Постанова № 21077330, 19.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2012 р. № 2а-10223/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - суддіКостіва М.В.

суддіКостецького Н.В.

суддіХоми О.П.

секретаря судового засідання Билень Н.С.

з участю:

позивача:ОСОБА_1

представника позивача:Бабій І.М.

представника відповідача 1:Шокало В.С.

представника відповідача 2:Шокало В.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Львівської митниці та Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним вище позовом до Державної митної служби України, Львівської митниці, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України № 1821-к від 29.08.2011 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці ОСОБА_1; поновити позивача на посаді головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці та стягнути з Львівської митниці на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з дня звільнення до дня поновлення на посаді.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 19.09.2011 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду. Розгляд справи відкладався з підстав, передбачених ст. 150 КАС України.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав, наведених в позовній заяві. Додатково пояснили, що припинення перебування позивача на державній службі у звязку з порушенням присяги державного службовця відбулося без достатніх на це правових підстав. При цьому вважають, що факт порушення присяги державного службовця не ґрунтується на доказах, одержаних законним шляхом. Стверджують, що відповідачем помилково зроблено висновок про неналежне виконання позивачем своїх посадових обовязків, оскільки відповідно до посадової інструкції головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці головний інспектор проводить дізнання, збирає докази, виконує інші процесуальні дії, що повязані із провадженням у вказаних справах та не здійснює безпосереднього митного контролю чи митного оформлення товарів чи транспортних засобів. Також, пояснили, що в оскаржуваному наказі не зазначено в чому саме полягало порушення позивачем присяги державного службовця. Просять суд задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Представник відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав, викладених у письмових запереченнях. Свої заперечення обґрунтовує тим, що позивачем, під час виконання службових обовязків, не вжито належних заходів, які б унеможливлювали здійснення будь-яких незаконних дій під час перетину митного кордону України. Позивач, як державний службовець, зобовязаний виконувати посадові обовязки в суворій відповідності до чинного законодавства України з митної справи, присяги державних службовців та безпосередньо до посадової інструкції. Безвідповідальне ставлення позивача до виконання своїх посадових обовязків призвело до порушення вимог Митного кодексу України в частині пропуску на митну територію України товарів і транспортних засобів без проведення митного контролю, та інших нормативно-правових актів з питань митної справи, що сприяло реалізації протиправних схем ухилення від сплати податків до бюджету. Причинами таких фактів, що дискредитують митні органи, як органи державної влади є порушення позивачем посадової інструкції. Враховуючи викладене вище, просить відмовити позивачу у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Заслухавши пояснення позивача, представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що вказаний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1, працював на посаді головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил СБК та ПМП Львівської митниці з 19.11.2010 року. В митних органах позивач працює з квітня 1987 року.

Під час розгляду справи судом встановлено, що відповідно до наказу Державної митної служби України від 25.06.2011 року № 544 проведено службову перевірку законності дій посадових осіб Львівської митниці під час митного контролю транспортних засобів, що перетнули державний кордон України через міжнародні пункти пропуску автомобільного сполучення на українсько-польському кордоні в зоні діяльності Львівської митниці в період з 01.05.2011 року по 25.06.2011 року. Під час службової перевірки встановлені вантажні та вантажно-пасажирські транспортні засоби, які відповідно до даних ЄАІС Державної митної служби України, переміщувались без вантажу або з незначною кількістю товарів.

За результатами вказаної вище перевірки Державна митна служба Україна дійшла висновку про незабезпечення виконання посадовими особами служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці, зокрема, головним інспектором відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил СБК та ПМП Львівської митниці ОСОБА_1 визначених планів-завдань, у звязку з чим, внаслідок несумлінного виконання зазначеними особами своїх службових обовязків, не були виявлені та припинені факти незаконного ввезення в Україну товарів та порушення присяги державного службовця. Враховуючи викладені факти та виявленні порушення, Державною митною службою України винесено наказ від 29.08.2011 року № 1821-к “По особовому складу Львівської митниці”, яким за порушення присяги державних службовців, відповідно до вимог ст. 17, п. 6 ч. 1 ст. 30 Закону України “Про державну службу” 29.08.2011 року припинено перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_1, головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці. Вказаний наказ був оголошений позивачу, що підтверджується наказ Львівської митниці від 29.08.2011 року № 735-к “Про оголошення наказу Державної митної служби”.

