Постанова № 21077368, 17.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2012 р. № 2а-10628/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.

при секретарі Падляк О.І.

за участю:

представника позивача Мельника С.І.

представника відповідача Кармелюка Т.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом ПМП ”Meддар” до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним (скасування) податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне мале підприємство ”Meддар” звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним (скасування) податкового повідомлення-рішення № 0002622300/23109 від 14.09.2011 року, яким Приватному малому підприємству ”Meддар” зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 20000,00 грн.

В обгрунтування позовних вимог посилається на безпідставність та незаконність висновків податкового органу про не підтвердження господарських операцій з отримання товарів від ТзОВ „Галицька Деревообробна група” первинними документами, а також твердження ДПІ про відсутність фактичного отримання товарів від даних субєктів господарювання (безтоварність).

Також вказує, що надані перевіряючим під час проведення перевірки договори, видаткові накладні, податкові накладні, які складені у відповідності до вимог чинного податкового законодавства, являються належними та допустимими доказами правомірності дій позивача щодо віднесення до податкового кредиту сум ПДВ, сплаченого постачальникам по вищенаведених господарських операціях.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просив його задоволити.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у письмовому запереченні, мотивуючи наступним. Станом на час оформлення матеріалів перевірки пояснень та документального підтвердження з питань відносин з ТзОВ „Галицька Деревообробна Група” відповідно до виписаних накладних, податкових накладних і включення результатів таких операцій до бухгалтерського, податкового обліку з відповідним їх відображенням у податкових деклараціях за січень 2011 року посадовими особами платника податків до ДПІ у Шевченківському у районі м. Львова не надано. Перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість при проведенні господарських взаєморозрахунків (придбання) з ТзОВ „Галицька Деревообробна Група” за січень 2011 р. встановлено, що ПМП „Меддар” здійснював придбання ТМЦ у ТзОВ „Галицька Деревообробна Група” на суму 120000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 20000 грн. ПМП „Меддар” включено до складу податкового кредиту в січні 2011 року ПДВ в сумі 20000 грн. за податковими накладними, які не надано на вимогу податкової служби для підтвердження податкового кредиту.

Суд, заслухавши пояснення сторін, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, дійшов висновку, що в позові слід відмовити, мотивуючи наступним.

На підставі наказу ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 12.08.2011 р. №846, згідно з п.85.2 ст.85 Податкового Кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ПМП „Меддар”, по взаєморозрахунках з ТзОВ „Галицька Деревообробна Група” за січень 2011 року. Результати невиїзної позапланової перевірки оформлені актом № 2067/23-1/22344645 від 22.08.2011 року. Як вбачається з акту № 2067/23-1/22344645, податковим органом встановлено порушення п. 198.2, п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2756-VI, внаслідок чого встановлено завищення в січні 2011 року залишку відємного значення ПДВ (рядок 26) в сумі 6403,00 грн., завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту (рядок 18) в сумі 13597,00 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Шевченківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення № 0002622300/23109 від 14.09.2011 року, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 20000,00 грн.

Підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення стали висновки податкового органу про те, що перевіркою достовірності відображених показників у поданих Деклараціях з податку на додану вартість при проведенні господарських взаєморозрахунків (придбання) з ТзОВ „Галицька Деревообробна Група” за січень 2011 р. встановлено, що ПМП „Меддар” здійснював придбання ТМЦ у ТзОВ „Галицька Деревообробна Група” на суму 12000 грн., в тому числі ПДВ в сумі 20000 грн. ПМП „Меддар” включено до складу податкового кредиту в січні 2011 року ПДВ в сумі 20000 грн. за податковими накладними, які не представлено на вимогу податкової служби для підтвердження податкового кредиту.

Також, на сторінці 4 акту № 2067/23-1/22344645 зазначено, що перевіркою ТзОВ „Галицька Деревообробна Група” (згідно акта перевірки ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 11.04.2011 року) встановлено відсутність обєктів оподаткування.

Відповідно до листа УПМ ДПА у Львівській області від 16.02.2011р. №4195/7/26-35/915 „Про надання інформації»зазначено, „в ході проведення аналізу податкової звітності за 2010 piк підприємств, корпоративні права яких в 2011 році були перепродані, встановлено що ТзОВ „Галицька деревообробна група” з 01.10.2010 року припинила ведення фінансово-господарської діяльності”.

Директор ТзОВ „Галицька деревообробна група” гр. ОСОБА_4 1986 р. н. повідомив, що до 20.01.2011 року (включно) перебував на посаді керівника вищевказаного підприємства, а з 01.10.2010 року фінансово-господарська діяльність підприємством не проводилась. Після подачі декларації з ПДВ за грудень 2010 року корпоративні права підприємства були продані 20.01.2011 року гр. ОСОБА_5

Разом з тим, було встановлено, що після придбання підприємства 22.01.2011 року гр. ОСОБА_6 було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку iз виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2010 року до ДПІ у Шевченківському районі, хоча фактично в грудні 2010 року гр. ОСОБА_6 не обіймав кepiвної посади ТзОВ „Галицька деревообробна група” та не був працівником даного підприємства.

Податковий кредит в сумі 11 705 226 грн. даного уточнюючого розрахунку відображений рядками 12.1 та 12.2 відповідної податкової декларації, у яких відображаються суми ПДВ сплачені митним органам або погашені податкові векселі. Згідно бази даних «AIC ОР»ДПА у Львівській області встановлено, що впродовж 2010 - 2011 років ТзОВ „Галицька деревообробна група” не проводило імпортних операцій та не виписувало податкові векселі. Про відсутність господарської діяльності стверджує також гр. ОСОБА_4, який повідомив про те, що в грудні 2010 року угод з будь-якими підприємствами не укладав, придбання та реалізацію товарів (робіт, послуг) не здійснював, а також не уповноважував нікого для представлення iнтepeciв ТзОВ „Галицька деревообробна група” з 01.01.2010 року по 20.01.2011 року.

05.01.2011 року між ТзОВ „Галицька деревообробна група” (продавець) та ПМП „Меддар” (покупець) укладено договір № б/н, згідно якого продавець зобовязується передати у власність та поставити покупцю, а покупець зобовязується прийняти у власність та оплатити обладнання , і сплатити за нього продавцю грошову суму, встановлену даним договором.

Обставини виконання договору підтверджуються, поданим актом прийому-передачі до договору відповідального зберігання №1 від 12.01.2011 року та платіжним дорученням №13 від 12.01.2011 року на суму 120000,00 грн.

ТзОВ „Галицька деревообробна група” надало позивачу податкову накладну №1 від 12.01.2011 року, на підставі якої останнім було сформовано податковий кредит в сумі 20000,00 грн.

Відповідно до п. 198.2. Податкового кодексу України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього Кодексу, а для операцій з постачання послуг нерезидентом на митній території України - дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов'язаннями, що були включені отримувачем таких послуг до податкової декларації попереднього періоду.

Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об'єкта фінансового лізингу таким орендарем.

Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього Кодексу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).

Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Водночас відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З огляду на викладене, суд вважає, що органом державної податкової служби за наявності достатніх правових підстав зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в сумі 20000,00 грн., оскільки позивачем не надано допустимих доказів в підтвердження реального виконання договору купівлі-продажу з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

повний текст постанови виготовлено 23.01.2012 р.

Суддя Брильовський Р.М.