Постанова № 21079961, 13.01.2012, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" січня 2012 р.

10 год.13 хв.Справа № 2-а-5411/11/2170

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Хом'якової В.В.,

при секретарі: Мельник О.О., за участю представника позивача Гладкої А.О., представника відповідача Міськів М.О., Яловенко В.О., Шевченка О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про скасування податкових повідомлень-рішень,

встановив:

Дочірнє підприємство "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі" звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні №№ 0002360700, 0002370700. Позивач вважає податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. В позові зазначено про те, що податкова інспекція не вручала посадовим особам дочірнього підприємства наказу та повідомлення про проведення перевірки, тому не мала права на її проведення. Перевірка проведена з порушенням 60-денного терміну з моменту отримання податковим органом податкових декларацій. Постачальники позивача ТОВ "Зернова компанія "Агромир", ПП "Фобос Транс", ФОП ОСОБА_5 в момент здійснення господарських операцій з позивачем були зареєстровані платниками податку на додану вартість, видавали позивачу податкові накладні, господарські операції були підтверджені належним чином складеними первинними бухгалтерськими документами. Перевірка підтвердила здійснення розрахунків між позивачем та його контрагентами. Відсутність земельних ділянок, об'єктів нерухомості, транспортних засобів не позбавляє позивача та його постачальників можливості виконувати умови договорів. Твердження відповідача про "безтоварність" операцій спростовується отриманням доходів від реалізації придбаних товарів на експорт. Позивач вважає, що до компетенції податкової служби не входять питання встановлення дійсності або недійсності конкретних договорів, або тлумачення їх змісту, це є виключною компетенцією сторін по договору і суду. Застосовуючи тлумачення змісту договорів, роблячи висновок про їх неправомірність (недійсність), податковий орган вийшов за межі своїх повноважень, визначених Законом України "Про державну податкову службу в Україні".

Представник позивача прибув в судове засідання, просить задовольнити позов.

Відповідно до письмових заперечень ДПІ на адміністративний позов, податкова інспекція просить відмовити в позові з тих підстав, що відсутність можливості перевірити всіх постачальників позивача по ланцюгу до виробника товарів унеможливлює підтвердження заявлених позивачем до відшкодування сум ПДВ. Відповідач вважає неможливим виплату позивачу тих сум ПДВ, щодо яких відсутні результати зустрічних перевірок, оскільки право на бюджетне відшкодування ПДВ виникає лише при фактичній надмірній сплаті цього податку до бюджету, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті ПДВ в ціні товару, яка оплачена платником. Якщо постачальника послуг неможливо перевірити внаслідок відсутності його за місцезнаходженням, або ліквідацією, податкова інспекція не має можливості встановити факту надмірної сплати податку на додану вартість. Пунктом 1.8 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. № 168/97-ВР (надалі Закон № 168/97) бюджетне відшкодування визначено як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Представники відповідача прибули в судове засідання, просять відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до норм чинного законодавства, тому немає підстав для їх скасування. По ланцюгу постачання ДП "Торговий дім "Херсон" - ПП "Фобос Транс", ДП "Торговий дім "Херсон" - ТОВ "Зернова Компанія Агромир" - ПП "Інвестюгагротранс", ДП "Торговий дім "Херсон" - ФОП ОСОБА_5 ТОВ "Же-Люкс", ДП "Торговий дім "Херсон" - ФОП ОСОБА_5 ФОП ОСОБА_6 встановлено відсутність реальних поставок товарів та послуг та порушення ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, отже, є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача".

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, свідка, суд встановив наступні обставини.

