Постанова № 21078225, 19.01.2012, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 січня 2012 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/10441/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сич С.С.,

при секретарі Яремин Н.І.,

за участю:

представника позивача - Балали О.М.,

представника відповідача - Хоміч Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика"до Державної екологічної інспекції в Полтавській областіпро скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

08 грудня 2011 року позивач Публічне акціонерне товариство "Полтавська птахофабрика" (надалі - позивач)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції в Полтавській області (надалі - відповідач)про скасування рішення № 21/01-26 від 23.11.2011 року про тимчасову заборону (зупинення) діяльності з використання земельної ділянки площею 7,49 га за межами населеного пункту в адміністративних межах Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неправомірність висновків відповідача, що викладені за результатами проведення комплексу перевірок Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства, в частині відсутності у позивача документів, які посвідчують право власності або користування земельною ділянкою та позитивного висновку державної екологічної експертизи проектно-технічної документації із зазначенням розділу "оцінка впливу на навколишнє природне середовище" на розміщення посліду пташиного. Зазначає про відсутність у Державної екологічної інспекції в Полтавській області компетенції з питань здійснення державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства в частині перевірки наявності у суб'єкта господарювання правовстановлюючих документів на орендовану земельну ділянку та повноважень зобов'язувати господарюючих суб'єктів отримувати правовстановлюючі документи на користування земельною ділянкою. Пояснює, що чинним законодавством України не передбачено обов'язок отримання позитивного висновку державної екологічної експертизи проектно-технічної документації із зазначенням розділу "оцінка впливу на навколишнє природне середовище" на розміщення посліду пташиного. Відтак, вважає рішення Державної екологічної інспекції в Полтавській області № 21/01-26 від 23.11.2011 року про тимчасову заборону (зупинення) діяльності з використання земельної ділянки площею 7,49 га за межами населеного пункту в адміністративних межах Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області необґрунтованим, протиправним, таким, що порушує права та законні інтереси позивача, суперечить чинному законодавству, відтак таким, що підлягає скасуванню.

21.12.2011 року до суду надійшли письмові заперечення відповідача, в яких на підтвердження правомірності оскаржуваного рішення зазначено, що в ході проведення комплексу перевірок Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства відповідачем встановлено відсутність у позивача правовстановлюючих документів на орендовану земельну ділянку. Зокрема, договір оренди земельної ділянки, наданий позивачем під час проведення перевірки, на думку відповідача, укладений із порушеннями вимог законодавства України, що є підставою для визнання його недійсним. Також відповідач зазначає про порушення позивачем обов'язку отримати позитивний висновок державної екологічної експертизи проектно-технічної документації із зазначенням розділу "оцінка впливу на навколишнє природне середовище" на розміщення посліду пташиного, що передбачений ч. 2 ст. 27 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", ч. 3 ст. 13 Закону України "Про екологічну експертизу" та п.п. 3, 17 постанови Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 року № 554 "Про перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку". Крім того вказує, що Державна екологічна інспекція в Полтавській області, як структурний підрозділ Державної екологічної інспекції України, має повноваження щодо нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, що у свою чергу передбачає перевірку наявності у суб'єктів господарювання правовстановлюючих документів на земельні ділянки та зобов'язання господарюючих суб'єктів отримувати такі правовстановлюючі документи.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просить їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечує, просить відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Полтавська птахофабрика" зареєстроване як юридична особа 20.08.1993 року Диканською районною державною адміністрацією Полтавської області, ідентифікаційний код 00845743.

01.03.2010 року між Диканською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Полтавська птахофабрика" (Орендар) укладено договір оренди землі № 156, згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області (запис у Державному реєстрі земель № 041056400240 від 31.05.2010 року) (а.с. 9-10).

02.08.2010 року розпорядженням Диканської районної державної адміністрації № 176-з "Про затвердження технічної документації із землеустрою" затверджено технічну документацію із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право ЗАТ "Полтавська птахофабрика" на обмежене користування земельною ділянкою (земельний сервітут) загальною площею 7,49 га для тимчасового складування курячого посліду, що знаходиться за межами населених пунктів на території Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області та зобов'язано ЗАТ "Полтавська птахофабрика" укласти строковий сервітут із землевласником та провести державну реєстрацію договору про встановлення земельного сервітуту на протязі місяця з дня підписання (а.с. 15).

