Постанова № 21076705, 08.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2011 р. № 2а-4018/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд, в складі колегії суддів:

Головуючого суддіМричко Н.І.

Судді Кузьмича С.М.

Судді Сакалоша В.М.

за участю секретаря судового засідання: Якимець О.І.

представника позивача Монастирського О.Я.

представників відповідача Білецької О.О., Іськів Н.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українсько-Американська інвестиційна компанія «ЮРП»до Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області про скасування податкових повідомленьрішень № 00004072300/0 від 21 вересня 2010 року, № 00004072300/1 від 09 листопада 2010 року, № 00004072300/2 від 04 лютого 2011 року та № 0000082321 від 24 березня 2011 року,-

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-Американська інвестиційна компанія «ЮРП»(далі ТзОВ «УАІК «ЮРП») звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області (далі ДПІ у Мостиському районі Львівської області), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення № 00004072300/0 від 21 вересня 2010 року, № 00004072300/1 від 09.11.2010 року, № 00004072300/2 від 04.02.2011 року, якими визначено податкове зобов'язання за платежем податок на додану вартість у сумі 2092184,00 грн., в т.ч. основний платіж 1394789,00 грн., штрафні санкції 697 95,00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000082321 від 24 березня 2011 року, яким визначено податкове зобов'язання за платежем податок на прибуток у сумі 2050850,00 грн., в т.ч. основний платіж 1640 680,00 грн., штрафні санкції 410 170,00 грн.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснення надав аналогічні до викладеного у позовній заяві та письмових поясненнях, просив позов задовольнити повністю. Зокрема, зазначив, що висновки органу державної податкової служби, викладені в актах позапланової перевірки № 60/23/33664816 від 06.09.2010 року та № 3/23/33664816 від 12.01.2011 року щодо заниження податку на додану вартість та податок на прибуток не відповідають фактичним обставинам справи.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили, зазначили, що податковий орган діяв у повній відповідності до вимог чинного законодавства та правомірно встановив порушення позивачем вимог вимог Закону України „Про податок на додану вартість»та Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у звязку з чим було занижено податок на додану вартість за квітень 2009 року в сумі 1394789,00 грн. та податок на прибуток за ІІ-й квартал 2009 року в сумі 1640 680,00 грн. Просили у задоволенні позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, обєктивно оцінивши докази, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

За результатами позапланової виїзної перевірки ТзОВ «УАІК «ЮРП» з питань правильності формування сум податкового зобовязання та сум податкового кредиту за квітень 2009 року було складено Акт перевірки № 60/23/33664816 від 06.09.2010 року та прийнято податкове повідомлення-рішення № 00004072300/0 від 21 вересня 2010 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на додану вартість на суму 2092184,00 грн., в т.ч. основний платіж 1394789,00 грн., штрафні санкції 697 95,00 грн. В подальшому дане рішення оскаржувалось позивачем в адміністративному порядку, проте скарги позивача були залишені без задоволення, а рішення податкового органу без змін, та винесено податкове повідомлення-рішення № 00004072300/2 від 04.02.2011 року.

В акті перевірки від 06.09.2010 року зазначено, що позивачем завищено податковий кредит за квітень 2009 року на 1287157,00 грн. та встановлено порушення п.п. 7.2.3. п. 7.2. ст. 7, п.п. 7.4.1., п. 7.4. ст. 7 Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року. Своє рішення податковий орган мотивує тим, що даний податковий кредит сформований за рахунок виконання робіт контрагентом ПП «МОК-Спарта»в будівлях та приміщеннях цілісного майнового комплексу мотелю за адресою Львівська область с. Шегині, вул. Дружби, 193 та роботи з огородження та зовнішнього опорядження прилеглої території. При цьому Відповідачем визнано нікчемним договір підряду б/н, укладений 10.02.2009 року між Товариством та ПП «МОК-Спарта», про виконання вищевказаних будівельно-ремонтних робіт у звязку з тим, що за результатами проведеного аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства та звітності, наданої ПП «МОК-Спарта»до Ленінської МДПІ м. Луганська, які свідчать про те, що у ПП «МОК-Спарта»відсутні трудові ресурси, власні або орендовані виробничі приміщення, необхідні для здійснення господарської діяльності, можна зробити висновок про те, що роботи фактично не виконувалось.

