Постанова № 21077214, 12.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 січня 2012 р. № 2а-9464/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого судді:Мричко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання: Якимець О.І.

представника позивача Дубаса В.М., Смаля Б.В,

представника відповідача Карпина Я.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Наша справа»до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова про визнання протиправними дій та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000742304/26857 від 17.08.2011 року, -

встановив :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Наша справа»(далі ТзОВ «Наша справа») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Залізничному районі м. Львова (далі ДПІ у Залізничному районі м. Львова), в якому просить визнати протиправними дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки позивача та складення акту такої перевірки від 09.08.2011 року №2073/23-4/20792486; визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення від 17.08.2011 р. № 0000742304/26857.

В обґрунтування позову зазначив, що ДПІ Залізничному районі м. Львова було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобовязання та податкового кредиту за квітень 2011 року. Стверджує, що висновки відповідача, згідно з якими встановлено завищення суми податкового кредиту згідно додатку до декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 42408,33 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на суму 42408,33 грн., є необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених податкових накладних сформовано податковий кредит. Проте, як стверджує позивач, податковий орган дійшов помилкового висновку про нікчемність укладених між позивачем та його контрагентом ПП «Строй компанія «Буфес»укладених правочинів, щодо надання послуг по сервісному обслуговуванню рекламоносіїв, та неправомірно встановив суму завищення бюджетного відшкодування по податку на додану вартість.

На підтвердження проведення господарських операцій за укладеними договорами ТзОВ «Наша справа»надано наступні первинні бухгалтерські документи: договір від 03.01.2011 р. № 030111, актом здачі прийняття робіт (надання послуг) від 03.04.2011 р. № ОУ-0000009 та податковою накладною від 30.04.2011 року №44. Таким чином, на думку позивача, висновки акта перевірки є протиправними, оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, а відтак, просить позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях. В обґрунтування заперечень пояснив суду, що позаплановою виїзною документальною перевіркою встановлено ТзОВ «Наша справа»порушено п.п. 198.2, п.п.198.3, п.п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, які полягають у завищенні суми податкового кредиту в декларації з податку вартість за квітень 2011 року на суму 42408,33 грн. Зокрема, з матеріалів перевірки вбачається, що між ПП «Стройкомпанія «Буфес», що перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Херсоні, в подальшому «Виконавець»з одного боку, та ТзОВ «Наша справа»в подальшому «Замовник»було укладено договір № 030111 від 03.01.2011 р., умовами якого передбачено, що Виконавець надає послуги Замовнику по сервісному обслуговуванню рекламоносіїв типу «щит»розміру 3,0 х 6,0 м. в м.Львові та регіонах; рекламоносіїв типу «сіті-лайт», розміром 1,2 х 1,8 (очищення рекламних конструкцій, поклейка нового зображення, перевірка на наявність освітлення, підтримка рекламних конструкцій в стані функціональної придатності протягом проведення рекламної кампанії, надання фото звітів на вимогу Замовлення, в подальшому «Послуги»). Виконання Послуг Замовнику здійснюється Виконавцем по акту виконаних робіт Виконавця.

Однак позивачем, окрім податкової накладної № 44 від 30.04.2011 року щодо сервісного обслуговування рекламних конструкцій, акту здачі-прийняття робіт № ОУ-0000009 від 30.04.2011 р., яким були проведені роботи по договору № 030111 від 03.01.2011р. в квітні 2011 р., а саме сервісне обслуговування рекламних конструкцій, не долучено жодного документу, який би підтверджував факт обслуговування щитків у різних регіонах всього 185 площин, не надано доказів передачі рекламних буклетів, крім того, при проведенні перевірки використано матеріали документальної позапланової невиїзної перевірки контрагента ПП «Стройкомпанія «Буфес», щодо підтвердження господарської діяльності відносин із платниками податків за травень 2011 р. довідка ДПІ у м.Херсоні від 13.07.2011 р. № 192/15-2/36420406, згідно якої встановлено відсутність необхідних умов для ведення господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів.

Тому господарські операції позивача з ПП «Стройкомпанія «Буфес», на підставі яких збільшено податковий кредит, мають характер фіктивності, оскільки не встановлено факту обслуговування рекламоносіїв в різних районах, у звязку з відсутністю актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, тощо та спрямовані на незаконне зменшення податкового зобовязання, а укладений між вказаними субєктами господарювання правочин є нікчемним, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, а спрямований лише на формування платником податкового кредиту у звязку із відображенням його змісту у первинних документах.

У звязку з наведеним у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі виходячи з наступного.