26.08.2010 року між Диканською районною державною адміністрацією та Закритим акціонерним товариством "Полтавська птахофабрика" укладено договір на встановлення земельного сервітуту № 237 на земельну ділянку площею 7,49 га для тимчасового складування курячого посліду згідно технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на обмежене користування земельною ділянкою (земельний сервітут) за межами населених пунктів на території Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області (запис у Державному реєстрі земель № 532100004000163 від 07.07.2011 року) (а.с.13-14).

Судом встановлено, що на підставі акту перевірки Державної екологічної інспекції в Полтавській області б/н від 05.10.2010 року (а.с. 43-53) відповідачем винесено припис № 06-08П/98-2010 від 08.10.2010 року, яким позивача зобов'язано усунути порушення, визначені актом перевірки, шляхом здійснення низки заходів (а.с. 54-58).

У термін із 10.10.2011р. по 14.10.2011 р. та з 17.10.2011 р. по 21.10.2011 р. Державною екологічною інспекцією в Полтавській області проведено позапланову перевірку дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства Закритим акціонерним товариством "Полтавська птахофабрика", за результатами якої складено акт № 652/01-03-29 від 21.10.2011 року (а.с. 70-72).

Даним актом перевірки зафіксовано невиконання Закритим акціонерним товариством "Полтавська птахофабрика" вимог припису № 09-25-38 від 03.06.2011 року. Додатком до акту перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 652/01-03-29 від 21.10.2011 року є акт обстеження засміченої земельної ділянки № 652/01-03-29/01 від 13.10.2011 року, яким встановлено засмічення земельної ділянки відходами посліду пташиного, що розміщений на відкритому ґрунті (а.с. 73).

Зазначені обставини стали підставою для винесення Державною екологічною інспекцією в Полтавській області припису № 09-25-103 від 28.10.2011 року, яким позивача зобов'язано усунути порушення вимог природоохоронного законодавства (а.с. 76-78).

За результатами розгляду матеріалів інспекційних перевірок дотримання позивачем вимог природоохоронного законодавства: акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 15-17, 20-24 27-30.09, 01,04,05.10.2010, припис від 08.10.2010 року № 06-08П/98-2010, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25-27, 30-31.05.2011 № 312/01-03-29, акт обстеження засміченої земельної ділянки від 31.05.2011 № 312/01-03-29, протокол про адміністративне правопорушення від 31.05.2011 № 000563, постанова про накладення адміністративного стягнення від 31.05.2011 № 09-26-83, припис від 03.06.2011 № 09-25-38, лист від 02.06.2011 № 1907/01-16/09-91, акт перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у сфері поводження з відходами від 10-14, 17-21.10.2011 № 652/01-03-29, акт обстеження засміченої земельної ділянки від 13.05.2011 № 652/01-03-29/01, лист від 21.10.2011 № 4132/01-16/09-21, припис від 28.10.2011 № 09-25-103, лист від 28.10.2011 № 4259/01-16/09-21, встановлено, що Закрите акціонерне товариство "Полтавська птахофабрика" здійснює розміщення (зберігання) посліду пташиного на відкритому ґрунті на земельній ділянці, площею 7,49 га за межами населеного пункту в адміністративних межах Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області, за відсутності документів, що посвідчують право власності або користування земельною ділянкою та позитивного висновку державної екологічної експертизи проектно-технічної документації із зазначенням розділу "оцінка впливу на навколишнє природне середовище" на розміщення посліду пташиного. У зв'язку з чим 23.11.2011 року Державною екологічною інспекцією в Полтавській області винесено рішення № 21/01-26 про тимчасову заборону (зупинення) діяльності з використання земельної ділянки площею 7,49 га за межами населеного пункту в адміністративних межах Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області, пунктом 1 якого тимчасово зупинено діяльність позивача з використання земельної ділянки площею 7,49 га Закритому акціонерному товариству "Полтавська птахофабрика" та пунктом 2 зобов'язано директора Закритого акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" ОСОБА_4 отримати документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою та позитивний висновок державної екологічної експертизи проектно-технічної документації з розділом "оцінка впливу на навколишнє природне середовище" на розміщення (зберігання) посліду пташиного (а.с. 6).

