Постанова № 21075648, 12.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 січня 2012 року Справа № 2а-10427/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Мазура Ю.Ю.,

при секретарі:Лушниковій О.С.,

за участю:

представника позивача: Курілова А.П.,

представника відповідача:Шуст Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІАНГА» до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську про зобовязання відновити дані з податку на додану вартість в обліковій картці та провести взаємозалік по пені на суму 10120,43 грн.,

ВСТАНОВИВ:

02 листопада 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІАНГА» (далі позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції в Жовтневому районі у м. Луганську (далі відповідач) про зобовязання відновити дані з податку на додану вартість в обліковій картці та надати пояснення щодо їх псування, провести взаємозалік по пені на суму 10120,43 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є платником податку на додану вартість, про що має свідоцтво за №17148574 про реєстрацію платника податку на додану вартість від 14.02.2001 року. Згідно рішення Луганського окружного адміністративного суду (рішення від 28.07.2011 року справа № 2а-6365/11/1270, суддя Цицюра О.О.) позивача було зобовязано сплатити на користь відповідача 10120,43 грн. пені за прострочу платежів у сфері ЗЕД. У звязку з тим, що підприємство вже два роки не працює, у нього не має можливості сплатити цю пеню. Але нормами пп.17.1.10 п 17.1 ст.17 Податкового Кодексу України (далі ПК України) від 02.12.2010 року №2756-VI, передбачена можливість на взаємозалік податків та зборів, пені та штрафі, передбачених цим Кодексом. Як зясувалось, відповідач не бажає скористуватися цими нормами тому, що вважає застосування цього пункту лише тоді, коли по податкам є грошова переплата. Вищим адміністративним судом України призупинено виконання судових рішень по всім справам, які свідчать на користь позивача й взагалі вони не розглядаються, деякі понад три роки. В обліковій картці відповідача зовні відсутні дані про бюджетну заборгованість з ПДВ, що свідчить на користь позивача. У звязку з вищевикладеним позивач просив суд зобовязати відповідача відновити дані з ПДВ в обліковій картці позивача та надати пояснення щодо їх псування, а також провести взаємозалік по пені на суму 10120,43 грн.

В судовому засіданні представник позивача надав відзив на заперечення відповідача, який обґрунтував тим, що статтею 17 ПК України передбачено право платника податків:

- вимагати від контролюючих органів, тобто від відповідача, проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків (пп.17.1.8). акт звіряння розрахунків з податку на додану вартість за 2009-2011 р.р.(вих.11/10-27-1 від 27.10.2011 року відповідачем не підписано);

- оскаржувати в порядку, встановлено ПК України, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб)(пп.17.1.7). Ця норма ПК України відповідає вимогам пп.1.1 частини 1 ст.17 КАС України та ст..ст.42, 55 Конституції України;

- п.10.4 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР передбачено, що контроль з нарахуванням і сплатою податку в бюджет здійснюють податкові органи (відповідач).

- податкові органи ведуть облік платників податку, облік надходжень податків (ст..8, 10 Закону України «Про державну податкову службу»), тобто податкові органи ведуть особовий рахунок позивача платника ПДВ, в якому відображуються дані про надходження коштів та списання їх з рахунків;

- ст. 21 ПК України встановлює обовязки та відповідальність посадових осіб відповідача про недопущення порушень та охоронюваних законом інтересів підприємств, тобто позивача;

- ст.56 ПК України передбачено, що рішення, прийняті контролюючим органом можуть бути оскаржені в судовому порядку (п.56.1). Ця норма ПК України відповідає вимогам п. 1.1 ч.1 ст.17 КАС України. Обовязок доведення правомірності нарахування або прийняття будь-якого рішення контролюючим органом у судовому оскарженні встановлюється процесуальним законом (п.56.4). Цей пункт ПК України відповідає нормам ч.2 ст.71 КАС України: «В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову»;

