Постанова № 21076773, 10.01.2012, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 січня 2012 р. № 2а-14100/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гулика А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання Денькович Л.І.,

представника позивача Цигилик О.С.,

представник відповідача не зявився,

представники третіх осіб не зявились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Добробут»Малого комунального підприємства «Винниківське»до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції, за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача філія концерну «Техвоєнсервіс»«Львівський автомобільний ремонтний завод», Личаківське відділення Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»про зняття арешту з коштів,-

встановив:

Дочірнє підприємство «Добробут»Малого комунального підприємства «Винниківське» (надалі ДП «Добробут МКП «Винниківське») звернулося до суду з вказаним вище позовом до Личаківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (надалі - Личаківського ВДВС ЛМУЮ), за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача філії концерну «Техвоєнсервіс»«Львівський автомобільний ремонтний завод», Личаківського відділення Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»(надалі ПАТ «Укрсоцбанк»), в якому просить суд з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, зняти арешт з коштів філії концерну «Техвоєнсервіс»«Львівський автомобільний ремонтний завод»в сумі 25000 грн. 00 коп., перерахованих платіжним дорученням № 185 від 07.11.2011 року, які знаходяться на рахунку №26003000005496 в ПАТ «Укрсоцбанк»м.Львів, МФО 300023.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем були помилково перераховані кошти в сумі 25000 грн. 00 коп. згідно з платіжним дорученням № 185 від 07.11.2011 року на рахунок № 26003000005496 в ПАТ «Укрсоцбанк»філії концерну «Техвоєнсервіс»«Львівський автомобільний ремонтний завод». Вказані кошти були заплановані для проплати на рахунок ВАТ «Львівський завод залізобетонних виробів».

Відповідач заперечень на позовну заяву або заяви про визнання позову не подав.

Судом з власної ініціативи за згодою представника позивача ухвалами судового засідання від 28.12.2011р. в порядку ст. 53 Кодексу адміністративного судочинства України до участі в розгляді в якості третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено філію концерну «Техвоєнсервіс»«Львівський автомобільний ремонтний завод»та Личаківське відділення Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк».

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача філія концерну «Техвоєнсервіс»«Львівський автомобільний ремонтний завод»подала пояснення №1 від 09.01.2012р. про те, що проти позову не заперечує та погоджується повернути помилково перераховані кошти позивачу після зняття арешту.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача -Личаківське відділення Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк»подала пояснення №201.2-04/3 від 06.01.2012р. про те, що проти позову не заперечує.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, наведених в позовній заяві. Додатково пояснив, що Личаківським ВДВС ЛМУЮ було повідомлено про те, що на цей рахунок накладено арешт, однак на прохання позивача повернути помилково нараховані кошти шляхом винесення постанови про звільнення майна боржника з-під арешту було відмовлено. Додатково зазначив, що арештовані кошти не є коштами сторони виконавчого провадження. Просить адміністративний позов задовольнити.

Відповідач та треті особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача в судове засідання явки уповноважених представників не забезпечили, проте подали до суду клопотання про розгляд справи без участі уповноважених представників. У звязку з цим, суд ухвалив клопотання відповідача та третіх осіб задовольнити та розглядати справу без участі їх уповноважених представників.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, зясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи позивач ДП «Добробут»МКП «Винниківське»код ЄДРПОУ - 37879264, що знаходиться за адресою: 79495, м. Львів-Винники, вул.Львівська, 1, зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради як юридична особа, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серія ААБ № 739956, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ).

Постановою Личаківського ВДВС ЛМУЮ від 29.06.2011р. по виконавчому провадженні ВП №26486098 накладено арешт на кошти боржника - філії концерну «Техвоєнсервіс»«Львівський автомобільний ремонтний завод»в межах суми 40294,20 грн. Стягувач у виконавчому провадженні управління Пенсійного Фонду України у Личаківському районі м. Львова.