Позивач не погодився з даним рішенням, у звязку з чим оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку оскаржуваному рішенню, суд виходить з наступного.

Щодо зобов'язання позивача спірним рішенням Державної екологічної інспекції в Полтавській області отримати документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою площею 7,49 га за межами населеного пункту в адміністративних межах Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності.

Право державної власності на землю набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських, районних державних адміністрацій, державних органів приватизації відповідно до закону.

Згідно пункту 12 розділу Х “Перехідні положення” Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.

Відповідно до частини 5 статті 126 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Розпорядженням голови Деканської РДА № 250-з від 10.08.2009 року позивачу надано дозвіл на проведення інвентаризації земель та виготовлення технічної документації із землеустрою, що посвідчують право користування на умовах оренди земельною ділянкою загальною площею 68 га, що розташована за межами населеного пункту на території Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області (а.с. 140). Доказів скасування даного рішення суду не надано, відтак воно є чинним.

Технічна документація із землеустрою щодо складення документів, що посвідчують право користування на земельні ділянки Закритому акціонерному товариству "Полтавська птахофабрика" за межами населених пунктів на території Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області, копія якої наявна у матеріалах справи, затверджена розпорядженням голови Диканської районної державної адміністрації Полтавської області від 28.12.2009 року № 349-з (а.с.194). Доказів скасування даного рішення суду не надано, відтак воно є чинним.

Як встановлено судом вище та не заперечується представником відповідача, 01.03.2010 року між Диканською районною державною адміністрацією (Орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Полтавська птахофабрика" (Орендар) укладено договір оренди землі № 156, згідно якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області, про що здійснено запис у Державному реєстрі земель за № 041056400240 від 31.05.2010 року (а.с. 9-10).

Висновком відділу Держкомзему у Диканському районі Полтавської області від 20.05.2010 року № 08-13/3335 про державну реєстрацію договору оренди на земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться за межами населеного пункту в адміністративних межах Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області встановлено відсутність з боку вказаного відділу Держкомзему зауважень, пропозицій, підстав для відмови в передачі договору оренди на земельну ділянку для здійснення державної реєстрації чи визнання договору недійсним відповідно до Закону України "Про оренду землі" (а.с. 11).

Даний договір надавався перевіряючим під час проведення перевірки, проте не взятий відповідачем до уваги, оскільки на думку відповідача, договір оренди земельної ділянки укладений з порушенням вимог земельного законодавства, а тому є недійсним.

В силу ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Загальні підстави визнання недійсними правочину і настання відповідних наслідків встановлені статтями 215, 216 ЦК України.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, відповідно до яких, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин. що вчиняється батьками (усиновлювачами). не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Частинами 2, 3 статті 215 ЦК України встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

При цьому оспорюваними є правочини, які Цивільний кодекс України не визнає в імперативній формі недійсними, а лише допускає можливість визнання їх недійсними в судовому порядку за вимогою однієї зі сторін або іншої заінтересованої особи.

Із пояснень представників сторін у судовому засіданні встановлено, що договір оренди землі № 156 від 01.02.2010 року у судовому порядку недійсним не визнавався та його реєстрація не скасована. Суду не надано будь-яких доказів про визнання недійсним договору оренди землі № 156 від 01.03.2010 року або доказів на підтвердження звернення до суду з відповідними вимогами як станом на момент винесення спірного рішення, так і станом на момент розгляду справи судом.

Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене та за умови наявності у позивача правовстановлюючого документу на користування спірною земельною ділянкою - договору оренди землі № 156 від 01.03.2010 року, який не визнано у встановленому порядку недійсним, суд приходить до висновку, що висновок відповідача у спірному рішенні про відсутність у Закритого акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" правовстановлюючих документів на орендовану земельну ділянку не ґрунтується на вимогах законодавства України.

Таким чином, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Державної екологічної інспекції в Полтавській області № 21/01-26 від 23.11.2011 року про тимчасову заборону (зупинення) діяльності в частині зобов'язання директора Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" ОСОБА_4 отримати документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою.

