Постанова № 21077778, 28.12.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 грудня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/8036/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Молодецького Р.І.,

при секретарі Пехоті М.О.,

за участю:

представників позивача - Прокопенко Т.В., Прокопенко Ю.Г.,

представника відповідача - Тіщенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Сервіс - житло"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11 жовтня 2011 року Приватне підприємство "Сервіс - житло"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення № 0000892301/2957 від 14.09.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на ті обставини, що відповідачем неправомірно зроблено висновок про нікчемність договорів укладених з ПП "Алерт", ПП "Маркап", ТОВ “Інтермаксервіс” та ПП "Арона Сервіс", оскільки вказані договори в судовому порядку недійсним не визнавалися. Фактичне виконання вказаних договорів підтверджується податковими накладними, платіжними дорученнями, актами виконаних робіт, тощо.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали та просили його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на те, що проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем п.п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", у зв'язку з тим, що до складу валових витрат безпідставно віднесені витрати, пов'язані з придбанням товарів та послуг у ПП "Алерт", ПП "Маркап", ТОВ “Інтермаксервіс” та ПП "Арона Сервіс" згідно договорів, які є нікчемними. В результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 20 472 грн.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Приватне підприємство “Сервіс Житло” (ідентифікаційний код 30901900) 12.07.2007 року зареєстровано Виконавчим комітетом Комсомольської міської ради Полтавської області, згідно свідоцтва № 100087652 від 08.01.2008 року, яке анульоване 31.12.2009 року, підприємство було платником податку на додану вартість, на даний час, згідно свідоцтва № 10602109334 від 15.12.2010 року є платником єдиного податку, індивідуальний податковий номер 309019016020.

Позивач перебуває на податковому обліку в Комсомольському відділенні Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції.

В період з 16.08.2011 року по 25.08.2011 року Кременчуцькою об'єднаною державною податковою інспекцією, відповідно до направлень на перевірку № 3684/003682 від 15.08.2011 року та № 3795/003795 від 23.08.2011 року, на підставі наказу № 4223 від 15.08.2011 року про проведення позапланової перевірки та наказу № 4325 від 23.08.2011 року, проведено перевірку ПП “Сервіс Житло” з питань правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток по взаємовідносинам з ПП "Алерт", ПП "Маркап", ТОВ “Інтермаксервіс” та ПП "Арона Сервіс" за період з 01.06.2008 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки складено акт від 25.08.2011 року № 6725/23-209/30901900, в якому зафіксовано зокрема порушення позивачем п.п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 20472,00 грн.

За результатами розгляду вказаного акту Кременчуцькою ОДПІ 14.09.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000892301/2957, яким ПП “Сервіс Житло” визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 25 002,5 грн. (у тому числі за основним платежем 20002 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 5000,50 грн.).

З вимогою про визнання недійсним виказаного податкового повідомлення - рішення позивач звернувся до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи оцінку податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ № 000892301/2957 від 14.09.2011 року, суд приходить до наступних висновків.

Пунктом 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” (далі Закон) визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктами 5.3.1 та 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат потреби не пов'язані з веденням господарської діяльності та будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, що згідно з довідкою Державного комітету статистики України Головного управління статистики у Полтавській області позивач здійснює наступні види діяльності за КВЕД: управління нерухомим майном, здавання в оренду власного нерухомого майна, столярні та теслярські роботи, будівництво будівель, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, збирання та знищення інших відходів.

3 листопада 2008 року між ПП "Сервіс Житло" (Замовник) та ПП “Алерт” (Виконавець) укладено договір про надання послуг № 137. За умов вказаного договору Виконавець зобов'язується надати послуги по перевірці та ревізії контактних з'єднань та стану проводів внутрішньобудинкових електромереж у з'єднувальних та відгалужених коробках та щитах згідно додатку, а Замовник зобов'язується прийняти роботу та оплатити відповідно до умов договору. Термін дії договору до 01.01.2009 року, на загальну суму - 80 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 13 333 грн. 33 коп.). Згідно умов договору розрахунки між сторонами мали проводитись безготівковим шляхом.

На підтвердження реальності вказаного правочину позивачем суду надано рахунок № 1711-02 від 17.11.2008 року на загальну суму 80000 грн., акт виконаних робіт без № від 28.11.2008 року та податкову накладну № 2811.3 від 28.11.2008 року.

