупець зобов'язується своєчасно прийняти Товар по ціні і в кількості визначених відповідно до додаткових угод та рахунків фактур Продаж окремих партій Товару здійснюється на підставі цього Договору та Додаткових угод, та рахунків-фактур які є невід'ємною частиною даного Договору, в яких сторони узгоджують вид продукції, її кількість, ціна, місце призначення, реквізити відвантаження, одиниця виміру.

Факт передачі товару підтверджується відповідним актом прийому-передачі товару або накладною. Право власності переходить до Покупця з дати поставки. Датою поставки Товару вважається дата вказана в акті прийому передачі Товару або накладній. П. 3.3 Договору.

Таким чином сторони визначили перехід права власності на нафтопродукти і даний перехід права власності відповідає ст. 328 Цивільного Кодексу України, а договір поставки укладений у відповідності до Гл. 54 Цивільного Кодексу України.

Крім того сторони погодили умови поставки і відповідності до міжнародних правил перевезення Інкотермс і зокрема застосували в поставках умови СРТ, а це означає, що Продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим, та оплачує витрати перевезення до названого місця призначення.

Факт доставки товару залізничним та автомобільним транспортом підтверджено в Акті перевірки.

Реальність поставок паливно-мастильних матеріалів підтверджується наступними первинними бухгалтерськими документами:

рахунок фактура № СФ-00820 від 12.10.10., видаткова накладна № РН-0000923 від 12.10.2010 р., податкова накладна від 12.10.10р. товарно-транспортна накладна від 12.10.2010 р., акт приймання нафтопродуктів за кількістю від 13.10.2010 р., журнал обліку нафтопродуктів, платіжні доручення про сплату коштів;

рахунок фактура № СФ-00807 від 11.10.10 р., видаткова накладна № РН -0000924 від 12.10.2010 р., податкова накладна від 12.10.2010 р., товарно-транспортна накладна від 12..10.2010 р., договір поставки товару № 22 від 11.01.2010 року укладеного з представництво "МТД Холдінг ГмбХ" , якому продано дизельне пальне по видатковій накладній № А-0002796 від 12.10.2010 р. на реалізацію даного дизпалива, на підставі довіреності представництва № 78 від 5.10.2010 року виписаної на ОСОБА_5, податкова накладна № 151 від 11.10.10 р., яке було доставлено в м. Рені, отриманий прибуток -2435 гривень 10 коп.;

рахунок фактура № СФ-00842 від 16.10.10 р., видаткова накладна № рн -0000950 від 16.10.2010 р., податкова накладна від 12.10.2010 р., товарно-транспортна накладна від 16..10.2010 р., договір поставки товару № 22 від 11.01.2010 року укладеного з представництво "МТД Холдінг ГмбХ", якому продано дизельне пальне по видатковій накладній № А-0002794 від 18.10.2010 р. на реалізацію даного дизпалива, на підставі довіреності представництва № 78 від 5.10.2010 року виписаної на ОСОБА_5, податкова накладна № 246 від 18.10.10 р., яке було доставлено в м. Рені, отриманий прибуток - 784 гривень70 коп.;

рахунок фактура № СФ-00876 від 26.10.10., видаткова накладна № РН-0001005 від 26.10.2010 р., податкова накладна від 26.10.10р. товарно-транспортна накладна від 26.10.2010 р., договір поставки товару № 22 від 11.01.2010 року укладеного з представництво "МТД Холдінг ГмбХ" , якому продано дизельне пальне по видатковій накладній № А-0002805 від 26.10.2010 р. на реалізацію даного дизпалива, на підставі довіреності представництва № 78 від 5.10.2010 року виписаної на ОСОБА_5, податкова накладна № 336 від 27.10.10 р., яке було доставлено в м. Рені, отриманий прибуток -2433 гривень48 коп.;