Щодо зобов'язання позивача спірним рішенням Державної екологічної інспекції в Полтавській області отримати позитивний висновок державної екологічної експертизи проектно-технічної документації із зазначенням розділу "оцінка впливу на навколишнє природне середовище" на розміщення посліду пташиного, суд зазначає наступне.

Згідно статті 1 Закону України "Про екологічну експертизу" екологічна експертиза в Україні - вид науково-практичної діяльності спеціально уповноважених державних органів, еколого-експертних формувань та об'єднань громадян, що ґрунтується на міжгалузевому екологічному дослідженні, аналізі та оцінці передпроектних, проектних та інших матеріалів чи об'єктів, реалізація і дія яких може негативно впливати або впливає на стан навколишнього природного середовища, і спрямована на підготовку висновків про відповідність запланованої чи здійснюваної діяльності нормам і вимогам законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки.

Відповідно до частини 2 статті 7 Закону України "Про екологічну експертизу" екологічній експертизі можуть підлягати екологічні ситуації, що склалися в окремих населених пунктах і регіонах, а також діючі об'єкти та комплекси, що мають значний негативний вплив на стан навколишнього природного середовища.

Відповідно до вимог частини 1 статті 34 цього Закону державна екологічна експертиза проводиться у разі наявної або можливої потенційної небезпеки об'єктів екологічної експертизи для навколишнього природного середовища.

Частинами 1, 3 статті 13 Закону України "Про екологічну експертизу" визначено, що державна екологічна експертиза організується і проводиться еколого-експертними підрозділами, спеціалізованими установами, організаціями або спеціально створюваними комісіями спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органів на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань екології та природних ресурсів, із залученням інших органів державної виконавчої влади. Здійснення державної екологічної експертизи є обов'язковим для видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку. Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, встановлюється Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань охорони здоров'я.

Перелік видів діяльності та об'єктів, що становлять підвищену екологічну небезпеку, для яких здійснення державної експертизи є обов'язковим затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 року № 554

Згідно пункту 17 зазначеного Переліку, державній екологічній експертизі підлягає тваринництво (тваринницькі комплекси продуктивністю більш як 5000 голів і птахофабрики).

Відповідно до п.п. 2.2.5 та 2.2.9 Статуту Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика", копія якого наявна у матеріалах справи, позивач здійснює агропромислову діяльність, зокрема, птахівництво, тваринництво, племінне тваринництво та птахівництво, розведення та селекція птахів, тварин. У довідці з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серед видів діяльності позивача за КВЕД вказано 01.24.0 Розведення птиці (а.с. 16).

Таким чином, для Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" здійснення державної експертизи є обов'язковим.

При цьому суд бере до уваги акти обстеження засміченої земельної ділянки № 312/01-03-29 від 31.05.2011 року та № 652/01-03-29/01 від 13.10.2011 року, копії яких наявні в матеріалах справи, у яких зафіксовано зберігання позивачем посліду пташиного на відкритому ґрунті поза межами пометосховища, засмічення земельних ресурсів відходами (послід пташиний) внаслідок його вивозу на земельну ділянку.

Судом встановлено, що 31.05.2011 року посадовою особою Державної екологічної інспекції в Полтавській області складено протокол про адміністративне правопорушення № 000563, у якому зафіксовано, що головний інженер Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" ОСОБА_5, як відповідальна посадова особа не забезпечив виконання вимог припису від 08.10.2010 року № 06-08П/98-2010 щодо заборони розміщення посліду пташиного за межами послідосховища (а.с. 63).

За результатами розгляду протоколу винесено постанову про накладення адміністративного стягнення від 31.05.2011 року № 09-26-83, якою ОСОБА_5 визнано винним у вчинення адмінправопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 188-5 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. (а.с. 64), який 03.06.2011 року ОСОБА_6 сплачено в повному обсязі, що підтверджується копією платіжного доручення № 321 від 03.06.2011 року (а.с. 65).

Із пояснень представників сторін у судовому засіданні встановлено, що під час перевірки позивачем не надавався висновок державної екологічної експертизи. У ході судового розгляду справи даний висновок суду також не надано.