На підтвердження того, що витрати на оплату послуг отриманих від ПП «Алерт»повязані з веденням господарської діяльності позивача суду надано рішення виконавчого комітету Комсомольської міської ради № 816 від 18.12.2007 року «Про надання в безоплатне строкове користування комунального майна приватному підприємству «Сервіс-житло»та № 790 від 25.11.2008 року «Про надання в безоплатне строкове користування комунального майна приватному підприємству «Сервіс-житло», повідомлення про акцепт конкурсної пропозиції вих. № 03-4/8 від 02.01.2009 року згідно якого комісією по відбору підприємств надавачів житлово-комунальних послуг акцептовано конкурсну пропозицію ПП «Сервіс-житло»по конкурсу на надання послуг по утриманню прибудинкових територій 42 житлових будинків. Договори на утримання прибудинкових територій і управління 40 житловими будинками комунальної форми власності від 14.01.2008 року та на управління і утримання прибудинкових територій 41 житлового будинку та утримання (прибирання) вуличних територій у межах домоволодінь від 02.01.2009 року та договори про передачу функцій управління 42 житлових будинків від 01.01.2088 року та на передачу функцій управління 44 житлових будинків від 01 січня 2009 року, а також акти передачі майна в безоплатну позику від КЖЕП-4 ПП «Сервіс-житло»від 02 січня 2008 року та 01 січня 2009 року. Крім того, надано акти відшкодування частини фактичних витрат та технічне обслуговування внутрішньо будинкових електромереж та електрообладнання за листопад та грудень 2008 року, підписані ВАТ «Полтаваобленерго».

Згідно з відомостями, викладеними в акті перевірки № 6725/23-209/30901900 від 25.08.2011 року, які мають доказову силу, в податковому обліку позивача операція з надання послуг за договором № 137 від 03.11.2008 року відображена в складі валових витрат за 4 квартал 2008 року, в сумі 66666,67 грн.

Разом з тим, в судовому засіданні судом досліджено первинні та бухгалтерські документи, з яких вбачається, що позивачем кошти в розмірі 66666,67 грн., сплачені підприємством на користь ПП "Алерт" за послуги по перевірці та ревізії контактних з'єднань та стану проводів внутрішньобудинкових мереж у з'єднувальних та відгалужувальних коробках, фактично до складу валових витрат в періоді, що перевірявся відповідачем та в наступних періодах позивачем не відносились.

Згідно пояснень старшого державного податкового ревізора-інспектора Кременчуцької ОДПІ ОСОБА_1., який проводив перевірку, допитаного судом в якості свідка, під час проведення перевірки було встановлено наявність господарських правовідносин позивача з ПП "Алерт" та право (можливість) віднесення до валових витрат сплачених позивачем коштів за надані послуги. Факт віднесення коштів до валових витрат, під час дослідження первинної документації, інспектором не встановлювався.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що твердження, викладені в акті перевірки щодо включення позивачем до валових витрат суми 66666,67 грн., сплаченої підприємством ПП "Алерт" за надання послуг по перевірці та ревізії контактних з'єднань та стану проводів внутрішньобудинкових мереж у з'єднувальних та відгалужувальних коробках, є безпідставними, оскільки перевіркою не досліджено відповідні первинні та бухгалтерські документи, а надані сторонами та досліджені в судовому засіданні докази доводять, що зазначена сума по операціям з ПП "Алерт" до складу валових витрат позивачем не включалась. Внаслідок чого відповідачем протиправно збільшено ПП "Сервіс-Житло" суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємства на 16 666,75 грн. (66667х25%) та неправомірно застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 4 167 грн. (16666,75х25%).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо решти позовних вимог суд зазначає наступне.

Частиною 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України" передбачено, що бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 зазначеного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до частини 2 статті 9 цього ж Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Судом встановлено, що відповідно до договору підряду № 13 від 21.07.2009 року ПП "Алерт" виконував роботи по обслуговуванню оргтехніки позивача.

На підтвердження реальності господарської операції суду надано акт виконаних робіт від 21.07.2009 року; рахунок №2107-2 від 21.07.2009 року та платіжне дорученням від 21.07.2009 року № 369; податкову накладну від 21.07.2009 року №2107-1 на суму 900,00 грн., у тому числі ПДВ 150,00 грн.