ТзОВ «Наша справа»29.12.1993 року зареєстроване Виконавчим комітетом Львівської міської ради як юридична особа за №1415 120 0000 003293 (код ЄДРПОУ 20792486) що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та свідоцтвом Серії АОО № 376809.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова було проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Наша справа»з питань достовірності відображення у податковій декларації з податку на додану вартість податкового зобовязання та податкового кредиту за квітень 20011 року.

За наслідками перевірки складений Акт № 2073/23-4/20792486 від 09.08.2011 року (далі Акт перевірки).

Згідно з висновками Акта перевірки встановлено порушення ТзОВ «Наша Справа»п.п.198.3,п.п.198.2,п.п.198.6 ст.198 Податкового Кодексу України, яке полягало в завищенні суми податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за квітень 2011 року на суму 42408,33 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет за підсумками поточного звітного періоду на суму 42408,33 грн.

Висновки акта перевірки ґрунтуються на тому, що згідно з отриманими матеріалами перевірки контрагента ПП «Стройкомпанія Буфес» з ДПІ в м. Херсоні, договір, укладений між позивачем та вказаним контрагентом є нікчемним, оскільки позивач мав господарські взаємовідносини із підприємством, у якого за даними ДПІ у м. Херсоні відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а тому згідно з ч.ч. 1,5 ст.203, п.1,2 ст.215 Цивільного кодексу України, угоди мають ознаки нікчемності.

На підставі Акта перевірки ДПІ у Залізничному районі м.Львова винесено податкове повідомлення-рішення № 0000742304/26857 від 17.08.2011 року яким позивачу визначено суму податкового зобовязання за платежем податок на додану вартість в розмірі 42408,33 грн. , у тому числі за основним платежем 42408,33 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1 грн..

Згідно з положеннями п.п.14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Приписами п.п. 198.1 ст. 198 Податкового Кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі із придбанням або виготовленням товарів та послуг.

У відповідності до норми п.п. 198.2 ст. 198 Податкового Кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п.п. 198.3 ст. 198 Податкового Кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового кредиту.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Як вбачається із матеріалів справи, 03 січня 2011 року між ПП «Стройкомпанія «Буфес» в подальшому - «Виконавець», з одного боку та ТзОВ «Наша справа»в подальшому «Замовник»з другого боку укладено договір № 030111.

Предметом вказаного договору згідно п. 1.1 є надання Виконавцем ПП «Стройкомпанія «Буфес»послуг Замовнику ТзОВ «Наша Справа»по сервісному обслуговуванню рекламоносіїв типу «щит»розміром 3,0 х 6,0 м. в м.Львові та регіонах; рекламоносіїв типу «сіті-лайт», розміром 1,2 х 1,8 м. (очищення рекламних конструкцій, поклейка нового зображення, перевірка на наявність освітлення, підтримка рекламних конструкцій в стані функціональної придатності протягом проведення рекламної кампанії, надання фотозвітів на вимогу Замовника, в подальшому «Послуги»).

П.1.2 Договору зазначено, що номенклатура, кількість, сума та ціна, строки та виконання послуг, уточнюються та фіксуються в актах виконаних робіт, які є невідємною частиною даного Договору.

П.2.1 Договору вказано, що виконання послуг Замовнику здійснюється Виконавцем по акту виконаних робіт.

На підтвердження виконання умов вказаного вище договору, представником позивача представлено:

- копію податкової накладної № 44 від 30.04.2011р. в якій визначена ціна послуг за

договором № 030111 від 03.01.2011 року на загальну суму 254450,00 грн., в тому числі ПДВ 42408,33 грн.;

- копію Акта №ОУ-0000009 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.04.2011

року, з якого вбачається, що ПП «Стройкомпанія «Буфес»надано ТзОВ «Наша Справа»послуги по договору № 030111 від 03.01.2011 року в квітні 2011 року, а саме сервісне обслуговування рекламних конструкцій на загальну суму 254450,00 грн. в тому числі ПДВ в розмірі 42408,33 грн.;

- копії платіжних доручень № 671 від 29 квітня 2011 року, № 734 від 13 травня 2011 року та № 816 від 27 травня 2011 року, згідно з якими ТзОВ «Наша Справа»перерахувало кошти на загальну суму 246000,00 грн.

- фотозвіти.

Позивач вважає, що послуги, які надавались ПП «Стройкомпанія «Буфес»отримано повністю, оплата за надання таких проведена, а відтак ним правомірно сформовано податковий кредит в розмірі 42408,33 грн. за період квітень 2011

Як вбачається зі змісту Акта перевірки висновок відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме завищення суми податкового кредиту в декларації з ПДВ за квітень 2011 року на суму 42408,33 грн., ґрунтується на доводах про нікчемність господарських договорів, укладених між ТзОВ «Наша Справа»та його контрагентом ПП «Стройкомпанія «Буфес».