Дочірнє підприємство "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі" (далі ДП "ТД "Херсон", позивач) є юридичною особою, платником податків, перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні. Фахівцем ДПІ у м. Херсоні була проведена позапланова невиїзна перевірка обґрунтованості відшкодування з бюджету ПДВ дочірнього підприємства "ТД "Херсон" за липень, серпень 2010 року (акт перевірки № 3254/07-0/30768893). При проведені перевірки було виявлено, що позивачем заявлено в декларації з ПДВ за липень 2010 року суму бюджетного відшкодування в розмірі 714381 грн., за декларацією з ПДВ за серпень 2010 року сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок підприємства зазначена в розмірі 294970 грн. В акті зазначено, що позивачем порушено п. 1.8 ст. 1. пп. 7.7.1, пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону "Про податок на додану вартість", завищено заявлену суму бюджетного відшкодування на 329972,25 грн., в т.ч. по декларації за липень 2010 року 319442,50 грн., по декларації за серпень 2010 року 10529,75 грн., порушення пп. 7.4.1, пп. 7.4.4, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ завищено суму податкового кредиту на 170300,12 грн., в т.ч. по декларації за червень 2010 року - 95438,52 грн., по декларації за липень 2010 року 74861,60 грн.

Одним з постачальників послуг підготування сільгосппродукції для позивача в червні 2010 року було ПП "Фобос транс" на загальну суму 554631,12 грн., в т.ч. ПДВ 92438,52 грн. При проведені перевірки був використаний акт документальної планової невиїзної перевірки ПП "Фобос Транс" від 21.04.11 №1277/23-4/33590247, складений фахівцями ДПІ у м Херсоні, яким було встановлено укладення угод без мети настання реальних наслідків. За місцем реєстрації ПП "Фобос транс" та його посадові особи відсутні, про що свідчить акт про відсутність суб'єкта господарювання за юридичною адресою. Аналіз податкової звітності, яку надавало ПП "Фобос транс", свідчить про відсутність власних або орендованих транспортних засобів, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, в яких проводилась господарська діяльність, земельних ділянок чисельність працюючих - одна особа директор.

Одним з постачальників позивачу товару (кукурудза) в червні 2010 року було ТОВ "Зернова Компанія Агромир", м. Херсон, на загальну суму 1478655 грн., в тому числі 246442,50 грн. З даним підприємством був укладений договір купівлі-продажу № 1/06-01 К від 01.06.2010, який передбачав поставку за рахунок продавця на термінал, вказаний покупцем. Дане підприємство було посередником, постачальником продукції було ПП "Інвестюгагротранс", м. Херсон, на загальну суму 1409651,10 грн., в т.ч. ПДВ 234941,85 грн. Даний постачальник на запит податкової інспекції не надав відповіді, підприємство відсутнє за юридичною адресою, фактичне місцезнаходження не встановлено, що унеможливлює проведення зустрічної перевірки. Свідоцтво платника ПДВ анульовано 10.03.11.

Також було виявлено, що постачальником жмиха соняшника позивачу в червні 2010 був фізична особа-підприємець ОСОБА_5 на загальну суму 970835,50 грн., в т.ч. ПДВ 161805,92 грн. ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська повідомило, що приватний підприємець є посередником. Одним з постачальників товару є ТОВ "Же-Люкс", м. Запоріжжя, на загальну суму 196196,20 грн., в т.ч. ПДВ 32699,37 грн. ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя повідомило, що ТОВ "Же-Люкс" неможливо перевірити, оскільки воно відсутнє за юридичною та фактичною адресою, власники товариства постійно змінюються.

Іншим постачальником ФОП ОСОБА_5 є ФОП ОСОБА_6, м. Дніпропетровськ, на загальну суму 256441,68 грн., в т.ч. ПДВ 42665.28 грн. ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська не має можливості перевірити сплату податків за даною господарською операцією ФОП ОСОБА_6, оскільки всі документи були вилучені слідчим відділом Токмакського МВДУМВС України в Запорізькій області.

