Постанова № 21079506, 17.10.2011, Тернопільський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-а/1970/2842/11

"17" жовтня 2011 р. м. Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої суддіДанилевич Н.А.

при секретаріСтасюк А.В.

за участю:

представника позивачаПереймибіди Р.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі справу за адміністративним позовом Тернопільської обєднаної державної податкової інспекції до Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «Омаліс»про стягнення заборгованості, суд -

ВСТАНОВИВ:

Тернопільська обєднана державна податкова інспекція, надалі позивач, звернулась до суду з адміністративним позовом до Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «Омаліс», надалі відповідач, про стягнення 2340,71 грн. податкового боргу станом на 22.09.2011 року.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що за відповідачем рахується податкова заборгованість перед бюджетами та державними цільовими фондами, яка відповідачем добровільно не погашена, на загальну суму 2340,71 грн., що становить штрафні санкції за не подання декларації по податку на додану вартість.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з мотивів, викладених у позовній заяві та просив позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився. Про час, місце розгляду справи повідомлений належним чином шляхом направлення судової повістки за місцем державної реєстрації. Суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів відповідно до ст.128 КАС України.

Заслухавши в судовому засіданні представника позивача та оцінивши представлені у справі докази у їх сукупності, на підставі чинного законодавства, судом встановлені наступні обставини.

Згідно даних обліку, податкова інспекція, як контролюючий орган, що здійснює контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та погашення податкових зобовязань встановила за даними облікових карток платника, що відповідачем не сплачені узгоджені суми податкових зобовязань на загальну суму 2340,71 грн., з яких 2210,0 грн. штрафні санкції за не подання декларації по податку на додану вартість та 170,0 грн. штрафні санкції за не здачу свідоцтва платника податку на додану вартість.

Заборгованість підтверджується розрахунком: суми позовних вимог, довідкою про наявність боргу від 22.09.2011 року (а.с.22), витягом з облікової картки платника станом на 22.09.2011 року (а.с.23-24), податковими повідомленнями-рішеннями від 27.05.2010 року №0004171602/0 та №0004181602/0 (а.с.7), прийнятими на підставі актів від 16.04.10 №3528/7/16-02/31602517 та №3529/7/16-02/31602517 про результати невиїзної документальної перевірки Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «Омаліс» з питань порушення терміну подачі податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) (а.с.9-13).

При таких обставинах станом на 22.09.2011 року за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом та державними цільовими фондами на загальну суму 2340,71 грн., яка у добровільному порядку не погашена.

Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку що позовні вимоги обґрунтовані та належним чином доведені з огляду на наступне.

Статтею 67 Конституції України кожну особу зобов'язано сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»№509-ХІІ від 04.12.1990р., із наступними змінами та доповненнями, передбачено, що органи державної податкової служби здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів ( обов'язкових платежів).

До 01.01.2011 року питання стягнення податкового боргу регламентувались Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ (далі - Закон №2181).

Згідно з п. 1.3 ст. 1 Закону №2181 податковий борг (недоїмка) - це податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно з п. 5.1 ст. 5 Закону №2181 податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, розрахунку, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації, розрахунку.

Згідно з п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181 податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення. Податкове повідомлення надсилається платнику податків в порядку, передбаченому Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженому наказом ДПА України №253 від 21.06.2001р.

Несплачене у встановлений строк податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному порядку, визнається згідно п. 1.3. ст. 1 Закону 2181-ІІІ «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі Закону 2181-ІІІ) сумою податкового боргу і до нього застосовуються заходи з погашення податкового боргу, визначені даним законом.

Як вбачається із матеріалів справи, податкові зобовязання по податку нараховані відповідачем та контролюючим органом і відображені ним податкових повідомленнях рішеннях є узгодженим у порядку і на умовах, визначених Законом №2181.

Згідно з п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у визначені законом строки визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України «Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про систему оподаткування», який був чинним на момент виникнення правовідносин, платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору (обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»(ч. 3 ст. 9 вищеназваного Закону).

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про систему оподаткування»визначено, що під податком і збором (обовязковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обовязковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Статтею 11 Закону України «Про систему оподаткування»встановлено, що відповідальність за своєчасність сплати податків і зборів і додержання Законів про оподаткування несуть платники податків і зборів відповідно до Законів України.

Згідно з п. 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону №2181 узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у визначені законом строки визнається сумою податкового боргу платника податків.

Відповідно до вимог пункту 95.1 Податкового Кодексу (далі - Кодекс) орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до вимого частини 1 пункту 95.3 Кодексу стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Згідно п. 95.4 Кодексу орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Відповідно до положень статті 20 Кодексу органи державної податкової служби України мають право звертатися до суду щодо стягнення з платника податків податкового боргу.

Виходячи з вищенаведеного, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а отже підлягають до задоволення в повному обсязі.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.6, 50, 86, 128, 158, 163, 186 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з рахунків в банках та за рахунок готівки Українсько-польського товариства з обмеженою відповідальністю «Омаліс»(м. Тернопіль, вул. Гайова, 54 ідентифікаційний код 31602517) податковий борг в розмірі 2340,17 грн. (дві тисячі триста сорок грн. 17 коп.) станом на 22.09.2011 року.

Постанова набирає законної сили в порядку встановленому ст..254 КАС України і може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, передбачені ст.186 КАС України.

Головуючий суддяДанилевич Н.А.