Постанова № 21076753, 29.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2011 р. № 2а-3772/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд, в складі:

Головуючого судді:Мричко Н.І.,

за участю секретаря судового засідання: Якимець О.І.

представника позивача Наконечного О.М., Галича П.О.

представника відповідача Стасів М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «НовіТех»до Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області, за участю третьої особи ТзОВ «Стімтрейд»про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000362321/0 від 10.11.2010 року, № 00000372321/0 від 10.11.2010 року, -

в с т а н о в и в :

Приватне підприємство «НовіТех»(далі ПП «НовіТех») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Перемишлянському районі Львівської області (далі ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області), в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0000362321/0 від 10.11.2010 року, № 00000372321/0 від 10.11.2010 року.

В обґрунтування позовних вимог зсилається на те, що перевіркою ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області встановлено, що позивачем допущено порушення пп. 5.2.1 п.5.2, п.п 5.3.9 п.5.3, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого встановлено занижено податку на прибуток в сумі 14539,75 грн.; п.1.7 ст.1, п.п. 7.2.1, п.п.7.2.1, п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме занижено податок на додану вартість на суму 11633,00 грн., про що складена акт від 01.11.2010 р. №31/230940138. На підставі даного акту винесені податкові повідомлення-рішення № 0000362321/0 від 10.11.2010 року, яким було визначено податкове зобовязання у розмірі 20376,88 грн. та № 00000372321/0 від 10.11.2010 року, згідно якого сума податкового зобовязання становить 16303,20 грн. Вважає дані рішення протиправними, а висновки акту відповідачапро порушення вищезазначених номер необґрунтованими, оскільки підприємством у відповідності до вимог чинного законодавства та на підставі належним чином оформлених податкових накладних сформовано податковий кредит. Проте, як стверджує позивач, податковий орган дійшов помилкового висновку про нікчемність та удаваність правочину між позивачем та його контрагентом ТзОВ «Стімтрейд»придбання товарів (автозапчастини, компютерна техніка) та неправомірно встановив суму заниження бюджетного відшкодування по податку на додану вартість. На підтвердження виконання дисциплін оподаткування та реальності (товарності) проведення господарських операцій ПП «НовіТех»володіє наступними первинними бухгалтерськими документами, а саме: копіями податкових та видаткових накладних, рахунками-фактур, а також документами, що підтверджують оплату за поставлений товар, а саме - виписками з рахунку із датами останнього руху. Крім того, ТзОВ «Стімтрейд», як контрагент ПП «НовіТех»виконав усі свої зобовязання, що підтверджується актами виконаних робіт, а відтак, відсутні підстави вважати, що ПП «НовіТех»діяв в супереч інтересам держави. Крім того, щодо висновку відповідача про заниження податку на додану вартість, то такі вважає безпідставні, оскільки в даному випаду факт включення до складу валових витрат операцій з ТзОВ «Стімтрейд»підтверджується належними документами, передбаченими правилами ведення податкового обліку, а саме: податковими накладними, видатковими накладними та платіжними документами. Таким чином, на думку позивача, висновки акта перевірки є протиправними, необґрунтованими і такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях відповідача та не підтвердженні посиланням на будь-які первинні документи, а відтак, податкові повідомлення-рішення є незаконними. З урахуванням викладеного, просить позов задовольнити повністю.

В судовому засіданні за представника позивача до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог Товариство з обмеженою відповідальністю «Стімтрейд».

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали у повному обсязі, пояснення надали аналогічні до викладеного у позовній заяві та просив його задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні позов, не визнав, проти позовних вимог заперечив з підстав, викладених в письмових запереченнях. В обґрунтування заперечень пояснив суду, що позаплановою виїзною перевіркою ПП «НовіТех»встановлено, що на формування показників мали вплив операції з придбання товарів (автозапчастини, компютерна техніка), в тому числі автозапчастин на суму 58159,00 грн., що відображено у таблиці №10 акту, згідно даних журналів ордерів, наданих під час перевірки. Згідно представлених документів до перевірки ПП «НовіТех»проводило взаєморозрахунок з ТзОВ «Стімтрейд», яке віднесене до групи ризику.