За декларацією з ПДВ за серпень 2010 року сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок підприємства 294970 грн. виявлено, що одним з постачальників послуг експедирування в липні 2010 року було ТОВ "Фобос-транс" на суму 449169,60 грн., у т.ч. ПДВ 74861,60 грн. та ФОП ОСОБА_5 (жмих соняшника) на суму 34546,50 грн., в т.ч. ПДВ 5757,75 грн. Даний приватний підприємець був посередником, постачальником товару є ПП "Агроспецтехніка- Н09" (м. Новомосковськ Дніпропетровської області) на суму 34392,96 грн. в т.ч. ПДВ 5732,16 грн. ПП "Агроспецтехніка - Н09" відсутнє за юридичною та фактичною адресами, свідоцтво платника ПДВ було анульовано 17.09.2010.

В акті зазначено, що податок з операцій купівлі-продажу ДП "ТД "Херсон" сплачує в ціні придбання своїм постачальникам, а ті, в свою чергу, відображають відповідні суми податку в податкових зобов'язаннях декларацій з ПДВ. За висновком відповідача однією з обов'язкових підстав включення до податкового кредиту з ПДВ є сплата цих сум до державного бюджету, кошти мають опосередковано надійти до бюджету спочатку в ціні придбання та шляхом сплати контрагентами ДП "ТД "Херсон" ПДВ до бюджету. Податковий орган не може підтвердити надмірне надходження до бюджету податку на додану вартість по господарським операціям позивача.

За наслідками перевірки ДПІ були прийняті податкові повідомлення-рішення від 20.09.2011 року:

№ 0002360700 про зменшення суми бюджетного відшкодування по податку на додану вартість по декларації липня 2010 року на суму 319442,50 грн., по декларації серпня 2010 року на суму 10529,75 грн., усього на суму 329972,25 грн.,

№ 0002370700 про зменшення суми від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації червня 2010 року на 95438 грн., по декларації липня 2010 року на 74861 грн., які є предметом спору.

Об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є такими, що не підлягають задоволенню за наступних підстав.

Виходячи із положень пункту 1.8 статті 1 Закону, бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету та строки розрахунків з бюджетом, на момент здійснення господарських відносин визначалось пунктом 7.7 статті 7 Закону. Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97 сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону № 168/97, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг). Інша частина від'ємного значення, що не потрапила під бюджетне відшкодування, включається до податкового кредиту наступного (третього) податкового періоду. Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення цієї суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

З матеріалів справи вбачається, що одним з видів діяльності позивача є експорт сільськогосподарської продукції за межі митної території України, поставка якої нерезиденту оподатковується за нульовою ставкою ПДВ, отже, перевищення сплаченого позивачем ПДВ над отриманим, і як наслідок виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування, є економічно виправданим та узгоджується з таким видом діяльності позивача.

Порядок перевірки податковим органом задекларованого платником податків бюджетного відшкодування передбачений підпунктами 7.7.5 та 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 зазначеного Закону. Відповідно до підпунктів 7.7.5 та 7.7.6 пункту 7.7 статті 7 Закону протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Підпунктом "в" підпункту 7.7.7 пункту 7.7 статті 7 передбачені дії податкового органу, якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної (документальної) перевірки податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування. Аналогічні норми встановлені ПКУ, який діє з 01.01.2011. Згідно п. 200.10 ст. 200 ПКУ протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону № 168/97 передбачено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість. Згідно із пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 цього ж Закону не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

ДПІ не посилається в акті перевірки ДП "ТД "Херсон" на невідповідність вимогам законодавству податкових накладних, за якими позивач формував податковий кредит, не вказує на неправильність складання позивачем податкових декларацій з ПДВ та розрахунків належних до бюджетного відшкодування сум ПДВ, а також не посилається на відсутність фактичної сплати позивачем у складі ціни товарів сум ПДВ, які увійшли до задекларованого позивачем бюджетного відшкодування.

