Постанова № 21080790, 20.09.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

< для копії >

Справа № 2270/10180/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 вересня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіГнап Д.Д.

при секретаріТимощуку І.П.

за участі:представників сторін розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма-Обрій" <3-тя особа >до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області <3-тя особа >про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000101501 від 14.03.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ "Агрофірма-Обрій" звернулася позовом до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000101501 від 14.03.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкових накладних, які у позивача по взаємовідносинах з ТОВ "Промінь Агро" є в наявності та були надані відповідачу під час перевірки, а тому у відповідача були відсутні підстави для зменшення податкового кредиту з ПДВ.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, додатково пояснили, що оскільки законодавство не вимагає будь-яких документів, які б підтверджували факт надання послуг, позивачу послуги надавались, винесене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали та надали суду заперечення в якому вказали, що ТОВ "Промінь Агро" операцій з надання інформаційно - технологічних послуг позивачу не надавало, умови договору, звіти та акти здачі-прийняття робіт суперечать вимогам законодавства, а тому позивач не мав права на формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що в задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що Летичівською МДПІ у Хмельницькій області проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ "Агрофірма-Обрій" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань за листопад 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.10.2010 по 31.10.2010 року та складено акт від 25.02.2011 року №63/15/35779344.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000101501 від 14.03.2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на суму 58468 грн.

У вказаному податковому повідомленні-рішенні зазначено про встановлені порушення п. 198.1, 198.2, 198.3,ст.198, п.200.1, п.200.3, п. 200.4, п.200.6 ст.200 Податкового кодексу України, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п.7.5, п.п. 7.7.1 п.7.7, п.п. 7.7.2 п.7.7, п.п. 7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Із матеріалів справи слідує, що ТОВ "Промінь Агро" уклало з позивачем договір №1-ТП1-01/8 від 01.01.09 року про надання інформаційно - технологічних послуг: а саме надання фінансових, комп'ютерних, управлінських, кадрових, маркетингових, логістики, закупівлі, агрономічних, інженерних, послуг пов'язаних з орендою землі, юридичних послуг та послуг з охорони праці. В якому зазначено, що протягом дії договору (з 01.01.09 по 31.12.09 р.) виконавець зобов'язується надавати вказані послуги. Додатковою угодою від 1 січня 2010 року строк дії зазначеного договору продовжено до 31 грудня 2010 року.

Згідно акту № 1 приймання-передачі наданих послуг від 30 листопада 2009 року ТОВ "Промінь агро" надало ТОВ "Агрофірма Обрій" інформаційно-технологічних послуг на загальну суму 2607506 грн., з них за перевіряємий період 58468 грн.

Наданий у судове засідання позивачем договір, звіти про надані послуги за цим договором, які будучи первинними документами та підставою формування валових витрат у зв'язку із здійсненням господарської діяльності, не відповідають вимогам п.9.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", складені з порушенням приписів п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95р. за №168/704, оскільки не містять даних щодо обсягів наданих послуг, змісту наданих послуг, виконавців наданих послуг, в них відсутня інформація про фактично понесені витрати на проведення інформаційно - технологічних послуг.

Окрім того, надання консультаційних послуг щодо встановлення системи клієнт-банк, відкриття поточних банківських рахунків, зміні підписантів електронних документів, відкриття зарплатних проектів, оновлення електронних ключів надає банк, в якому обслуговується клієнт і вартість послуг включається банком до вартості обслуговування.

Що стосується послуг по розробці методології ведення бухгалтерського та податкового обліку, то на підприємстві позивача працювало 4 кваліфікованих бухгалтера і вартість послуг при таких обставинах не свіврозмірна з користю та економічною вигодою від їх надання. Інші посади, по яких надавались послуги ТОВ "Промінь Агро", а саме: інженер по охороні праці, агроном, юристконсультант, економіст, програміст також укомплектовані спеціалістами.

З врахуванням вище зазначеного суд погоджується з висновком відповідача, що відсутність у первинних документах за результатами виконання договору про надання послуг (виконання робіт) інформації про конкретні послуги, які надані замовнику, одиниці виміру, їх вартість позбавляє можливості для висновку про фактичне надання послуг та їх зв'язок з підготовкою, організацією, веденням виробництва, використанням господарством у власній господарській діяльності. Отже, ТОВ "Промінь Агро" фактично не надавало послуги в межах господарської діяльності позивача.

Судом встановлено, що операції з продажу вказаних послуг не мали реального товарного характеру і не пов'язані з господарською діяльністю позивача, а тому акти здачі-приймання виконаних робіт та податкові накладні не є первинними документами в розумінні п.1 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", який зазначає, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до п.п.7.4.1, 7.4.5 ст.7 Закону України, від 03.04.1997, № 168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (Закон, який діяв на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не дозволяється включати до податкового кредиту будь-які витрати зі сплати податку, не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

В силу п.198.1. ст 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України.

Аналіз норм Закону України "Про податок на додану вартість" та Податкового кодексу України дає підстави зробити висновок, що цим Законом передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної на що спирається в позовній заяві позивач.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених податкових накладних виданих йому продавцями (робіт, послуг) - Товариством з обмеженою відповідальністю "Промінь Агро".

З іншого боку, наявність у платника податку виданої йому продавцем товару (робіт, послуг) податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог чинного законодавства, і сплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми, але не вичерпними підставами для визначення податкового кредиту та відшкодування цього податку з бюджету.

Суд врахував доводи державної податкової інспекції про безтоварність операцій, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцям вартості (робіт, послуг) з податком на додану вартість.

На думку суду докази, на які посилається позивач є обов'язковими, але не вичерпними, оскільки предмет доказування у цій справі становлять обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, а Державна податкова інспекція у Летичівському районі, ухвалюючи податкові повідомлення-рішення, про скасування якого заявлено позов, виходила з того, що позивач робіт (послуг) у товариства з обмеженою відповідальністю "Промінь Агро" не придбавав і ці операції були фіктивними.

Тобто наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

У процесі встановлення обставин у справі з'ясовано, що в діях платника податку, який заявляє право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування з податку на додану вартість, вбачається спрямованість на незаконне одержання коштів з державного бюджету або необґрунтоване зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у задоволенні подібної вимоги слід відмовити.

Наявність цивільно-правового договору не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції у тому разі, якщо такий договір не визнаний недійсним у судовому порядку.

З урахуванням вимог статей 219, 228 Цивільного кодексу України суд виходить з того, що договір, який суперечить публічному порядку, є нікчемним, а отже, не породжує передбачених ним правових наслідків. Визнання такого договору недійсним у суді не вимагається.

Тому за наявності вказаних обставин суд враховує нікчемність договору №1-ТП1-01/8 від 01.01.09р. між позивачем та ТОВ "Промінь Агро" і розглядає податкові наслідки вчинення відповідних дій без урахування наявності вказаного цивільно-правового договору.

Згідно з частиною першою статті 69 КАС доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Надані позивачем документи про відрядження також не підтверджують наданих інформаційно-технологічних послуг, їх змісту, тривалості, а тому оцінюються судом критично. Посвідчення про відрядження ТОВ "Агрофірма обрій" взагалі лише містять відмітку ділова поїздка.

Таким чином, позивачем не доведено, а судом не встановлено протиправності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, а тому підстав для його скасування немає.

Враховуючи те, що вимоги позивача є не обґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, наявні всі підстави відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 186 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма-Обрій" до Летичівської міжрайонної державної податкової інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000101501 від 14.03.2011 року відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено 23 вересня 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/Д.Д. Гнап

"Згідно з оригіналом" Суддя< для копії >