Постанова № 21080300, 07.07.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/7682/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2011 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіГнап Д.Д.

при секретаріСачалко М.В.

< за участі >< перелік сторін >

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницьккразсервіс" <3-тя особа >до Державної податкової інспекції у м. Хмельницькому <3-тя особа >про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000182304/1481 від 26.05.2011 року, -

В С Т А Н О В И В:

ТОВ “Хмельницьккразсервіс”звернулося з позовом до ДПІ у м. Хмельницькому про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000182304/1481 від 26.05.2011 року, яке складене на підставі акту перевірки № 3399/23-4/22782204 від 11.05.2011 року. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем безпідставно зроблено висновок про нікчемність вчинених договорів між позивачем та ТОВ "ВТ "Альянс", ТОВ "Томтехснаб", не перевірено реальність здійснення операцій, наявність придбаного товару, первинних документів.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, додатково пояснили, що у позивача наявні всі необхідні первинні бухгалтерські документи, відбулися реальні зміни майнового стану позивача (отримано майнову вигоду), висновки перевіряючих є припущенням, яке є суперечливим та не ґрунтується на правових нормах, а тому просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представники відповідача позов не визнали, вважають, що позивачем порушено пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року, в результаті чого занижено суму ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет на загальну суму 11291 грн., в т.ч. по звітних періодах: у липні 2010 року в сумі 3530 грн., у жовтні 2010 року в сумі 4297 грн., у листопаді 2010 року в сумі 3464 грн. Порушення виникло внаслідок віднесення суми ПДВ по операціях з ТОВ "ВТ "Альянс", ТОВ "Томтехснаб", що фактично не здійснювалися та не мали на меті подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства (встановлено нікчемність правочинів).

Заслухавши пояснення представників сторін, свідка, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що ТОВ “Хмельницьккразсервіс”зареєстровано 09.10.1995 року виконавчим комітетом Хмельницької міської ради Хмельницької області, являється юридичною особою, основними видами діяльності якої є технічне обслуговування та ремонт автомобілів, діяльність автомобільного вантажного транспорту, інші види оптової торгівлі.

ДПІ у м. Хмельницькому в період з 10 травня 2011 року по 11 травня 2011 року проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ “Хмельницьккразсервіс”щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ “ВТ Альянс”за період 01.07.2010 року по 31.07.2010 року та з ТОВ “Томтехснаб”за період з 01.10.2010 року по 30.11.2010 року, за результатами якої було складено акт № 3399/23-4/22782204 від 11.05.2011 року.

В акті перевірки було встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 11291 грн., внаслідок порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп.7.4.5 п.7.4, п.п. 7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”№ 168/97-ВР від 03.04.1997 року.

На зазначений акт перевірки позивачем було подано заперечення, яке відповідачем відхилене та 26 травня 2011 року ДПІ у м. Хмельницькому прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000182304/1481, яким збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість за основним платежем на сумі 11291 грн., за штрафними санкціями на суму 2823 грн.

Висновки ДПІ щодо заниження податку на додану вартість базуються на тому, що в ході перевірки встановлено відсутність письмового договору між позивачем та ТОВ "ВТ-Альянс", відсутні товарно-транспортні накладні, акти приймання-передачі товару, сертифікати якості; у ТОВ "Томтехснаб" та ТОВ "ВТ Альянс" відсутні необхідні умови для здійснення господарської діяльності.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ “Томтехснаб”було укладено договір купівлі-продажу (поставки товару) від 05.01.2010 року № 1005, предметом якого є поставка та передача запасних частин до вантажних автомобілів, ціна, номенклатура і кількість яких відповідають товаросупроводжуючим документам.

Відповідно до умов договору запасні частини по якості та комплектації повинні відповідати вимогам державних стандартів, технічним умовам заводів-виробників; загальна сума угоди складає 300000 грн., оплата здійснюється протягом 10 днів з моменту підписання сторонами відповідних товаросупровідних документів.

10 жовтня 2010 року, відповідно до рахунку-фактури № 1010, видаткової та податкової накладної № 10 від 10.10.2010 р. ТОВ "Техснаб" було здійснено поставку запасних частин позивачу на загальну суму 25783, 50 грн..

