Постанова № 21074833, 31.10.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" жовтня 2011 р. Справа № 2a-3263/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Суддя Остап'юк С.В.

за участі секретаря Хоми О.В.,

представника позивача: Пони В.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції до Приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж права і бізнесу" про стягнення податкового боргу в сумі 33198,29 гривень,-

ВСТАНОВИВ:

11.10.2011 року Коломийська об'єднана державна податкова інспекція Івано-Франківської області (далі позивач) звернулася в суд з адміністративним позовом до Приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж права і бізнесу" (далі відповідач) про стягнення податкового боргу в розмірі 33198,29 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач протиправно, в порушення підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України не виконав податкові зобовязання з сплати самостійно задекларованих сум з податку на прибуток, податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб та комунального податку, штрафних (фінансових) санкцій, застосованих за порушення граничних строків сплати таких податків, в загальному розмірі 33198,29 гривень. Просив стягнути зазначений податковий борг з відповідача в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених в позовній заяві.

Відповідач, в судове засідання не зявився без поважних причин та без повідомлення про причини неприбуття хоча, про дату, час та місце судового розгляду справи був належним чином повідомлений. Правом подання письмового заперечення проти заявленого позову не скористався.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши докази, суд прийшов до висновку, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що 25.04.2005 року виконавчим комітетом Коломийської міської ради Івано-Франківської області здійснено державну реєстрацію юридичної особи Приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж права і бізнесу", що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а. с. 27 29). Відповідача взято на податковий облік Коломийською обєднаною державною податковою інспекцією в Івано-Франківській області. Відповідач являється платником податку на додану вартість, податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб та платником коммунального податку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно статті 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори (пункт 8.1). До загальнодержавних належать податки та збори, що встановлені цим Кодексом і є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом (пункт 8.2). До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад (пункт 8.3).

Відповідно статті 9 Податкового кодексу України до загальнодержавних належать такі податки та збори податок на прибуток підприємств, податок на доходи фізичних осіб, податок на додану вартість, плата за землю.

Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України встановлено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно. Момент виникнення податкового обов'язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою. Строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися. Строк сплати податку та збору встановлюється відповідно до податкового законодавства для кожного податку окремо.

Відповідно пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно пункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно підпункту 14.1.156 пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно пунктів 49.1, 49.2 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.

Відповідно пункту 49.18 цього ж Кодексу податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя); календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Судом встановлено, що 30.05.2011 року, службовими особами позивача проведено камеральну перевірку відповідача за звітний податковий період з податку на прибуток, якою виявлено факт порушення граничного терміну сплати податкового зобовязання з податку на прибуток, внаслідок чого податковим повідомленням-рішенням за №0000161510 від 01.06.2011 року, на підставі статті 126 Податкового кодексу України, позивачем застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 63,09 гривень. На момент звернення позивача до суду сума вказаних зобовязань становить 56,71 гривень.

12.04.2011 року, 19.05.2011 року, 20.06.2011 року, 20.07.2011 року відповідачем подано позивачу податкові декларації з податку на додану вартість за березень, квітень, травень, червень, відповідно, згідно яких відповідачем самостійно задекларовано та не сплачено податок на додану вартість на загальну суму 2988 гривень.

18.05.2011 року посадовими особами позивача проведено перевірку відповідача щодо своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобовязання з податку на додану вартість, якою встановлено порушення граничного терміну сплати податку на додану вартість в розмірі 66,62 гривень. Вказані обставини зафіксовано в акті про результати перевірки своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобовязання до бюджету за №539/1600/13659835 від 18.05.2011 року. За наслідками розгляду вказаного акту позивачем податковим повідомленням-рішенням за №0000461600 від 30.05.2011 року застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 6,66 гривень.

Загальна сума несплачених податкових зобовязань з податку на додану вартість становить 2991,28 гривень.

