Постанова № 21077733, 17.11.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.11.2011 <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/8033/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костенко Г.В.

при секретарі Яремин Н.І.

за участю: представника позивача - Прокопенко Ю.Г., Прокопенко Т.В.

представника відповідача - Василевської Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства " Фірма " Лотос "до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

11 жовтня 2011 року позивач Приватне підприємство " Фірма " Лотос "звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Кременчуцькою ОДПІ проведено перевірку з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП "Асіст", ПП "Арона Сервіс", ПП "Алерт", ПП "Алерт плюс", ПП "Інко", ПП "Авеланж", ПП "Саланг ТМ", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Альпари - Т", ПП "Агат Сервіс", ТОВ "Алівіс", ПП "Оріль", ПП "Астелікс 2007", ПП "Алькарас Плюс" за період з 01.06.2008 року по 30.06.2011 року згідно постанови про призначення документальної перевірки від 25.07.2011 року заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області. За результатами перевірки складено акт № 6365/23-209/31712401 від 30.08.2011 року. На підставі акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 16 вересня 2011 року № 0000942301/2997 яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 56132 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 14033 грн., яке як зазначає позивач прийнято з порушенням вимог чинного законодавства та просить суд його скасувати.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на правомірність спірного рішення з підстав викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до направлення від 15.08.2011 року № 3734/003734, наказу Кременчуцької ОДПІ від 15.08.2011 року № 4193 та згідно постанови про призначення документальної перевірки від 25.07.2011 року заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Васильченко Ю.В. державними податковими ревізорами-інспекторами проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства "Фірма" Лотос " (код 31712401) з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП "Асіст", ПП "Арона Сервіс", ПП "Алерт", ПП "Алерт плюс", ПП "Інко", ПП "Авеланж", ПП "Саланг ТМ", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Альпари - Т", ПП "Агат Сервіс", ТОВ "Алівіс", ПП "Оріль", ПП "Астелікс 2007", ПП "Алькарас Плюс" за період з 01.06.2008 року по 30.06.2011 року.

В ході перевірки встановлено порушення:

- п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР, а саме невідповідність документів бухгалтерського обліку вимогам закону.

За результатами перевірки складено акт № 6365/23-209/31712401 від 30.08.2011 року.

На підставі вищезазначеного акту податковим органом прийнято податкове повідомлення - рішення від 16 вересня 2011 року № 0000942301/2997 яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем 56132 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 14033 грн.

Не погоджуючись з правомірністю дій відповідача позивач звернувся до суду з вимогою про визнання протиправним та скасування прийнятого податкового повідомлення - рішення Кременчуцької ОДПІ від 16.09.2011 року № 0000942301/2997.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Досліджуючи питання правомірності проведення перевірки Кременчуцькою ОДПІ, суд встановив наступне.

Відповідно до ст. 62 Податкового кодексу України від 02.12.2010, № 2755-VI податковий контроль здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Статтею 75 Податкового кодексу України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги направлення від 15.08.2011 року № 3734/003734, наказ Кременчуцької ОДПІ від 15.08.2011 року № 4193, постанову про призначення документальної перевірки від 25.07.2011 року заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Васильченко Ю.В. суд приходить до висновку про правомірність проведення перевірки позивача.

Досліджуючи правомірність прийнятого спірного податкового повідомленння-рішення Кременчуцької ОДПІ суд приходить до наступних висновків.

Приватне підприємство " Фірма "Лотос" 14.11.2001 року зареєстроване Виконавчим комітетом Комсомольської міської ради та відповідно до свідоцтва №100086970 є платником податку на додану вартість.

Актом перевірки встановлено порушення п.п.7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР.

Судом встановлено, що Приватне підприємство "Фірма"Лотос" укладено договір підряду з ПП "Маркап" (код 36504035) №192 від 21 серпня 2009 року на підтвердження реальності даного договору надано акт виконаних робіт № 2809-1 від 28 серпня 2009 року, рахунок - фактура № СФ-2809-1 від 28 вересня 2009 року, платіжне доручення та податкова накладна. Надані документи замість підпису ОСОБА_6 містять відтиск факсиміле, крім того в податковій накладній не зазначено назву покупця.

Приватне підприємство "Фірма"Лотос" укладено договора підряду з ПП "Алерт" (код 32275589) № 14 від 14 квітня 2008 року, №15 від 14 квітня 2008 року, №19/1 від 01 травня 2008 року, №23 від 12 червня 2008 року на підтвердження реальності даного договору надано акт виконаних робіт 05 червня 2008 року, 28 листопада 2008 року, 05 серпня 2008 року, платіжні доручення та податкові накладні. Надані акти виконаних робіт не містять інформацію щодо кількості виконаних робіт та які саме підрядні роботи були виконані.

