Постанова № 21081023, 12.10.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/8305/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіПетричковича А.І.

при секретаріЛоборчук Л.М.

за участі:представників позивача ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

представника відповідача Лигун О.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >ОСОБА_6 <3-тя особа >до Державного виконавця районного відділу державної виконавчої служби Хмельницького МУЮ Мага Антоніни Володимирівни, <3-тя особа >про визнання незаконними дії та скасування неправомірної постанови № 23161027 від 06.12.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому вказує, що 14.06.2011 року поштою ОСОБА_8 отримав постанову про відкриття виконавчого провадження.

Вважає дії державного виконавця по відкриттю провадження за виконавчим документом та виконання згаданої постанови у послідуючому незаконними. Державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження за виконавчим написом вчиненим 30.11.2010 року по якій запропоновано звернути стягнення достроково на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходить за адресою: АДРЕСА_1, що не відповідає вимогам законодавства, так як цією постановою накладено арешт на все нерухоме майно, яке належить позивачу, чим порушено вимоги ЦК України, Законів України "Про іпотеку", "Про виконавче провадження". Також, у постанові не дотримано вимог Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15.12.1999 року №74/5, адже у ній відсутні обов"язкові реквізити передбачені ст.18 Закону України "Про виконавче провадження".

Просить у позові, визнати незаконними дії державного виконавця по винесенню постанови про відкриття виконавчого провадження № 23161027 від 06.12.2010 року, щодо зазначення у цій постанові ОСОБА_6, як боржника по виконавчому провадженню, зобов"язанням ОСОБА_6 сплатити всю суму боргу боржника, а також накладення арешту на все нерухоме майно, яке належить ОСОБА_6 і скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження № 23161027 від 06.12.2010 року.

У суді представники позивача позовні вимоги підтримали, посилаючись на ті ж докази, що у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнала, про що надала письмове заперечення, яке підтвердила у суді. Додатково пояснила, що 11.10.2011 року державним виконавцем винесено постанови: про звільнення майна боржника з під арешту і про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, копії яких надано суду та представникам позивача, які свідчать про часткову зміну постанови, про відкриття виконавчого провадження від 06.12.2010 року, яка оскаржується.

ПАТ "Ерсте банк" судом визнавався третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача, але він надіслав суду письмову заяву №6.2.021.0\738 від 12.10.2011 року в якій зазначив, що просить відмовити у задоволенні позову, а справу розглянути за відсутності його представника.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, враховуючи наступне.

Заявою ПАТ "Ерсте банк" №6.2.0.21.0\918 від 02.12.2010 року, яка зареєстрована за вхідним номером 7579 від 03.12.2010 року, стверджений факт звернення заявника до ДВС, про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса №1914, виданого 30.11.2010 року і направлення його.

Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження №23161027 від 06.12.2010 року боржником є ОСОБА_6, а стягувачем ПАТ "Ерсте банк". Це виконавче провадження відкрите на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса №1914, виданого 30.11.2010 року. Пунктами 4 та 5 згаданої постанови вирішено накласти арешт на все нерухоме майно, що належить ОСОБА_6 і заборонити здійснювати відчуження будь-якого майна, яке належить боржнику лише в межах суми боргу.

Постановою державного виконавця по виконавчому провадженню №23161027 від 14.07.2011 року, відповідно до скарги боржника ОСОБА_6, боржнику поновлено строк для для добровільного виконання виконавчого напису приватного нотаріуса №1914, виданого 30.11.2010 року.

З постанови державного виконавця №ДЗ-203\11 від 11.10.2011 року вбачається факт прийняття рішення, про зняття арешту із всього нерухомого майна, що належить ОСОБА_6, так він накладений помилково.

Постановою державного виконавця, про арешт майна боржника та оголошення заборони його відчуження від 11.10.2011 року вирішено накласти арешт на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходить за адресою: АДРЕСА_1 Хмельницького району Хмельницької області та належить на праві власності на підставі свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок, виданого 10.05.1988 року на підставі рішення виконкому Хмельницької районної ради народних депутатів №17 від 18.02.1988 року та зареєстровано в Хмельницькому БТІ 10.05.1988 року за реєстровим №267 та записано у реєстрову книгу №1, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, що належить боржнику - ОСОБА_6

Згідно Витягу про реєстрацію в єдиному реєстрі заборон відчуження об"єктів нерухомого майна від 11.10.2011 року, цього дня зареєстровано обтяження на на житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходить за адресою: АДРЕСА_1 Хмельницького району Хмельницької області, який належить ОСОБА_6

Статтею 2 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до частин 1 - 2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.

Частинами 1 -2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" констатовано, що примусове виконання рішень здійснюється державною виконавчою службою на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом. Відповідно до цього Закону підлягає виконанню державною виконавчою службою такий виконавчий документ, як виконавчий напис нотаріуса.

Згідно ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові за наявності) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним. Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.

Частинами 1-3 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону: 1) за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; 4) в інших передбачених законом випадках. У заяві про відкриття виконавчого провадження стягувач вправі зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, місцезнаходження його майна тощо), а також шляхи отримання ним коштів, стягнутих з боржника. У заяві про відкриття виконавчого провадження щодо виконання рішення про майнове стягнення стягувач має право просити державного виконавця накласти арешт на майно та кошти боржника та оголосити заборону на його відчуження.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Частиною 1 ст.181 КАС визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Згідно частин 1 - 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи вищенаведене, з урахуванням пояснень сторін та перевірених судом інших доказів, суд вважає, що відповідач не скасувавши пункти 4 та 5 постанови, про відкриття виконавчого провадження від 06.12.2010 року, паралельно винісши постанови від 11.10.2011 року, які стосуються цих пунктів, фактично скасував їх, а тому визнав неправомірність своїх дій щодо цього і тому в цій частині позов підлягає задоволенню. Також, суд погоджується з позивачем, про не дотримання відповідачем вимог закону у описовій частині оскаржуваної постанови, щодо не повних даних на боржника та стягувача, але все це на думку суду не повинно тягнути наслідок скасування всієї постанови, про відкриття виконавчого провадження за вставлених обставин. Тобто, на думку суду, формальне не скасування пунктів 4 і 5 оскаржуваної постанови, при фактичному самостійному скасуванні відповідачем цих пунктів під час судового розгляду (постанови від 11.10.2011 року) і не повні дані у описовій частині не тягнуть скасування всієї постанови, про відкриття виконавчого провадження від 06.12.2010 року, яка в у всіх інших її частинах відповідає вимогам закону і дії державного виконавця при винесенні цієї постанови не порушують закон.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про виконавче провадження» і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99,122, 158-163, 167, 181, 186 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Скасувати пункти 4 і 5 постанови про відкриття виконавчого провадження №23161027 від 06.12.2010 року, визнавши дії відповідача, щодо їх винесення та не дотримання вимог Закону України "Про виконавче провадження" у описовій частині цієї постанови про дані на боржника і стягувача неправомірними.

В решті позовних вимог відмовити.

Копії постанови надати сторонам, повний текст якої виготовлено 14.10.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь позивача 1,70 гривень (одну гривню сімдесят копійок) судового збору.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

< виготовлено ><Дата виготовлення >

Постанова не набрала законної сили. <Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/А.І. Петричкович

"Згідно з оригіналом" СуддяА.І. Петричкович