Постанова № 21073716, 16.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 січня 2012 р. справа № 2а/0570/18145/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 30 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Харцизький машинобудівельний завод», м. Харцизьк

до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку,

Головного управління Державного казначейства у Донецькій області,

про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Харцизький машинобудівельний завод» суму 331345,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за декларацією за грудень 2010р.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 11 січня 2010 року

від відповідача 1: ОСОБА_2 за дов. від 5 січня 2012 року

від відповідача 2: не зявився

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Харцизький машинобудівельний завод» заявлено позов до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області, про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Харцизький машинобудівельний завод» суму 331345,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за декларацією за грудень 2010р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем проведена документальна невиїзна (камеральна) перевірка з питань достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за грудень 2010р., по результатах якої був складений акт від 03.03.2011р. № 153/15-2/23784004. Перевіркою було підтверджено бюджетне відшкодування з ПДВ у загальній сумі 331 345,00 грн., відображене підприємством у деклараціях з ПДВ за грудень 2010р.

Разом з тим, у порушення норм п.п.7.7.5., 7.7.6. п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковим органом не надані органу державного казначейства висновки з уточненням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, на підставі яких здійснюється відшкодування з бюджету ПДВ шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку.

Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача 1 Державної податкової інспекції у м. Харцизьку проти позовних вимог заперечував. Зазначив, що на виконання приписів п.п. 7.7.1., 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», відповідно до вимог Регламенту формування Узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ в розрізі декларацій 100тис.грн. і більше по платниках, які мають право на бюджетне відшкодування, затвердженого наказом ДПА України від 06.01.2011р. № 5 «Про затвердження форм зведеної інформації», суми заявлені до відшкодування по декларації від 15.02.2011р. № 9006982267 у сумі 331 345,00грн., включені до графи 1 «Про можливі обсяги відшкодування» Зведеної інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ в розрізі декларацій 100 тис.грн. і більше по платниках, які мають право на бюджетне відшкодування.

Згідно п. 3 цього Регламенту, після підтвердження сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість та включення до графи 1, інформація направляється до ДПА у Донецькій області з подальшим направленням до ДПА України. ДПА України після ретельного аналізу Зведеної інформації, направляє узагальнені матеріали до ДПС обласного рівня з подальшим направленням до ДПІ районного рівня, якщо не має застережень.

Згідно п. 20 Регламенту здійснюється підтвердження сум бюджетного відшкодування та формування висновків і реєстрів висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню.

Відповідно до п.п. 7.7.6. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Вказані факти свідчать про неможливість ДПІ у м. Харцизьку на даний час надати відповідні висновки та реєстри висновків з зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню. На підставі вищевикладеного, просить відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник відповідача 2 Головного управління Державного казначейства у Донецькій області, у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином. Думка другого відповідача стосовно заявлених вимог суду не відома, оскільки ним суду заперечення проти позову не надані. За таких обставин, на підставі ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю представника другого відповідача.

Вислухавши у судовому засіданні представника позивача, відповідача 1, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Харцизький машинобудівельний завод» є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Харцизької міської ради Донецької області, включене до ЄДРПОУ за номером 23774004 , взято на податковий облік у ДПІ у м. Харцизьку з 16.01.2006р., є платником податку на додану вартість згідно свідоцтва № 06747937, виданого 16.01.2006р. (арк. справи 8 10).

Позивачем до ДПІ у м. Харцизьку була подана декларація з податку на додану вартість за грудень 2010р. від 15.02.2011р. № 9006988267 із відповідним розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування в розмірі 331 345,00 грн. (арк. справи 13 15, 73).

03.03.2011р. відповідачем була здійснена документальна невиїзна (камеральна) перевірка заявленої суми бюджетного відшкодування ПДВ, за результатами якої складено акт перевірки № 153/15-2/23784004 від 03.03.2011р. (арк. справи 17 30). Висновками акту перевірки встановлено, що бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 331345,00 грн., задеклароване платником податку за грудень 2010р. відповідає сумі бюджетного відшкодування, визначеній за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки.