Під час розгляду справи по суті судом встановлено, що Державною митною службою України видано наказ від 25.06.2011 № 544-к “Про проведення службової перевірки”, яким створено комісію для проведення перевірки законності дій посадових осіб Львівської та Ягодинської митниць при здійсненні митного контролю під час перетину державного кордону України транспортними засобами з реєстраційними номерами: ВС1882СВ, ВС 3270ВО, ВМ3710АІ, ВС3262ВА, 00214ТІ, ВС8511ВА, ВС2367ВВ, АВ8293АТ, АВ5354АО, ВС7599ВХ, 92671 ТС, АВ8293АТ, Т8АНК98, ВС8753СВ, ВС7599ВХ, ВС3270ВО, ВС0514ВН, ВС8751ВА, ВМ3710АІ, ВС4369ВТ, ВС3115АТ у період з 01.05.2011 до 25.06.2011 року.

Під час проведення аналітично-пошукової роботи здійснено вибірку вантажних та вантажно-пасажирських транспортних засобів, які протягом травня-червня 2011 року перетинали державний кордон України через міжнародні автомобільні пункти пропуску для автомобільного сполучення (далі - МППАС) на українсько-польському кордоні в зонах діяльності Ягодинської та Львівської митниць, та які, відповідно до даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Державної митної служби України (далі - ЄАІС Держмитслужби), переміщувались без вантажу.

З урахуванням кількості фактів перетину державного кордону України вказаними транспортними засобами, ваги переміщуваних вантажів, а також з урахуванням технічних характеристик транспортних засобів, був визначений перелік переміщень, законність яких викликала сумнів, та досліджені документи митного оформлення в МППАС “Устилуг - Зосин”, “Рава-Руська - Хребенне”, “Краковець - Корчова”, “Шегині - Медика”та “Смільниця - Кросценко”.

Між Урядом України та Урядом Республіки Польща підписано Угоду про співробітництво і взаємодопомогу у митних справах (далі - Угода). Пунктом першим статті 2 Угоди передбачено, що митні органи будуть надавати допомогу один одному у спосіб і за умов, передбачених цією Угодою, з метою забезпечення вірного застосування митного законодавства шляхом взаємодопомоги у сфері запобігання, виявлення та розслідування порушень митного законодавства.

Керуючись нормами зазначеної Угоди та з метою встановлення фактичних даних щодо кількості та номенклатури товарів, що переміщувались транспортними засобами, державні номерні знаки яких наведено вище, Держмитслужбою 25.07.2011 за вих. № 11.1/1-20/10828 направлено запит до митних органів Республіки Польща.

За результатами розгляду листа Державної митної служби України Департамент Митно-Акцизного Контролю та Контролю Ігорної Діяльності Міністерства Фінансів Республіки Польща листом від 05.08.2011 року надав вичерпну інформацію стосовно порушення митних правил Львівською митницею.

Відповідно до планів-завдань оперативній групі з числа посадових осіб СБК та ПМП Львівської митниці доручалось брати участь в проведенні митного контролю з метою недопущення незаконного переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів. Разом з тим, внаслідок несумлінного виконання посадовими особами СБК та ПМП своїх повноважень під час чергування в зонах митного контролю митних постів “Краковець” та “Мостиська”, на митну територію України без оподаткування були пропущені товари, що переміщувались транспортними засобами.