Однак, позивачем, на підтвердження факту реальності правочинів та факту реальності придбання товарів надано документи, такі як: рахунки-факту на придбання товарів, податкові накладні та видаткові накладні, якими оформлені господарські операції по придбанню товарів ПП «НовіТех», які не можуть бути підставою для підтвердження господарської операції, та не долучено жодного документу, який би підтверджував факт отримання (придбання) товарів від ТзОВ «Стімтрейд».

Одночасно, відповідач зазначає, що згідно акту перевірки ПП «НовіТех»було використано акт від 03.09.2010 р. № 233/2307/36353424 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТзОВ «Стімтрейд»в частині дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період 2009 рік, січень-березень 2010 р., травень-липень 2010 року. В ході даної перевірки встановлено, що підприємство та його керівник на момент проведення перевірки за місцезнаходженням м. Київ, вул. Мельникова, 12 не знаходиться, документи на проведення перевірки не надані. Таким чином, ТзОВ «Стімтрейд»документально не підтверджено заявлені у податковій звітності обсяги придбання та продажу товарів, робіт, послуг. Також, підприємство не подало податкову звітність о ДПІ у Шевченківському районі м.Києва за березень, травень-липень 2010 року. Одночасно, перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. Таким чином, вищевикладене свідчить про відсутність у ТзОВ «Стімтрейд»адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських можливостей на виконання взятих на себе зобовязань та відсутність фактичних дій, спрямованих на виконання узятих на себе зобовязань. Останнє, в свою чергу, свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.

З урахування викладеного, господарські операції позивача з ТзОВ «Стімтрейд», мають характер фіктивності, договори на придбання товарів є нікчемними, нікчемний правочин є недійсний в силу закону, такий нікчемний правочин не створює юридичних наслідків. Таким чином, висновки, які зазначені в акті перевірки, є правомірними та такими, що підтверджені наданим в ході перевірки документами, а винесені податкові повідомлення-рішення винесені ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області законними.

У звязку з наведеним у задоволенні позову просив відмовити в повному обсязі.

Третя особа, явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечила, хоча належним чином повідомлялася про місце, дату та час розгляду справи, що підтверджується наявними у матеріалах справи повідомленнями про вручення поштового відправлення, про причини неявки суд не повідомив. Заяв про відкладення чи розгляду справи у відсутність уповноваженого представника суду не надходило. У звязку з чим, суд ухвалив розглянути справу у відсутність третьої особи на підставі наявних у ній доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача та заперечення представника відповідача, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити у повному обсязі виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 21.10.2010р. № 85, згідно із ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ та відповідно до наказу ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області від 20.10.2010р. № 153 проведена позапланову виїзну перевірку ПП «НовіТех», з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість та податку на прибуток за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р., за результатами якої складено акт перевірки від 01.11.2010 р. № 31/23/30940138.

За результатами перевірки встановлено порушення ПП «НовіТех»вимог: пп. 5.2.1 п.5.2, п.п 5.3.9 п.5.3, п.5.1 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього у сумі 14539,75 грн., у тому числі: за І квартал 2009 р. у сумі 927,50 грн., за І півріччя 2009 року у суму 1803,25 грн., за ІІІ кв. 2009 року у сумі 2059,50 грн., за 2009 рік у сумі 10898,75 грн., за І кв. 2010 року у сумі 2704,00 грн., за І півріччя 2010 року на суму 3641,0 грн. та п.1.7 ст.1, п.п. 7.2.1 п.7.2, п.п.7.4.1, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року №168/97-ВР із змінами та доповненнями встановлення заниження ПП «НовіТех»податку на додану вартість всього на суму 11633,00 грн., в тому числі: за І кв. 2009 року у сумі 742,00 грн., за ІІ кв. 2009 р. в сумі 701,00 грн., за ІІІ кв. 2009 р. у сумі 205,00 грн., за VІ кв. 2009 р. у сумі 7072,00 грн., за І кв. 2010 р. у сумі 2163,00 грн., за ІІ кв. 2010 р. у сумі 750,00 грн.