Дана поставка була здійснена із використанням мікроавтобусу Мерседес, яким також було передано товарно-супроводжуюча документація. Даний факт зокрема підтверджується показами свідка ОСОБА_1, який суду пояснив, що він, будучи директором ТОВ "Хмельницьккразсервіс", 10 жовтня 2010 року, на підставі довіреності № 209, особисто зустрічав вантаж з Миколаєва, який передавало ТОВ "Томтехснаб". З даною фірмою він співпрацював досить довгий час і ніяких проблем з поставкою товару, його якістю і комплектацією не було. Крім того, на запит суду ТОВ "Томтехснаб" надало аналогічну інформацію, додатково вказавши, що продукцію, реалізовану ТОВ "Томтехснаб", було придбано в ПП "Агро-Ленд К", надавши відповідно видаткові та податкові накладні.

22 листопада 2010 року ТОВ «Томтехснаб», на підставі згаданого вище договору, було здійснено ще одну поставку запасних частин до автомобіля на загальну суму 20783, 46 грн., згідно рахунку-фактури № 1122, видаткової та податкової накладної № 5 від 22.11.2010 р. Поставлявся товар із використанням рейсового автобусу Миколаїв-Чернівці (через Хмельницький), упакованим в мішки. Дана обставина підтвердилась показами допитаного в якості свідка ОСОБА_1 та відповіддю ТОВ «Томтехснаб».

Від ТОВ «ВТ-Альянс» позивачу 19 липня 2010 року були поставлені автомобільні запчастини (рахунок-фактура, видаткова та податкова накладна № 1011907 від 19.07.2010 року).

Оплата за поставлений 19.07.2010 року, 10.10.10 р. та 22.11.10 р. товар була здійснена в безготівковій формі, що не заперечувалося сторонами, підтверджується виписками з банківського рахунку, відповіддю ТОВ "Томтехснаб".

Даний товар було оприбутковано на складах позивача і в наступному значна частина товару була реалізована за вищою ціною наступним контрагентам, зокрема таким як ПАТ «Волинь-цемент», ТОВ «Топаз-ЛТД», ДП «ДМС-Трансбуд», ТОВ «Гаруда», ТОВ «Агроальянс», ДП «УПП УЗ», що підтверджується доданими до матеріалів справи копіями накладних, актів здачі-приймання робіт, а частина товару, згідно бухгалтерської довідки та актів інвентаризації, продовжує обліковуватися на складах позивача.

Всі перелічені вище господарські операції відображені позивачем в бухгалтерському та податковому обліку без будь-яких порушень вимог законодавства.

Отримуючи від постачальників (ТОВ “Томтехснаб», ТОВ «ВТ Альянс») податкові накладні, позивач включав до податкового кредиту в липні, жовтні, листопаді 2010 року суми податку на додану вартість, сплаченого ним в ціні товару.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР, який діяв на час існування спірних відносин, встановлено, що податковим кредитом є сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 цього Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

В силу пп. 11.2.1. п.11.2. ст..11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається одна з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку їх результатів.

Таким чином, платник податку покупець має право збільшити валові витрати після оприбуткування товарів та зарахувати до податкового кредиту суму податку на додану вартість, підтверджену належним чином оформленою податковою накладною, яку він отримав.

Відповідно до пп. 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом, який складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця. Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги) і є підставою для нарахування податкового кредиту (п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону № 168/97). Підпунктом 7.4.5 п.7.5. ст.7 вказаного Закону заборонено включати до податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

За змістом п.п. 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, інших підстав для не включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку даним пунктом не передбачено.

Дослідивши всі наявні докази у справі у їх сукупності, суд вважає, що наявність у позивача податкових накладних, оформлених з дотриманням вимог чинного законодавства, виданих продавцями товару (ТОВ “Томтехснаб», ТОВ «ВТ Альянс») є достатньою підставою для віднесення сум ПДВ до податкового кредиту в липні, жовтні, листопаді 2010 року.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий примірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною 1 ст. 9 зазначеного Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Суд відхиляє, як необґрунтовані, доводи відповідача щодо нікчемності договорів поставки запасних частин до автомобілів, укладених між позивачем та ТОВ “Томтехснаб», ТОВ «ВТ Альянс» та відсутності реальних наслідків їх виконання, а відтак і безпідставного віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, вказаного в податкових накладних, виписаних вказаними постачальниками.

Статтею 627 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтями 204, 205 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Підставою недійсності правочину за змістом ст. 215 ЦК України є недодержання в момент вчинення правочину у стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою статті 203 ЦК України. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Нікчемним зокрема є правочин, який порушує публічний порядок ( ч.2 ст.228 ЦК України). Згідно з ч.ч. 1, 3 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Частиною 2 ст.712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобовязується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ході судового розгляду судом не встановлено та не доведено відповідачем невідповідності змісту договорів поставки, укладених між позивачем та його контрагентами вимогам цивільного законодавства.

