Постанова № 21074945, 18.01.2012, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" січня 2012 р. Справа № 2a-17/12/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мигалюка Ю.В.

секретаря Цюпа У.Л.

за участю сторін:

прокурора: Аверкової Н.О.,

представника позивача: Кушніра О.В.,

представника відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Івано-Франківську в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Заступника прокурора м. Івано-Франківська в інтересах Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до Житлово-експлуатаційної дільниці Івано-Франківської облспоживспілки про стягнення заборгованості в сумі 57582,10 грн.

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012 року Заступник прокурора м. Івано-Франківська в інтересах Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернувся в суд з адміністративним позовом до Житлово-експлуатаційної дільниці Івано-Франківської облспоживспілки про стягнення заборгованості в сумі 57582,10 грн.

Прокурор в судовому засіданні позов підтримала, суду пояснила що відповідачем всупереч вимог Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»допущено заборгованість по внесках на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за період з лютого 2006 року по червень 2011 року на суму 57582,10 грн. Даний факт призвів до ненадходження до бюджету коштів, що є порушенням інтересів держави, яких прокуратура покликана захищати відповідно до вимог ст.121 Конституції України та ст.60 КАС України. Просила позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, суду зазначив, що відповідачем порушено порядок сплати страхових внесків, передбачений ст. 20 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», внаслідок чого утворилась заборгованість на загальну суму 57582,10 грн. За порушення порядку сплати страхових внесків на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування»щодо відповідача винесені рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені на суму 92,51 грн. та 803,01 грн. відповідно. Просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, на адресу суду подав клопотання про припинення провадження у справі у звязку з визнанням відповідача банкрутом згідно постанови Господарського суду Івано-Франківської області у справі №5010/2011/2011-Б-26/78 від 03.11.2011 року.

Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, дослідивши подані докази, суд прийшов до висновку що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідач станом на день розгляду справи є юридичною особою, зареєстрованою 29.12.1993 року та взятий на облік Управлінням Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Статтею 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що страхувальниками є роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 14 даного Закону страхувальниками відповідно є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Частина перша статті 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначає, що платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону. Частина третя вказаної статті встановлює, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду.

Частина 2 статті 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язки страхувальників, пункт шостий якої передбачає, що страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на відповідача покладено обов'язок нараховувати та сплачувати страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську.

Пунктом 11.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року за №21-1 встановлено, що платники страхових внесків, щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків.

Частина 6 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює обов'язок страхувальників сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачем подавались самостійно розраховані суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з лютого 2006 року по червень 2011 року, однак вказані зобов'язання не сплачено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідачем порушено норми статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пункт 11.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Судом також встановлено, що рішеннями про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду позивачем застосовані до відповідача фінансові санкції та нараховано пеню. Станом на день розгляду справи, за період з 01.02.2006 року по 30.06.2011 року за відповідачем рахується заборгованість на загальну суму 57582,10 грн., в тому числі недоїмка по внесках в сумі 56686,58 грн., 92,51 грн. штрафних санкцій та 803,01 грн. пені.

Стаття 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлює відповідальність страхувальників, частиною 1 якої передбачено, що у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Частина 2 вказаної статті Закону передбачає, що суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Частиною 9 статті 106 вказаного Закону України визначаються фінансові санкції, які уповноважені застосовувати виконавчі органи Пенсійного фонду до страхувальників, пункт 2 якої передбачає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі: 10 відсотків своєчасно не сплачених зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 30 календарних днів включно; 20 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати у строк до 90 календарних днів включно; 50 відсотків зазначених сум - у разі затримки їх сплати понад 90 календарних днів. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Здійснення відповідачем несвоєчасної сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є підставою для нарахування пені та штрафних санкцій у відповідності до вищевказаних норм Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а сплата нарахованих сум пені та штрафних санкцій є обов'язком відповідача.

Таким чином, суд приходить до висновку про правомірність нарахування позивачем сум недоїмки страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідача. В передбаченому законом порядку рішення про застосування фінансових санкцій відповідачем не оскаржувались і нараховані суми таких санкцій, у відповідності до статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та пунктів 9, 10 Інструкції Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є узгодженими.

Посилання на визнання відповідача банкрутом згідно із постановою Господарського суду Івано-Франківської області у справі №5010/2011/2011-Б-26/78 від 03.11.2011 року як на підставу припинення провадження у справі суд до уваги не приймає з огляду на таке.

Приписами ч.6 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", діючого в момент виникнення спірних правовідносин передбачено, що недоїмка не підлягає списанню, у тому числі у разі укладення із страхувальником мирової угоди відповідно до вимог Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», крім випадків повної ліквідації юридичної особи або смерті фізичної особи, визнання її безвісно відсутньою, оголошення померлою або недієздатною, щодо яких відсутні особи, які відповідно до цього Закону мають нести зобовязання із сплати страхових внесків.

Окрім цього, відповідно до норм ст.14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»погашеними вважаються вимоги конкурсних кредиторів, тобто кредиторів за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство. Однак у відповідності до ч.6 ст.1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в спірних правовідносинах Пенсійний фонд України не є конкурсним кредитором, так як його вимоги виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Згідно із ч.3 ст.106 Закону у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду у зазначених випадках має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до положень ч.15 ст.106 цього ж Закону строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Станом на день розгляду справи судом не встановлено підстав для звільнення відповідача від сплати заборгованості.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає вимоги позивача про стягнення з Житлово-експлуатаційної дільниці Івано-Франківської облспоживспілки заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, штрафних санкцій та пені в розмірі 57582,10 грн. обґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

На підставі наведеного, керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 2, 8-14, 86, 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Житлово-експлуатаційної дільниці Івано-Франківської облспоживспілки (код ЄДРПОУ 04054346, вул. М.Грушевського,11, м. Івано-Франківськ, 76000) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську заборгованість по сплаті внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 57582,10 грн. (пятдесят сім тисяч пятсот вісімдесят дві гривні 10 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 КАС України.

Постанова складена в повному обсязі 23.01.2012 року.

Суддя:Мигалюк Ю.В.