Під час розгляду справи судом встановлено, що 07.11.2011 року позивачем було перераховано кошти в сумі 25000 грн. 00 коп. згідно з платіжним дорученням № 185 від 07.11.2011 року на рахунок №26003000005496, що належить філії концерну «Техвоєнсервіс»«Львівський автомобільний ремонтний завод».

Позивач звернувся із заявою до відповідача про повернення помилково зарахованих коштів шляхом винесення державним виконавцем постанови про звільнення майна боржника з-під арешту. Проте, в цьому було відмовлено, з посиланням на те, що виконавча служба не має можливості винести передбачену п. 10.11 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 постанову про звільнення коштів, а в свою чергу, банківська установа згідно з цією Інструкцією наділена правом розпорядження рахунком лише на підставі постанови державної виконавчої служби. Посилаючись на п. 10.11 Інструкції державний виконавець зазначив, що повноваження звільнити кошти з-під арешту має право суд.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив з наступного.

Відповідно до ст. 59 Закону України «Про банки і банківську діяльність»від 07.12.2000 року № 2121-III арешт на майно або кошти банку, що знаходяться на його рахунках, арешт на кошти та інші цінності юридичних або фізичних осіб, що знаходяться в банку, здійснюються виключно за постановою державного виконавця чи рішенням суду про стягнення коштів або про накладення арешту в порядку, встановленому законом. Зняття арешту з майна та коштів здійснюється за постановою державного виконавця або за рішенням суду.

Згідно з п. 2.35 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 кошти, що помилково зараховані на рахунок неналежного отримувача, мають повертатися ним у строки, установлені законодавством України, за порушення яких неналежний отримувач несе відповідальність згідно із законодавством України. У разі неповернення неналежним отримувачем за будь-яких причин коштів у зазначений строк, повернення їх здійснюється в судовому порядку.

Листом філія концерну «Техвоєнсервіс»«Львівський автомобільний ремонтний завод»від 09.01.2012р. №1 підтвердила те, що кошти, які надійшли від позивача 07.11.2011р. перераховані помилково та повідомила, що після зняття арешту, вказані кошти будуть повернені позивачу.

У звязку з відсутністю інших доказів, які б підтверджували належність вказаних грошових коштів іншим особам, судом встановлено, що кошти в сумі 25000 грн. перераховані позивачем на рахунок філії концерну «Техвоєнсервіс»«Львівський автомобільний ремонтний завод»помилково.

З огляду на це, суд вважає, що внаслідок звільнення коштів з-під арешту не порушуються права стягувача, оскільки мова йде не про кошти боржника, а кошти третіх осіб. В свою чергу, державна виконавча служба здійснює стягнення коштів з боржників, а в цьому випадку, арештовані кошти не є коштами сторони виконавчого провадження. Таким чином, позивач, на думку суду, має право на повернення помилково перерахованих на рахунок коштів, відповідно арешт, накладений згідно з постановою Личаківського ВДВС ЛМУЮ від 29.06.2011р. ВП №26486098 підлягає зняттю.

Згідно з ч. 7 ст. 11-1 Закону України «Про виконавче провадження»особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобовязані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення повного і своєчасного вчинення виконавчих дій.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положення ст. 9 КАС України передбачає, що суди при вирішенні справи керуються принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене вище, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Керуючись наведеним вище та ст.ст. 7-11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

1.Адміністративний позов задовольнити повністю.

2.Зняти арешт з коштів філії концерну «Техвоєнсервіс»Львівський автомобільний ремонтний завод»в сумі 25000 грн. 00 коп., які знаходяться на рахунку № 26003000005496 в ПАТ «Укрсоцбанк»м.Львів, МФО 300023.

3.Присудити на користь дочірнього підприємства «Добробут»малого комунального підприємства «Винниківське»судові витрати в розмірі 28 грн. 23 коп. з Державного бюджету України.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 13 січня 2012 року.

Суддя Гулик А.Г.