Постанова № 21076360, 27.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 грудня 2011 р. № 2а-9676/11/1370

у складі: головуючого судді Кузьмича С. М.

при секретарі Козьмін А. М.

за участю представника позивача - Панченка І. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівзахідтрансбуд»до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м.Львова про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення та рішення про опис майна у податкову заставу,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Львівзахідтрансбуд»звернулось в суд із позовом до Державної податкової інспекції в Залізничному районі м.Львова про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000052200/8845 від 10.03.2011р. щодо стягнення пені до розміру дебіторської заборгованості в іноземній валюті у розмірі 141 278, 80 грн., рішення про опис майна у податкову заставу від 29.03.2011р № 11402/10/24-030 на нерухоме майно, скасувати Акт опису майна від 08.06.2011 року.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що податковим органом проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівзахідтрансбуд»з питань своєчасності здійснення розрахунків в іноземній валюті, результати якої оформлено актом від 28 лютого 2011 р. № 280/22-0/32639820. На підставі даного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10.03.2011 р. № 0000052200/8845, за яким відповідачу нараховано суму податкового зобовязання за платежем пеня за порушення терміну розрахунку у сфері зовнішньо-економічної діяльності. Зазначає, що пеня застосована у сфері зовнішньоекономічної діяльності, не може визначатись як податкове зобовязання і не може стягуватись за податковим повідомленням-рішенням. Вважає, що оскільки відсутній податковий борг, то у податкового боргу відсутні правові підстави для винесення Рішення про опис майна у податкову заставу від 29.03.2011р.№ 11402/10/24-030.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві та дав аналогічні пояснення і просить суд позов задовольнити.

Представником відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просить в позові відмовити, оскільки в процесі проведення перевірки податковим органом встановлено, що ТзОВ «Львівзахідтрансбуд»порушено вимоги статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в результаті чого ним нараховано пеню в сумі 141 278,80 грн. відповідно до податкового повідомлення-рішення від 10.03.2011р №0000052200/8845. у зв'язку з несплатою ТзОВ «Львівзахідтрансбуд»узгодженої суми грошового зобов'язання, ДПІ у Залізничному районі м. Львова було виставлено позивачу податкову вимогу від 28.03.2011 р. №289 та керуючись, ст.89 Податкового кодексу України прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №11402/10/24-030 від 29.03.2011 р. Вважає податкове повідомлення - рішення та рішення про опис майна у податкову заставу ДПІ у Залізничному районі м.Львова законними та обґрунтованими. Присить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам, виходив з наступного.

Державною податковою інспекцією у в Залізничному районі м.Львова проведено позапланову перевірку з питань своєчасності здійснення розрахунків в іноземній валюті Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівзахідтрансбуд», за наслідком якої складено акт перевірки від 28 лютого 2011 р. № 280/22-0/32639820 в якому встановлено, що позивачем порушено вимоги статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого відповідно до ст.4 цього Закону податковим органом нараховано пеню в сумі 141 278,80 грн. та порушено вимоги статті 9 ДКМУ від 19.02.1993р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", в результаті чого податковим органом застосовано до підприємства фінансову санкцію у розмірі 1 360,0 грн.

Перевірка проведена на підставі наказу № 161 від 16.02.2011 року та направлення № 113 від 16.02.2011 року, виданих Державною податковою інспекцією у в Залізничному районі м.Львова.

На підставі акту перевірки Державною податковою інспекцією у в Залізничному районі м.Львова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000052200/8845 від 10.03.2011р. щодо стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Львівзахідтрансбуд» пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД у розмірі 141278, 80 грн.

Товариству з обмеженою відповідальністю «Львівзахідтрансбуд»була надіслана вимога від 28.03.2011р. № 289 про стягнення пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД .

На підставі вищезазначеної вимоги податковим органом винесено Рішення від 29.03.2011р. № 11402/10/24-030 та складений Акт опису майна від 08.06.2011р., яким накладена податкова застава на нерухоме майно Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівзахідтрансбуд»за адресою м . Львів, вул. Авіаційна, 7.

