Постанова № 21073938, 16.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2012 р. справа № 2а/0570/21688/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Галатіної О.О.

при секретаріСкокіні О.Л.

за участю:

представника позивача Біленко О.В.

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпрогрес» до ОСОБА_3, Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання неправомірними дій щодо вручення Рішення про результати розгляду скарг та податкових повідомлень-рішень від 24.12.2010 р. № 0000222303/1/52179 від 24.12.2010 року № 0000232303/1/52180, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 24.12.2010 року № 0000222303/1/52179 та № 0000232303/1/52180,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_3, Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання неправомірними дій щодо вручення Рішення про результати розгляду скарг та податкових повідомлень-рішень від 24.12.2010 р. № 0000222303/1/52179 від 24.12.2010 року № 0000232303/1/52180, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 24.12.2010 року № 0000222303/1/52179 та № 0000232303/1/52180.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність донарахування податковим органом податкових зобовязань з податку на додану вартість податковим повідомленням-рішенням № 0000232303/0 від 11.10.2010 року та податку на прибуток податковим повідомленням-рішенням № 0000222303/0 від 11.10.2010 року. Вказані рішення прийняті на підставі акту перевірки від 28.09.2010 року № 2114/23-3-32643711. Даний акт складено за результатами невиїзної документальної перевірки ТОВ «Промпрогрес» з питань перевірки відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Потенціал» за період з 01.03.2010 року по 30.06.2010 року. Перевіркою було встановлено, порушення п.п. 5.2.1 п. 5.1 п. 5.2 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження суми податку на прибуток до сплати всього у сумі 17878 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року 8831 грн., 2 квартал 2010 року 9047 грн., порушення п.п. 7.2.1 п. п. 7.2.6 п.п. 7.4.1 п. 7.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до відємного значення по рядку 26 декларації з ПДВ за березень 2010 року у розмірі 7065 грн. та заниження суми ПДВ до сплати всього у сумі 12302,50 грн., у т.ч. за квітень 2010 року 12302,50 грн. За наслідками перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2010 року № 0000232303/1, яким донараховано податок на додану вартість у сумі 12303 грн. та застосовано штраф 6151,50 грн. Податковим повідомленням-рішенням від 24 грудня 2010 року № 0000222303/1 позивачу донараховано податку на прибуток у сумі 17878 грн. та застосовано штраф у сумі 4458,70 грн. Перевіркою проведеною ДПІ у м. Краматорську встановлено, що договір поставки від 03.09.2007 року № 03/07 з додатковими угодами від 08.01.2008 року та від 05.01.2010 року укладеного між ТОВ «Промпрогресс» (Покупець) і ТОВ «Потенціал» (Постачальник) є нікчемним, суми витрат за вказаним договором були внесені до податкового кредиту у березні та квітні 2010 року, внаслідок чого відбулося завищення сум податкового кредиту, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 12302,50 грн. У звязку з віднесенням витрат за вказаним договором відбулося також заниження суми податку на прибуток у сумі 17878 грн. за 1 квартал, 2 квартал 2010 року. Відповідач вважає вказаний договір поставки нікчемним. Нікчемність правочину на думку податкового органу випливає з того, що вказана угода не спричинила реального настання правових наслідків, не відповідає вимогам закону, її вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемною. Позивач вважає, що такі висновки податкового органу є хибними, оскільки всі спірні операції відображені в бухгалтерському обліку позивача з підтвердженням їх здійснення по всіх необхідних рахунках. Окрім цього, позивач посилається на те, що усі витрати по виконанню зазначеної угоди підтверджуються первинними документами. Окрім цього, позивач посилається на те, що в порушення вимог п. 3.2 Наказу ДПА України № 253 від 21.06.2001 р., п. 2.3 Наказу ДПА України № 985 від 22.12.2010 р., ст. 55, 56, 58 Податкового кодексу України, директору підприємства вручили ксерокопію Рішення про розгляд скарг, ксерокопії повідомлень-рішень № 0000232303/1 , № 0000222303/1 від 24.12.2010 р., а не оригінали з мокрою печаткою. Крім того, ОСОБА_3 на прохання позивача не надала для ознайомлення ні поштового повідомлення з відповідною відміткою пошти про вручення або невручення рішення про результати розгляду скарги та податкових повідомлень-рішень, ні відповіді з пошти м. Краматорська за результатами службового розслідування про втрату рекомендованого листа. Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000222303/1, № 0000232303/1 від 24.12.2010 р. Просить також визнати неправомірними дії ОСОБА_3 щодо вручення копій, рішення про результати розгляду скарг від 24.12.2010 р. № 52127/10/25-012-3 та повідомлень-рішень № 0000232303/1, № 0000222303/1 від 24.12.2010 р.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, вважає, що податкові повідомлення-рішення № 0000222303/1, № 0000232303/1 від 24.12.2010 р. прийняті у звязку з порушенням позивачем підпункту 7.4.1. пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», у звязку з чим відбулося завищення сум податкового кредиту, що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 12302,50 грн. та заниження суми податку на прибуток у сумі 17878 грн. за 1 квартал, 2 квартал 2010 року. Заниження податків відбулося оскільки до податкового кредиту та валових витрат віднесені витрати за нікчемною угодою, що укладалася між позивачем та ТОВ «Промпрогрес». Такі висновки зроблені виходячи з того, що ТОВ «Промпрогрес» не надало пояснень та документальних підтверджень з питання підтвердження правових відносин з ТОВ «Потенціал». Разом з тим, на теперішній час за результатами бази автоматизованого співставлення по ТОВ «Потенціал» встановлено розбіжності між сумою задекларованого податкового зобовязання ТОВ «Потенціал» та сумою податкового кредиту задекларованого ТОВ «Промпрогрес» за березень 2010 року у розмірі 7065,00 грн. за квітень 2010 року у розмірі 5237,50 грн. Причиною розбіжностей є недекларування податкових зобовязань ТОВ «Потенціал» податкового кредиту більше податкових зобовязань на суму 12302,50 грн. Суми витрат з придбання у ТОВ «Потенціал» ТМЦ, були віднесені ТОВ «Промпрогрес» до складу валових витрат на підставі первинних документів за вказаний період. Інформація, щодо транспортування ТМЦ в наданих підприємством поясненнях відсутня. Згідно інформації ДПІ у Шевченківському районі м. Запоріжжя від 21.06.2010 року № 2711/7/23-2 встановлено, що провести зустрічну перевірку ТОВ «Потенціал» з питання підтвердження взаємовідносин з ТОВ «Прогресс» не має можливості, оскільки ТОВ «Потенціал» за юридичною адресою не знаходиться. Тобто, неможливо підтвердити включення сум ПДВ до складу податкових зобовязань ТОВ «Потенціал». У звязку з незнаходженням ТОВ «Потенціал» за юридичною адресою, ТОВ «Промпрогрес» віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ по отриманим від ТОВ «Потнеціал» податкових накладних, які складені з порушенням встановленого порядку, а саме, в податкових накладних зазначено місцезнаходження продавця, що є недостовірними даними та порушенням п.п. 7.2.1 п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Також відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення наявність автомобільного чи іншого транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності підприємства. Відсутні у достатній кількості трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, за юридичною адресою підприємство не знаходиться. Враховуючи, зазначене у відповідності до статей 203, 215, 228 Цивільного кодексу України вищевказана угода є нікчемною. Посилаючись на зазначені обставини представник відповідача просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, та пояснила, що оригінал рішення про розгляд скарги та податкові повідомлення-рішення направлялися позивачу поштою. Співробітниками пошти лист було втрачено, тобто в її діях відсутні будь-які порушення законодавства.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промпрогрес» є юридичною особою, зареєстроване рішення виконавчого комітету Краматорської міської ради Донецької області від 22.09.2003 року, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Краматорську та є платником податку на додану вартість.