Дослідивши первинні документи, надані позивачем на підтвердження реальності господарських операцій з ПП "Алерт" на загальну суму 900 грн. (в т.ч. ПДВ 150 грн.), судом встановлено, що у них не конкретизований зміст та обсяг виконання господарських операцій, зокрема податкові накладні у графі "номенклатура постачання товарів/послуг продавця" містять назву "виконані роботи", "виконані роботи по обслуговуванню оргтехніки", конкретних видів робіт, проектів, їх назв та кількості не вказано. Акти здачі-прийняття наданих послуг не містять усіх необхідних реквізитів, а саме обсяг господарських операцій та різновид наданих послуг не вказано, констатується лише факт надання послуг.

Таким чином, позивачем не надано належним чином оформлених первинних та бухгалтерських документів на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат сум витрачених на придбання послуг у ПП "Алерт" за договором № 13 від 21.07.2009 року.

Судом встановлено, що в червні 2008 року ПП "Арона Сервіс" на підставі усної угоди виконувало поставку товарів (склопакет полірований, шланг поливний, лампочка, замок) для ПП "Сервіс- житло" на загальну суму 2258 грн.

На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивачем надано наступні документи: видаткова накладна №2406-2 від 24.06.2008 року; рахунок №2406-2 від 24.06.2008 року; податкова накладна від 24.06.2008 року №2406.2 на суму 1478,00 грн., у тому числі ПДВ 246,33 грн.; вимога на поставку товару №48 від 30.06.2008 року; акт на списання матеріалів від 30.06.2008 року; видаткова накладна №0606-1 від 06.06.2008 року ; рахунок №6606-1 від 06.06.2008 року; податкова накладна від 06.06.2008 року №606.1 на суму 780,00 грн., у тому числі ПДВ 130,00 грн.

Дослідивши вищевказані документи, судом встановлено, що в накладних зазначено, що відвантаження товару здійснюється уповноваженій особі позивача на підставі доручень. Разом з тим відповідні доручення позивачем до матеріалів справи не залучались, суду не надавалися. Зі змісту вказаних накладних неможливо встановити матеріально відповідальну особу позивача, що отримала товар. Також обсяг послуг та їх зміст вказані в податковій накладній не конкретизовано, як то передбачено чинним законодавством.

Крім того, суд дослідивши надані позивачем докази на підтвердження реальності господарських операцій по взаємовідносинам з ПП "Арона Сервіс" встановив, що Вимогу № 53 про надання матеріальних цінностей складено 30.06.2008 року, а Акт про списання цих самих матеріалів складено позивачем 27.06.2008 року, тобто списано матеріали на три дні раніше ніж видано.

У платіжному дорученні № 455 від 03.06.2008 року, наданому позивачем на підтвердження оплати товару по взаємовідносинам з ПП "Арона Сервіс", призначенням платежу зазначено "згідно рах. від 03.06.2008 року", тоді як рахунок згідно якого мала здійснюватися сплата від 06.06.2008 року. Із змісту вимог та рахунків, наданих позивачем не можливо встановити осіб, що видали товар (послуги) і хто їх прийняв, що є порушенням вимог частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Позивачем не надано суду доказів, що підтверджують рух товару від Постачальника Покупцю по взаємовідносинам з ПП "Арона Сервіс".

За таких обставин суд дійшов висновку, що позивачем не надано належних доказів правомірності віднесення до складу валових витрат сум витрачених на придбання товарів у ПП "Арона Сервіс".

Судом встановлено, що згідно договору підряду №16 від 20.09.2009 року, копія якого міститься в матеріалах справи, ПП "Маркап" виконувало для ПП "Сервіс - житло" роботи по разовому прибиранню підвалів, технічних поверхів 28 житлових будинків, знищення амброзії з прибудинкової території площею 110 096 м2.

На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивачем надано: акт виконаних робіт від 30.09.2009 року №3009-2; рахунок - фактура №СФ-3009-1 від 30.09.2009 року; податкова накладна від 30.09.2009 року №3009.4 на суму 14680,00 грн., у тому числі ПДВ 2446,67 грн.; платіжне доручення №509 від 15.10.2009 року; виписки з банківських рахунків.

Дослідивши надані позивачем документи, суд встановив, що в у них не конкретизований зміст та обсяг виконання господарських операцій, зокрема податкові накладні у графі "номенклатура постачання товарів/послуг продавця" містять назву "виконані роботи", "виконані роботи по обслуговуванню оргтехніки", конкретних видів робіт, проектів, їх назв та кількості не вказано. Акти здачі-прийняття наданих послуг не містять усіх необхідних реквізитів, а саме обсяг господарських операцій та різновид наданих послуг не вказано, констатується лише факт надання послуг.

