Постанова № 21077605, 19.01.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/2807/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2012 року м.Одеса

о 10год.55хв.

У залі судових засідань №29

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Харченко Ю.В.

При секретарі Ігнатенко М.Ю.

За участю представників сторін:

Від позивача: ПП «Трансарт»ОСОБА_1 - за довіреністю від 06.04.2011року б/н.

Від відповідача: ДПІ у у Овідіопольському районі Одеської області ОСОБА_2 - за довіреністю від 23.03.2011року №3908/9/10-006.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Трансарт»до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000452301 від 28.03.2011р. щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 123 771грн., з яких 99 017грн. основний платіж, 24 754грн. штрафні (фінансові) санкції,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Трансарт»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області №0000452301 від 28.03.2011р. щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 123 771грн., з яких 99 017грн. основний платіж, та 24 754грн. штрафні (фінансові) санкції.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність будь-яких порушень з боку Приватного Підприємства «Трансарт» положень чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства, оскільки податковий кредит Підприємством було сформовано суто з урахуванням положень Закону України «Про податок на додану вартість», та на підставі виписаних контрагентом позивача - ТОВ «Автотранс груп Південь»податкових накладних.

Відповідач Державна податкова інспекція у Овідіопольському районі Одеської області, з позовними вимогами не згодна та вважає їх необґрунтованими, з підстав викладених у письмових запереченнях на адміністративний позов (вхід.№32001/2011 від 29.09.2011р.), наголошуючи, зокрема, на правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення №0000452301 від 28.03.2011р., оскільки Приватним підприємством «Трансарт»були порушені вимоги п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме включено до складу податкового кредиту суму ПДВ у загальному розмірі 99 016,67грн., у т.ч.: у лютому 2010р. у сумі 43550,00грн., у квітні 2010р. у сумі 55466,67грн., без наявності відповідних податкових накладних.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності та системно проаналізувавши приписи чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства, суд встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, у період з 31.01.2011р. по 25.02.2011р., на підставі направлень від 28.01.2011р. №36 та від 28.02.2011р. №126, виданих ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області Українській-Яковлєвій О.Ю. - головним державним податковим ревізором-інспектором аналітичного відділу управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області, радником податкової служби І рангу, Крючек О.С. - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу взаємодії з підрозділами Держфінмоніторингу України та правоохоронними органами правління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА в Одеській області, радником податкової служби III рангу, Триполко О.Б. - головним державним податковим ревізором-інспектором відділу взаємодії з підрозділами Держфінмоніторингу України та правоохоронними органами правління боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом ДПА в Одеській області, радником податкової служби III рангу, Сауляк Л.А. - начальником відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області, радником податкової служби ІІ рангу, згідно з п.п.20.1.4 п.20.1, ст.77, з урахуванням вимог ст.ст.81,82 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VІ, наказу начальника ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок об'єктів господарювання, була проведена планова виїзна перевірка Приватного підприємства «Трансарт»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007року по 30.09.2010року.

За наслідками вказаної перевірки ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області складений акт №348/23-3/35038588 від 14.03.2011р. «Про результати планової виїзної перевірки Приватного підприємства «Трансарт»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2007р. по 30.09.2010р.», в якому зазначено, що Підприємством в порушення п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»у перевіряємий період занижено податок на додану вартість на загальну суму 99017,00грн., у т.ч.: у лютому 2010р. у сумі 43550,00грн., у квітні 2010р. у сумі 55467,00грн. Зокрема, перевіркою встановлено, що ПП «Трансарт»включило в реєстр отриманих податкових накладних, зокрема за лютий 2010р. наступні податкові накладні: від 01.02.2010р. №525 за організацію комплексу сюрвейерських послуг на суму ПДВ 38290,00грн., від 28.02.2010р. №533 за транспортно-експедиційні послуги на суму ПДВ 880,00грн., від 28.02.2010р. №534 за транспортно-експедиційні послуги на суму ПДВ 3795,00грн., від 28.02.2010р. №535 за транспортно-експедиційні послуги на суму ПДВ 585,00грн.; за квітень 2010 року податкові накладні: від 30.04.2010р. №б/н за організацію експедиційного обслуговування на суму ПДВ 4170,00грн., від 30.04.2010р. №б/н за організацію комплексу сюрвейєрських послуг на суму ПДВ 51296,67грн., отримані від ТОВ «Автотранс Груп Південь»без їх фактичної наявності.

На підставі складеного акта перевірки №348/23-3/35038588 від 14.03.2011р. ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області 28.03.2011р. винесено податкове повідомлення-рішення №0000452301 щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 123 771грн., з яких 99 017грн. основний платіж та 24 754грн. штрафні (фінансові) санкції.

Не погоджуючись з означеним податковим повідомленням-рішенням ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області №0000452301 від 28.03.2011р., позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовною заявою про визнання його протиправним та скасування.