Так, відповідно до планів-завдань № 241, 278, 336, 350, 397, затверджених 29.04.2011 року, 13.05.2011 р., 31.05.2011 р., 06.06.2011 р., 21.06.2011р. заступником начальника Львівської митниці - начальником СБК та ПМП, оперативна група з числа посадових осіб СБК та ПМП Львівської митниці, до складу якої входив позивач, здійснювала 02.05.2011р., 15.05.2011 р., 17.05.2011р., 18.05.2011 р., 01.06.2011 р., 07.06.2011р. оперативні заходи у пункті пропуску “Краковець - Корчова”, митного поста “Краковець” Львівської митниці та 23.06.2011 р. оперативні заходи у пункті пропуску “Медика - Шегині”, митного поста “Мостиська” Львівської митниці.

Оперативній групі були поставлені завдання щодо здійснення оперативних заходів з виявлення та припинення контрабанди та порушення митних правил. Товари, які незаконно переміщуються через митний кордон України, виявляти шляхом ретельного огляду транспортних засобів, вантажів, товарів, речей громадян. У разі виявлення порушень митного законодавства складати протокол про порушення митних правил. Надавати практичну допомогу особовому складу підрозділів митного оформлення у виявленні порушень митних правил та їх документальному закріпленню.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач дійшов висновку, що виявлені під час проведення службової перевірки факти свідчать про несумлінне виконання оперативною групою СБК та ПМП Львівської митниці, до складу якої входив й позивач, службових обов'язків та завдань, які були визначені відповідно до планів-завдань, внаслідок чого не були виявлені та припинені порушення митних правил.

Відповідно до Положення про відділ дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці одними з основних завдань відділу є здійснення провадження у справах про порушення митних правил і проведення дізнання у справах про контрабанду, а не безпосереднє виявлення порушень у пункті пропуску.

Відповідно до ст. 11 Закону України “Про державну службу” конкретні обов'язки та права державних службовців визначаються на основі типових кваліфікаційних характеристик і відображаються у посадових положеннях та інструкціях, що затверджуються керівниками відповідних державних органів у межах закону та їх компетенції.

Згідно з посадовою інструкцією головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, затвердженої в.о. начальника Львівської митниці М.О. Харкавим 22.04.2011 року, головний інспектор: проводить дізнання у справах про контрабанду, в ході якого виконує необхідні процесуальні дії; збирає докази, проводить їх оцінку, виконує необхідні процесуальні дії; забезпечує зберігання речових доказів у справах про контрабанду та ПМП; представляє інтереси митниці у судових органах про порушення митних правил тощо.

Серед перелічених завдань та обовязків, закріплених у Положенні про відділ дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці та посадовій інструкції головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, відсутні здійснення митного контролю та митного оформлення товарів та транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України чи безпосереднє виявлення порушень митних правил у путні пропуску.

Державний службовець має чітко визначений обсяг службових повноважень за посадою службовця, визначених його посадовою інструкцією. При цьому, окремі внутрішні документи, зокрема такі, як план-завдання не можуть містити в собі чи покладати на працівника додаткові обовязки та завдання, які не передбачені трудовим договором чи посадовою інструкцією працівника. Крім того, власник або уповноважений ним орган не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором. Така заборона закріплена положеннями ст. 31 Кодексу Законів про працю України.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не порушував покладених на нього обовязків щодо проведення дізнання у справах про контрабанду та виконання необхідних процесуальних дії тощо, передбачених посадовою інструкцією провідного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил Львівської митниці, а тому висновок відповідача про несумлінне виконання позивачем своїх службових обовязків та порушення присяги державного службовця є безпідставним та необґрунтованим.