Позивачем не надано належним чином оформлених первинних та бухгалтерських документів на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат сум витрачених на придбання послуг у ПП "Маркап".

Судом встановлено, що в липні 2009 року ТОВ "Інтермаксервіс" на підставі усної угоди виконувало поставку товару (віники) для ПП "Сервіс-житло".

На підтвердження факту здійснення вказаної господарської операції позивачем надано бухгалтерські та податкові документи, а саме: рахунок №21-07-2 від 21.07.2009 року; видаткова накладна №2107-3 від 21.07.2009 року; податкова накладна від 21.07.2009 року №2107-2 на суму 430,00 грн., у тому числі ПДВ 71,67 грн.; акти на списання матеріалів від 30.07.2009 року та від 31.07.2009 року.

Аналізуючи письмові докази, представлені позивачем на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат вартості товарів придбаних у ТОВ «Інтермаксервіс»судом встановлено, що у накладних вказано, що відвантаження товару здійснюється уповноваженій особі позивача на підставі доручень. Разом з тим відповідні доручення позивачем до матеріалів справи не залучались, суду не надавалися. Зі змісту вказаних накладних неможливо встановити матеріально відповідальну особу позивача, що отримала товар. Також обсяг послуг та їх зміст вказані в податковій накладній не конкретизовано, як то передбачено чинним законодавством.

Крім того, позивачем ні під час проведення перевірки, ні під час судового розгляду справи не надано на підтвердження здійснення закупівельних операцій наказів про призначення матеріально відповідальних осіб, щодо здійснення закупівельних операцій у вказаних контрагентів.

Також відсутні документи, що підтверджують рух товару від Постачальника Покупцю по господарським правовідносинам позивача з ТОВ "Інтермаксервіс".

Згідно пояснень позивача, доставка придбаних ним товарно-матеріальних цінностей здійснювалася власним транспортним засобом ГАЗ-2752, про наявність якого свідчить свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, що міститься в матеріалах справи.

Проте, позивачем не надано суду доказів транспортування даним транспортним засобом вищезазначених товарів, а наявність ГАЗ-2752 на балансі ПП "Сервіс-житло" не є таким, що підтверджує факт переміщення матеріальних цінностей від Постачальника до Покупця.

Вищевикладене вказує, що позивачем не надано суду належним чином оформлених первинних бухгалтерських документів на підтвердження правомірності віднесення до складу валових витрат сум витрачених на придбання товарів та послуг у ПП "Алерт", ПП "Маркап", ТОВ “Інтермаксервіс” та ПП "Арона Сервіс", що свідчить про правильність висновків відповідача щодо заниження ПП "Сервіс-Житло" суми податку на прибуток підприємства у розмірі 3335 грн.

До того ж, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на валові витрати можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів/робіт/послуг, операції, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, а не лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на рахунках платників податку.

Згідно детального розрахунку штрафних санкцій в розрізі підприємств - контрагентів, наданого відповідачем, який міститься в матеріалах справи, по взаємовідносинам ПП "Сервіс-Житло" з ПП "Арона Сервіс" штрафні санкції по операціям відображеним в складі валових витрат за 2 квартал 2008 року в сумі 1881,67 грн. не нараховувалися відповідно до статті 102 Податкового кодексу України, оскільки минув строк давності.

Так, згідно пункту 102.1 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Таким чином, суд вважає правомірним донарахування позивачеві податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 4168,5 грн, в тому числі, за основним платежем - 3335 грн, за штрафними санкціями - 833,5 грн., а тому позовні вимоги ПП "Сервіс - Житло" в цій частині є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню.

Згідно з частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволений частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Приймаючи до уваги, що суд задовольнив позовні вимоги частково на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 1 гривні 70 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Сервіс - житло"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області№ 0000892301/2957 від 14 вересня 2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем в сумі 16 667 грн. (шістнадцять тисяч шістсот шістдесят сім гривень) та за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 4 167 грн. (чотири тисячі сто шістдесят сім гривень).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Сервіс - житло" витрати зі сплати судового збору в сумі 1 грн. 70 коп. (одна гривня сімдесят копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 03 січня 2012 року.

Суддя Р.І. Молодецький