Постанова № 21073600, 17.01.2012, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 січня 2012 р.                                                             справа № 2а/0570/23752/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Скріпніка А.І.

при секретарі          Чумаріній Д.В.

за участю представника позивача: ОСОБА_1 – згідно довіреності; розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом управління пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до товариства з обмеженою відповідальністю „Проходка –сервіс ЛТД” про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 2415,21 грн.,

ВСТАНОВИВ:

23 грудня 2011 року управління пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька звернулося до суду із адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „ Проходка –сервіс ЛТД ”, в якому зазначало, що за період з серпня по грудень 2011 року відповідач не відшкодував витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за списком №1, внаслідок чого виникла заборгованість, яку просить стягнути в сумі 2 415,21 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, повідомлявся належним чином, причин неявки суду не повідомив. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності представник відповідача не надавав.

Судом встановлено, що управління Пенсійного фонду України в Ворошиловському районі м. Донецька за період з серпня по грудень 2011 року здійснило витрати на виплату і доставку працівникам товариства з обмеженою відповідальністю „ Проходка –сервіс ЛТД ” пенсій, призначених на пільгових умовах на підставі пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», тобто за списком №1, на суму 2415,21 грн.

Розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку таких пенсій в порядку, встановленому законодавством, надсилалися на адресу відповідача, однак витрати відшкодовані не були.

Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено, що на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, зокрема: працівники зайняті повний робочий день на роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «а» ст. 13 Закону), за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць (пункт «б» ст. 13 Закону) та інші (пункти «в» - «з» ст. 13 Закону).

Відповідно до п. 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, що діяв до набрання чинності цим Законом, тобто до 01 січня 2004 року.

При цьому згідно з ч. 16 «Прикінцевих положень» вказаного Закону до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону України «Про пенсійне забезпечення» застосовуються в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах і за вислугу років.

Відповідно до абз. 4 п.п. 1 п. 2 «Прикінцевих положень» вказаного Закону України підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до Законів України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» постановою правління Пенсійного фонду від 19 грудня 2003 року № 21-1 затверджено Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Інструкція набрала чинності 27 січня 2004 року.

Вказана Інструкція визначає процедуру реєстрації та обліку платників внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, обчислення і сплати страхових внесків та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності і господарювання та фізичними особами, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, подання страхувальниками звітності управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пункт 6 Інструкції регулює питання відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Згідно з п.п. 6.1. п. 6 Інструкції ці розміри становлять для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.п. 6.4 п. 6 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п.п. 6.8 п. 6 Інструкції підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п.п. 6.10 п. 6 Інструкції відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцем його реєстрації.

Обов’язок відшкодування відповідачем коштів пов'язаний виключно з фактом понесення певних витрат Пенсійним фондом України.

Як вбачається з розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком № 1 за період з серпня по грудень 2011 року управлінням пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька виставлено для відшкодування товариству з обмеженою відповідальністю „Проходка –сервіс ЛТД” вказані витрати у розмірі 2415, 21 гривень (а.с. 5 -7).

Відповідності до приписів статті 7, та частини 4 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

За нормами статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

З наданих представником позивача копії трудової книжки вбачається, що працівник відповідача, зокрема, - ОСОБА_2 був безпосередньо зайнятий повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності Законом № 1058.

          Проте, суд зазначає, що винятком із цього правила є лише порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій особам, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, оскільки за змістом абзацу п'ятого підпункту 1 пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-1V виплата пенсій таким особам здійснюється до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, то і витрати на виплату та доставку пільгових пенсій покриваються за рахунок Пенсійного фонду та Державного бюджету України відповідно.

Однак специфіка такого порядку полягає із особливостях пенсійного забезпечення зазначених осіб.

Так зі змісту статті 14 Закону № 1788-ХІІ вбачається, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах {включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 25 років.

Таким чином, аналіз положень пункту 2 Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ у контексті положень етапі 14 Закону № 1788-ХІІ дає підстави для висновку про те, що порядок за якого витрати на доставку пільгових пенсій покриваються до 1 січня 2005 року за рахунок коштів Пенсійного фонду, а з 1 січня 2005 року - за рахунок коштів Державного бюджету України, стосується лише витрат на виплату та доставку пенсій, призначених особам за умов, передбачених статтею 14 Закону № 1788-ХІІ.

Суд також вважає доречним звернути увагу на той факт, що аналогічної правової позиції дотримується і Верховний Суд України, зокрема, у постанові від 10 жовтня 2011 року за позовом управління пенсійного фонду України в м. Димитрові Донецької області до Десятого воєнізованого гірничорятувального загону про стягнення боргу.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем – фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 10, 11, 23, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги управління пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька до товариства з обмеженою відповідальністю „Проходка –сервіс ЛТД” про стягнення заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій у розмірі 2415,21 грн. - задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Проходка –сервіс ЛТД” на користь управління Пенсійного фонду України у Ворошиловському районі м. Донецька (розрахунковий рахунок 256033012000 у ДОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», код МФО 335106, ЄДРПОУ 20377072) заборгованість на виплату та доставку пільгових пенсій за період з серпня по грудень 2011 року у розмірі 2 415 (дві тисячі чотириста п’ятнадцять) грн. 21 (двадцять одна) коп.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частину проголошено у судовому засідання 17 січня 2012 року у присутності представника позивача.

Повний текст виготовлено 20 січня 2012 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд у порядку, визначеному статтею 186 КАС України. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя                                                                       Скріпнік А.І.