Представником відповідача у судовому засіданні представлено Довідку ДПІ у м. Херсоні від 13.07.201 року № 192/15-2/36420406 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Стройкомпанія «Буфес»щодо підтвердження господарських відносин за травень 2011 року».

Вказує на те, що згідно з вище вказаною Довідкою перевірки ПП «Стройкомпанія «Буфес»встановлено, що у такого підприємства відсутні основні фонди, декларації з ПДВ за квітень-травень 2011 року до ДПІ у м. Херсон не надано, декларація з ПДВ за лютий 2011 року надана з відсутністю фінансово-господарською діяльністю, відповідно до розрахунку суми комунального податку кількість працюючих на підприємстві у кварталі 2010 року складала 1 особа директор підприємства, а також те, що підприємство не знаходиться за юридичною адресою.

Враховуючи те, що у ПП «Стройкомпанія «Буфес»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, вважає, що ПП «Стройкомпанія «Буфес»технічно не могло надавати послуги ТзОВ «Наша Справа»з сервісного обслуговування рекламних конструкцій. А тому, відповідачем правомірно зроблений висновок про безпідставне завищення ТзОВ «Наша справа»податкового кредиту за квітень 2011 року на суму 42408,33 грн., що призвело до заниження суми ПДВ, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет

Таким чином, суд акцентує увагу на тому, що в спірних правовідносинах дослідженню підлягає факт реальності господарських операцій за договором № 030111 від 03.0.2011 року, аналіз реальності яких повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні відповідно до договору укладеного між ТзОВ «Наша справа»та ПП «Стройкомпанія «Буфес», останнім в квітні 2011 року було здійснено сервісне обслуговування рекламних конструкцій в загальній кількості 185 площин, в тому числі: м. Житомир 31шт., м. Луцьк 54шт., м. Рівне 26шт., м. Чернівці 45шт, м. Трускавець 6 шт., м. Дрогобич 9шт., м. Володимир-Волинський 6шт.,м. Нововолинськ 2шт.,м. Ковель 2шт.,м. Червоноград 4шт. Сервісне обслуговування рекламних конструкцій полягало, зокрема, у поклейці зображення «Привітання до Великодніх Свят»,

- заклеювання зображень; а також приведення рекламних конструкцій до естетичного стану в загальній кількості 266 конструкцій в містах: м. Луцьк 42 конструкції, м. Рівне 33 конструкції, м. Житомир 21 конструкція, м. Івано-Франківськ - 63 конструкції, м. Чернівці 26 конструкцій, м. Червоноград 3 конструкції, м. Трускавець 3 конструкції, м. Тернопіль 21 конструкція, м. Ковель 1 конструкція, м. Дрогобич 6 конструкцій, м. Володимир-Волинський 4 конструкції, м. Кам'янець-Подільський 5 конструкцій, м. Калуш 2 конструкції. Обслуговування вказаних конструкцій відбувалось шляхом облицювання плиткою таких, їх фарбування та фарбування бетонних блоків.

На підтвердження виконання ПП «Стройкомпанія «Буфес»сервісного обслуговування рекламних конструкцій, позивачем надано копію Акта № ОУ-0000009 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Суд звертає увагу, що згідно з п.1.2 Договору № 030111 від 03 січня 2011 року, номенклатура, кількість, сума та ціна, строки та виконання послуг, уточнюються та фіксуються в актах виконаних робіт.

Частиною другою ст. 3 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 вищезазначеного Закону).

Первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, назву документа, дату, місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за № 168/704. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Представлений позивачем Акт надання послуг від 30 квітня 2011 року не відповідає вимогам Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 „Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 р. № 318, п. 1 ст. 2 Закону України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" та п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88.

В Акті надання послуг відсутній обсяг та одиниці виміру наданих послуг, вартість кожного окремого виду наданих послуг та деталізація наданих послуг. Акт не містить посилань на те, які саме послуги були надані виконавцем, тобто зміст господарської операції. Отже, суд вважає, що Акт № ОУ-0000009 здачі-прийнятті (надання послуг) не відображають зміст господарської операції та її вимірників, а відтак, не може вважатись первинними документами бухгалтерського та податкового обліку що відображає фактично здійснені позивачем господарські операції.

Окрім цього, заслуговує на увагу й той факт, що згідно з предметом Договору № 030111 від 03 січня 2011 року ПП «Стройкомпанія «Буфес»надавало ТзОВ «Наша Справа»послуги по сервісному обслуговуванню рекламоносіїв. Такі послуги полягали, зокрема, в: очищенні рекламних конструкцій, поклейці нового зображення, перевірки на наявність освітлення, підтримка рекламних конструкцій в стані функціональної придатності протягом рекламної кампанії.

