Постанова № 21075258, 11.05.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2011 року           1566/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області

дотовариства з обмеженою відповідальністю «Джівіей»

простягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області (надалі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Джівіей»(надалі –відповідач) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені у розмірі 5003,48 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість перед Управлінням Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за листопад місяць 2010 року у розмірі 4 155, 98 грн., фінансових санкцій у розмірі 200, 00 грн. та пені у розмірі 647, 50 грн., що підтверджується розрахунком суми страхових внесків за листопад місяць 2010 року, картками особового рахунку юридичної особи –платника збору на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та рішенням Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області від 03.12.2010 № 515 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду.

Обов’язок відповідача вчасно сплачувати страхові внески, передбачений приписами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058-IV в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон України № 1058-IV). Оскільки, сума страхових внесків, фінансових санкцій та пені до Пенсійного фонду України у розмірі 5003,48 грн. у строки, встановлені пунктом 6 статті 20 Закону України № 1058-IV та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 (надалі - Інструкція) відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.

Позивач у судове засідання 11.05.2011 не з’явився. Водночас, матеріали справи містять письмове клопотання представника позивача про розгляд справи за його відсутності.

Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, у судове засідання 11.05.2011 не з’явився.

Відповідно до приписів частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

          Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у письмовому провадженні та на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування визначені Законом України № 1058-IV.

Статтею 1 Закону України № 1058-IV встановлено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Роботодавцем в розумінні Закону України № 1058-IV - є власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною першою статті 15 Закону України № 1058-IV, платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.

Частиною третьою статті 15 Закону України № 1058-IV встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за № 03042043, а отже, є страхувальником у розумінні положень Закону України № 1058- IV.

Відповідно до пункту 6 частини другої статті 17 Закону України № 1058- IV, страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Статтею 19 Закону України № 1058- IV встановлено, що страхові внески до солідарної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування нараховуються роботодавцем на суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат.

Відповідно до частин шість та дванадцять статті 20 Закону України № 1058- IV, страхувальники зобов’язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду; страхові внески сплачуються незалежно від фінансового стану платника.

Як вбачається з поданого відповідачем до позивача звітного документа, а саме - розрахунку сум страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за листопад місяць 2010 року (а.с. 11-13), сума нарахованих страхових внесків, що підлягає сплаті відповідачем, становить 4 155, 98 грн.

Відповідно до частини 2 статті 106 Закону України № 1058- IV, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

На підставі положень пункту 2 частини дев’ятої статті 106 Закону України № 1058- IV до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 200,00 грн. та нарахована пеня у розмірі 647,50 грн. згідно з рішенням про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 03.12.2010 № 515 (надалі - рішення). Загалом – 847, 50 грн.

Зазначене рішення отримане відповідачем 03.12.2010, про що свідчить підпис його уповноваженої особи на копії рішення (а.с.14). Доказів щодо його оскарження суду не надано.

Поряд з цим, у зв’язку з порушенням відповідачем платіжної дисципліни, позивачем на підставі частини третьої статті 106 Закону України № 1058-IV та статті 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI надіслано відповідачеві вимогу про сплату недоїмки від 05.01.2011 № Ю - 943 на загальну суму заборгованості, що становить 72221, 77 грн. Зазначена вимога отримана відповідачем 05.01.2011, про що свідчить підпис його уповноваженої особи на копії її корінця.

Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку (стаття 106 Закону України №1058- IV та стаття 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI ).

Станом на день розгляду спору доказів щодо сплати у самостійному порядку зазначеної у вимозі суми заборгованості, її узгодження або оскарження, суду не надано.

За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Однак, відповідачем не надано суду жодних доказів щодо сплати у самостійному порядку суми заборгованості зі сплати страхових внесків, фінансових санкцій та пені у розмірі 5003,48 грн.

          Згідно з пунктом 7 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010, № 2464-VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 69-71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Джівіей»(ідентифікаційний код 32128689) на користь Управління Пенсійного фонду України у м. Броварах Київської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за листопад місяць 2010 року, фінансових санкцій та пені у розмірі 5003 (п’ять тисяч три) грн. 48 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні, - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                                                     Панченко Н.Д.