В податкових накладних, отриманих від ПП "Алерт" в графі "місцезнаходження продавця" вказана адреса :м.Кременчук, вул.Сербіченко 7, натомість актом обстеження від 10.06.2001 року № 2781 ПП "Алерт" за юридичною адресою не встановлено.

Приватне підприємство " Фірма " Лотос " придбало товари у ПП "Арона Сервіс" на загальну суму 12480,00 грн., проте в податкових накладних міститься відтиск факсиміле, а не особистий підпис.

В розумінні п.1.4 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість”поставка товарів - це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Згідно п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відповідно до ч.1 п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит відповідно до п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 цього Закону вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону передбачається заборона включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Податкова накладна, згідно з вимогами, передбаченими п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього Закону, податкова накладна видається в разі продажу товарів (робіт, послуг) покупцю на його вимогу. У будь-якому випадку видається товарний чек, інший розрахунковий або платіжний документ, що підтверджує передачу товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із зазначенням суми податку.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) передбачено, що договором є домовленість двох спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. При цьому договір є обовязковим для виконання сторонами.

Як визначено у ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобовязується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Сторонами договору поставки є постачальник і покупець, які займаються підприємницькою діяльністю. Товар, який виступає обєктом договірних відносин поставки, призначається, як правило, для використання у підприємницькій діяльності або для інших цілей, не повязаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням. На момент укладення договору поставки товар може бути відсутнім у продавця. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Договір поставки є консенсуальним, двостороннім і оплатним.

Відповідно до п. 2 ст. 215 ЦК недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно п. 1 ст. 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього Кодексу.

За приписами ст. 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 228 ЦК правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Згідно із частиною 1 ст. 216 ЦК недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Статтею 1 розділу 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до п. 1 ст. 9 цього Закону України підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.

Частиною 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” встановлено обовязкову наявність такого реквізиту первинного облікового документу, як особистий підпис або інші данні, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Порядком заповнення податкової накладної, що затверджений наказом Державної податкової адміністрації України 30 травня 1997 року № 165, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року № 233/203718, визначено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця. Тобто податкова накладна підписується власноруч особою, уповноваженою платником ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору підряду №192 від 21 серпня 2009 року було сформовано акт виконаних робіт №2809-1 від 28 серпня 2009 року, рахунок - фактура №СФ -2809-1 від 28 вересня 2009 року, проте зазначені документи не містить особистого підпису ОСОБА_6 (директора ПП "Маркап", код 36504035), а відтиск факсиміле. Крім того акт виконаних робіт не містять калькуляцію послуг, як дані послуги впливали на фінансово-господарську діяльність. На підтвердження взаємовідносин з ПП "Арона Сервіс" надано податкові накладні в яких не зазначено прізвищ осіб, що виписали видаткові накладні.

Тобто з наданих позивачем актів приймання-передачі неможливо зробити достовірний висновок щодо характеру, виду, обсягу наданих послуг, і, як результат, виявити звязок цих послуг з господарською діяльністю позивача. Види наданих згідно з актами прийому-здачі послуг носять загальний характер і фактично відтворюють умови договорів про надання послуг. Фактично акт виконаних робіт не містять обов'язковий реквізит первинного документа, тому вони не можуть підтверджувати здійснення господарських операцій. Інші документи, які б конкретизували зміст наданих послуг, або документи, складені в процесі надання послуг, докази були відсутні під час перевірки та не надані позивачем в ході судового розгляду справи.

Отже, податкові накладні від ПП "Алерт" включені до складу податкового кредиту за червень 2008 року - червень 2009 року не містять достовірну інформацію щодо адреси контрагента.

Таким чином, реальність договори підряду не знайшли свого документального підтвердження та суперечить меті правочину, укладеного між позивачем та ПП "Маркап", ПП "Алерт", ПП "Арона Сервіс", ТОВ "Інтермаксервіс" інтересам держави та суспільства, його дійсність у повному обсязі не підтверджено первинними документами, оскільки з наданих: акту виконаних робіт, рахунку - фактури, податової накладної не можливо індифікувати особу, факсимільний відтиск якої стоїть на зазначених документах.

У звязку з цим, договори підряду, податкові накладні, акти виконаних робіт, підписані не уповноваженою особою та є первинними документами, що складені з порушенням вимог чинного законодавства, а відтак віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту відповідно п.п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” є не законним.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тому оскаржуване податкове повідомлення рішення прийняте в межах та у спосіб передбачений законодавством України, а позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позовних вимог Приватного підприємства "Фірма "Лотос"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 22 листопада 2011 року.

СуддяГ.В. Костенко