Також, 09.06.2011 року позивачем проведено перевірку щодо своєчасності сплати самостійно визначеного податкового зобовязання з комунального податку, якою виявлено факт затримки відповідачем сплати узгодженої суми податкового зобовязання з вказаного податку в розмірі 15,05 гривень, внаслідок чого позивачем податковим повідомленням-рішенням за №0000861530 від 09.06.2011 року застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1,51 гривень. На момент звернення позивача до суду податкові зобовязання відповідача з сплати комунального податку становить 0,57 гривень.

Крім того, згідно поданих позивачу декларацій з податку на доходи фізичних осіб за січень, лютий, березень 2011 року відповідачем самостійно визначено податок на доходи фізичних осіб за вказані періоди на загальну суму 7805,38 гривень. Окрім того, станом на 01.01.2011 року за відповідачем рахується заборгованість з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 23344,35 гривень. Загальна сума несплаченого податку на доходи фізичних становить 31149,73 гривень.

Відповідно пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Оскільки, відповідачем не була порушена процедура апеляційного узгодження податкового зобов'язання з сплати самостійно задекларованих вказаних податків, то сума вказаного податкового зобов'язання відповідача, у відповідності до пункту 56.11 статті 56 Податкового кодексу України, є узгодженою.

Відповідно пункту 126.1 статті 126 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:

- при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;

- при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

У відповідності до пункту 113.1 статті 113 Податкового кодексу України строки застосування, сплата, стягнення та оскарження сум штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) здійснюються у порядку, визначеному цим Кодексом для сплати, стягнення та оскарження сум грошових зобов'язань. Суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) зараховуються до бюджетів, до яких згідно із законом зараховуються відповідні податки та збори.

Відповідно пункту 109.2 статті 109 Податкового кодексу України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.

Згідно пункту 110.1 статті 110 Податкового кодексу України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність у разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Згідно статті 114 Податкового кодексу України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

Згідно пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Відповідно підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до статті 290 Податкового кодексу України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.

Таким чином, суд приходить до висновку, що несплата відповідачем податку на додану вартість, податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб та комунального податку та штрафних фінансових санкцій, застосованих за порушення граничних строків сплати таких податків, в загальному розмірі 33198,29 гривень, є порушенням підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16, пункту 36.1 статті 36 Податкового кодексу України.

Відповідно пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що позивачем на виконання вимог пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України надіслано першу податкову вимогу та другу податкову вимогу, які відповідач залишив без реагування.

У відповідності до підпункт 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначається як сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Таким чином, суд приходить до висновку, що податкові зобовязання зі сплати податку на додану вартість, податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб та комунального податку та застосованих штрафних фінансових санкцій застосованих за порушення граничних строків сплати таких податків в загальному розмірі 33198,29 гривень, є податковим боргом відповідача, який ним не сплачений.

Згідно статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно підпункту 20.1.18. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Таким чином, суд приходить до висновку, що на користь державного бюджету України необхідно стягнути податковий борг з сплати податку на додану вартість, податку на прибуток та податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 33197,72 гривень, а в дохід місцевого бюджету міста Коломиї Івано-Франківської області податковий борг з сплати коммунального податку в розмірі 57 копійок.

За таких обставин, адміністративний позов Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції до Приватного вищого навчального закладу "Коломийський коледж права і бізнесу" про стягнення податкового боргу в сумі 33198,29 гривень, є обгрунтованим, а позовні вимоги підлягають до задоволення.

На підставі статті 124 Конституції України, керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути на користь Державного бюджету України з рахунків у банках, що обслуговують Приватний вищий навчальний заклад "Коломийський коледж права і бізнесу" (вулиця П. Сагайдачного, 5, місто Коломия, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 13659835) податковий борг з сплати податку на додану вартість, податку на прибуток та податку на доходи фізичних осіб в загальному розмірі 33 197 (тридцяти трьох тисяч ста девяносто семи) гривень 72 копійок.

Стягнути на користь місцевого бюджету міста Коломиї Івано-Франківської області з рахунків у банках, що обслуговують Приватний вищий навчальний заклад "Коломийський коледж права і бізнесу" (вулиця П. Сагайдачного, 5, місто Коломия, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 13659835) податковий борг з сплати коммунального податку в розмірі 57 копійок.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя:Остап'юк С.В.

Постанова складена в повному обсязі 07.11.2011 року.