Постанова № 21081010, 12.10.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/10887/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 жовтня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіГнап Д.Д.

при секретаріТимощуку І.П.

за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Товариства з обмеженою відповідальністю "Ювента" <3-тя особа >до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області <3-тя особа >про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000052303 від 20.04.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ювента" звернулось до суду з позовом до Славутської об'єднаної державної податкової інспекції в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000052303 від 20.04.2011 року. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що за результатами позапланової виїзної перевірки підприємства було складено Акт перевірки від 20.04.2011 року № 190/23/30801338, на підставі якого було прийняте податкове повідомлення-рішення форми В-1 від 20.04.2011 року №0000052303, яким зменшено суму бюджетного відшкодування в розмірі 154171 грн.

Позивач не погоджується із висновками податкового органу і вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення таким, що підлягає скасуванню зважаючи на те, що висновки, зроблені відповідачем у акті перевірки, зводяться до встановлення відсутності підтвердження сплати позивачем податку на додану вартість у багатоступневому ланцюгу постачання по взаємовідносинах із ПП «Даск- Інвест», TOB «Кроно-Україна» та ПП ОСОБА_4

Однак, як зазначає позивач, усі господарські операції проведені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджені первинними бухгалтерськими документами і доводять реальний характер здійснених операцій та взаєморозрахунків позивача із партнерами, зважаючи на що, просить позов задоволити та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000052303 від 20.04.2011 року.

Відповідачем подано заперечення проти позову, у якому зазначається, що проведеною стосовно позивача перевіркою встановлено завищення сум ПДВ, заявлених до відшкодування з бюджету по наступних постачальниках: з ПП «Даск - Інвест», сума ПДВ 79278,48 грн. по договору поставки від 23.01.2009 року №23/01/09-2; з ФОП ОСОБА_4, сума ПДВ 11333,33 грн.; з TOB «Кроно - Україна», сума ПДВ 63558,25 грн. по договору поставки від 13.05.2009 року № 12/05-01-2009; усього - 154171,00 грн.

Відповідач зазначає, що у договорі поставки від 23.01.2009 року № 23/01/09-2, укладеного з ПП «Даск - Інвест» були відсутні істотні (обов'язкові) умови договору, а саме відсутня ціна договору, як загальна, так і за одиницю товару, його кількість і асортимент.

Крім того, при перевірці встановлено відсутність документів прийняття - передачі товару за адресою пров. Привокзальна, 2а м. Славута, документів, що засвідчують якість товару, специфікації за договором, а також видаткової - прибуткової накладної, підписаної повноважними представниками, а тому відсутні докази передачі та прийняття товару.

Відповідач вважає, що надані позивачем видаткові накладні та рахунки не підписані повноважними представниками сторін, не посилаються на укладений договір, а тому є неналежними доказами, оскільки складені з порушенням обов'язкових вимог передбачених для складання первинних документів відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Зокрема, у документах відсутнє зазначення посади і прізвища особи, що здала ТМЦ, прийняла їх, а у товаро - транспортній накладній відсутня кількість товару та ціна.

Зважаючи на зазначене, відповідач вважає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено правомірно та із урахуванням вимог законодавства, а тому просить у задоволенні позову відмовити.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав суду додаткові письмові докази, які, з його слів, засвідчують факт отримання позивачем товарно-матеріальних цінностей за вищезазначеними угодами, позов просив задоволити.

Представник відповідача проти позову заперечив, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представників сторін, дослідивши докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню зважаючи на таке.

Судом встановлено, що з 18 по 20 квітня 2011 року Славутською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю „Ювента" з питань правомірності декларування суми податку на додану вартість, яка заявлена до бюджетного відшкодування по податковій декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року.

За результатами перевірки підприємства було складено Акт перевірки від 20.04.2011 року № 190/23/30801338, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення форми В-1 від 20.04.2011 року за №0000052303, яким зменшено суму бюджетного відшкодування по податку на додану вартість в розмірі 154171,00 грн.

