Постанова № 21073642, 13.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 січня 2012 р. справа № 2а/0570/23042/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12-50 год.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Чекменьова Г.А.

при секретаріТокмаковій Є.А.

за участю представника позивачаМаксименка М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені,

ВСТАНОВИВ:

Вугледобувне підприємство Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.

Позовні вимоги позивач мотивував тим, що оскаржувані рішення відповідач прийняв із порушенням вимог ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», оскільки штрафні санкції були застосовані до підприємства у період дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, введеного ухвалою господарського суду Донецької області у справі про банкрутство позивача, прийнятою на підставі зазначеного Закону. Позивач вважає, що застосування штрафних санкцій у період дії мораторії суперечить нормам чинного законодавства, у звязку з чим просив позов задовольнити, скасувати рішення відповідача про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 08.11.2011р. №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав заявлені вимоги з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, надіслав до суду заперечення проти позову (а.с.38-40), в яких просив розглянути справу за його відсутності.

У своїх запереченнях відповідач зазначив, що 26.06.2006р. ухвалою Господарського суду Донецької області було порушено справу №5/119б про банкрутство позивача та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. 22.12.2010р. ухвалою господарського суду Донецької області по справі №5/119б продовжений строк процедури санації боржника - позивача у даній справі, до 22 червня 2012 року.

По суті заявленого позову відповідач зазначив, що з порушенням провадження у справі про банкрутство не пов'язується завершення підприємницької діяльності боржника. Тому дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то за цими зобов'язаннями, згідно із загальними правилами, нараховуються неустойка (штраф, пеня), застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). За своєю правовою природою фінансові та економічні санкції є додатковими зобов'язаннями, які забезпечують належне виконання основного зобов'язання і є похідними від нього. Оскільки мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію, то, відповідно, і не припиняє заходів, спрямованих на їх забезпечення. Отже, вважає, що нарахування санкцій, застосування заходів забезпечення за невиконання згаданих зобов'язань та примусове стягнення на підставі виконавчих документів коштів на виконання таких грошових зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також штрафних санкцій ґрунтується на законі. З наведених підстав просив відмовити у задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно свідоцтву про державну реєстрацію юридичної особи та довідки з ЄДРПОУ (а.с.10-11) Вугледобувне підприємство ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІРМА «КАРБОН» зареєстроване в якості юридичної особи з кодом ЄДРПОУ 19381513.

Відповідач - Управління Пенсійного фонду в м. Шахтарську та у Шахтарському районі у зазначених правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06 квітня 2011 року №384/2011.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону № 1058-IV, у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 06 квітня 2011 року № 384/2011, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра соціальної політики України (далі - Міністр). Пенсійний фонд України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики з питань пенсійного забезпечення та збору, ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок).

Реалізуючі зазначені повноваження, відповідачем були прийняті рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 08.11.2011р. №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9. (а.с.21-29).

Із вказаними рішеннями не погодився позивач, посилаючись на введений Господарським судому Донецької області по справі №5/119б про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Господарським судом Донецької області було порушено справу №5/119б про банкрутство позивача, ухвалою від 26.06.2006р. введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. (а.с.12).

22.12.2010р. ухвалою Господарського суду Донецької області по справі №5/119б продовжений строк процедури санації боржника - позивача у даній справі, до 22 червня 2012 року (а.с.18-20).

Отже, спору стосовно сум та строків сплати страхових внесків між сторонами немає. Спір по цій справі повязаний виключно із визначенням правомірності застосування до позивача фінансових санкцій протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів введеного у порядку провадження по справі про банкрутство.

Враховуючи встановлені по справі обставини, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 № 2464-VІ (надалі Закон № 2464-VІ) дія цього Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та ведення обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Частиною 2 цієї статті зазначено, що виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону № 2464-VІ платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Положеннями статті 25 Закону № 2464-VІ встановлено, що за несплату або несвоєчасну сплату єдиного внеску територіальними органами Пенсійного фонду до платника єдиного внеску застосовується штраф у розмірі 10% своєчасно не сплачених сум та на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа територіального органу Пенсійного фонду в порядку, встановленому Пенсійним фондом за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики. приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.

Отже, за вказаними нормами Закону № 2464-VІ у разі наявності недоїмки щодо платника єдиного внеску могли бути прийняті рішення про нарахування пені та застосування штрафів.

Водночас, суд враховує, що нормами Закону № 2464-VІ не регулюються питання нарахування штрафних санкцій в період дії мораторію за задоволення вимог кредиторів, який передбачений спеціальним Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” 14 травня 1992 року № 2343-XII (надалі Закон №2343-XII), через що між нормами зазначених законів немає конкуренції.

Отже, враховуючи порушення відносно позивача справи про банкрутство, підлягають застосуванню відповідні приписи Закону №2343-XII.

Зокрема, у ст. 1 Закону №2343-XII при визначені термінів передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником стосовно якого порушено справу про банкрутство грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.

Проте, крім визначення терміну, наслідки введення мораторію спеціально обумовлені у ст. 12 Закону №2343-XII:

Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Таким чином, Закон №2343-XII містить пряму заборону на нарахування протягом дії мораторію неустойки та на застосування інших санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати єдиного внеску.

Вказаний висновок підтверджується внесеними змінами до Закону №2343-XII, в тому числі до ч. 4 ст. 12, за якими у тексті Закону слова "страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування" замінено словами "єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування". Такі зміни внесені безпосередньо Законом № 2464-VI, який регулює збір та ведення обліку єдиного внеску.

Крім того, аналогічний висновок міститься у п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 “Про судову практику в справах про банкрутство”, де вказано, що згідно з абзацом четвертим частини четвертої статті 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).

За змістом статті 12 Закону мораторій не зупиняє виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), які виникли після введення мораторію; їх виконання для боржника є обов'язковим, але пеня, штраф та інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), що застосовуються до платника податків за порушення податкового законодавства, не нараховуються, оскільки ця норма визначає конкретний проміжок часу, який відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов'язаний із його суттю.

Отже, позивачем доведена неправомірність застосування до нього відповідачем фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску, через що позовні вимоги про скасування відповідних рішень відповідача, прийнятих протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

За приписами ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» до Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про скасування рішень про застосування фінансових санкцій та нарахування пені задовольнити.

Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Шахтарську та Шахтарському районі Донецької області про застосування до Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 08.11.2011 р. № 1, №2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, № 8, № 9.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Вугледобувного підприємства Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Карбон» (код ЄДРПОУ 19381513) витрати зі сплати судового збору у розмірі 28 (двадцять вісім) грн. 23 коп.

Вступна та резолютивна частина постанови складена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 13 січня 2011 року. Постанова у повному обсязі виготовлена 18 січня 2011 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову може бути подана через Донецький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.