Суд погоджується з доводами відповідача про те, що наявність у позивача належно оформлених податкових накладних, необхідних відповідно до Закону України "Про податок на додану вартість" для віднесення певних сум до податкового кредиту, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість. Для того, щоб дійти до висновку про неправомірне формування платником податкового кредиту, податковому органу необхідно довести, що відомості, які містяться в таких документах, не відповідають дійсності, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом. В даному спорі про необґрунтованість податкової вигоди свідчать підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин, як-то неможливість встановлення джерело походження продукції, неможливість дослідження того факту, чи відобразили ПП "Інвестюгагротранс", ТОВ "Же-Люкс", ФОП ОСОБА_6 операції продажу сільгосппродукції в податковій звітності та сплатили відповідні податки. Позивач задіяв при купівлі низку посередників, тому податкова інспекція цілком правомірно повинна перевірити ланцюг постачання з метою виявлення безтоварних операцій, коли угоди між транзитними підприємствами відбуваються лише на папері, а насправді фактичне виконання здійснюється від початкового постачальника до останнього вигодонабувача у ланцюгу.

Суд погоджується з висновками податкової інспекції щодо того, що наявність лише актів виконаних робіт, платіжних документів та податкових накладних не може бути достатніми доказами проведення самих господарських операцій. Отже, відповідні суми ПДВ не можуть включатися до складу податкового кредиту навіть за наявності формально складених документів або сплати грошових коштів.

Позивачем не надано документи, які б містили достатню доказовість поставки позивачу товарів ТОВ "Зернова Компанія Агромир" - на загальну суму 1478655 грн., в тому числі ПДВ 246442,50 грн. Так, ТОВ "Зернова компанія Агромир", де працює тільки одна особа, було посередником, одержувало товар від ПП «Інвестюгагротранс», яке податковий орган перевірити не має можливості через відсутність за місцезнаходженням. Надані суду ТТН свідчать про фактичне перевезення продукції від ПП "Інвестюгагротранс" автотранспортом "Інвестюгагротранс" на ПАТ "Дніпровський термінал" у власність позивача, що не передбачено договором з ТОВ "Зернова Компанія "Агромир", при цьому товарно-транспортні накладні складені неналежним чином, в них не конкретизовані пункти навантаження, зазначено або селище без найменування району та області, або тільки назва області.

Позивачем не спростовані висновки податкової інспекції щодо відсутності доказів реальності поставки жмиха соняшника від фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 на загальну суму 970835,50 грн., в т.ч. ПДВ 161805,92 грн., оскільки його постачальники ТОВ "Же-Люкс", ФОП ОСОБА_6, ПП "Агроспецтехніка- Н09" неможливо перевірити внаслідок відсутності за юридичною та фактичною адресою. ТТН, які підтверджують доставку продукції від ФОП ОСОБА_5, складені неналежним чином, не вказано пункту навантаження. З акту перевірки від 20.06.11 № 506/2320/36572771, складеному ДПІ у Хортицькому районі м. Запоріжжя, вбачається неможливість перевірки ТОВ "Же люкс" внаслідок відсутності за юридичною адресою, порушено кримінальну справу по факту службового підлогу посадовими особами за ст. 366 ч. 1 КК України, податковою службою не було знайдено директора ОСОБА_7 та засновника ОСОБА_8 за місцем реєстрації. Підприємство було переоформлено остаточно на гр.-на ОСОБА_9, який не має постійного місця проживання, неодноразово судимий за тяжки злочини, веде безпритульний спосіб життя.

Згідно акту ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська від 15.07.11 № 29/17-3/НОМЕР_3 ФОП ОСОБА_10 також неможливо перевірити через порушення кримінальної справи. Новомосковська ОДПІ Дніпропетровської області повідомило про неможливість перевірки ПП "Агроспецтехніка-Н09" у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням, відсутні основні фонди, транспорт, земельні ділянки.

