Постанова № 21076694, 22.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 грудня 2011 р. № 2а-11631/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого - судді Мричко Н.І.

за участю секретаря судового засідання Козьміна А.М.

представника позивача Іваника Н.Я.

представника відповідача Канарейкіна В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Сокальському районі Львівської області до Відкритого акціонерного товариства «Елегал»про стягнення коштів з рахунків боржника в сумі 12130,36 грн., -

встановив :

Державна податкова інспекція у Сокальському районі Львівської області (далі ДПІ у Сокальському районі Львівської області) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Елегал»(далі ВАТ «Елегал»), в якому просить стягнути за рахунок активів відповідача заборгованість в сумі 12130,36 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача існує заборгованість по сплаті самостійно визначеного та нарахованого контролюючим органом податкового зобов'язання. Так, у деклараціях з податку на додану вартість за червень-липень 2011 року відповідачем самостійно визначено суму ПДВ яка підлягає сплаті в розмірі 9413,00 грн. (за червень 2011 року в сумі 1341,00 грн. та липень 2011 року в сумі 8072,00 грн.). У податковій декларації з плати за землю за 2011 рік., зокрема за період червень-липень 2011 року задекларовано суму, яка підлягає сплаті в розмірі 1562,16 грн. Вказує на те, що відповідачем всупереч вимогам чинного законодавства несвоєчасно сплачено самостійно визначене податкове зобов'язання.

Окрім цього, податковим органом на підставі ст. 126 Податкового кодексу винесене податкове повідомлення-рішення № 0006901601 від 04 серпня 2011 року, яким за погашення грошового зобов'язання із затримкою нараховано штрафну санкцію в розмірі 1152,20 грн. Враховуючи наведене просить позов задовольнити та стягнути суму податкового боргу в розмірі 12130,36 грн. у судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача уточнив позовні вимоги, згідно яких у вказав на те, що зв'язку з допущенням механічної помилки, яка міститься в описовій частині позовної заяви, а саме щодо зазначення декларацій за 2010 рік слід читати 2011 рік. Просить стягнути з відповідача податковий борг по сплаті грошових зобовязань в сумі 12130,36 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні позові вимоги визнав частково та пояснив, що дійсно у підприємства існує податковий борг по платежах попередніх періодів, однак податкове зобов'язання самостійно визначене у деклараціях з податку на додану вартість з юридичних осіб за червень 2011 року в сумі 1341,00 грн., за липень 2011 року в сумі 8072,00 грн., підприємством сплачено своєчасно, що підтверджується платіжними дорученнями.

Враховуючи те, що відповідачем своєчасно сплачені суми ПДВ за червень-липень 2011 року, вважає, що податковим органом неправомірно нараховані штрафні санкції в сумі1155,20 грн. За таких обставин, просить суд в частині стягнення заборгованості на загальну суму 10565,20 грн. відмовити.

Щодо вимоги про стягнення заборгованості з податку по орендній платі за землю, самостійно визначеного відповідачем у декларації за 2011 року, зокрема за червень-липень місяці в сумі 1562,16 грн., проти задоволення такої не заперечує.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

ВАТ «Елегал»31.08.1995 року зареєстроване Сокольською районною державною адміністрацією, ідентифікаційний код 14308612, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Відповідач - ВАТ «Елегал»20.09.1995 р. узяте на облік в ДПІ у Сокальському районі Львівської області як платник податків за №06, що підтверджується довідкою від 05.09.2011 р. №116.

01 січня 2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010р. №2755-IV яким регламентовано відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначено вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до положення норми ч.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи податкової служби зобовязані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напрямку сплати, призначеного платником податку.

Так, у відповідності до положень пункту 87.9. статті 87 Податкового кодексу України чітко встановлено, що у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З вказаної норми передбачено не право, а встановлений законом обовязок податкової служби здійснювати зарахування платежів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Вказані норми Податкового кодексу України діють з 01.01.2011 року і поширюються на платежі позивача, які вчинені з вказаного терміну.

28.01.2011 року ВАТ «Елегал»до ДПІ у Сокальському районі Львівської області подано податкову декларацію з плати за землю за 2011 рік, згідно якої за червень-липень 2011 року (періоду, який є предметом даного спору) задекларовано загальну суму податкового зобов'язання в розмірі 1562,16 грн.