Як вбачається з акту перевірки, податковим органом встановлено порушення статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.1994 р. № 185/94-ВР із змінами та доповненнями, в результаті чого відповідно до ст.4 цього Закону податковим органом нараховано пеню в сумі 141 278,80 грн. та статті 9 ДКМУ від 19.02.1993р. № 15-93 "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", в результаті чого податковим органом застосовано до підприємства фінансову санкцію у розмірі 1 360,0 грн. Порушення полягає у тому, що попередньою плановою документальною виїзною перевіркою по нерезиденту-фірмі “Przedsiebiorstwo Budowo Drog “Drogopol-ZW” Sp.z.o.o., Польща згідно імпортного контракту від 25.06.08 № 25-06/1 на предмі поставки товару встановлена протермінована дебіторська заборгованість у сумі 17 500,0 Євро. За порушення вимог ст.2 Закону України від 23.09.94 № 135/94-ВР '"Про порядо здійснення розрахунків в іноземній валюті" (із змінами та доповненнями) та керуючись ст. даного Закону України, ТзОВ "Львівзахідтрансбуд" нараховано пеню в розмірі 0,3% за кожни день прострочення у сумі 35 390,01 грн., яка сплачена до бюджету у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті»зі змінами та доповненнями, чинними на момент виникнення спірних правовідносин, виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Статтею- 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики.

Статтею 4 згаданого Закону передбачено, що порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

Пеня за порушення встановлених ст. ст. 1 та 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, нарахування якої передбачено статтею 4 цього Закону, підпадає під законодавче визначення адміністративно-господарської санкції та є такою санкцією за своєю юридичною сутністю.

Окрім того, адміністративно-господарські санкції загалом і пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема, є конфіскаційними, оскільки своїм наслідком мають вилучення державою у суб'єкта господарювання основних чи оборотних фондів, іншого майна-, тому їх застосування відповідно до ст. 41 Конституції України можливе лише за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначає, що застосування штрафних санкцій за порушення готівкового обігу є неправомірним, оскільки минув річний строк давності їх застосування, передбачений ст. 250 Господарського кодексу України.

Суд з цим аргументом погоджується. Відповідно до ст. 238 Господарського кодексу України (надалі ГК України) за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.

Штраф за порушення вимог регулювання обігу готівки накладається за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності у сфері розрахунків, а тому відповідає усім ознакам адміністративно-господарської санкції, які наведені у ст. 238 ГК України.

Відповідно до ст. 241 ГК України адміністративно-господарський штраф це грошова сума, що сплачується субєктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 250 ГК України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач нарахував штрафні санкції за події, що мали місце у січні-березні 2009 року. Акт перевірки складено 28.03.2011 р. Застосування штрафних (фінансових) санкцій відбулося 29 березня 2011 року, шляхом прийняття оскаржуваного Рішення. З урахуванням вимог ст. 250 ГК України штраф може бути застосовано не пізніш як через один рік з дня порушення. Оскільки санкції застосовані за порушення, що мали місце більше як за рік до встановлення правопорушення, їх застосування відбулося без урахування строків, передбачених у ст. 250 ГК України. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі колегії суддів судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 13.02.2007 р.

З цих підстав неправомірним є застосування штрафних санкцій за це порушення у звязку із спливом строку, а тому рішення підлягає скасуванню.

Перевіряючи дотримання відповідачем вимог ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд вважає, що оскаржувані рішення прийняті необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із вимогами ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову. В порушення зазначеної норми відповідач не надав суду доказів правомірності прийняття ним оскаржуваних податкових повідомлень - рішень, що є підставою для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України з урахуванням часткового задоволення позову, судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 3,40 грн. слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7 - 14, 18, 19, 70, 71, 86, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати податкове податкове повідомлення-рішення ДПІ в Залізничному районі м.Львова № 0000052200/8845 від 10.03.2011р. щодо стягнення пені до розміру дебіторської заборгованості в іноземній валюті у розмірі 141 278, 80 грн.

Скасувати рішення ДПІ в Залізничному районі м.Львова про опис майна у податкову заставу від 29.03.2011р № 11402/10/24-030 на нерухоме майно.

Скасувати Акт опису майна ДПІ в Залізничному районі м.Львова від 08.06.2011 року.

Стягнути з державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю «Львівзахідтрансбуд» 3,40 грн. сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 31.12.2011 року.

Головуючий/підпис/ С. М. Кузьмич

Постанова не набрала законної сили

З оригіналом згідно

Суддя С. М. Кузьмич