Позивачем надано документи, що підтверджують надання йому послуг ПП "Фобос Транс", зокрема, акти приймання-передачі виконаних робіт комплексної підготовки сілгоспродукції на виконання умов договору № 16/04-10 від 16.04.2010, укладеного позивачем з ПП "Фобос Транс". Згідно актам виконаних робіт, вартість робіт складає 1021800,72 грн., сума ПДВ 170300,12 грн., сума податку на додану вартість включена до складу податкового кредиту червня та липня 2010 року на підставі податкових накладних, виданих ПП "Фобос Транс". Надані на перевірку та суду на огляд акти виконаних робіт складені неналежним чином, не відповідають вимогам, які законодавством пред'являються до первинних документів. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. N 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади, прізвище осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Суд приймає до уваги, що з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України, саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів. Акти, складені за участю ПП "Фобос Транс", не мають необхідних реквізитів для визначення конкретних видів робіт, які входили в коло обов'язків ПП "Фобос Транс", неясно чи сільгосппродукція відвантажувалась, перевантажувалась, відправлялась, зберігалась, дороблялась, або сортувалась (перелік цих робіт зазначено в договорі), якими транспортними засобами транспортувалась, звідкіля перевозилась продукція, відсутні назви підприємств-постачальників товарів, дати відвантаження, вартість товарів, маршрут експедирування, кількість партій товару, акти виконання супутніх робіт (таких як навантаження, розвантаження, сортування), неясно, кому належав транспорт. Відсутні документи, по яких відбувався би рух товару від продавця (постачальника) до перевізника (покупця), акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ), довіреності, сертифікати якості, інші документи, що засвідчують транспортування, зберігання товарів тощо. Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, ДПІ виходила з того, що товари та послуги позивачем не придбавались, господарські операції тільки документувались без реального виконання. За відсутності факту придбання відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Допитаний в якості свідка в судовому засіданні колишній директор ПП "Фобос Транс" ОСОБА_11 підтвердив, що він надавав послуги підготовки сільгосппродукції, але для цього наймав інших осіб, оскільки був єдиним працівником підприємства і фізично не мав можливості всі роботи виконувати самостійно. Разом з тим ніяких підтверджуючих документів суду не надано, ОСОБА_11 мотивував це тим, що всі первинні документи знаходяться у призначеного з березня 2011 року директора ОСОБА_12, місцезнаходження якого невідомо. Суд звертає увагу на те, що засновником ОСОБА_11 не вживалось ніяких заходів щодо директора, який не виконує своїх обов'язків, та місцезнаходження якого засновник не має можливості встановити.

ДПІ у м. Херсоні також намагалась здійснити перевірку ПП "Фобос Транс", але місцезнаходження підприємства так і не було встановлено, тому перевірка проводилась в приміщенні ДПІ без дослідження документів підприємства тільки на підставі податкової звітності підприємства та його контрагентів. ДПІ встановила відсутність у ПП "Фобос Транс" умов для здійснення такої діяльності як комплексна підготовка сільгосппродукції для відвантаження на експорт, відсутній технічний персонал, основні фонди, приміщення, транспортні засоби. Актом документальної планової невиїзної перевірки ПП "Фобос Транс" за період 2008-2010 рр. № 1277/23-4/33590247 від 21.04.11 правочини ПП "Фобос Транс" з покупцями, визнані такими, що не спрямовані на реальне настання правових наслідків, в тому числі з позивачем в червні, липні 2010 року на загальну суму 1021800,72 грн., (в т.ч. ПДВ 170300,12).

Під час розглядуваних господарських операцій між платником податку, що відображає у своєму податковому обліку суми податкового кредиту та бюджетне відшкодування за результатами придбання товарів (послуг), та виробником цих товарів (послуг) існує низка осіб-посередників. За документообігом, що складається під час таких операцій, товари (послуги) рухаються від виробника до останнього в ланцюгу платника податків через певну кількість посередників із здійсненням відповідних розрахунків. Усі або деякі з таких посередників додають до вартості товарів (послуг) певну суму, у звязку з чим утворюється різниця між ціною товару (послуги), визначеною виробником (імпортером) та ціною, за якою ці товари (послуги) придбані останнім у ланцюгу платником податку. При цьому сума податкового кредиту в останнього з ланцюга платника податку визначається з урахуванням найвищої ціни товару (послуги). Виходячи з цього, формується сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість. Водночас один чи декілька із платників податку на додану вартість у ланцюгу посередників або не декларує, або не виконує свої податкові зобовязання зі сплати цього податку до бюджету. У результаті вся або частина різниці між сумами податку на додану вартість, що включені до своїх податкових зобовязань виробником (імпортером) товарів (послуг), та сумою податкового кредиту, який взяв участь у формуванні бюджетного відшкодування останнім у ланцюгу платника податку, виявляється не сплаченою до державного бюджету. Натомість задекларована ним (останнім у ланцюгу платником податку) сума бюджетного відшкодування формально повинна бути сплачена цьому платнику податку на додану вартість. Така ситуація може призвести до прямих фінансових втрат державного бюджету.