Так, на думку суду, оскаржуване позивачем податкове повідомлення-рішення ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області №0000452301 від 28.03.2011р. щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 123771грн., з яких 99 017грн. основний платіж, 24 754грн. штрафні (фінансові) санкції., винесено податковим органом неправомірно, безпідставно та в порушення приписів чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, податкового законодавства України, з урахуванням наступного.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом з»ясовано, що Приватне підприємство «Трансарт»зареєстроване Овідіопольською районною державною адміністрацією Одеської області 23.03.2007р., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 №113685 та Довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України АБ №270554.

Підприємство взято на податковий облік у ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області 29.03.2007р. за №3216, що підтверджується наявною у матеріалах справи відповідною Довідкою про взяття на облік платника податків №5141 від 18.06.2010р. ПП «Трансарт»23.04.2007р. зареєстроване платником податку на додану вартість, про що ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області видане відповідне Свідоцтво №100036858 серії НБ №047591 від 23.04.2007р.

Так, як встановлено судом та вбачаться з наявних у матеріалах справи документів, між ТОВ «Автотранс груп Південь»та ПП «Трансарт»був укладений Договір на організацію сюрвейєрського обслуговування (№ILJ270509) від 27.05.2009р., відповідно до п.1.1 якого в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Підрядник (ТОВ «Автотранс груп Південь») бере на себе зобовязання організувати комплекс сюрвейєрських послуг, які включають (але не обмежуються) тальманський рахунок, запропонованих Замовником (ПП «Трансарт») чи за розпорядженням останнього, зі сторони третіх осіб морських Контейнерів, оцінку їх вартості, перерахунок зі зазначенням номерів/префіксів/типорозмірів, контроль безпечного розміщення на транспортних засобах/складах, дефекація та ін., контроль використання перевантажувальних приладів, які відповідають Правилам безпеки, використання відповідних вантажозахватних приладів, закріплюючого матеріалу, і т.д., а Замовник бере на себе зобовязання сплатити послуги Підрядника за взаємопогодженим тарифом (обумовлюється в Замовленнях). Також, відповідно до п.п.5.2, 5.5 означеного Договору надання послуг за видами робіт оформляється актом виконаних робіт, який підписується сторонами. Усі тарифи, які виставляється для Замовника, включають відповідний податок на додану вартість (ПДВ). При цьому, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Автотранс груп Південь»та ПП «Трансарт»у повному обсязі виконали умови Договору на організацію сюрвейєрського обслуговування (№ILJ270509) від 27.05.2009р., що підтверджується наданими позивачем та наявними у справі відповідними актами виконаних робіт, зокрема: №28/02-1 від 28.02.2010р. на загальну суму 229740,00грн. у т.ч. ПДВ 38290,00грн., №07/02 від 07.02.2010р. на загальну суму 5280,00грн. у т.ч. ПДВ 880,00грн., №28/02 від 28.02.2010р. на загальну суму 22770,00грн. у т.ч. ПДВ 3795,00грн., №26/02 від 26.02.2010р. на загальну суму 3510,00грн. у т.ч. ПДВ 585,00грн. та податковими накладними від 01.02.2010р. №525 на загальну суму 229740,00грн. у т.ч. ПДВ 38290,00грн., від 28.02.2010р. №533 на загальну суму 5280,00грн. у т.ч. ПДВ 880,00грн., від 28.02.2010р. №534 на загальну суму 22770,00грн. у т.ч. ПДВ 3795,00грн., від 28.02.2010р. №535 на загальну суму 3510,00грн. у т.ч. ПДВ 585,00грн.