Суд критично оцінює дані польської сторони щодо можливості транспортних засобів з реєстраційними номерами ВС1882СВ, ВС 3270ВО, ВМ3710АІ, ВС3262ВА, 00214ТІ, ВС8511ВА, ВС2367ВВ, АВ8293АТ, АВ5354АО, ВС7599ВХ, 92671 ТС, АВ8293АТ, Т8АНК98, ВС8753СВ, ВС0514ВН, ВС8751ВА, ВМ3710АІ, ВС3115АТ переміщувати вантажі, зазначені в матеріалах перевірки. Згідно з відповіддю Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи ДАІ такі транспортні засоби не можуть переміщувати вантаж зазначеної тоннажності, оскільки повна маса автомобіля ВС1882СВ становить 4600 кг, маса без навантаження 1800 кг; автомобіля ВС 3270ВО: повна маса 6000 кг, маса без навантаження 3000 кг; автомобіля ВМ3710АІ: повна маса 3500 кг; автомобіля ВС3262ВА: повна маса 3500 кг; легкового автомобіля 00214ТІ: повна маса 3000 кг; автомобіля ВС8511ВА - повна маса 3500 кг; автомобіля ВС2367ВВ: повна маса 4600 кг; автомобіля АВ8293АТ - повна маса 3500 кг, маса без навантаження 2100 кг; автомобіля АВ5354АО: повна маса 4600 кг, маса без навантаження 1890 кг; автомобіля ВС7599ВХ: повна маса 7400 кг, маса без навантаження 4000 кг; автомобіля АВ8293АТ - повна маса 4000 кг, маса без навантаження 2000 кг, автомобіля ВС8753СВ: повна маса 3500 кг, автомобіля ВС3270ВО: повна маса 6000 кг, маса без навантаження 3000 кг, автомобіля ВС0514ВН: повна маса 3500 кг, маса без навантаження 1800 кг, автомобіля ВС8751ВА повна маса 1410 кг, маса без навантаження 1000 кг, автомобіля ВС3115АТ: повна маса 3050 кг, маса без навантаження 1787 кг.

В листі прокуратури Мостиського району Львівської області від 07.01.2011 року № 3810 (вих.№11) зазначено, що прокуратурою Мостиського району Львівської області проведено перевірку за матеріалами Державної митної служби України щодо законності дій посадових осіб митного поста «Мостиська»Львівської митниці при здійсненні митного контролю транспортних засобів за період з 01.05.2011 до 25.06.2011 року, та не здобуто доказів перетину транспортними засобами у період з 01.05.2011 до 25.06.2011 року, що вказані у доповідній записці ДМСУ через митний пост «Мостиська»Львівської митниці з порушенням чинного законодавства.

Що стосується долученого до матеріалів справи листа, скерованого генеральному директору митної служби Республіки Польща, про надання інформації про переміщення транспортних засобів через польсько-український кордон від 25.07.2011 р. і відповіді заступника начальника Департаменту Митно-Акцизного Контролю і Контролю Гральної Діяльності від 05.08.3011 року із додатком на паперовому носії, а не на електронному, як вказано у листі, то суд вважає документ неналежним доказом, який засвідчує факт пропуску товарів через митний кордон України. Також суд звертає увагу на те, що зазначений документ не перекладений у встановленому порядку, із додатка не зрозуміло його приналежність до цього листа.

Стосовно правомірності звільнення позивача за порушення Присяги державних службовців, суд зазначає наступне.

Суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, регулюються Законом України “Про державну службу” від 16.12.1993 року № 3723-ХІІ (надалі Закон №3723-ХІІ).

Як передбачено ст. 10 Закону України “Про державну службу” від 16 грудня 1993 року №3723-XII, основними обовязками державних службовців є: додержання Конституції України та інших актів законодавства України; забезпечення ефективної роботи та виконання завдань державних органів відповідно до їх компетенції; недопущення порушень прав і свобод людини та громадянина; безпосереднє виконання покладених на них службових обовязків, своєчасне і точне виконання рішень державних органів чи посадових осіб, розпоряджень і вказівок своїх керівників; збереження державної таємниці, інформації про громадян, що стала їм відома під час виконання обовязків державної служби, а також іншої інформації, яка згідно з законодавством не підлягає розголошенню; постійне вдосконалення організації своєї роботи і підвищення професійної кваліфікації; сумлінне виконання своїх службових обовязків, ініціатива і творчість в роботі. Частина 2 вказаної статті передбачає обовязок державного службовця діяти в межах своїх повноважень.