- пп.2.23 та 7.1 Порядку (наказ ДПА України від 18.04.2008 року №226) передбачено, що при оскарженні перевірок платником у судовому порядку, юридичний підрозділ передає структурному підрозділу, що перевіряв платника, копії рішень судових органів, якими змінені суми ПДВ. Структурний підрозділ, який здійснював перевірку платника, на наступний день після одержання судових рішень складає довідку про змінені результати перевірки платника ПДВ та реєструє її в АС «Аудит». Рішення Донецького апеляційного адміністративного суду (без урахування судового збору) по справам №2а-718/08 від 24.03.2009 року на суму ПДВ 53974 грн. (експорт) та № 2а-2017/10/1270 від 28.01.2011 року на суму ПДВ 32207 грн. (експорт) та №2а-71/11/1270 на суму ПДВ 1587, 97 грн. (придбання основних засобів) на загальну суму 87768, 97 грн. ніяк не відображені Відповідачем у обліковій картці Позивача. Згідно з актом звіряння розрахунків, загальний борг з ПДВ Відповідача перед позивачем складає 91302 грн. Також необхідно провести примусовий залік на наступних підставах. Ст. 17 ПК України передбачено право платника податків на залік податків у порядку, встановленому цим кодексом (пп.17.1.10). це право передбачено п.87.9 ст.87 гл.9 р.2 ПК України: «у разу наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобовязані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків…» та пп.14.1.175 ст.14 р.1 ПК України: «Податковий борг-сума грошового зобовязання…, самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але несплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання); на інші права, передбачені законом (п.17.2). це відповідає п.87.2 та 87.3 ст.87 гл. 9 ПК України. На підставі вищевикладеного позивач просив суд зобовязати відповідача відновити данні з ПДВ в обліковій картці та провести взаємозалік по пені на суму 10120,43 грн.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, надав суду письмові заперечення на позов, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення зявившихся осіб, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу на підставі заявленого позову та з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на слідуюче.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено у судовому засіданні, позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛІАНГА» зареєстроване у якості юридичної особи виконавчим комітетом Луганської міської ради 07.02.2001 року за №1382120 0000 012021, ідентифікаційний код юридичної особи 13396548, місцезнаходження: 91053, Луганська область, місто Луганськ, м-ко Пархоменко будинок 33, квартира 2 (а.с.14). Крім того, відповідач перебуває на податковому обліку у ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську. Згідно свідоцтва №17148574, серії НВ №36868 позивач є платником податку на додану вартість (а.с.5).

Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до пункту 1 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у в'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення суб'єктів владних, а саме суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частинами 1 та 3 статті 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року №509-XII (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Спеціалізовані державні податкові інспекції можуть бути підпорядковані Державній податковій адміністрації України за її рішенням. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні, спеціалізовані та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Органи державної податкової служби України координують свою діяльність з фінансовими органами, органами Державного казначейства України, органами служби безпеки, внутрішніх справ, прокуратури, статистики, державними митною та контрольно-ревізійною службами, іншими контролюючими органами, установами банків, а також з податковими службами інших держав.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди відповідно до вимог ч. 3 ст. 2 КАС України перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість це непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Статтею 15 ПК України установлено, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти країни) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Відповідно до положень статті 17 ПК України Платник податків має право:

- безоплатно отримувати в органах державної податкової служби та в органах митної служби, у тому числі і через мережу Інтернет, інформацію про податки та збори і нормативно-правові акти, що їх регулюють, порядок обліку та сплати податків та зборів, права та обов'язки платників податків, повноваження контролюючих органів та їх посадових осіб щодо здійснення податкового контролю;

- представляти свої інтереси в контролюючих органах самостійно, через податкового агента або уповноваженого представника;

- обирати самостійно, якщо інше не встановлено цим Кодексом, метод ведення обліку доходів і витрат;

- користуватися податковими пільгами за наявності підстав у порядку, встановленому цим Кодексом;

- одержувати відстрочення, розстрочення сплати податків або податковий кредит в порядку і на умовах, встановлених цим Кодексом;

- бути присутнім під час проведення перевірок, ознайомлюватися та отримувати акти (довідки) перевірок, проведених контролюючими органами, перед підписанням актів (довідок) про проведення перевірки, у разі наявності зауважень щодо змісту (тексту) складених актів (довідок) підписувати їх із застереженням та подавати контролюючому органу письмові заперечення в порядку, встановленому цим Кодексом;

- оскаржувати в порядку, встановленому цим Кодексом, рішення, дії (бездіяльність) контролюючих органів (посадових осіб), надані контролюючими органами роз'яснення;

- вимагати від контролюючих органів проведення перевірки відомостей та фактів, що можуть свідчити на користь платника податків;

- на нерозголошення контролюючим органом (посадовими особами) відомостей про такого платника без його письмової згоди та відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, державну, комерційну чи банківську таємницю та стали відомі під час виконання посадовими особами службових обов'язків, крім випадків, коли це прямо передбачено законами;

- на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом;

- повне відшкодування збитків (шкоди), заподіяних незаконними діями (бездіяльністю) контролюючих органів (їх посадових осіб), у встановленому законом порядку;

- за методикою, затвердженою Міністерством фінансів України, вести облік тимчасових та постійних податкових різниць, та використовувати дані такого обліку для складання декларації з податку на прибуток.

Платник податку має також інші права, передбачені законом.

Стаття 21 ПК України передбачає, обов'язки і відповідальність посадових осіб контролюючих органів, а саме посадові особи контролюючих органів зобов'язані:

- дотримуватися Конституції України ( 254к/96-ВР ) та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами;

- забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій;

- забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень;

- не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій;

- коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності;

- не допускати розголошення інформації з обмеженим доступом, що одержується, використовується, зберігається під час реалізації функцій, покладених на контролюючі органи;

- надавати органам державної влади та органам місцевого самоврядування на їх письмовий запит відкриту податкову інформацію в порядку, встановленому законом.

За невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків посадові особи контролюючих органів несуть відповідальність згідно із законом. Шкода, завдана неправомірними діями посадових осіб контролюючих органів, підлягає відшкодуванню за рахунок коштів державного бюджету, передбачених таким контролюючим органам.

Відповідно до статті 6 ПК України, податком є обовязковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності із статтею 14 ПК України:

- грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.39 пункту 14.1);

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності (підпункт 14.1.265 пункту 14.1);

- пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (підпункт 14.1.162 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

У відповідності із статтею 16 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання; подавати контролюючим органам інформацію, відомості про суми коштів, не сплачених до бюджету в зв'язку з отриманням податкових пільг (суми отриманих пільг) та напрями їх використання (щодо умовних податкових пільг - пільг, що надаються за умови використання коштів, вивільнених у суб'єкта господарювання внаслідок надання пільги, у визначеному державою порядку); подавати контролюючим органам інформацію в порядку, у строки та в обсягах, встановлених податковим законодавством; виконувати законні вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів з питань оподаткування та митної справи і підписувати акти (довідки) про проведення перевірки; не перешкоджати законній діяльності посадової особи контролюючого органу під час виконання нею службових обов'язків та виконувати законні вимоги такої посадової особи; повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації); повідомляти контролюючі органи про зміну місцезнаходження юридичної особи та зміну місця проживання фізичної особи - підприємця; забезпечувати збереження документів, пов'язаних з виконанням податкового обов'язку, протягом строків, установлених цим Кодексом; допускати посадових осіб контролюючого органу під час проведення ними перевірок до обстеження приміщень, територій (крім житла громадян), що використовуються для одержання доходів чи пов'язані з утриманням об'єктів оподаткування, а також для проведення перевірок з питань обчислення і сплати податків та зборів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Пунктом 31.1. статті 31 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 180.1 статті 180 ПК України визначено, що для цілей оподаткування платником податку на додану вартість є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку;

3) будь-яка особа, що ввозить товари на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню, та на яку покладається відповідальність за сплату податків у разі переміщення товарів через митний кордон України відповідно до Митного кодексу України, а також:

особа, на яку покладається дотримання вимог митних режимів, які передбачають повне або часткове умовне звільнення від оподаткування, у разі порушення таких митних режимів, встановлених митним законодавством;

особа, яка використовує, у тому числі при ввезенні товарів на митну територію України, податкову пільгу не за цільовим призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із цим Кодексом, а також будь-які інші особи, що використовують податкову пільгу, яку для них не призначено. Норми цього пункту не застосовуються до операцій з ввезення на митну територію України фізичними особами (громадянами) чи суб'єктами підприємницької діяльності, які не є платниками податку, культурних цінностей, зазначених у пункті 197.7 статті 197 цього Кодексу;

4) особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без утворення юридичної особи;

5) особа - управитель майна, яка веде окремий податковий облік з податку на додану вартість щодо господарських операцій, пов'язаних з використанням майна, що отримане в управління за договорами управління майном.

Для цілей оподаткування господарські відносини між управителем майна з власної господарської діяльності та його діяльності з управління майном прирівнюються до відносин на основі окремих цивільно-правових договорів;

6) особа, що проводить операції з постачання конфіскованого майна, знахідок, скарбів, майна, визнаного безхазяйним, майна, за яким не звернувся власник до кінця строку зберігання, та майна, що за правом успадкування чи на інших законних підставах переходить у власність держави (у тому числі майна, визначеного у статті 172 Митного кодексу України) , незалежно від того, чи досягає вона загальної суми операцій із постачання товарів/послуг, визначеної пунктом 181.1 статті 181 цього Кодексу, а також незалежно від того, який режим оподаткування використовує така особа згідно із законодавством;

7) особа, що уповноважена вносити податок з об'єктів оподаткування, що виникають внаслідок поставки послуг підприємствами залізничного транспорту з їх основної діяльності, що перебувають у підпорядкуванні платника податку в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Приймаючи до уваги зазначене вище та те, що чинним законодавством України передбачено право платника податку на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому ПК України суд, вважає за необхідне зобовязати ДПІ в Жовтневому районі у м. Луганську відновити дані з податку на додану вартість в обліковій картці позивача та провести взаємозалік по пені на суму 10120,43 грн.

Відповідно до ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись статтями 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 105, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Зобовязати Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі у м. Луганську відновити дані з податку на додану вартість в обліковій картці Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІАНГА».

Зобовязати Державну податкову інспекцію в Жовтневому районі у м. Луганську провести взаємозалік по пені на суму 10120,43 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛІАНГА» з Державного бюджету України судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України .

Повний текст постанови складено та підписано 16 січня 2012 року.

СуддяЮ.Ю. Мазур