Також, як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи банківських виписок від 30.03.2010р. ПП «Трансарт»перерахувало грошові кошти у сумі 62750,00грн. на р/рахунок ТОВ «Автотранс груп Південь»за організацію сюрвейєрського обслуговування (грудень 09) за рахунками №1202 від 31.12.2009р. /остаточно/ в межах виконання умов Договору на організацію сюрвейєрського обслуговування (№ILJ270509) від 27.05.2009р., у т.ч. ПДВ у сумі 10458,33грн.; грошові кошти у сумі 99740,00грн. на р/рахунок ТОВ «Автотранс груп Південь»за організацію сюрвейєрського обслуговування (лютий 10) за рахунками №0204 від 28.02.2010р. /частково/ в межах виконання умов Договору на організацію сюрвейєрського обслуговування (№ILJ270509) від 27.05.2009р., у т.ч. ПДВ у сумі 16623,33грн.; 20.04.2010р. ПП «Трансарт»перерахувало грошові кошти у сумі 130000,00грн. на р/рахунок ТОВ «Автотранс груп Південь»за організацію сюрвейєрського обслуговування (лютий 10) за рахунками №0204 від 28.02.2010р. /остаточно/ в межах виконання умов Договору на організацію сюрвейєрського обслуговування (№ILJ270509) від 27.05.2009р., у т.ч. ПДВ у сумі 21666,67грн.; 08.06.2010р. ПП «Трансарт» перерахувало грошові кошти у сумі 81000,00грн. на р/рахунок ТОВ «Автотранс груп Південь»за організацію сюрвейєрського обслуговування (квітень 10) за рахунками №0402 від 30.04.2010р. /частково/ в межах виконання умов Договору на організацію сюрвейєрського обслуговування (№ILJ270509) від 27.05.2009р., у т.ч. ПДВ у сумі 13500,00грн.; 10.06.2010р. ПП «Трансарт» перерахувало грошові кошти у сумі 46780,00грн. на р/рахунок ТОВ «Автотранс груп Південь»за організацію сюрвейєрського обслуговування (квітень 10) за рахунками №0402 від 30.04.2010р. /частково/ в межах виконання умов Договору на організацію сюрвейєрського обслуговування (№ILJ270509) від 27.05.2009р., у т.ч. ПДВ у сумі 7796,67грн.; 11.06.2010р. ПП «Трансарт» перерахувало грошові кошти у сумі 30000,00грн. на р/рахунок ТОВ «Автотранс груп Південь»за організацію сюрвейєрського обслуговування (квітень 10) за рахунками №0402 від 30.04.2010р. /частково/ в межах виконання умов Договору на організацію сюрвейєрського обслуговування (№ILJ270509) від 27.05.2009р., у т.ч. ПДВ у сумі 5000,00грн.; 15.06.2010р. ПП «Трансарт»перерахувало грошові кошти у сумі 36000,00грн. на р/рахунок ТОВ «Автотранс груп Південь»за організацію сюрвейєрського обслуговування (квітень 10) за рахунками №0402 від 30.04.2010р. /частково/ в межах виконання умов Договору на організацію сюрвейєрського обслуговування (№ILJ270509) від 27.05.2009р., у т.ч. ПДВ у сумі 6000,00грн.; 16.06.2010р. ПП «Трансарт»перерахувало грошові кошти у сумі 114000,00грн. на р/рахунок ТОВ «Автотранс груп Південь»за організацію сюрвейєрського обслуговування (квітень 10) за рахунками №0402 від 30.04.2010р. /остаточно/ в межах виконання умов Договору на організацію сюрвейєрського обслуговування (№ILJ270509) від 27.05.2009р., у т.ч. ПДВ у сумі 19000,00грн.

Судом також встановлено, що між ТОВ «Автотранс груп Південь»та ПП «Трансарт»був укладений договір (№ILJ120509) на організацію транспортно-експедиційного обслуговування вантажів від 12.05.2009р., відповідно до п.п.1.1 якого, в порядку та на умовах, визначених даним Договором, Підрядник (ТОВ «Автотранс груп Південь») бере на себе зобовязання організувати транспортно-експедиційне обслуговування вантажів (морських контейнерів завантажених/без вантажу) на авто, залізничному транспорті, за інструкціями Замовника (ПП «Трансарт»), з наступною передачею їх уповноваженому для отримання вантажу особі або передачі третім особам, в подальшому іменуються «Вантажоотримувачі», а Замовник бере на себе зобовязання сплатити послуги Підрядника. Також, відповідно до п.п.5.5 означеного Договору усі тарифи, які виставляється для Замовника, включають відповідний податок на додану вартість (ПДВ). Так, як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Автотранс груп Південь»та ПП «Трансарт»у повному обсязі виконали умови Договору (№ILJ120509) на організацію транспортно-експедиційного обслуговування вантажів від 12.05.2009р., що підтверджується наданими позивачем та наявними у справі відповідними актами виконаних робіт, зокрема, №30/04 від 30.04.2010р. на загальну суму 25020,00грн. у т.ч. ПДВ 41700,00грн., №30/04-1 від 30.04.2010р. на загальну суму 307780,00грн. у т.ч. ПДВ 51296,67грн. та податковими накладними від 30.04.2010р. №1383 на загальну суму 25020,00грн. у т.ч. ПДВ 41700,00грн. та від 30.04.2010р. №1384 на загальну суму 307780,00грн. у т.ч. ПДВ 51296,67грн.

Як встановлено судом та вбачається з наявних у матеріалах справи банківських виписок від 30.03.2010р. ПП «Трансарт»перерахувало грошові кошти у сумі 31560,00грн. на р/рахунок ТОВ «Автотранс груп Південь»за організацію ТЕО контейнерів за рахунками від 28.02.2010р. №0201, №0202 та №0203 в межах виконання умов Договору (№ILJ120509) на організацію транспортно-експедиційного обслуговування вантажів від 12.05.2009р., у т.ч. ПДВ у сумі 5260,00грн.; 08.06.2010р. ПП «Трансарт»перерахувало грошові кошти у сумі 25020,00грн. на р/рахунок ТОВ «Автотранс груп Південь»за організацію ТЕО контейнерів за рахунками від 30.04.2010р. №0401 в межах виконання умов Договору (№ILJ120509) на організацію транспортно-експедиційного обслуговування вантажів від 12.05.2009р., у т.ч. ПДВ у сумі 4170,00грн.