Пунктом 14.1.18. п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України встановлено, що бюджетним відшкодуванням є відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Пунктами 200.7., 200.8., 200.10., 200.11. ст. 200 Податкового кодексу України (далі ПК України) встановлено, що платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як зазначено в акті камеральної перевірки, позивачем для проведення докумен тальної невиїзної перевірки були надані первинні документи, що підтверджують факт оплати ним товарів (послуг) основним постачальникам та реєстри отриманих та виданих податкових накладних за попередній пе ріод (листопад 2010р.), у якому фактично сплачено суму ПДВ у вартості придбаних товарів (послуг) та податковий період в якому заявлено бюджетне відшкодування (грудень 2010р.). Постачальники товарів (послуг) є платниками ПДВ.

За наслідками документальної невиїзної перевірки не встановлено порушень Порядку заповнення та подання декларації, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. № 166, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 30.06.2005р. за № 702/10982 та невідповідності суми бюджетного відшкодування, відображеній у розрахунку бюджетного відшкодування та у податковій декларації.

За період листопад-грудень 2010р. згідно системи автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість з основними постачальниками позивача розбіжностей не встановлено.

Камеральна перевірка заявлених у декларації за грудень 2010р. даних проведена в березні 2011р. Податковим органом не встановлено, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства. Після спливу 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки, документальна позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування не призначалася.

Правомірність формування податкового кредиту підтверджена первинними документами, що містяться в матеріалах справи (арк. справи 98 143). Зокрема, позивачем були укладені господарські договори з Донецькою торгово-промисловою палатою від 30.12.2010р. № 433-12.11 на проведення експертиз, з ТОВ «Гудвіл-Брок» від 04.01.2011р. № 3 на надання послуг комплексу СТЗ відкритого типу у місці прибуття автотранспорту в зоні митного контролю, договір купівлі продажу з ТОВ «Харцизький машинобудівельний завод» від 11.01.2010р. № 1, предметом якого є постачання обладнання, договір про надання послуг з ТОВ «Харцизький машинобудівельний завод» від 03.02.2006р. б/н, предметом якого є послуги по одержанню, обробці, відправленню поштової кореспонденції.

Виконання оплати по договорам підтверджується платіжними дорученнями. Зазначеними постачальниками були видані позивачу податкові накладні, які дають йому право на формування податкового кредиту.

Згідно із пунктами 200.12., 200.13. ст. 200 ПК України, орган державної податкової служби зобов'язаний у п'ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Згідно із п. 200.17. ст. 200 ПК України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України.

Пунктом 200.23. ст. 200 ПК України встановлено, що суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, коли податковий орган в установлений законом строк не надає відповідний висновок, або надає його з порушенням встановленого законом терміну органу державного казначейства, а останній не перераховує суму бюджетного відшкодування з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку, підприємство вправі скористатись правом на судовий захист своїх порушених прав та інтересів шляхом звернення з позовом про стягнення суми коштів з Державного бюджету України.

Суд не приймає посилання відповідача на вимоги Регламенту формування Узагальненої інформації щодо обсягів сум бюджетного відшкодування ПДВ в розрізі декларацій 100тис.грн. і більше по платниках, які мають право на бюджетне відшкодування, затвердженого наказом ДПА України від 06.01.2011р. № 5, яким встановлений порядок узгодження сум бюджетного відшкодування на рівні ДПА України, як на підставу невчасного надання позивачу висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Указу Президента України від 03.10.1992р. № 493/92 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» встановлено, що з 1 січня 1993 року нормативно-правові акти, які видаються міністерствами, іншими органами виконавчої влади, органами господарського управління та контролю і які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, підлягають державній реєстрації.

Наведений наказ не було у встановленому порядку зареєстровано в Міністерстві юстиції України, тому даний наказ не є нормативно-правовим актом, що є обовязковим до виконання та не може бути застосований судом при вирішенні спору.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Згідно із ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Харцизький машинобудівельний завод» до Державної податкової інспекції у м. Харцизьку, Головного управління Державного казначейства у Донецькій області, про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Харцизький машинобудівельний завод» суму 331345,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за декларацією за грудень 2010р. задовольнити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Харцизький машинобудівельний завод» суму 331345,00 грн. бюджетної заборгованості з податку на додану вартість за декларацією за грудень 2010р.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Харцизький машинобудівельний завод» витрати по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 січня 2012 року. Постанова у повному обсязі складена 20 січня 2012 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.