Підстави припинення державної служби передбачені ст. 30 Закону №3723-ХІІ. Відповідно до п. 6 ч. 1 цієї статті, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, державна служба припиняється у разі відмови державного службовця від прийняття або порушення Присяги, передбаченої ст. 17 цього Закону.

Відповідно до ст. 17 Закону України “Про державну службу” громадяни України, які вперше зараховуються на державну службу, приймають Присягу такого змісту: “Повністю усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити народові України, суворо дотримувати Конституції та законів України, сприяти втіленню їх у життя, зміцнювати їх авторитет, охороняти права, свободи і законні інтереси громадян, з гідністю нести високе звання державного службовця, сумлінно виконувати свої обовязки”.

Згідно з ч. 2 ст. 9 Закону України № 3723-ХІІ регулювання правового становища державних службовців, що працюють в органах митного контролю, здійснюється відповідно до вказаного Закону, якщо інше не передбачено законами України.

В п. 22 ч. 1 ст. 92 Конституції України встановлено, що виключно законами України визначаються діяння, які є дисциплінарними правопорушеннями, та відповідальність за них.

Як вбачається з наказу Державної митної служби України від 29.08.2011 року № 1821-к “По особовому складу митних органів”, під час проведеного службового розслідування зі сторони позивача встановлено порушення саме службової дисципліни.

Суть службової дисципліни, права та обовязки посадових осіб митної служби України, яким присвоєно спеціальні звання, у тому числі керівників митних органів, спеціалізованих митних установ та організацій, щодо забезпечення та додержання дисципліни, а також види та порядок застосування заохочень і дисциплінарних стягнень, визначаються Законом України “Про Дисциплінарний статут митної служби України” від 06.09.2005 року № 2805-ІV.

Відповідно до ст. 1 вказаного Закону, службова дисципліна в митній службі України полягає в безумовному виконанні посадовими особами митної служби службових обовязків, а також у реалізації прав та додержанні обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, і ґрунтується на особистій відповідальності за доручену справу та на засадах єдиноначальності і централізації управління.

Положення ст. 21 Закону України “Про Дисциплінарний статут митної служби України” визначає порушення службової дисципліни як протиправне, винне (умисне чи необережне) діяння (дія чи бездіяльність) посадової особи митної служби, тобто невиконання урочистого зобовязання посадових осіб митної служби, зокрема невиконання або неналежне виконання нею своїх службових обовязків, перевищення повноважень, порушення обмежень і заборон, установлених законодавством з питань проходження служби в митних органах, або вчинення інших дій, які дискредитують не тільки посадову особу митної служби, а й митну службу України. Діяння, визначені вказаним Законом як порушення службової дисципліни, є дисциплінарними правопорушеннями, а тому до спірних відносин слід застосовувати норми Дисциплінарного статуту.