Відтак, з урахуванням наведеного, судом з»ясовано, що включення позивачем суми ПДВ у розмірі 99016,67грн. до складу податкового кредиту перевіряємого періоду в межах вищеозначених фінансово-господарських відносин з ТОВ «Автотранс груп Південь», підтверджено ПП «Трансарт» відповідними розрахунковими, платіжними, та іншими необхідними первинними документами бухгалтерського та податкового обліку.

Зокрема, суми ПДВ за вищевказаними податковими накладними були включені позивачем до складу податкового кредиту: у лютому 2010р. - у загальному розмірі 43550,00грн., з яких 38290,00грн. податкова накладна від 01.02.2010р. №525, 880,00грн. податкова накладна від 28.02.2010р. №533, 3795,00грн. податкова накладна від 28.12.2010р. №534, 585,00грн. податкова накладна від 28.02.2010р. №535; у квітні 2010р. у загальному розмірі 55466,67грн., з яких 4170,00грн. податкова накладна від 30.04.2010р. №1383, та 51296,67грн. податкова накладна від 30.04.2010р. №1384.

Між тим, судом встановлено, що однією з підстав для заниження відповідачем ДПІ у Овідіопольському районі Одеської області суми податкового кредиту позивача по податку на додану вартість у загальній сумі 99 016,67грн. за виписаними позивачу ТОВ «Автотранс груп Південь», податковими накладними, відповідачем в акті перевірки визначено порушення п.п.7.2.6 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин).

При цьому, суд не погоджується з такою позицією податкового органу та наведеними в акті перевірки висновками, оскільки згідно з п. 1.7 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.1997року (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.5.1 п.7.5. ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” визначено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У даному випадку датою виникнення у позивача права на податковий кредит по ПДВ є дати отримання виписаних ТОВ «Автотранс груп Південь»позивачу вищеозначених податкових накладних.

Так, відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Отже, виходячи із приписів вищевказаної імперативної норми закону, лише відсутність податкової накладної позбавляє платника податку права на включення до складу податкового кредиту сплачених (нарахованих) сум податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат.

Однак, включена позивачем до складу податкового кредиту оскаржувана сума податку на додану вартість підтверджена наявними в матеріалах справи вище переліченими податковими накладними, які були виписані ТОВ «Автотранс груп Південь»з дотриманням вимог підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, відповідно до якого платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Відтак, виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ПП «Трансарт» мало усі законні підстави для віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість у загальному розмірі 99 016,67грн., що підтверджуються наданими позивачем та наявними у справі податковими накладними, виписаними позивачу його контрагентом - ТОВ «Автотранс груп Південь».

Вищевикладене спростовує твердження відповідача, наведені у письмових запереченнях на адміністративний позов та викладені усно в ході судового розгляду справи по суті.

До того ж, на виконання приписів ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, Державна податкова інспекція у Овідіопольському районі Одеської області не надала суду жодних належних доказів в обґрунтування та підтвердження, наведених в акті перевірки висновків щодо порушення позивачем вимог п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», у результаті чого ПП «Трансарт»занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 99017,00грн., у т.ч.: у лютому 2010р. у сумі 43550,00грн., у квітні 2010р. у сумі 55467,00грн.

Згідно з ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч.1 ст.69 та ч.1 ст.70 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, заперечуючи проти адміністративного позову, відповідач Державна податкова інспекція у Овідіопольському районі Одеської області не надала суду належних доказів в підтвердження правомірності та ґрунтовності винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення-рішення №0000452301 від 28.03.2011р. щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 123 771грн., з яких 99 017грн. основний платіж та 24 754грн. сума штрафних (фінансових) санкцій.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а згідно ч.3 ст. 105 КАС України позивач має право, у тому числі, вимагати скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень.

Згідно зі ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Приватного підприємства «Трансарт»правомірні, документально підтверджені та обґрунтовані, відповідають чинному, на момент виникнення спірних правовідносин, податковому законодавству, отже підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов Приватного підприємства «Трансарт»до Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення №0000452301 від 28.03.2011р. щодо визначення суми податкового зобовязання по податку на додану вартість у загальному розмірі 123 771грн., з яких 99 017грн. основний платіж, 24 754грн. сума штрафних (фінансових) санкцій, задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Овідіопольському районі Одеської області №0000452301 від 28.03.2011р.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено та підписано суддею 19 січня 2012 року.

Суддя Харченко Ю.В.