Відповідно до Акту перевірки виявлено завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 154171,00 грн. у зв'язку з відсутністю підтвердження сплати податку на додану вартість у багатоступневому ланцюгу постачання по взаємовідносинах із ПП «Даск- Інвест», TOB «Кроно-Україна» та ФОП ОСОБА_4

Судом встановлено, що за договором поставки від 23.01.2009 року № 23/01/09-2, укладеного між позивачем та ПП "Даск-Інвест", ПП "Даск-Інвест" поставило на адресу ТОВ "Ювента" меблеву фурнітуру та комплектуючі, асортимент та кількість яких визначається в рахунках та накладних, що додаються до договору.

Укладання та виконання договору підтверджується:

- видатковою накладною ДИ-0000807 від 16.12.2010 року (номер та дата платіжного доручення 2082 від 14.12.2010 року, рахунок-фактура ДИ-0000763 від 12.11.2010 року) - поставка товару за видатковою накладною ДИ-0000807 від 16.12.2010 року здійснена згідно товарно-транспортної накладної від 16.12.2010 року ФОП ОСОБА_3;

- видатковою накладною ДИ-0000791 від 16.12.2010 року (номер та дата платіжних доручень 2046 від 08.12.2010 року, рахунок-фактура ДИ-0000855 від 08.12.2010 року; та 2085 від 14.12.2010 року, рахунок-фактура ДИ-0000855 від 08.12.2010 року. Поставка товару за видатковою накладною ДИ-0000791 від 16.12.2010 року здійснена згідно товарно-транспортної накладної від 16.12.2010 року ФОП ОСОБА_3

- видатковою накладною ДИ-0000847 від 27.12.2010 року (номер та дата платіжного доручення 2090 від 15.12.2010 року, рахунок-фактура ДИ-0000875 від 14.12.2010 року). Поставка товару за видатковою накладною ДИ-0000847 від 27.12.2010 року здійснена згідно товарно-транспортної накладної від 27.12.2010 року ФОП ОСОБА_3

- видатковою накладною ДИ-0000818 від 21.12.2010 року (номер та дата платіжного доручення 2119 від 21.12.2010 року, рахунок-фактура ДИ-0000912 від 20.12.2010 року).

За договором поставки від 13.05.2009 року № 12/05-01-2009, укладеного між позивачем та ТОВ "Кроно-Україна", ТОВ "Кроно-Україна" поставило на адресу ТОВ "Ювента" ДСП шліфовану та ламіновану, іншу продукцію виробництва ТОВ "Кроно-Україна" та інших заводів концерну "Кроно", відповідно до рахунків-фактур.

Відповідно до умов вищезгаданого договору з TOB «Ювента», підприємство TOB «Кроно-Україна» здійснило поставку продукції на умовах поставки DDU у м. Славута згідно з Правилами та нормативами міжнародної торгівлі INCOTERMS в редакції 2000 року. На основі попередньо отриманих від TOB «Ювента» замовлень, відділом логістики TOB «Кроно-Україна» надані авто під завантаження вказаного в замовленні товару, письмові підтвердження номерів автомобілів. Дані про водія та перевізника надіслані засобами електронного зв'язку.

Судом встановлено, що TOB «Кроно-Україна в грудні 2010 року здійснило на адресу позивача поставку продукції, що підтверджується наступними товаро-супровідними документами:

- видатковою накладною 2461021913 від 01.12.2010 року (номер та дата платіжного доручення 2193 від 30.12.2010 року, рахунок-фактура 1161018555 від 29.11.2010 року);

- видатковою накладною 2461021914 від 03.12.2010 року (номер та дата платіжного доручення 2193 від 30.12.2010 року, рахунок-фактура 1161018609 від 29.11.2010 року);

- видатковою накладною 2461022276 від 04.12.2010 року (номер та дата платіжного доручення 3 від 13.01.2011 року, рахунок-фактура 1161018834 від 01.12.2010 року). Товар поставлено за видатковою накладною 2461022276 відповідно до товарно-транспортної накладної № 6010002937 від 03.12.2010 року ОСОБА_2;

- видатковою накладною 2461023398 від17.12.2010 року (номер та дата платіжного доручення 63 від 20.01.2011 року, рахунок-фактура 1161019814 від 14.12.2010 року). Товар поставлено за видатковою накладною 2461023398 відповідно до товарно-транспортної накладної № б/н від 17.12.2010 року ОСОБА_2;

- видатковою накладною 2461023904 від 22.12.2010 року (номер та дата платіжного доручення 82 від 25.01.2011 року, рахунок-фактура 1161020611 від 22.12.2010 року). Товар поставлено за видатковою накладною 2461023904 відповідно до товарно-транспортної накладної № 6010003412 від 22.12.2010 року ПП ОСОБА_1.