Крім того, за результатами позапланової виїзної перевірки з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків під час реалізації готельно-майнового комплексу за період з 01.01.2009 року по 31.12.2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Українсько-Американська інвестиійна компанія «ЮРП»ДПІ у Мостиському районі Львівської області було складено Акт перевірки № 3/23/33664816 від 12.01.2011 року та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000082321 від 24 березня 2011 року, яким позивачу визначено податкове зобовязання з податку на прибуток на суму 2050850,00 грн., в т.ч. основний платіж 1640 680,00 грн., штрафні санкції 410 170,00 грн.

В акті перевірки від 12.01.2011 року зазначено, що позивачем про заниження валового доходу за 2-й квартал 2009 року в сумі 6435785,00 грн. у звязку з безпідставним збільшенням вартості основних засобів на вартість робіт, виконаних ПП «МОК-Спарта» в будівлях та приміщеннях цілісного майнового комплексу мотелю за адресою Львівська область с. Шегині, вул. Дружби, 193 та робіт з огородження та зовнішнього опорядження прилеглої території та порушення п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п. 4.1. ст. 4, п.п. 8.4.3. п. 8.4. ст. 8 Закону України «про оподаткування прибутку підприємств»від 28.05.1997 року. Податковий орган вважає, що дані операції не спрямовані на реальне настання наслідків з підстав, аналогічних до попереднього акту перевірки від 06.09.2010 року відсутність трудових ресурсів, транспортних засобів, власних або орендованих виробничих приміщень в контрагента. Як наслідок, податковий орган вважає, що при продажі (передачі) даних основних засобів виручка від їх продажу перевищила їх балансову вартість і платник податків не відніс суму перевищення до валових доходів. Крім того, податковим органом зазначено про завищення валових витрат за 2-й квартал 2009 року в сумі 126935,00 грн., віднесені до таких, як збиток від реалізації наведених вище основних засобів, та які не підтверджені первинними документами. Вказані порушення, на думку податкового органу, призвели до заниження податку на прибуток в сумі 1640680,00 грн.

Як передбачено п.1.7 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не дозволяється включення до податкового кредиту, згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 даного Закону, будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів у оплату вартості таких робіт (послуг).

Судом встановлено, що позивачем на підтвердження обгрунтованості віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість за перевірений період були надані податкові накладні, що знаходяться в матеріалах справи, а саме: № 03041 від 03.04.2009 року, № 05041 від 05.04.2009 року, № 06042 від 06.04.2009 року, № 10041 від 10.04.2009 року, № 11041 від 11.04.2009 року, № 14041 від 14.04.2009 року, № 15041 від 15.04.2009 року, які не мали недоліків та, порядок заповнення яких, відповідав встановленому чинним законодавством.

Крім того, відповідно до п. 1.3 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України. Платники податку, визначені у пп. „а”, „в”, „г”, „д” п.10.1 ст.10 вказаного Закону, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону (п. 10.2 ст. 10 Закону).

З наведеного вбачається, що сама по собі несплата податку продавцем товарів (робіт, послуг), при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця (в даному випадку підприємства) та суму бюджетного відшкодування.

Таким чином, видані позивачу належно оформлені податкові накладні підрядником, який на час заключення договору та на час розгляду справи знаходився в Єдиному державному реєстрі, був зареєстрованим платником ПДВ, з урахуванням господарських операцій, факт здійснення яких ніхто не спростував, не дають підстав податковому органу для висновку про завищення сум податкового кредиту.

Товариством податковий кредит сформовано з урахуванням положень пп. 7.4.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та вимог пп. 7.4.5 ст. 7 Закону, який містить заборону включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 цього пункту).

Окрім того, згідно із ст. 1 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарська операція це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, а первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Зазначені приписи при складенні актів виконаних робіт були дотримані повністю.

Щодо обставин безтоварності господарських операцій, на які покликається відповідач в акті перевірки від 06.09.2010 року, то в матеріалах справи наявні надані позивачем господарський договір, акти виконаних робіт, податкові накладні, акти передачі простих векселів, які в своїй сукупності вказують на обставини товарності господарських операцій та свідчать про належне виконання господарських зобовязань між позивачем та ПП «МОК-Спарта».