З урахуванням встановлених перевіркою порушень, на підставі Акта ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000362321/0 від 10.11.2010 року, № 00000372321/0 від 10.11.2010 року.

Позивачем було оскаржено вказані податкові повідомлення-рішення до:

- ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області. За результатами розгляду даної скарги ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області було винесено рішення №11126/10/25-033 від 02.12.2010 року, яким скаргу було залишено без розгляду та повернено позивачу. Крім того, 10.12.2010 р. надано відповідь № 11471/10/25-33, згідно якої повторні скарги директора ПП «НовіТех»не можуть бути розглянуті по суті, так як скарга подана з порушенням 10-ти денного терміну;

- ДПА у Львівській області. За результатами розгляду якої, залишено без змін Рішення ДПІ у Перемишлянському районі Львівської області від 02.12.2010 р. та від 10.12.2010 р. № 11471/10/25-33, що підтверджується рішенням від 17.12.2010 р. №29293/10/25005/1289;

- Державної податкової адміністрації України, рішенням від 24.02.2011 р. № 3706/6/25-0115 якої залишено без змін вищезазначені рішення ДПІ у Перемишлянському районі та ДПА у Львівській області.

При прийнятті рішення, даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Згідно до вимог пункту 5.1. ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»(надалі Закон), валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) такими платниками податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

У відповідності до пропису норми п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 даного Закону до складу валових витрат включаються зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 вищезазначеного Закону вбачається, що не належить до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

ПП «НовіТех»укладено з ТзОВ «Стімтрейд»укладено усну домовленість на постачання товарів (договір на постачання товарів та товаротранспортні накладні на перевезення товарів відсутні).

В ході проведення перевірки виявлено завищення валових витрат на суму 58159,00 грн. за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р. Перевіркою достовірності відображених показників у поданих деклараціях з податку на прибуток підприємств за перевіряємий період встановлено, що на формування показників мали вплив операції з придбання товарів (автозапчастин, компютерна техніка), в тому числі автозапчастини у сумі 58159,00 грн., що відображено в таблиці № 10 акту перевірки згідно даних журналу ордерів, наданих під час перевірки.

Крім того, перевіркою повноти визначення податку на прибуток за період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р. встановлено його заниження у сумі 14539,75 грн., у тому числі: за І кв. 2009 р. у сумі 927,50 грн., за І півріччя 2009 року у сумі 1803,25 грн., за ІІІ кв. 2009 р. у сумі 2059,00 грн., за 2009 р. у сумі 10898,75 грн., за І кв. 2010 р. у сумі 2704,00 грн., за І півріччя 2010 р. у сумі 3641,00 грн. в результаті допущених порушень податкового законодавства. У період, що перевірявся позивач не декларував відємне значення обєкта оподаткування податком на прибуток.

Поряд з тим, у період з 01.01.2009 р. по 30.06.2010 р. позивачем збуло сформовано податковий кредит з податку на додану вартість у сумі 24689,00 грн. Перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення всього на 11633,00 грн. в тому числі: за І кв. 2009 року у сумі 742,00 грн., за ІІ кв. 2009 р. в сумі 701,00 грн., за ІІІ кв. 2009 р. у сумі 205,00 грн., за VІ кв. 2009 р. у сумі 7072,00 грн., за І кв. 2010 р. у сумі 2163,00 грн., за ІІ кв. 2010 р. у сумі 750,00 грн.

На думку посадових осіб відповідача, ТзОВ «Стімтрейд» не мало фактичної можливості здійснювати господарські операції з поставки товару, оскільки згідно з проведеної перевірки постачальника позивача - ТзОВ «Стімтрейд», відповідно до результатів якої складено акт невиїзної документальної перевірки в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за 2009 р., січень-березень 2010 р., травень-липень 2010 р. Так, вказаною перевіркою встановлено що ТзОВ «Стімтрейд»та його керівника Тімченко С.П. на момент перевірки за місцезнаходженням: м. Київ, вул. Мельникова, 12 не знаходиться, документи на проведення перевірки, підприємством до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва у назначений строк не надані. Таким чином, підприємством документально не підтверджено заявлені у податковій звітності, наданої до ДПІ у Шевченківському районі м.Києва, обсяги придбання та продаж товарів, робіт, послуг. ТзОВ «Стімтрейд»не подало податкову звітність до органів податкової служби за березень, травень-липень 2010 р. Одночасно, перевіркою ДПІ у Шевченківському районі м.Києва встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків, що свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, тобто, такі угоди носять фіктивний характер та є нікчемними.

