Постанова № 21077274, 17.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2012 р.                                                                                 № 2а-10746/11/1370

о 12 год., 48 хв. м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд, головуючий суддя Гавдик З.В., секретар судового засідання Кавка Н.І., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним

позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінто - Плюс», представник –ОСОБА_1 (довіреність № 2 від 04.01.2012 року)

до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова, представник –не прибув

про скасування податкового повідомлення –рішення

Позивач –Товариство з обмеженою відповідальністю «Квінто –Плюс»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення –рішення № 0000262200/21948/10/220 від 20.09.2011 року.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем винесено спірне податкове повідомлення –рішення в порушення вимог п. 86.8. ст. 86 Податкового кодексу України, оскільки акт перевірки вручено 20.09.2011 року, то податкове повідомлення –рішення, на думку позивачу, мало бути винесено в період з 21.09.2011 року по 03.10.2011 року.

Позивач також стверджує, що порушення резидентами строків встановлених Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України за день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не повинен перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару). Як вбачається з акта перевірки та розрахунку пені, відповідач нараховує пеню до дати складання вантажних митних декларацій, а не з дати поставки товару, яка фактично відбулася швидше, що суперечить вимогам чинного законодавства. Відтак, товар вважається таким, що надійшов на територію України та є поставленим в режимі імпорту з перетину митного кордону України, а не з моменту оформлення вантажних митних декларацій. Як стверджує позивач, товар на суму 10125 доларів США був поставлений на Київську митницю 02.08.2011 року, що підтверджується відміткою Київської регіональної митниці «під митним контролем»від 02.08.2011 року на проформі –інвойс, згідно якої відбулася поставка товару. Причому товар на Львівську митницю прибув 09.08.2011 року та пройшов митне оформлення 10.09.2011 року, що підтверджується штампом «під митним контролем»Львівської митниці на цій же проформі – інвойс з зазначенням дати –10.08.2011 року. А тому, датою поставки товару на суму 10125 доларів США є не 10.08.2011 року, як вважає відповідач, а 02.08.2011 року –як дата перетину кордоном товаром.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, надала суду додаткові пояснення, просила суд позов задоволити повністю з підстав зазначених в позовній заяві.

Позиція відповідача викладена в заперечені проти позову, у якому відповідач просить суд в задоволені позовних вимог відмовити повністю з підстав, що за результатами перевірки встановлено порушення позивачем вимог ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті». Згідно наданих до перевірки документів вбачається, що позивач здійснював імпортні операції. Відповідно, датою імпорту слід вважати дату надходження товару на митну територію України, фактичного перетину ним митного кордону України, що підтверджується проставленням відбитку штампа на CMR, товаросупровідних документах, що означає початок перебування товару під митним контролем, але при обов’язковій наявності ВМД, оформленої відповідно до вимог Положення про вантажну митну декларацію, яка засвідчує завершення митного контролю і надання митницею дозволу на розпорядження без митного контролю на митній території України або за її межами товарами, пропущеними через митний кордон України. Відповідно, оформлена вантажна митна декларація є підтвердженням надання особі права на розміщення товарів або транспортних засобів в заявленому митному режимі та прав вказаних вантажній митній декларації осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, причини неприбуття не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання.

Заслухавши пояснення представника позивача, безпосередньо, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, давши їм оцінку, суд встановив:

20.09.2011 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ «Квінто –Плюс»з питань дотримання вимог валютного законодавства 19.09.2011 року. За результатами проведеної перевірки складено акт № 568/22-0/31897102.

В акті перевірки зазначено:

Перевіркою встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», у зв’язку з чим позивачу донараховано пеню по імпортних операціях на загальну суму 6934,37 грн.

За період перевірки, згідно наданих документів, ТОВ «Квінто –Плюс», здійснювало імпортні операції, а саме імпортувало системи допомоги водію, системи запобігання зіткнень відповідно до контракту від 24.11.2010 року б/н укладеного з фірмою нерезидентом «Mobileye Technologies Limited». Згідно банківської виписки ТОВ «Квінто –Плюс»здійснило попередню оплату за товар 24.01.2011 року на суму 13567,50 доларів США, граничний термін надходження товару до 23.07.2011 року.

Товар надійшов на митну територію України згідно вантажних митних декларацій, а саме:

-          № 209000010/2011/0017991 від 06.04.2011 року на суму 2025,00 доларів США,

-           - № 209000010/2011/028202 від 10.08.2011 року на сумі 10125 доларів США, з порушенням граничного терміну надходження товару.

Поставка товару на суму 1417,50 грн. доларів США не була здійснена, а також не було повернення коштів ТОВ «Квінто –Плюс», з вимогами про стягнення заборгованості до нерезидента «Mobileye Technologies Limited»ТОВ «Квінто –Плюс» не зверталося. Станом на 19.09.2011 року дебіторська заборгованість в сумі 1417,50 грн. доларів США не закрита.