додаткові угоди № 6 та № 7 до генерального договору поставки, рахунки фактури № СФ-00893 від 27.10.10., та № СФ- 00894 від 27.10.10 р., видаткові накладні № РН-0001039 від 28.10.2010 р., та № РН-0001040 від 28.10.10 р. податкові накладні від 28.10.10р. залізнична накладна № 33939975, акти приймання передачі № 6 та № 7 на дизельне пальне від 28.10.2010 р.., акт приймання нафтопродуктів за кількістю від 31.10.2010 р., журнал обліку нафтопродуктів., платіжне доручення про перерахування коштів. Відправлення вагонів здійснювало ПП “Батерфляй ЛТД”на підставі договору з ТОВ “Ремако”№ 1Б-Р від 1.10.2010 року;

рахунок фактура № СФ-00928 від 02.11.10., видаткова накладна № РН-0001060 від 2.11.10р., податкова накладна від 2.11.2010 р., товарно-транспортна накладна № РМ 1\11 10 від 2.11.2010 р., договір поставки товару № 22 від 11.01.2010 року укладеного з представництво "МТД Холдінг ГмбХ", якому продано дизельне пальне по видатковій накладній № А-0003215 від 2.11.2010 р. на реалізацію даного дизпалива, податкова накладна № 40 від 3.11.10 р., яке було доставлено в м. Рені, отриманий прибуток -2779 гривень 75 коп.;

рахунок фактура № СФ-00946 від 5.11.10., видаткова накладна № РН-0001086 від 6.11. 2010 р., товарно-транспортна накладна від 6.11.2010 р., договір поставки товару № 22 від 11.01.2010 року укладеного з представництво "МТД Холдінг ГмбХ" , якому продано дизельне пальне по видатковій накладній № А-0003232 від 8.11.2010 р. на реалізацію даного дизпалива, податкова накладна № 84 від 9.11.10 р., яке було доставлено в м. Рені, отриманий прибуток - 2779 гривень 75 коп.;

рахунок фактура № СФ-00980 від 12.11.10., видаткова накладна № РН-0001119 від 12.11. 2010 р., податкова накладна від 12.11.10.р. товарно-транспортна накладна від 13.11.2010 р., договір поставки товару № 22 від 11.01.2010 року укладеного з представництво "МТД Холдінг ГмбХ", якому продано дизельне пальне по видатковій накладній № А-0003233 від 15.11.2010 р. на реалізацію даного дизпалива, податкова накладна № 139 від 15.11.10 р., яке було доставлено в м. Рені, отриманий прибуток - 1095 гривень.;

додаткова угода № 8 до основного договору від 15.12.2010 р., рахунок фактура № СФ-01192 від 15.12.10 р., видаткова накладна № РН-0001337 від 15.12.2010 р., податкова накладна від 15.12.10 р. залізнична накладна № 33994115, акти приймання передачі №8 на дизельне пальне від 15.12.2010 р., акт приймання нафтопродуктів за кількістю від 18.12.2010 р., журнал обліку нафтопродуктів., платіжне доручення про перерахування коштів. Відправлення вагонів здійснювалось на підставі договору з ПП “Батерфляй ЛТД”від 01.10.2010 року.;

рахунок фактура № СФ-01206 від 21.12.10 р., видаткова накладна № РН-0001371 від 21.12.10 р., податкова накладна від 21.12.2010 р., товарно-транспортна накладна № 02ААТ від 21.12.2010 р., одержувач ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД";

рахунок фактура № СФ-01238 від 24.12.10 р., видаткова накладна № РН-0001388 від 24.12.10 р., податкова накладна від 24.12.2010 р., товарно-транспортна накладна № 02ААТ від 24.12.2010 р., одержувач ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД";

видаткова накладна № РН-0000020 від 12.01.11р., податкова накладна від 12. 01. 2011 р., товарно-транспортна накладна № Ф 000053 від 12.01.2011 р., одержувач ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД";

видаткова накладна № РН-0000021 від 13.01.11р., податкова накладна від 13. 01. 2011 р., товарно-транспортна накладна № Ф 000067 від 13.01.2011 р., одержувач ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД";