З наданих у судовому засіданні представником позивача пояснень вбачається, що ПП «Стройкомпанія «Буфес»здійснено сервісне обслуговування рекламних конструкцій у різних регіонах України в загальній кількості 185 площин, яке полягало, зокрема, у поклейці зображення «Привітання до Великодніх Свят»та, заклеювання зображень; а також приведення рекламних конструкцій до естетичного стану в загальній кількості 266 конструкцій, обслуговування яких відбувалось шляхом облицювання плиткою таких, їх фарбування та фарбування бетонних блоків.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, сервісне обслуговування рекламних конструкцій здійснювалось ПП «Стройкомпанія «Буфес»із наданих позивачем матеріалів, однак докази щодо підтвердження цієї обставини у позивача відсутні.

Суд звертає увагу, що для сервісного обслуговування рекламоносіїв типу «щит»розміром 3,0на 6,0 м., рекламоносіїв типу «сіті-лайт»розміром 1,2 на 1,8 м. потрібні поліграфічні плакати, які розміщувались на рекламних щитах, спеціальний клей, яким приклеювались відповідні плакати безпосередньо на поверхню щита, професійний персонал, відповідні інструменти, а також транспортний засіб.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про неможливість реального виконання господарської операції між позивачем та ПП «Стройкомпанія «Буфес»у звязку з відсутністю у підприємства необхідних умов для ведення господарської діяльності, технічного персоналу, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а також відсутність інших доказів реального виконання господарської операції, зокрема, актів виконаних робіт щодо всіх щитів по-окремо. При цьому, виключно обставини щодо розрахунку за надання послуг не можуть братися судом як доказ реального виконання господарської операції.

З огляду на викладене вище, суд вважає, що податковий орган при винесенні податкового повідомлення-рішення № 0000742304126857 від 17 серпня 2011 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТзОВ «Наша Справа»за платежем податок на додану вартість в сумі 42408,33 грн. та нараховано штрафні санкції в розмірі 1 грн., діяв правомірно, в межах та спосіб передбачений Податковим Кодексом України, а, відтак, у задоволенні даної вимоги слід відмовити.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо проведення позапланової перевірки та складання акту перевірки від 09.08.2011 року № 2073/23-4/20792486, суд зазначає наступне.

п.п 20.1.4. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, визначено, що органи податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

п. 75.1. ст.75 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Податковим кодексом України встановлено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Згідно з ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 Кодексу.

Таким чином, враховуючи норми ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка може здійснюватись лише за наявності хоча б однієї з підстав передбачених цією статтею.

Для отримання права призначення проведення позапланової виїзної документальної перевірки, ДПІ має:

- провести перевірку іншого платника податків, виявити факти можливих порушень позивача та письмово запросити пояснення про виявлені порушення.

- перевірити та виявити в деклараціях позивача недостовірні дані та письмово запросити пояснення про виявлені розбіжності в декларації.

Отже, судом встановлено, що ДПІ у Залізничному районі м. Львова була отримана податкова інформація, а саме довідка ДПІ у м. Херсоні від 13.07.2011 року № 192/15-2/36420406 «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки суб'єкта господарювання ПП «Стройкомпанія «Буфес»щодо підтвердження господарських відносин за травень 2011 року», яка свідчить про можливі порушення платником податків податкового законодавства.

Пунктом 79.2. ст.79 Податкового кодексу України, визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Згідно п.81.3 ст. 81 Податкового кодексу України під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень, визначених цим Кодексом.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 №984 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 № 34/18772.

Відповідно до абз. 1 пункту 3 розділу I Порядку визначено, що акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Згідно пункту 6 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

п.4.1.Порядку передбачено, що до підписання акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок враховуються пояснення та зауваження, надані посадовими особами в ході перевірки. При виникненні спірних питань та зауважень щодо встановлених порушень під час здійснення перевірки такі питання та заперечення виносяться на розгляд постійних комісій при обласних державних податкових адміністраціях (державних податкових інспекціях, спеціалізованих державних податкових інспекціях по роботі з великими платниками податків).

Вищевказаним Порядком платнику податків надано право у разі незгоди із висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті перевірки, протягом трьох робочих днів від дня отримання примірника акта перевірки подати до органу ДПС заперечення до акта перевірки. При цьому, у разі незгоди із висновками акта перевірки, суб'єкт господарювання в акті перевірки при його підписанні робить відповідну відмітку.

Відповідно до п.86.1 ст. 86 Податкового кодексу України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Положеннями ст.19 Конституції України передбачено правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч. 2, 4 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що дії відповідача є правомірними та не суперечать законодавству України, а отже позовна вимога щодо визнання дій протиправними є такою, що не підлягає задоволенню.

У відповідності до норм ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати не стягуються.

Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 16 січня 2012 року

Суддя Мричко Н.І.