Постанова № 21073878, 17.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2012 р. справа № 2а/0570/22451/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Івченко В.Б

при секретаріОчкасової К.С.

за участю представника позивачаІсаєва А.А.,

розглянув у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом Торезького міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 230,28 грн., -

В С Т А Н О В И В:

Торезький міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 230,28 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач, ОСОБА_2, перебувала на обліку в центрі зайнятості як безробітна та отримувала допомогу по безробіттю з 02.12.2010 року, але згідно заяви від 27.12.2010 року виявила бажання пройти професійне навчання за професією продавець продовольчих та непродовольчих товарів. Із відповідачем укладено договір №054110122900355 та направлено відповідача для проходження професійного навчання. У звязку із цим, виплату по безробіттю відповідачу припинено, а виплату матеріальної допомоги розпочато, загальна сума виплаченої матеріальної допомоги складає 229,68 грн. Навчання почалось 30.12.2010 року. 13.01.2011 року Відповідач була відрахована зі складу слухачів за власним бажанням без поважних причин, витрати на навчання дорівнюють 00,60 грн. З огляду на зазначене, позивач просив суд стягнути з відповідача грошові кошти у загальному розмірі 230,28 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

02.12.2010 року згідно ст. 28 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII та відповідно до п.п. 1, 3, 4 ст. 22, п. 1 ст. 23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №307 від 20.11.2000р. відповідач звернулась до Торезького міського центру зайнятості про надання статусу безробітного (а.с. 9).

ОСОБА_2, згідно поданої заяви та укладеного договору № 054110122900355 від 29.12.2010 року, проходила професійне навчання в ТВПУ ім.. О.Г.Стаханова за навчальною програмою «Продавець продовольчих та непродовольчих товарів» (а.с. 6-7).

З 13.01.2011 року зі складу слухачів була відрахована відповідач за власним бажанням, як таку, що не закінчила повного курсу навчання, про що свідчить наказ від 13.01.2011 року за №3 «В-СНН» (а. с. 9).

З огляду на те, що відповідач проходив навчання в ТВПУ ім.. О.Г.Стаханова виплату допомоги по безробіттю позивачем було припинено, а виплату матеріальної допомоги в період професійного навчання розпочато. Загальна сума виплаченого матеріального забезпечення позивачем відповідачу (матеріальна допомога в період професійного навчання відповідача) складає 229,68 грн. (а.с.12).

Витрати на професійне навчання ОСОБА_2 у вищезазначеному навчальному закладі склали 0,60 грн. (а.с. 11).

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» від 1 березня 1991 року №803-XII (далі Закон) безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно вимог п. «б» ч. 3 ст. 1 зазначеного Закону в Україні до зайнятого населення належать громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві.

Відповідачу листом №10-13/74 від 27.01.2011 року пропонувалось добровільно сплатити отриману допомогу по безробіттю та понесені позивачем витрати на професійне навчання, однак отримана допомога та витрати відповідачем добровільно не відшкодовані.

Частиною 3 ст. 36 Закону України “Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” та пунктом 28 Порядку надання матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 20.11.2000 року №308, пунктом 3.1.2 договору №054110122900355 від 29.12.2010 року передбачено, що у разі припинення навчання без поважних причин або відмови працювати за професією, набутою в результаті профнавчання з громадянина стягується загальна сума витрат на професійне навчання, включаючи суму виплаченої матеріальної допомоги у період професійного навчання, витрат на проїзд до місця навчання і назад (включаючи оплату щоденного проїзду) та витрат на проживання.

За період перебування на обліку в центрі зайнятості ОСОБА_2 отримана матеріальна допомога у період професійної підготовки яка складає 229,68 грн., а також позивачем понесені витрати на професійне навчання відповідача у розмірі 0,60 грн.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Торезького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 230,28 грн. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

З огляду на наведене, керуючись статтями 2, 7-12, 69-72, 87-98, 122-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Торезького міського центру зайнятості робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 230,28 грн., задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2:

- на користь Торезького обласного центру зайнятості (р/р 37172001004267, МФО 834016, УДК Донецької області, код ЄДРПОУ 25118033) матеріальну допомогу у період професійної підготовки у розмірі 229 (двісті двадцять девять) грн. 68 коп.

- на користь Торезького обласного центру зайнятості (р/р 37172001004267, МФО 834016, УДК Донецької області, код ЄДРПОУ 25118033) витрати повязані з професійним навчанням у розмірі 0 (нуль) грн. 60 коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини 17 січня 2012 року в присутності сторін.

Повний текст постанови складений та підписаний 23 січня 2012 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Івченко В.Б