28 вересня 2010 року державними податковими інспекторами ДПІ в м. Краматорську, була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Промпрогрес» з питань здійснення вимог податкового законодавства за період з 01.03.2010 року по 30.06.2010 року.

За результатами перевірки складено акт від 28.09.2010 року № 2114/23-3-32643711, яким встановлені порушення п.п. 5.2.1 п. 5.1 п. 5.2 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», що призвело до заниження суми податку на прибуток у сумі 17878 грн., у тому числі за 1 квартал 2010 року 8831 грн., 2 квартал 2010 року 9047 грн., порушення п.п. 7.2.1 п. п. 7.2.6 п.п. 7.4.1 п. 7.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до відємного значення по рядку 26 декларації з ПДВ за березень 2010 року у розмірі - 7065 грн. та заниження суми ПДВ у сумі - 12302,50 грн., у т.ч. за квітень 2010 року 12302,50 грн.

За наслідками перевірки було прийняте податкове повідомлення-рішення від 24 грудня 2010 року № 0000232303/1, яким донараховано податок на додану вартість у сумі 12303 грн. та застосовано штраф у сумі 6151,50 грн.

Податковим повідомленням-рішенням від 24 грудня 2010 року № 0000222303/1 позивачу донараховано податку на прибуток у сумі 17878 грн. та застосовано штраф у сумі 4458,70 грн.

Такі висновки були зроблені податковим органом, виходячи з виявлення ознак нікчемності угоди укладеної між позивачем та ТОВ «Потенціал». Відповідач вважає, що здійснення позивачем операцій з ТОВ «Потенціал» мало безтоварний характер. Вказані операції на думку податкового органу, були спрямовані на заниження обєкту оподаткування, несплати податків, з метою отримання позивачем податкової вигоди, штучного формування валових витрат.

Відповідно до наданих первинних бухгалтерських документів, судом встановлено, що в період з березня по травень 2010 року позивач мав фінансово-господарські взаємовідносини з ТОВ «Потенціал».

Згідно договору поставки укладеного між позивачем та ТОВ «Потенціал» від 03.09.2007 № 03/07, постачальник ТОВ «Потенціал» зобовязується поставити у власність покупця ТОВ «Промпрогрес» лом чорних металів, згідно специфікації, яка є невідємною частиною договору поставки. Покупець зобовязується прийняти та оплатити товар на умовах договору поставки. Транспортування товару здійснюється транспортом постачальника. Розрахунок за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника.

Відповідно до п.п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно з п. 7.4.1, п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Виходячи з приписів п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

На виконання умов зазначеного договору ТОВ «Потенціал» видало позивачу видаткові та відповідно податкові накладні, податковими та видатковими накладними, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних.

Судом встановлено, що фактично умови договору постачання між позивачем та ТОВ «Потенціал» від 03.09.2007 № 03/07 виконувалися сторонами у спірному періоді.

Факт виконання договору підтверджуються договором поставки, актами приймання виконаних робіт, реєстрами отриманих та виданих податкових накладних, виписками банку, щодо проведення розрахунків з ТОВ «Потенціал», виписками з журналу-ордеру № 6, а отже позивач правомірно включив до складу валових витрат та податкового кредиту витрати понесенні у звязку з виконанням вищевказаного договору.

Крім того, частина 2 статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема, визначає, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Стаття 1 цього Закону визначає, що первинний документ це документ, який місить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Наявні у позивача вище перелічені первинні документи, а саме: договір поставки, акти приймання виконаних робіт, реєстри отриманих та виданих податкових накладних, виписки банку, щодо проведення розрахунків з ТОВ «Потенціал», виписки з журналу-ордеру № 6, а отже позивач правомірно включив до складу валових витрат та податкового кредиту суми, що були сплачені на виконання умов зазначеного договору, що свідчить про помилковість висновку податкового органу про нікчемність угоди та про те, що позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту витрати повязані з виконанням договору з ТОВ «Потенціал».

Крім того, позивачем надано, як доказ подальшого оприбуткування ТМЦ, які були придбані у ТОВ «Потенціал» за договором від 03.09.2007 № 03/07, договори купівлі-продажу укладені з ПНВП «Аверса», ТОВ «МеталлХимПром-АРК», ТОВ «Шамбала-С».

Окрім цього, договором суборенди № 23-04/10 виробничого майданчику укладеного між ТОВ «Укрславресурс» та позивачем про оренду виробничої площадки площею 1000 кв.м. за адресою: м. Краматорськ, вул. Уссурійська 2 підтверджується наявність у позивача виробничого майданчику для здійснення своєї господарської діяльності та зберігання лому чорного металу.

Відтак, первинними документами бухгалтерського обліку повністю підтверджується факт здійснення господарських операцій з придбання ТМЦ у ТОВ «Потенціал», а отже і правомірність внесення позивачем до складу податкового кредиту та валових витрат зазначених сум.

Суд не приймає посилання відповідача на те, що факт відсутності контрагента ТОВ «Потенціал» за юридичною адресою та неможливість у звязку з цим провести його перевірку, є підставою для визнання угоди укладеною між ними, нікчемною.

Суд враховує, що відповідачем при обґрунтуванні обставини нікчемності правочинів порушені вимоги підпункту 2.3.4. пункту 2.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10 серпня 2005 року № 327, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 року за № 925/11205. Згідно з вказаним підпунктом цього порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання (наприклад, "приховування об'єкта оподаткування", "розкрадання", "привласнення", "описка" тощо).

Відповідно до пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Як вбачається з матеріалів справи керівництво контрагента позивача не було порушено кримінально справу та не виносився вирок, щодо встановлення вини вказаних осіб.