Поставка товару ФОП ОСОБА_4 підтверджується видатковою накладною 233 від 01.12.2010 року (номер та дата платіжного доручення 2083 від 14.12.2010 року, рахунок-фактура 224 від 01.12.2010 року). Зокрема, листом ФОП ОСОБА_4 від 05 10.2011 року № 14 підтверджене здійснення господарської операції по поставці світильників від ФОП ОСОБА_4 для TOB «Ювента» у грудні 2010 року за видатковою накладною № 233 від 01.12,2010 року у кількості 8000 штук на суму 67999,99 грн., у тому числі ПДВ 11333,33 грн.. (податкова накладна №244 від 01.12.2010 року).

Поставка світильників TOB «Ювента» 01.12.2010 року була здійснена ФОП ОСОБА_4 автомобілем Volkswagen Crafter (державний НОМЕР_1), згідно товарно-транспортної накладної № 244 від 01.12.2010 року. Доставка підтверджена підписом начальника комерційного відділу TOB «Ювента» Завішального А. Б. і відбитком печатки на товарно-транспортній накладній № 244 та видатковій накладній № 233 від 01.12.2010 року.Податкові зобов'язання з податку на додану вартість за вказаною поставкою щодо TOB «Ювента» включені ФОП ОСОБА_4 у повній сумі у грудні 2010 року. Заборгованість TOB «Ювента» перед ФОП ОСОБА_4, яка виникла по видатковій накладній № 233 від 01.12.2010 року, погашена 14.12.2010 року згідно платіжного доручення № 2083 на суму 67999,99 грн., у тому числі ПДВ. Станом на 05.10.2011 року заборгованість по взаєморозрахунках відсутня.

Крім того суду надані і інші документи, які засвідчують реальний характер укладених позивачем правочинів та здійснення оплати, транспортування та переміщення товару за договорами.

Зокрема, на запит TOB «Ювента» про підтвердження здійснення господарських операцій, TOB «Кроно-Україна» надано відповідь про результати зустрічної перевірки Львівською СДПІ, за результатами якої складено Довідку № 572/08-01/31147999 від 27.05.2011 року, у якій зазначається про відсутність жодних розбіжностей за здійсненими операціями. Крім того, додано копії документів, які підтверджують фактичність здійснення господарських операцій між TOB «Ювента» та TOB «Кроно-Україна».

Суд також враховує той факт, що ПП «Даск-Інвест» було основним постачальником меблевої фурнітури (меблевих ручок, ніжок, петель, вимикачів, світильників та ін.) для TOB «Ювента», якою комплектувалися виготовлювані підприємством меблі для ванних кімнат; TOB «Кроно-Україна» була і є основним постачальником ДСП (древісно-стружкова плита) та МДФ (мілка дерев'яна фракція), які є основним матеріалом з якого виробляють меблі для ванних кімнат;а ФОП ОСОБА_4 був одним з основних постачальників світильників, якими комплектувалися меблі для ванних кімнат, а також те, що зазначені складові отримували за довіреностями посадові особи підприємства позивача, про що свідчать витяги з Книги обліку довіреностей та прибуткові накладні про оприбуткуванні продукції на складі, наявні серед матеріалів справи.

