Постанова № 21075196, 30.05.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2011 року 6387/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д.,

розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області

доДимерського комбінату комунальних підприємств

простягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області (надалі - позивач) звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Димерського комбінату комунальних підприємств (надалі відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 330987,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач має заборгованість зі сплати фінансових санкцій за порушення законодавства, що регулює застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, що підтверджується рішеннями про застосування фінансових санкцій від 09.06.2010 № 0001172305 та № 0001162305.

Податкові органи в силу закону від імені держави здійснюють функції з контролю за своєчасністю, правильністю нарахування та сплатою податків і зборів (обовязкових платежів), а також стягнення з платників податків заборгованості перед бюджетами та державними цільовими фондами. Оскільки, у відповідача наявна заборгованість перед бюджетом у розмірі 330987,60 грн., позивач звернувся до суду про її стягнення у судовому порядку.

Сторони у судове засідання 30.05.2011 не зявилися. Водночас, матеріали справи містять письмові клопотання представників сторін про розгляд справи за їх відсутності.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи у письмовому провадженні та на підставі наявних у справі доказів.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, як юридична особа, зареєстрований Вишгородською районною державною адміністрацією Київської області 21.01.1992 та перебуває на податковому обліку у Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області.

27 травня 2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області з метою контролю за дотриманням порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій була проведена перевірка господарської одиниці відповідача, яка розташована за адресою: Київська область, смт. Димер, вул. Комсомольська, 18.

У ході перевірки перевіряючими встановлено порушення відповідачем положень:

- пункту 13 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06.07.1995 № 265/95 (надалі Закон України № 265/95), а саме: встановлено факт невідповідності готівкових коштів на місці проведення розрахунків у розмірі 126,05 грн.;

- пункту 2.6 Розділу II Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, що виявилось у несвоєчасному оприбуткуванні готівки в КОРО №1008001820р та в КОРО №1008001820р, які зареєстровані в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області відповідно 27.08.2008 та 05.11.2009.

За результатами перевірки складений Акт від 27.05.2010 № 0105/1008/23/03803567 (надалі Акт перевірки).

На підставі Акта перевірки, за невідповідність готівкових коштів на місці проведення розрахунків у розмірі 126,05 грн. та несвоєчасне оприбуткування готівки в КОРО №1008001820р та КОРО №1008001820р, які зареєстровані в Державній податковій інспекції у Вишгородському районі Київської області відповідно 27.08.2008 та 05.11.2009, до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції, про що прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 09.06.2010 № 0001172305 та №0001162305, відповідно, на суму 630, 25 грн. та 330357, 35 грн. Загалом 330987,60 грн.

Не погоджуючись із зазначеними рішеннями відповідач звернувся до суду про його скасування.

У ході судового розгляду справи №2а-6229/10/1070 позивач відмовився від позовних вимог про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій форми «С» від 09.06.2010 № 0001172305 в розмірі 630,25 грн.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2010 у справі №2а-6229/10/1070 було частково задоволено адміністративний позов Димерського комбінату комунальних підприємств до Державної податкової інспекції у Вишгородському районі Київської області та скасовано рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2010 № 0001162305 в частині застосування суми штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 295209, 50 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Тобто, рішення податкового органу від 09.06.2010 № 0001162305, яке слугувало підставою для його звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 330357, 35 грн. визнано лише частково обґрунтованими.

Відповідно до ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 постанову Київського окружного адміністративного суду у справі № 2а-6229/10/1070 від 10.09.2010 залишено без змін.

В силу приписів частини першої статті 72 та частини другої статі 255 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до частини пятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, набирають законної сили з моменту проголошення.

Доказів зупинення виконання зазначеного рішення суду не надано, а відтак, враховуючи приписи статті 124 Конституції України, статті 14, частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010, якою залишено без змін постанову Київського окружного адміністративного суду у справі № 2а-6229/10/1070 від 10.09.2010 є обовязковою до виконання для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

А відтак, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 295209, 50 грн., відповідно до рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 09.06.2010 № 0001162305 є такими, що не підлягають задоволенню.

Щодо стягнення грошових коштів у розмірі 630,25 грн., відповідно до рішення позивача від 09.06.2010 № 0001172305 суд зазначає наступне.

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені Законом України №265/95-ВР.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач здійснює розрахункові операції з використанням реєстратора розрахункових операцій.

В силу положень пункту 13 статті 3 Закону України № 265/95-ВР, суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, зобовязані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.

Відповідно до приписів статті 2 Закону України № 265/95-ВР, денний звіт - це документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Зі змісту наведених норм Закону України № 265/95 випливає, що обовязок щодо забезпечення відповідності сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій, має виконуватися вказаними субєктами на місці проведення розрахунків протягом усього робочого часу, коли здійснюються операції у готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

У ході розгляду справи судом встановлено та не заперечувалось сторонами, що на час проведення перевірки сума готівкових коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій становила 1112,46 грн. Водночас, згідно підтвердження фактичної наявності коштів (а.с. 13), сума готівкових коштів виявлена на місці проведення розрахунків становила 986,41 грн.

Тобто, відповідачем не було забезпечено відповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена у денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Відповідно до положень статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості, а відтак, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.

Проте, жодних доказів, які б спростовували твердження позивача суду не надано.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що у даних правовідносинах позивач діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 630,25 грн., відповідно до рішення від 09.06.2010 № 0001172305 є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

З огляду на зазначене, беручи до уваги достатній і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд дійшов висновку, що викладені у позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та, відповідно, його вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 98 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Статтею 97 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що грошовий розмір судових витрат, які повинні бути компенсовані, суд визначає за клопотанням однієї зі сторін. Клопотання з цього приводу суду не заявлялись. У звязку з цим, судові витрати розподілу не підлягають.

Зважаючи на викладене та керуючись статтями 69, 71, 94, 97, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Стягнути з Димерського комбінату комунальних підприємств (ідентифікаційний номер 03803567) до бюджету заборгованість зі сплати штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 35778 (тридцять пять тисяч сімсот сімдесят вісім) грн. 10 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні,- протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 30 травня 2011 року.