Податковими органами проводяться зустрічні перевірки всіх платників податку по всьому ланцюгу. При цьому несплата податку до бюджету принаймні одним з учасників ланцюга розглядається податковими органами як обставина, що виключає можливість бюджетного відшкодування. Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4, підпунктом 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено прямий взаємозвязок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно повязані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та відшкодування податку на додану вартість за рахунок коштів, що були сплачені у вигляді податку. За змістом Закону, право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобовязання щодо сплати податку на додану вартість у ціні товару.

Відповідно до викладеного відшкодування податку на додану вартість можливе лише при встановленні факту надмірної сплати цього податку до бюджету під час руху відповідних товарів (послуг) по всьому ланцюгу постачальників від виробника до особи, що заявила своє право на відшкодування податку на додану вартість. При цьому несплату податку до бюджету бодай одним з учасників ланцюга або неможливість встановити факт сплати розглядається податковою службою як обставина, що свідчить про відсутність надмірного надходження податку на додану вартість до бюджету, а отже, виключає можливість бюджетного відшкодування.

Така правова позиція цілком узгоджується з вищевикладеними законодавчими нормами. Тому доводи податкової інспекції про те, що бюджетне відшкодування податку можливо тільки у випадку перевірки фактичної сплати даного податку по ланцюгу від виробника продукції до позивача-вигодонабувача, є правомірними.

З висновком ДПІ про нікчемність угод суд не погоджується з таких міркувань. Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним. Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яке завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладене учасниками господарський відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. Отже, посилання податкового органу на неправомірність відповідних угод є лише припущенням і не може вважатися офіційно встановленим фактом.

Разом з тим, суд вважає, що наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Позивач є суб'єктом господарювання, займається діяльністю в одному секторі - оптова торгівля сільгосппродукцією, повинен бути обізнаним з колом суб'єктів на даному сегменті ринку, повинен знати порядок складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, побудову ймовірних схем залучення платником до ланцюгів постачання ризикових контрагентів, які при здійсненні оподатковуваних операцій не задекларували податкові зобов'язання або відсутні за юридичною адресою. Суд вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши господарські стосунки з особами, які мали відносини з підприємствами з ознаками "фіктивності".

Доводи позивача про відсутність у відповідача повноваження на проведення перевірки є необгрунтованими, оскільки спростовуються фактом відсутністю відмови позивача від проведення перевірки та фактом надання податковій інспекції позивачем первинних документів, які свідчать про виконання господарських операцій.

За таких обставин суд вважає правомірними дії ДПІ по зменшенню бюджетного відшкодування та податкового кредиту, в задоволенні позовних вимог відмовляється, судові витрати відносяться на позивача.

Позивачу повертається судовий збір в розмірі 1700 грн. за вимогу про стягнення бюджетного відшкодування, оскільки позов в цій частині був залишений без розгляду за його клопотанням (ст. 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI "Про судовий збір").

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату та час виготовлення постанови в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Відмовити Дочірньому підприємству "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі" в задоволенні позову про скасування податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні №№ 0002360700, 0002370700.

Повернути ДП "Торговий дім "Херсон" Компанії з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд груп Ел.Ел.Сі" (код ЄДРПОУ 30768893) сплачений судовий збір в розмірі 1 700 (одна тисача сімсот) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 18 січня 2012 р.

Суддя Хом'якова В.В.

кат. 8.1.2