Відповідно до положень статті 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України, уживати заходів щодо запобігання негативному і екологонебезпечному впливу на земельні ділянки та ліквідації наслідків цього впливу.

Згідно частини 1 статті 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом.

Відповідно до статті 5 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель” державний контроль за додержанням законодавства про охорону земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Згідно пункту 1 Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі та Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 р. № 548 (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і входить до сфери його управління.

Управління в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

Правові основи прийняття рішень про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів (надалі - підприємств) незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища визначає Порядок обмеження, тимчасової заборони (зупинення) чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій і об'єктів у разі порушення ними законодавства про охорону навколишнього природного середовища, що затверджений постановою Верховної Ради України від 29.10.1992 р. № 2751-XII (надалі - Порядок ).

Згідно пункту 4 Порядку діяльність підприємств обмежується або тимчасово забороняється (зупиняється) у разі перевищення ними лімітів використання природних ресурсів, порушення екологічних нормативів, екологічних стандартів, а також вимог екологічної безпеки, зокрема:

а) введення в дію підприємств, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання екологічних вимог і виконання заходів, передбачених проектами на їх будівництво (реконструкцію);

б) відсутність споруд, устаткування і пристроїв для очищення викидів та скидів або їх знешкодження, а також приладів контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та характеристиками шкідливих факторів на підприємствах, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, або порушення правил експлуатації зазначених споруд, устаткування, пристроїв і приладів;

в) використання природних ресурсів, викидів і скидів забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, складування, захоронення, зберігання або розміщення виробничих, побутових та інших відходів без відповідних дозволів;

г) перевищення гранично допустимих чи тимчасово узгоджених викидів і скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище, рівнів акустичного, електромагнітного, іонізуючого та іншого шкідливого впливу фізичних факторів, біологічного впливу та радіоактивного забруднення;

д) порушення екологічних вимог при виробництві, зберіганні, транспортуванні, знешкодженні, захороненні токсичних та інших речовин, небезпечних для навколишнього природного середовища, здоров'я та життя людей;

е) відсутності або нездійснення заходів, спрямованих на запобігання залповим викидам і скидам, що створюють високі та екстремально високі рівні забруднення повітряного та водного басейнів і грунтів, становлять небезпеку для здоров'я та життя людей, тваринного і рослинного світу;

є) виробництва й експлуатації транспортних та інших пересувних засобів і установок, у викидах і скидах яких вміст забруднюючих речовин перевищує встановлені нормативи;

ж) впровадження відкриттів, винаходів, застосування нової техніки, імпортного устаткування, технологій і систем, що не відповідають екологічним вимогам;

з) порушення екологічних вимог при дислокації військових частин, проведенні ними військових навчань, маневрів, переміщенні військ і військової техніки (крім випадків надзвичайних ситуацій, що оголошуються відповідно до законодавства України);

и) порушення інших вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Пунктами 6, 8, 11 цього Порядку передбачено, що рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємства підлягає виконанню в строки, зазначені у цьому рішенні.

У разі невиконання рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємств винні особи несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Рішення про обмеження, тимчасову заборону (зупинення) чи припинення діяльності підприємств може бути оскаржено в судовому порядку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення про тимчасову заборону (зупинення) діяльності від 23.11.2011 року № 21/01-26, в частині тимчасового заборони (зупинення) діяльності з використання земельної ділянки площею 7,49 га за межами населеного пункту в адміністративних межах Стасівської сільської ради Диканського району Полтавської області та зобов'язання отримати позитивний висновок державної екологічної експертизи ґрунтується на вимогах законодавства України.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" до Державної екологічної інспекції в Полтавській області про скасування рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Державної екологічної інспекції в Полтавській області № 21/01-26 від 23.11.2011 року про тимчасову заборону (зупинення) діяльності в частині зобов'язання директора Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" ОСОБА_4 отримати документи, що посвідчують право користування земельною ділянкою.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Полтавська птахофабрика" витрати зі сплати судового збору у розмірі 14 грн. 12 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 січня 2012 року.

СуддяС.С. Сич