З матеріалів справи вбачається, що роботи, які виконувались за замовленням позивача ПП «МОК-Спарта»мають пряме відношення до здійснення позивачем власної господарської діяльності.

Право на виконання будівельно-ремонтних робіт підрядником підтверджується Ліцензією серії АВ № 407309.

Виконання робіт підтверджується складеними відповідно до будівельних норм кошторисами, актами приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3), а саме:

- кошториси від 01 лютого 2009 року: на ремонтні роботи мотелю; на ремонтні роботи мотелю сходи; на ремонт нежитлової будівлі площею 326,2 кв.м.; на ремонтно-будівельні роботи в приміщеннях магазину «Маркет»; на окультурення і зовнішнє опорядження території підготовчі роботи і огородження території; на окультурення і зовнішнє опорядження території проїзди, тротуари і площадки, будка охоронця; на засадження зеленими насадженнями території;

- Акти виконаних робіт (КБ-2в) та Довідки про вартість виконаних робіт (КБ-3): Акт приймання виконаних підрядних робіт № 11041 за квітень 2009 року на ремонтні роботи мотелю та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт; Акт приймання виконаних підрядних робіт № 14041 за квітень 2009 року на ремонтні роботи мотелю - сходи та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт; Акт приймання виконаних підрядних робіт № 06042 за квітень 2009 року на ремонт нежитлової будівлі площею 326,2 кв.м. та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт; Акт приймання виконаних підрядних робіт № 05041 за квітень 2009 року на ремонтно-будівельні роботи в приміщеннях магазину «Маркет»та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт; Акт приймання виконаних підрядних робіт № 03041 за квітень 2009 року на окультурення і зовнішнє опорядження території підготовчі роботи і огородження території та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт; Акт приймання виконаних підрядних робіт № 10041 за квітень 2009 року на окультурення і зовнішнє опорядження території проїзди, тротуари і площадки, будка охоронця та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт; Акт приймання виконаних підрядних робіт № 15041 за квітень 2009 року на засадження зеленими насадженнями території та Довідка про вартість виконаних підрядних робіт.

Позивачем проведено розрахунок за виконані ремонтно-будівельні та опоряджувальні роботи шляхом передачі простих векселів на предявника на суму заборгованості за договором підряду, що підтверджується Актом прийому-передачі векселів від 02.11.2010 року. Згідно ч. 3 ст. 4 Закону України «Про обіг векселів в Україні» у разі видачі (передачі) векселя відповідно до договору припиняються грошові зобов'язання щодо платежу за цим договором та виникають грошові зобов'язання щодо платежу за векселем. Додатковою угодою № 1 від 01.11.2010 року до Договору підряду від 10.02.2010 року було внесено зміни в п. 5.6. Договору стосовно можливості розрахунку векселями. Таким чином, розрахунок між сторонами за виконані роботи проведено у відповідності до умов договору.

Стосовно доводів представників податкового органу про відсутність товарних операцій у звязку з тим, що Позивачем не отримувався дозвіл на видалення зелених насаджень, то згідно п. 10. Порядку видалення дерев, кущів, газонів і квітників у населених пунктах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1045 від 01.08.2006 року (в редакції, яка діяла на час виконання робіт), видалення зелених насаджень на земельній ділянці, яка перебуває у приватній власності, та на присадибній земельній ділянці здійснюється за рішенням власника (користувача) земельної ділянки без сплати їх відновної вартості. Оскільки на час виконання робіт земельна ділянка перебувала у приватній власності Позивача, що підтверджується Державним актом на право власності на землю серії ЯБ № 342904 від 27.10.2005 року, видалення зелених насаджень здійснювалось за його рішенням без отримання жодних дозволів відповідно до положень вищенаведеного Порядку.

Також не заслуговують на увагу висновки податкового органу про те, що ПП «МОК-Спарта»не могло залучати третіх осіб до виконання своїх зобовязань за договором на умовах субпідряду, що свідчить про безтоварність операцій у звязку з тим, що контрагент не мав власних ресурсів, необхідних для виконання такого виду робіт.

Згідно п. 9.4. згідно оспорюваного договору підряду передбачено, що «Жодна із сторін не має права передавати свої права за цим Договором третій особі без письмової згоди другої сторони». Податковий орган вважає, що такі положення договору виключають залучення ПП «МОК-Спарта»субпідрядників до виконання робіт.