Розділом IV Закону України “Про Дисциплінарний статут митної служби України” визначено види дисциплінарних стягнень та порядок їх накладення. При цьому, в ст. 28 вказаного Закону передбачено вичерпний перелік випадків, в яких може мати місце звільнення: 1) порушення посадовою особою митної служби вимог законів та інших нормативно-правових актів України з питань митної справи, що призвело до заподіяння матеріальних збитків державі, територіальній громаді, юридичним чи фізичним особам; 2) набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо цієї особи; 3) одноразового грубого порушення, а саме: за вимагання або отримання подарунків, речей, валюти України, іноземної валюти у звязку з виконанням службових обовязків як під час їх виконання, так і в позаслужбовий час відповідно до положення статті 7 Закону України “Про боротьбу з корупцією”; за підміну, крадіжку або умисне пошкодження предметів, що підлягають митному контролю; за затримання, вилучення та прийняття на зберігання предметів, валютних цінностей без оформлення в установленому законом порядку відповідних документів; за розголошення державної таємниці та конфіденційної інформації, що є власністю держави, юридичної або фізичної особи, іншої таємниці, охоронюваної законом, втрату або умисне пошкодження матеріальних носіїв секретної та конфіденційної інформації, а також передачу стороннім особам зброї та спеціальних засобів захисту, митного забезпечення, бланків суворої звітності; за брутальне або зневажливе ставлення під час виконання службових обовязків до громадян, приниження їх честі та гідності; 4) перевищення службових обовязків, а також здійснення повноважень, не передбачених законом; 5) сприяння проникненню або умисного невжиття заходів з метою недопущення несанкціонованого проникнення сторонніх осіб до зони митного контролю; 6) приховання посадовою особою митної служби фактів її судимості чи подання підроблених документів, необхідних для працевлаштування в митних органах; 7) систематичних порушень дисципліни посадовою особою митної служби.

Діяння, визначені цим Статутом як порушення службової дисципліни, є дисциплінарними правопорушеннями. Аналізуючи наведені вище положення чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що невиконання чи неналежне виконання посадовою особою митних органів службових обовязків кваліфікується як дисциплінарне правопорушення, а не як порушення Присяги державного службовця. Виходячи з наведеного, суд вважає, що в спірних правовідносинах слід застосовувати норми Закону України “Про Дисциплінарний статут митної служби України” від 06.09.2005р. № 2805-ІV.

Відповідно до ст. 31 вказаного Закону, з метою зясування всіх обставин вчинення посадовою особою митної служби дисциплінарного правопорушення керівник митного органу має право призначити службове розслідування. Порядок проведення службового розслідування визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Застосуванню дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення передує обовязкове службове розслідування.

Підстави для проведення службового розслідування, права й обовязки посадових осіб митної служби України під час його проведення, процедура розслідування визначається Порядком проведення службових розслідувань у митних органах України, спеціалізованих митних установах та організаціях, затвердженого наказом Державної митної служби України від 29.07.2002 року № 408, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.08.2002 року за № 665/6953. Цей Порядок розроблено згідно з вимогами постанови Кабінету Міністрів України від 13.06.2000 року № 950 “Про затвердження Порядку проведення службового розслідування стосовно державних службовців”.

Відповідно до п. 2.1 розділу 2 вказаного Порядку, однією з підстав для проведення службового розслідування є недодержання посадовими особами митної служби України законодавства про державну службу, про боротьбу з корупцією, а також при порушенні етики поведінки.

Як вбачається з положення п. 2.3 цього розділу, метою службового розслідування є: обєктивне й усебічне зясування обставин скоєння порушення; виявлення причин та умов, що сприяли скоєнню порушення; установлення винних і визначення ступеня їх відповідальності за скоєне порушення; ужиття заходів до недопущення подібних порушень у подальшому.

Крім того, розділ 6 Порядку проведення службових розслідувань у митних органах України передбачає обовязок органу, що проводить таке розслідування зясувати причини та мотиви, що сприяли скоєнню порушення.

Відповідно до п.п. 6.1, 6.4 вказаного Порядку, у ході розслідування зясовуються причини й мотиви, що сприяли скоєнню порушення; несумлінне ставлення до виконання службових обовязків; недосконалість технологічних схем митного контролю та митного оформлення; відсутність належної організації роботи підрозділу; недостатня професійна підготовка тощо. Уточнюються обставини, що вплинули на здійснення порушення й сприяли йому, а також зясовується, яким чином порушник намагався маскувати протиправні дії, чи вживалися раніше заходи до недопущення подібних негативних явищ, чи відпрацьовувалася система контролю за дотриманням особовим складом вимог чинного законодавства та дисципліни, ефективність цієї системи. Якщо подібні порушення були раніше, то зясовується, наскільки своєчасно та яким чином керівництво митного органу відреагувало на них, чи мало місце доведення цих фактів до особового складу. Визначається причетність до порушень інших посадових осіб, які своєю діяльністю чи бездіяльністю сприяли їх допущенню.