У звязку із зазначеним посадовими особами податкового органу зроблено висновок про те, що господарські операції з придбання товарів у ТзОВ «Стімтрейдр»на користь ПП «НовіТех»мають ознаки «нікчемного», оскільки в ході проведення перевірки не надано письмових доказів, які б підтверджували факт поставки товарів, не навів жодних посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податкову обліку.

Надання податковому органу до перевірки всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів тощо.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської діяльності є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Підтвердження товарності господарської операції повинно відбуватися шляхом належного оформлення первинних документів, з тексту яких вбачався б вид господарської операції (послуг), її обєм та зв'язок з господарською діяльністю підприємства.

Статтею 2 вищевказаного Закону зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобовязані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно законодавства.

Згідно вимог п.2 ст.3 даного Закону, бухгалтерський облік це обовязків вид обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інша види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (надалі - Положення), згідно до якого первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на її проведення.

У відповідності до вимог п.9.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно припису норми п.9.2 ст. вищезазначеного Закону, первинні документи повинні мати так обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складеного документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з п.2.4 вищевказаного Положення, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документи (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Однак позивачем, окрім рахунків-фактури, податкових накладних, видаткових накладних, довіреностей та виписок з рахунків із датами останнього руху, не долучено жодного документу, який би підтверджував факт поставки товарів та факт їх отримання.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновок відповідача про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на доводах про нікчемність господарських договорів, укладених між ПП «НовіТех»та його контрагентом ТзОВ «Стімтрейд».

Таким чином, суд акцентує увагу на тому, що в спірних правовідносинах дослідженню підлягає факт реальності господарських операцій за договорами, укладеними безпосередньо між ПП «НовіТех»та його контрагентом ТзОВ «Стімтрейд», аналіз реальності яких повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до пункту 7.4.1 вищезазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Відповідно до підпункту 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань. Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (підпункт 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»).

Відповідно до вимог чинного станом на час виникнення спірних правовідносин податкового законодавства, включенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), які підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту) .

Суд вважає за необхідне зазначити, що наявність податкових накладних дійсно є обовязковою обставиною для визначення правильності формування податкового кредиту, але не вичерпною. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

Зокрема, якщо наведені у договорах товари чи послуги фактично не поставлялися, то придбання таких товарів або послуг не відбулося. Відповідно, право на податковий кредит у такого платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обовязкових умов для виникнення такого права придбання товарів (послуг) з метою їх використання у господарській діяльності. Зазначене стосується також і випадків, коли певні товари чи послуги придбаваються не в межах господарської діяльності платника податків.

Враховуючи вищенаведене, суд звертає увагу на те, що доказове значення для підтвердження факту реальності поставки та отримання (оплати) товару (нафтопродукти) за усною угодою, укладеною між позивачем та ТзОВ «Стімтрейд», має не лише наявність податкових накладних, а й документи, які засвідчують факт поставки, оформлення відповідних актів приймання передачі, документів, які підтверджують оплату поставленого товару (відповідні банківські виписки), докази зберігання товару на відповідному складі, а також будь-які інші документальні дані, які свідчать про те, що поставку відповідного товару було реально здійснено.

Однак, ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи позивач не надав суду доказів факту доставки товару.

Крім того, визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (послуг, основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи платника податку .

Відтак, проаналізувавши надані представником позивача документи, дослідивши обставини справи, суд приходить до висновку про те, що позивачем не доведено реальності господарських операцій з питань правових відносин з ТзОВ «Стімтрейд», тобто не доведено, що відповідні поставки товарів дійсно мали місце, а відтак, відповідачем по справі правомірно прийняті спірні податкові повідомлення рішення доведена

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в :

в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 03 січня 2012 року

Суддя Мричко Н.І.