Постанова № 21075682, 23.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 січня 2012 року Справа № 2а/1270/218/2012 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Петросян К.Є.,

за участі секретаря Кулигіна А.Є.,

представника позивача ОСОБА_1 (довіреність від 30.12.2011 №15282/09-07),

представник відповідача не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Перевальскому районі Луганської області до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, -

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2012 року до суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Перевальскому районі Луганської області (далі УПФУ в Перевальскому районі Луганської області) до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особиОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, в обґрунтування якого зазначено наступне.

16.01.2008 ОСОБА_2 зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності-фізична особа. В УПФУ в Перевальскому районі Луганської області відповідач зареєстрований як платник страхових внесків.

Субєкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2 у відповідності до ст. 14 Закону №1058, п. 1 ст. 1 Закону №400/97 є страхувальником та платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

В порушення п. 1 ст. 19; п. 2 та п. 6 ст. 20 Закону №1058, п.п. «б» п.п. 4.2.2. п. 4.2. ст. 4 Закону України від 21.12.2000 №2181 «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» відповідач не в повному обсязі сплатив страхові внески. Станом на 01.04.2011 розмір недоїмки становить 1414,80 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону №1058 УПФУ в Перевальскому районі Луганської області було направлено вимогу про сплату боргу №Ф-302С У від 05.12.2011 на суму 1414,80 грн., що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення.

Відповідач суму боргу, що зазначена у вимозі, не оскаржив у встановлений законом строк та у десятиденний термін у повному обсязі не сплатив.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 1414,80 грн.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позові.

Відповідач в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неприбуття не повідомив, заперечення проти позову не надав.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

До набрання чинності Законом України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування” діяв порядок, передбачений Законом України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. №1058.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 15.07.2002 зареєстрована Перевальською районною державною адміністрацією Луганської області, як фізична особа-підприємець, номер запису в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 23730170000000938, 15.07.2002 відповідача зареєстровано як платника збору на обовязкове державне пенсійне страхування (а.с.9-10).

Відповідач відповідно до статей 14, 15 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) є платником страхових внесків (страхувальником) на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 р. №1058 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхувальники зобовязані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Відповідно до статті 106 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин):

- суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;

- територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

- протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобовязаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;

- страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;

- у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;

- строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Відповідно до матеріалів справи, у відповідача перед позивачем, з урахуванням частини сплачених сум єдиного податку, виникла заборгованість зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування з липня по грудень 2010 року у загальній сумі 1414,80 грн. (а.с. 16).

У звязку з тим, що сума страхових внесків не була сплачена, згідно ч. 3 ст. 106 Закону України “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування” УПФУ в Перевальскому районі Луганської області на адресу відповідача була направлена вимога про сплату боргу від 05.12.2011 №Ф 302С У на суму 1414,80 грн. (а.с.12-14).

Відповідачу направлено вимогу листом з повідомленням, який вин отримав 12.12.2011 про що свідчить підпис на корінці поштового повідомлення (а.с.15).

Відповідач заборгованість не сплатив, вимогу про сплату заборгованості у судовому порядку не оскаржив.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV “Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування”(в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобовязаннями із сплати страхових внесків зобовязань із сплати податків, інших обовязкових платежів, передбачених законом, або зобовязань перед іншими кредиторами зобовязання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобовязаннями, крім зобовязань щодо виплати заробітної плати (доходу).

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 23 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 25 січня 2012 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Перевальскому районі Луганської області до субєкта підприємницької діяльності-фізичної особиОСОБА_2 про стягнення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - задовольнити.

<Текст >

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) заборгованість по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 1414,80 грн. (одна тисяча чотириста чотирнадцять грн. 80 коп.) на користь Управління Пенсійного фонду України в Перевальскому районі Луганської області (94300, Луганська область, м. Перевальськ, вул. Леніна, 39а, р/р 25605301750 ЛОУ Ощадбанку м. Луганська, МФО 304665, код 21792593).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Повний текст постанови складено та підписано 25 січня 2012 року.

<Текст >

СуддяК.Є. Петросян