Суд встановив, що відповідачем не призначалося та не проводилося службового розслідування щодо несумлінного виконання позивачем своїх службових обовязків. Таким чином, внаслідок таких дій відповідачем порушено право позивача брати участь у службовому розслідуванні, в тому числі пояснювати факти, робити заяви, подавати відповідні документи та порушувати клопотання про залучення нових документів, вимагати додаткового вивчення пояснення осіб, причетних до справи тощо.

Враховуючи наведене вище, на підставі аналізу норм чинного законодавства України, суд вважає, що наказ Державної митної служби України № 1821-к від 29.08.2011 року “По особовому складу” в частині припинення перебування на державній службі в митних органах головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці ОСОБА_1 є протиправним.

Таким чином, виходячи з наведеного вище, суд вважає, що позивача слід поновити на роботі, оскільки відповідачем при звільненні позивача порушено вимоги чинного законодавства України. При цьому, позивача необхідно поновити на посаду, з якої його було звільнено, тобто головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці.

З матеріалів справи встановлено, що в результаті неправомірного звільнення позивача, утворився період вимушеного прогулу, який тривав з 29.08.2011 року по 19.01.2012 року.

Частиною 2 ст. 235 Кодексу законів про працю України передбачено, що при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік.

Згідно із ч. 5 ст. 235 Кодексу законів про працю України, рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

У п. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 “Про практику застосування судами законодавства про оплату праці” зазначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в звязку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому, враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100.

Відповідно до п. 8 розділу 4 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до ч. 2 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100, середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою повязана відповідна виплата. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за попередні два місяці роботи.

Згідно з довідкою Львівської митниці від 11.11.2011 року № 23/13-775, середньомісячна та середньоденна заробітна плата позивача становить відповідно 4325 грн. 71 коп. та 211 грн. 01 коп.

Суд встановив, що період нарахування середнього заробітку становить з 29.08.2011 року по 19.01.2012 року. Виходячи з розміру середньої заробітної плати позивача, у відповідності до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8.02.1995 року № 100, на користь позивача повинна бути стягнута сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу за вказаний період у розмірі 21 523 гривні 02 копійки.

Крім цього, суд вважає, що рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці, а також виплати середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць слід допустити до негайного виконання, так як відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, постанови суду про присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць та про поновлення на посаді у відносинах публічної служби підлягають негайному виконанню.

Відповідно до положень, закріплених ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно зі ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Положення ст. 19 Конституції України закріплене у ст. 9 КАС України, яка передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 3 ст. 9 КАС України, суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зважаючи на викладене вище, виходячи із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України, наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України №1821-к від 29.08.2011 року в частині припинення перебування на державній службі в митних органах ОСОБА_1, головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці.

3.Поновити ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці.

4.Стягнути з Львівської митниці (м. Львів, вул. Костюшка 1, код ЄДРПОУ 35775617) в користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 21 523 (двадцять одна тисяча пятсот двадцять три) гривні 02 копійки.

5.Постанова суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді головного інспектора відділу дізнання та провадження у справах про порушення митних правил служби боротьби з контрабандою та порушенням митних правил Львівської митниці та виплати заробітної плати за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць 4325 (чотири тисячі триста двадцять пять) гривень 71 коп. - виконується негайно.

6.Стягнути з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) 3,40 судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий-суддя /підпис/ Костів М.В.

Суддя /підпис/ Костецький Н.В.

Суддя /підпис/ Хома О.П.

З оригіналом згідно

СуддяКостів М.В.

Повний текст постанови виготовлено 24.01.2012 року.