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно із статтею 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Посилання відповідача на недійсність правочину, тобто його укладення без наміру створення цивільно-правових наслідків, лише з метою отримання певної преференції, зокрема, права на формування податкового кредиту та формування валових витрат, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні.

Також суд не приймає до уваги посилання відповідача на розбіжності в Cистемі автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, оскільки податкове законодавство не містить положень, які дозволяли б податковому органу зменшувати податковий кредит ПДВ в залежності від розбіжностей в системі автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Таким чином, відповідачем не було доведено, що сторони, укладаючи господарські зобовязання, мали умисел на укладення угод з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

З наведених норм вбачається, що неможливість перевірки первинних документів контрагентів постачальника ТОВ «Потенціал» та відсутність на підприємстві контрагентів основних засобів трудових ресурсів не є підставою визнання угоди нікчемною. Проте в судовому засіданні була доведена дійсність вищезазначеної угоди, виходячи з фактичного її виконання.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення частини позовних вимог, яка стосується визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000222303/1, № 0000232303/1 від 24.12.2010 р.

В частині позовних вимог, яка стосується визнання неправомірними дії ОСОБА_3, щодо вручення копій рішення про результати розгляду скарг від 24.12.2010 року № 52127/10/25-012-3, повідомлень-рішень № 0000222303/1, № 0000232303/1 від 24.12.2010 р., суд вважає за необхідне позивачу відмовити з огляду на таке.

Судом встановлено, що позивач оскаржив в адміністративному порядку податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Краматорську від 11.10.2010 року № 0000222303/0 та № 0000232303/0.

За наслідками адміністративного оскарження ДПІ у м. Краматорську було прийнято рішення про результати розгляду скарги від 24.12.2010 року № 52127/10/25-012-3 та податкові повідомлення-рішення № 0000222303/1, № 0000232303/1 від 24.12.2010 р.

Вказані рішення були направлені на адресу позивача рекомендованим листом.

Відповідно до приписів Порядку "Про направлення органами державної податкової служби податкових повідомлень-рішень платникам податків" затвердженого Наказу Державної податкової адміністрації України № 985 від 22.12.2010 року, після складання не пізніше наступного робочого дня податкове повідомлення-рішення передається структурному підрозділу, до функцій якого входить реєстрація вхідної та вихідної кореспонденції органу державної податкової служби. Один примірник податкового повідомлення-рішення направляється (вручається) платнику податків. У структурному підрозділі, який склав податкове повідомлення-рішення, залишається другий примірник податкового повідомлення-рішення, який долучається до матеріалів перевірки або безпосередньо до справи платника податків.

Приписами Положення "Про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями", затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 року № 29 передбачено, що рішення про результати розгляду скарги вважається надісланим (врученим) юридичній особі - платнику податків, якщо його вручено керівнику або уповноваженій особі такої юридичної особи - платника податків під розписку або надіслано поштою з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною юридичною особою - платником податків безпосередньо у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву).

Як вбачається з матеріалів справи Державною податковою інспекцією у м. Краматорську були направлені на адресу позивача рішення про результати розгляду скарги та податкові повідомлення-рішення.

Згідно листа Українського Державного підприємства «Укрпошта» від 29.09.2011 року направленого на адресу ДПІ у м. Краматорську, вбачається, що лист, що направлявся на адресу позивача з вини поштаря помилково вручено уповноваженій особі виконкому, лист до відділення звязку повернуто не було. Просять вибачення за неякісні послуги.

Таким чином в діях інспектора податкової служби 1 рангу ОСОБА_3 не вбачається протиправності дій, щодо вручення копій вказаних рішень.

Відповідно до ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України на користь позивача витрати зі сплати судового збору у розмірі 14,12 грн.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпрогрес» до ОСОБА_3, Державної податкової інспекції у м. Краматорську про визнання неправомірними дій щодо вручення Рішення про результати розгляду скарг та податкових повідомлень-рішень від 24.12.2010 р. № 0000222303/1/52179 від 24.12.2010 року № 0000232303/1/52180, про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 24.12.2010 року № 0000222303/1/52179 та № 0000232303/1/52180 задовольнити частково.

Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську від 24.12.2010 р. № 0000222303/1/52179, від 24.12.2010 року № 0000232303/1/52180.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промпрогрес» витрати по сплаті судового збору у розмірі - 14,12 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 січня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 21 січня 2012 року.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня виготовлення повного тексту постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.

У разі відсутності в судовому засіданні сторони по справі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

< Список >

Суддя Галатіна О.О.