Судом також не встановлено та не доведено відповідачем, що укладаючи зазначені договори, сторони діяли з метою, яка суперечить інтересам держави та суспільства.

Натомість, досліджені судом докази свідчать про те, що сторони договору: позивач та його контрагенти ТОВ “Томтехснаб», ТОВ «ВТ Альянс» не лише вчинили всі дії, необхідні для забезпечення реального виконання договорів, а й виконали ці договори. Суд не бере до уваги посилання відповідача на відсутність передбачених договорами поставки сертифікатів якості та актів приймання товару, як на підставу недійсності договорів, оскільки за змістом ч.1 та 2 ст.666 ЦК України єдиними правовими наслідками невиконання продавцем обовязку передати покупцеві документи, що стосуються товару, в тому числі і сертифікати якості, є право (а не обовязок) покупця відмовитись від договору купівлі-продажу та повернути товар покупцеві.

Відповідно до п.12 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по кількості, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 15.06.1965 року № П-6 акт про фактичну наявність отриманої продукції складається за участю представників продавця і покупця у випадку поставки продукції без супроводжуючих документів. Оскільки на отримані запчастини позивач отримав від постачальників належним чином оформлені податкову накладну і видаткову накладну, які зокрема містять відомості щодо кількості товару, у позивача не було необхідності складати акт про фактичну наявність отриманої продукції.

В той же час, за змістом п.п.16, 19, 20 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання по якості №П-7, затвердженої постановою Держарбітражу при Раді Міністрів СРСР від 25.04.1966 року, складання акту про якість і комплектність отриманої продукції є обовязковим у випадку виявлення невідповідності якості отриманої продукції, тари чи упаковки вимогам стандартів, технічних умов, зразкам (кресленням) або даним, вказаним в маркуванні та супроводжуючих документах.

Судом не встановлено та не доведено відповідачем, що запасні частини, отримані позивачем від ТОВ “Томтехснаб», ТОВ «ВТ Альянс» були неякісними або не відповідали технічним умовам чи даним, вказаним в супроводжуючих документах.

Суд відхиляє доводи відповідача, який вважає, що підставою недійсності договорів поставки є відсутність товарно-транспортних накладних, які відповідно до ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт в Україні» є основними документами на перевезення вантажів у звязку з наведеним.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт в Україні» визначений перелік документів для перевізника і водія, на підставі яких здійснюються перевезення вантажів автомобільним транспортом. В той же час у вказаному Законі відсутнє визначення переліку документів, наявність яких є обовязковий для покупця товару, який не є замовником перевезення.

За змістом п.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні , затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року N 363 , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 лютого 1998 р. за N 128/2568 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Пунктом 11.1 вказаних Правил визначено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля є основними документами на перевезення вантажів.

Однак, жодним нормативно-правовим актом не встановлено, що товарно-транспортні накладні та дорожні листи є єдиними документами, які підтверджують факт поставки товару від продавця до покупця і у випадку їх відсутності платник податку позбавлений права на включення до валових витрат вартості придбаного товару, а до податкового кредиту податку на додану вартість, вказаного в податковій накладній, виписаній постачальником товару.

Судом враховується, що спосіб, яким поставлявся товар (попутній транспорт, рейсовий автобус) не заборонений як спосіб транспортування товару і не потребує оформлення товарно-транспортної накладної.

Фактично єдиною підставою для висновків перевіряючих щодо заниження сум ПДВ стали акт перевірки № 13263/7/23-113 від 25.03.2011 року про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВТ Альянс», відповідно до якого у ТОВ «ВТ Альянс» відсутні необхідні для здійснення господарської діяльності умови та акт № 386/23-300/36099306 від 29.03.2011 року про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Томтехснаб», який не може бути оцінений як належний доказ по справі.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене вище ДПІ в м. Хмельницькому не доведено, а судом не встановлено правомірність прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000182304/1481 від 26.05.2011 року, а тому його слід скасувати.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст..ст. 203, 204, 228, 712 ЦК України, пп. 11.2.1. п.11.2. ст..11 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, п. 1.7 ст. 1, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР, ст.ст. 71, 158 163, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000182304/1481 від 26.05.2011 року.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Хмельницьккразсервіс" з Державного бюджету України судові витрати в сумі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Повний текст постанови виготовлено 11 липня 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/Д.Д. Гнап

"Згідно з оригіналом" Суддя< для копії >