20.09.2011 року ДПІ у Личаківському районі м. Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000262200/21948/10/220, згідно якого позивачу на підставі акта документальної перевірки № 568/2200/31897102 від 20.09.2011 року, яким встановлено порушення ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та на підставі п.п. 54.3.3. п. 54.3. ст. 54 Податкового кодексу України, нараховано суму грошового зобов’язання за платежем –пеня за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконання зобов’язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства, усього в розмірі 6934,37 грн.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»№ 185/94-ВР від 23.09.1994 року, із змінами і доповненнями, Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність»№ 959-XII від 16.04.1991 року, із змінами і доповненнями, Положенням про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.1997 року за № 574, із змінами і доповненнями, Митним кодексом України, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

При застосуванні розрахунків щодо імпортних операцій резидентів у формі документарного акредитиву строк, передбачений частиною першою цієї статті, діє з моменту здійснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

Згідно ч. 1 ст. 4 цього ж Закону, порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього ж закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Згідно ст. 1 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», імпорт (імпорт товарів) - купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб'єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Момент здійснення експорту (імпорту) - момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

Згідно п. 2 ст. 1 Митного кодексу України, ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Згідно ст. 6 цього ж Кодексу, межі митної території України є митним кордоном України.

Згідно ч. 2 ст. 43 цього ж Кодексу, у разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно ст. 72 цього ж Кодексу, митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.

Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом поставлення відповідних відміток на митній декларації та товаросупровідних документах.

          Згідно п. 2 Положення про вантажну митну декларацію, вантажна митна декларація - письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електроннаВМД) і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають легітимну можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Представник позивача в обґрунтування позовних вимог надав суду копії:

- Дистриб’юторської угоди від 22.11.2010 року, укладеної між позивачем та «Mobileye Technologies Limited», згідно якої «Mobileye Technologies Limited»надає Дистриб’ютору (позивачу) і Дистриб’ютор приймає не ексклюзивне право продавати і розповсюджувати продукти у спосіб, який передбачений «Mobileye Technologies Limited», в межах території і протягом строку дії цієї угоди;

- платіжного доручення в іноземній валюті № 1 від 20.01.2011 року з призначенням платежу –оплата згідно Дистриб’юторської угоди від 22.11.2010 року в сумі 13567,50 доларів США;

- проформи –інвойс від 26.01.2011 року на суму 2025,00 доларів США та від 28.07.2011 року на суму 10125,00 доларів США;

- вантажних митних декларацій № 3525 від 06.04.2011 року та № 3664 від 10.08.2011 року.

На думку суду, перебування товару «під митним контролем»неможливе без його фактичного ввезення в Україну, а тому первинним є фактичне перетинання товаром митного кордону України в пункті пропуску, як умова здійснення імпорту, підтвердженням якого в режимі імпорту є проставляння на товаросупровідному документі відтиску «під митним контролем»з відповідною датою перетину митного кордону. Митне оформлення товару є наступною подією.

Судом враховуються обґрунтування позивачем та його представником позовних вимог, оскільки оформлена вантажна митна декларація, згідно Положення про вантажну митну декларацію, не є єдиним документом, яким підтверджується факт і дата фактичного переміщення товару через митний кордон України. Судом встановлено, що згідно вантажної митної декларації № 3525, на територію України 25.02.2011 року поставлено товар, вартість якого згідно проформи –інвойс від 26.01.2011 року становить 2025 доларів США, який було розмитнено 07.04.2011 року. Наступна поставка товару відбулась, згідно проформи –інвойс від 28.07.2011 року на суму 10125 доларів США, на територію України 02.08.2011 року, розмитнення якого відбулося 10.08.2011 року згідно вантажної митної декларації № 3664.

Відповідно, розмір пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки за період з 24.07.2011 року по 02.08.2011 року становить 2208,15 грн. (11542,5$ х 0,3% х 8 днів х 7,911100) та за період з 03.08.2011 року по 19.09.2011 року становить 1593,16 грн. (1417,5$ х 0,3% х 47 днів х 7,911100).

Позивачем належними та допустимими доказами не обґрунтовано неправомірність визначення суми податкового зобов’язання у спірному податковому повідомленні - рішенні в розмірі 3801,31 грн. (2208,15 грн. + 1593,16 грн.).

В іншій частині, суд прийшов до висновку про визнання протиправним і скасування такого податкового повідомлення –рішення в частині застосування до позивача грошового зобов’язання в сумі 3133,06 грн. (6934,37 грн. –3801,31 грн.).

Судом не враховується обґрунтування позивача, щодо протиправності спірного рішення, через порушення відповідачем п. 86.8. ст. 86 ПК України, оскільки таке не спростовує факту порушення позивачем вимог Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»та правильності нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в частині 3801,31 грн.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Докази подані позивачем переконують в обґрунтованості позовних вимог частково.

Згідно ст. 49, 70 КАС України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, а відтак зобов’язані обґрунтовувати належність та допустимість доказів для підтвердження своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис зазначеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Таким чином, з врахуванням ст. 162 КАС України, Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінто - Плюс»про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення –рішення № 0000262200/21948/10/220 від 20.09.2011 року, підлягають задоволенню частково.

Згідно ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задоволити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення –рішення ДПІ у Личаківському районі м. Львова № 0000262200/21948/10/220 від 20.09.2011 року в частині визначення суми грошового зобов’язання 3133,06 грн.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Квінто - Плюс»(ЄДРПОУ 31897102, вул. Б. Хмельницького, 176, м. Львів) 1,70 грн. судового збору.

          Постанова суду першої інстанції може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.

          Згідно ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього ж Кодексу апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

          Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

          Постанова суду першої інстанції, набирає законної у порядку та строки згідно ст. 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 23.01.2012 року.

Суддя                                                             Гавдик З.В.

З оригіналом згідно

Суддя                                                             Гавдик З.В.