13.07.2011 року ВАТ «Елегал»до ДПІ у Сокальському районі Львівської області подано податкову декларацію з податку на додану вартість за червень місяць 2011 року, в якій визначено суму ПДВ в розмірі 1341,00 грн.

15.08.2011 року ВАТ «Елегал»до ДПІ у Сокальському районі Львівської області подано податкову декларацію за липень 2011 року, в якій визначена сума ПДВ яка підлягає до сплати в розмірі 8072,00 грн.

ВАТ «Елегал»у встановлені строки було сплачено податкові зобов'язання з податку на додану вартість: за червень 2011 року в сумі 1341,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 141 від 25.07.2011 року; та за липень 2011 року на загальну суму 8073,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 164 від 26.08.2011 року, № 167 від 30.08.2011 року.

Тобто, відповідачем сума ПДВ, яка задекларована у податкових декларація з податку на додану вартість за червень-липень 2011 року сплачена у встановлені чинним законодавством строки.

Як вбачається із довідки ДПІ у Сокальському районі Львівської області від 13 грудня 2011 року № 1679/10/24-0, податковий борг ВАТ «Елегал»по сплаті грошових зобов'язань станом на 13.12.2011 року становить 163182,45 грн.

Представником відповідача у судовому засіданні не заперечувався факт того, що у підприємства обліковується податковий борг за попередні періоди.

Як пояснив представник позивача у судовому засіданні, ДПІ у Сокальському районі Львівської області з урахуванням положення п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, сплачена відповідачем сума коштів в розмірі 9414,00 грн. з податку на додану вартість яка задекларована у податкових деклараціях за червень-липень 2011 року, зарахована в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що податковим органом правомірно враховані сплачені відповідачем суми по податку на додану вартість в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного відповідачем.

Таким чином, за відповідачем обліковується заборгованість по сплаті податку на додану вартість в розмірі 1341,00 грн. (згідно податкової декларації за червень 2011 року) та 8072,00 грн. (згідно податкової декларації за липень 2011 року).

Також, враховуючи несвоєчасну сплату відповідачем податкових зобов'язань, ДПІ у Сокальському районі Львівської області, відповідно до ст. 126 Податкового кодексу України відповідачу нараховано штрафну санкцію в розмірі 1155,20 грн.

Як встановлено у судовому засіданні відповідачем процедура оскарження податкового повідомлення-рішення № 0006901601 від 04 серпня 2011 року не порушувалась, а відтак визначена податковим органом сума зобов'язання в розмірі 1155,20 грн. станом на день розгляду справи у суді є узгодженою, а відтак підлягаю стягненню.

Щодо самостійно визначеного ВАТ «Елегал»податкового зобов'язання по орендній платі за землю визначеного відповідачем у податковій декларації за 2011 рік, зокрема, за період червень-липень 2011 року в розмірі 1562,16 грн., представник відповідача у судовому засіданні не заперечував факт несвоєчасної сплати такого. Враховуючи те, що станом на день розгляду справи у суді дана сума набула статусу податкового боргу, а відтак підлягає стягненню в судовому порядку.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проте, як вбачається з матеріалів справи, на адресу відповідача, на виконання пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»направлялись перша податкова вимога №1/232 від 05 вересня 2008 року та друга податкова вимога №2/253 від 06 жовтня 2008 року. Вказані вище податкові вимоги вручені відповідачу, що не заперечувалось представниками сторін, а тому на виконання п.59.1 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога на адресу відповідача не надсилалась.

Положеннями пп. 16.1.4. п. 16.1 ст.16 Податкового Кодексу встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

У відповідності до пп. 14.1.137 п.14.1 ст. 14 Кодексу, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно п.5.41 ст.41 Кодексу, органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень.

Згідно з пп. 20.1.18. п.20.1 ст.20 Кодексу, органи державної податкової служби мають право: звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, а також стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими у межах їх повноважень.

У відповідності до п. 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»Державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Згідно припису ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про обґрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає до задоволення в повному обсязі.

Розподіл судових витрат згідно ст. 94 КАС України не застосовується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути кошти з банківських рахунків Відкритого акціонерного товариства «Елегал»на користь державного бюджету податковий борг в сумі 12130 (дванадцять тисяч сто тридцять) грн. 36 коп.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі у відповідності до ч. 3 ст. 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 26 грудня 2011 року.

Суддя Мричко Н.І.