видаткова накладна № РН-0000039 від 17.01.11р., податкова накладна від 17. 01. 2011 р., товарно-транспортна накладна № 16174 від 17.01.2011 р., одержувач ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД", товарно-транспортна накладна № 16173 від 17.01.2011 р., одержувач ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД", товарно-транспортна накладна № 16175 від 17.01.2011 р., одержувач ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД";

додаткова угода № 9 від 18.01.2011 р. до основного договору, видаткова накладна № РН-0000046 від 18.01.2011 р., податкова накладна від 18.01.11р. залізнична накладна № 32087638, акт приймання передачі № 9 на дизельне пальне від 18.01.2011 р., акт приймання нафтопродуктів за кількістю від 21.01.2011 р., журнал обліку нафтопродуктів., платіжне доручення про перерахування коштів. Відправлення вагонів здійснювалось з ст. Одеса на підставі договору з ПАТ “Пласке”від 01.01.2011 року.

28 січня 2011 року між ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" та ТОВ "Ремако" №2801-4 м. Київ укладено договір з постачання нафтопродуктів.

У відповідності до додаткової угоди №1 від 28.01.2011 р., визначено кількість товару, що поставляється, його вартість. Документи, що підтверджують реальність господарської операції - по видаткова накладна №РН-0000091 від 29.01.2011 р., податкова накладна від 29.01.11 р. залізнична накладна №32170847, згідно яких доставлено дизельне пальне в кількості 112150 кг, на адресу позивача, де актом приймання передачі № 1 на дизельне пальне від 29.01.2011 р., акт приймання нафтопродуктів за кількістю від 01.02.2011 р. прийнято, та зафіксовано в журнал обліку нафтопродуктів. Відправлення вагонів здійснювалось з ст. Одеса на підставі договору ТОВ "Ремако" з ПАТ “Пласке”від 01.01.2011 року.

По договору від 28.01.2011 року ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД", ТОВ "Ремако" № 2801-4 від 18.01.2011 р., додатковою угодою № 2 від 15.02.2011 року визначено кількість поставки та вартість товару, по видатковій накладній № РН-0000155 від 15.02.2011 р., податкової накладної від 15.02.11р., по залізничній накладній № 32296972 доставлено пальне в кількості 53450 кг, на адресу ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД". Актом приймання передачі № 2 на пальне бензин А-92 від 15.02.2011 р. прийнятий позивачем та зафіксовано в журнал обліку нафтопродуктів. Відправка вагонів здійснювалось із ст. Одеса на підставі договору ТОВ "Ремако" з ПАТ “Пласке”від 01.01.2011 року.

Видаткова накладна № РН-0000194 від 25.02.11р., податкова накладна від 25.02.2011 р., товарно-транспортна накладна № 4 від 25.02.2011 р., одержувач ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД".

Судом зважається на ту обставину, що наявність первинних документів, товарно-транспортних накладних, згідно яких доставлялись поливно-мастильні матеріали, факт отримання товарно-матеріальних цінностей детально описано у Акту перевірки. Також суд враховує той факт, що посадовими особами податкового органу не описано платіжні доручення згідно яких проводилась оплата за вказаний товар, також не вказано який прибуток отримало ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" від здійснення господарських операцій, не описано матеріали зустрічної перевірки Постачальника, його господарська діяльність і зокрема договори купівлі-продажу, договори з транспортними організаціями, платіжні доручення про сплату ПДВ, первинні бухгалтерські документи, первинні фінансові документи та ін.

Особи, що здійснювали перевірку внесли до Акту відомості щодо відсутності на ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" та ТОВ "Ремако" трудових ресурсів, технічного персоналу, однак ТОВ "Ремако" не перевірялось по даних питаннях. З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що перевіряючі безпідставно встановили відсутність виробничо-складських приміщень та іншого майна які економічно необхідні для виконання такого постачання, хоча зафіксували, що паливно-мастильні матеріали поставлялись автомобільним та залізничним транспортом у цистернах, та розвантажувались на нафтобазі ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД".