Крім того, судом також враховуються докази, які свідчать про використання позивачем для виробництва кінцевої продукції комплектуючих та складових, отриманих від ПП «Даск-Інвест», TOB «Кроно-Україна» та ФОП ОСОБА_4 згідно вищезгаданих договорів, зокрема: бухгалтерські документи про внутрішнє переміщення від складу до виробничих підрозділів, отриманих від вказаних контрагентів товарно-матеріальних цінностей, а саме:

1)Накладна на внутрішнє переміщення № ПМ-001128 від 30.12.2010 p.;

2)Накладна на внутрішнє переміщення № ПМ-001139 від 30.12.2010 p.;

3)Накладна на внутрішнє переміщення № ПМ-001053 від 03.12.2010 p.;

4)Накладна на внутрішнє переміщення № ПМ-001069 від 14.12.2010 p.;

5)Накладна на внутрішнє переміщення № ПМ-001090 від 22.12.2010 p.;

6)Накладна на внутрішнє переміщення № ПМ-001106 від 27.12.2010 p.;

7) Накладна на внутрішнє переміщення № ПМ-001107 від 27.12.2010 p.;

8)Зведена відомість норм витрат сировини і матеріалів на виготовлення тумби Ф5-100 (серія «Франческа»);

9)Зведена відомість норм витрат сировини і матеріалів на виготовлення шафи-пеналу ФІ1ІП1 (серія «Франческа»);

10)Зведена відомість норм витрат сировини і матеріалів на виготовлення тумби ФЗ-65 (серія «Франческа»);

11)Зведена відомість норм витрат сировини і матеріалів на виготовлення тумби МЗ-65 (серія «Моніка»);

12)Зведена відомість норм витрат сировини і матеріалів на виготовлення шафи-пеналу MUJH32-65 (серія «Моніка»).

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що TOB «Ювента» дійсно використовувала отримані від ПП «Даск-Інвест», ФОП ОСОБА_4 та TOB «Кроно-Україна» меблеві комплектуючі для виготовлення меблів для ванних кімнат з метою їх наступної реалізації (в тому числі на експорт) для отримання доходу.

Судом встановлено, що усі господарські операції позивача з вище означеними контрагентами за період з 01.12.2010 по 31.12.2010 року підтверджуються наданими суду документами.

Суд бере до уваги, що у акті перевірки відповідачем не ставиться під сумнів правомірність та фактичність здійснених господарських операцій вчинених між TOB «Ювента» та ПП«Даск-Інвест», між TOB «Ювента» та ФОП ОСОБА_4, а також між TOB «Ювента» та TOB «Кроно-Україна».

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР, який діяв на час існування спірних відносин, встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Платник податку покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів та зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) і є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97). Підпунктом 7.4.5 п.7.5. ст.7 вказаного Закону заборонено включати до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За змістом п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку даним пунктом не передбачено.

Пунктом 198.2 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, виданих продавцями товару (ПП «Даск-Інвест», ПП ОСОБА_4 та TOB «Кроно-Україна») є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в грудні 2010 року.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи відповідача щодо безпідставного віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, вказаного в податкових накладних, виписаних вказаними постачальниками.

Статтею 627 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятись у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтями 204, 205 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 2 ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ході судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідність змісту договорів поставки, укладених між позивачем та його контрагентами вимогам цивільного законодавства.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи зазначені договори, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Натомість, досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договору: позивач та його контрагенти ПП «Даск-Інвест», ПП ОСОБА_4 та TOB «Кроно-Україна» не лише вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договорів, а й виконали ці договори. Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність окремих реквізитів договорів як на підставу недійсності договорів, оскільки сторонами вчинені усі дії, необхідні для виконання договору, передбачені вимогами чинного цивільного законодавства України, що підтверджується матеріалами справи.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище відповідачем не доведено, а судом не встановлено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення №0000052303 від 20.04.2011 року, а тому його слід скасувати.

Керуючись ст. 19 Конституції України, п. 1.7 ст. 1, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР, ст.ст. 71, 158 163, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Славутської об'єднанної державної податкової інспекції в Хмельницькій області № 0000052303 від 20.04.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 154171 грн.

Присудити Товариству з обмеженою відповідальністю "Ювента" з Державного бюджету України судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено 14 жовтня 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/Д.Д. Гнап

"Згідно з оригіналом" СуддяД.Д. Гнап