Проте, даний пункт стосується уступки права вимоги, як спосіб передачі прав за договором (а не обовязків). Натомість, в п. 1.3. Договору передбачено, що «Підрядник має право залучати до окремих видів робіт третіх осіб», що допускало залучення ПП «МОК-Спарта»третіх осіб до виконання робіт на умовах, затверджених між ними без участі позивача. Це відповідає положенням ст. 838 Цивільного кодексу України, згідно якої підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стосовно Висновку № 3379 будівельно-технічного дослідження від 17.02.2011 року, складеного Водько Ю.В., судовим експертом з правом проведення будівельно-технічних досліджень, свідоцтво № 983 від 09.06.2006 року, по листу в.о. начальника ВПМ ДПІ у Городоцькому районі Качмарського В.М. по дослідчій перевірці відносно посадових осіб ТзОВ «УАІК «ЮРП», який поданий представниками відповідача, то, оцінюючи в сукупності з іншими письмовими документами, поданими сторонами, суд вважає, що наведені в цьому документі висновки не мають категоричного характеру про фактичне виконання чи невиконання робіт ПП «МОК-Спарта», аналіз проведений шляхом візуального огляду і тому такі висновки не спростовують дані первинних документів, поданих позивачем. Крім того, Постановою № 19 від 21.03.2011 року, винесеною старшим оперуповноваженим ОРВ ВПМ ДПІ у Городоцькому районі майором податкової міліції Клебаном М.А., відмовлено у порушенні кримінальної справи стосовно керівника ТзОВ «УАІК «ЮРП».

Згідно п.п. 8.7.1. п. 8.7. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду. Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

Згідно п.п. 8.4.3. п. 8.4. ст. 8 вищевказаного Закону, сума перевищення виручки від продажу над балансовою вартістю окремих об'єктів основних фондів групи 1 та нематеріальних активів включається до валових доходів платника податку, а сума перевищення балансової вартості над виручкою від такого продажу включається до валових витрат платника податку.

В результаті проведених ремонтно-будівельних робіт вартість основних засобів 1-ї групи ТзОВ «УАІК «ЮРП» збільшилась на вартість таких робіт. Після передачі цілісного майнового комплексу мотелю згідно Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 16.04.2009 року Товариством включено до валових витрат суми перевищення балансової вартості над виручкою від продажу основних фондів групи 1.

Проте, в акті перевірки від 12.01.2011 року з підстав, аналогічних до перелічених в акті перевірки від 06.09.2010 року, податковим органом зазначається про безтоварність господарських операцій з ПП «МОК-Спарта»по проведенню будівельно-ремонтних робіт в будівлях та приміщеннях цілісного майнового комплексу мотелю за адресою Львівська область с. Шегині, вул. Дружби, 193.

Виконання робіт підтверджується складеними відповідно до будівельних норм кошторисами, актами приймання виконаних підрядних робіт (КБ-2) та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (КБ-3). Розрахунки між сторонами проведені у вексельній формі шляхом передачі простих векселів, про що зазначалося вище.

Відповідно суд приходить до висновку, що позивачем правомірно включено до валових витрат суми перевищення балансової вартості над виручкою від продажу основних фондів групи 1 згідно Договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 16.04.2009 року.

Інших доказів, які б вказували на безтоварність згаданих господарських операцій представником не представлено.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Стаття 19 Конституції встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За таких обставин у суду відсутні правові підстави вважати висновки органу державної податкової служби щодо визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток по зазначених господарських операціях обґрунтованим та підставним.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 КАС України, такі слід присудити на користь позивача.

Керуючись ст.ст. 2, 3, 11, 50, 70, 71, 72, 86, 94, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення винесені Державною податковою інспекцією у Мостиському районі Львівської області № 00004072300/0 від 21 вересня 2010 року, № 00004072300/1 від 09 листопада 2010 року, № 00004072300/2 від 04 лютого 2011 року, №.0000082321 від 24 березня 2011 року

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "Українсько-Американська інвестиційна компанія «ЮРП» судові витрати у формі сплаченого судового збору в розмірі 3 (три) грн. сорок коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 12 грудня 2011 року.

Головуючий суддя Мричко Н.І

СуддяКузьмич С.М.

Суддя Сакалош В.М.