Постанова № 21073518, 14.07.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2011 р. справа № 2а/0570/10228/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 13-28

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Аканов О.О.

при секретаріБолхова А.В.

за участю представника позивача Єфімової С.В., відповідача ОСОБА_2, представник прокуратури - не зявився, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Маріупольського транспортного прокурора в інтересах головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій до Державного бюджету 1700грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Маріупольський транспортний прокурор в інтересах головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій до Державного бюджету 1700 грн.

Позов мотивовано тим, що постановою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області від 10.01.2011 року №118591 на підставі акту перевірки від 29.11.2010 року № 222115 щодо ОСОБА_2 на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” застосовані фінансові санкції у розмірі 510 грн.

В установлений законом строк сума штрафу сплачена не була, у звязку з чим просив стягнути вказаний штраф з відповідача.

Представник головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України зменшив свої позовні вимоги до стягнення з відповідача суму у розмірі 510 грн. у звязку з тим, що постановою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області від 10.01.2011 року №118591 на підставі акту перевірки від 29.11.2010 року № 222115 щодо ОСОБА_2 на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” застосовані фінансові санкції у розмірі 510 грн.

Маріупольський транспортний прокурор в судове засідання не зявився про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

В судовому засіданні представник головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України підтримала зменшені позовні вимоги з підстав, наведених в позовній заяві. Просила задовольнити позов.

Відповідач надав у судове засідання заяву про визнання позову у повному обсязі, а саме про стягнення з нього 510 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 112 КАС України у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову. Підстав для неприйняття судом визнання адміністративного позову не встановлено. Таке визнання позову не суперечить закону і не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи.

Частиною 3 статті 136 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення у звязку з визнанням адміністративного позову ухвалюється за правилами, встановленими статті 112, 113 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно вимог статті 112 Кодексу адміністративного судочинства України, зокрема, у разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Таким чином, суд приймає визнання адміністративного позову, оскільки ці дії представника відповідача не суперечать закону і не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси, та приймає постанову про задоволення адміністративного позову.

ОСОБА_2, зареєстрований Тельманівською районною державною адміністрацією Донецької області 07.04.2010 року як фізична особа - підприємець.

Судом встановлено, що за результатами проведеної Територіальним управлінням Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено акт від 29.11.2010 року №222115, в якому вказувалося на те, що під час перевірки транспортного засобу марки Шевролет, державний номер НОМЕР_1, який належить ОСОБА_2, встановлено, що під час експлуатації легкового автомобіля, об лаштованого як таксі, перевізник ОСОБА_2 не забезпечив на транспортному засобі марки Шевролет, державний номер НОМЕР_1 наявності ліцензійної картки, наявність якої передбачено ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт”.

З актом водія ознайомлено в день його складання, крім того водій зазначив, що на теперішній час оформлює ліцензійну карту.

Відповідача було повідомлено про призначення розгляду справи.

Розгляд справи відбувся без участі відповідача.

Постановою Територіального управління Головної державної інспекції на автомобільному транспорті у Донецькій області від 10.01.2011 року № 118591 на підставі акту перевірки від 29.11.2010 року № 222115 щодо ОСОБА_2 на підставі абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” застосовані фінансові санкції у розмірі 510 грн.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Статтею 6 Закону України “Про автомобільний транспорт” державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Пунктом 3 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року № 1567, визначено, що органами державного контролю на автомобільному транспорті є Головавтотрансінспекція, її територіальні управління в областях, Автономній Республіці Крим, мм. Києві та Севастополі.

Відповідно до ст. 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для автомобільного самозайнятого перевізника : ліцензія, ліцензійна картка, посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, сервісна книжка, медична довідка.

Згідно з п. 15 Порядку під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39 і 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом.

Відповідно до п. п. 20 й 27 Порядку за результатами планової або позапланової перевірки за місцезнаходженням суб'єкта господарювання складається акт за відповідною формою.

Виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування фінансових санкцій.

Пунктом 28 Порядку визначено, що фінансова санкція повинна бути перерахована суб'єктом господарювання на зазначений у постанові рахунок не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання ним копії постанови про застосування фінансових санкцій, про що повідомляється орган державного контролю, посадовою особою якого винесено відповідну постанову.

Згідно з п. 29 Порядку копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб'єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням.

У разі оскарження постанови про застосування фінансових санкцій стягнення сплачується не пізніше ніж протягом п'ятнадцяти днів після отримання повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 60 Закону України “Про автомобільний транспорт” за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції, зокрема, за стоянку легкового автомобіля, який не облаштований як таксі і не має ліцензійної картки, та посадку пасажирів на стоянці таксі - штраф у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

За порушення норм законодавства про автомобільний транспорт, що знайшло підтвердження в ході розгляду справи, субєктом владних повноважень щодо відповідача правомірно застосовані санкції у вигляді штрафу в порядку та розмірах, що відповідали вимогам законодавства.

Оскільки протягом встановленого законом строку та на час розгляду справи сума штрафу сплачена не була, тому вона підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Маріупольського транспортного прокурора в інтересах головної державної інспекції на автомобільному транспорті Міністерства транспорту та звязку України до ОСОБА_2 про стягнення фінансових санкцій до Державного бюджету 510 грн. задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь Державного бюджету (р/р 31112106700002 в ГУДКУ в Донецькій області, код платежу 21081100, МФО 834016, код ОКПО 23977045) фінансові санкції у сумі 510 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 14.07.2011 року. Постанова у повному обсязі складена 15.07.2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Аканов О.О.