У судовому засіданні на неодноразову вимогу суду представником відповідача не було надано матеріали зустрічних звірок контрагентів ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД", що не дає можливості вважати висновки, викладені у Акті перевірки такими, що відповідають дійсності.

В судовому засіданні представник відповідача неодноразово посилався на невідповідність постачальників паливно-мастильних матеріалів, оскільки договір поставки нафтопродуктів ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" укладено із ТОВ "Ремако", а не із ПП "Батерфляй", ПАТ "Пласке", як випливає із первинних документів.

Дані доводи представника відповідача спростовуються договором №2801-4 від 28 січня 2011 року, у якому згідно положень Розділу 3 конкретні умови поставки вказуються в Заявці Покупця та фіксуються у тексті відповідно до Додатку до цього Договору та/або вказуються в документах постачальника, що підтверджують поставку. При цьому фактичним Вантажоотримувачем Продукції може бути як сам Покупець, так і вказані ним треті особи, які не є сторонами цього Договору.

Відповідно до наданих третьою особою ТОВ "Ремако" договорів, укладених між ним та ПАТ "Пласке" та ПП "Батерфляй", останні особи здійснювали лише транспортне експедирування товарно-матеріальних цінностей, за що отримували кошти, а власниками вантажу не являлися.

Відповідно до Інструкції ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" веде журнал обліку нафтопродуктів за формою 6-НП, записи в який заносяться у відповідності до актів за формою 5-НП при прийманні нафтопродуктів залізничним транспортом та відвантажувальних документів ТТН в разі одержання палива автомобільним транспортом. Всі ці факти та документи відображені в акті перевірки.

При дослідженні даних товарної книги встановлено, що від ТОВ "Ремако" на нафтобазі позивача було оприбутковано паливо, зроблені відповідні записи, у відповідності до реєстру документів за 01.10.10 р.-28.02.11 р. Дане пальне було продано іншим юридичним особам, що підтверджує мету настання реальних наслідків, та отримання прибутку.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) і є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97). Підпунктом 7.4.5 п.7.5. ст.7 вказаного Закону заборонено включати до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За змістом п. п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку даним пунктом не передбачено.

Пунктом 198.2 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Як вбачається із Акту перевірки, для перевірки надані необхідні усі первинні документи, які оформлені належним чином.

Дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, виданих постачальниками товару є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 204 Цивільного кодексу України закріплений принцип презумпції правомірності правочину, відповідно до якого правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 228 Цивільного Кодексу України передбачено, що нікчемним є правочин який порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, незаконне заволодіння ним, і лише в цьому випадку визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В ході судового розгляду судом не встановлено невідповідність змісту договорів поставки, укладених між позивачем та його ТОВ "Ремако" вимогам цивільного законодавства, оскільки ані генеральний договір поставки нафтопродуктів, укладений між ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" та ТОВ "Ремако", ані договори надання експедиційних послуг, укладених останнім з ПАТ "Пласке" і ПП "Батерфляй", зовнішньоекономічні договори поставки нафтопродуктів та договори перевезення пального автомобільним транспортом не суперечеть інтересам держави та суспільства, так як їх укладення не заборонено законом.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи зазначені договори, позивач та його контрагент діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договору: ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" та ТОВ "Ремако" не лише вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договорів, а й виконали ці договори, про що свідчить відповідність у документах, наявність сертифікатів відповідності на товар, що постачався, паспорт на продукцію.

Окрім цього, у матеріалах справи наявні докази про використання товару, у судовому засіданні представниками позивача доведено, що паливно-мастильні матеріали, які постачалися ТОВ ВКФ "Анне-ЛТД" використовувалися у подальшій господарській діяльності позивача.

З огляду на викладене вище, відповідачем не доведено, а судом не встановлено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000612310/358 від 15.06.2011 року, а тому вказане податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим та таким, що спростовуються матеріалами справи та прийняте із порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 186 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмельницької міжрайонної державної податкової інспекції №0000612310/358 від 15 червня 2011 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 06 січня 2012 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя< для копії >< Суддя >

"Згідно з оригіналом" СуддяП.І. Салюк