Постанова № 21073434, 30.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

30.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/8712/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. <Текст > при секретаріГрачовій В.М. за участю: позивача відповідача Лукавської Г.М, Шевченко Л.М. Сорока В.М., Горовенко О.С. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Повного товариства "Ломбард "Кредитцентр"Панич і компанія" до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИВ: До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов повного товариства "Кредитцентр "Панич і компанія" до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську, в якому позивач просить скасувати податкове повідомлення рішення №0001301701 від 01.07.2011 року щодо визначення податкового зобовязання з податку з найманих працівників в сумі 14099,27 грн. та застосованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3524,82 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач послався на те, що працівниками Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську (далі ДПІ у м. Дніпродзержинську або відповідач) проводилась планова виїзна перевірка повного товариства "Кредитцентр "Панич і компанія" (далі ПТ "Кредитцентр "Панич і компанія") з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011р., за результатами якої складений акт від 25.06.2011 № 3454/24/34974181 та прийняте податкове повідомлення-рішення №0001301701 від 01.07.2011 року, яким донараховано податок з доходів фізичних осіб та застосовані штрафні (фінансові) санкції. ПТ "Кредитцентр "Панич і компанія" вважає прийняте рішення таким, що суперечить нормам діючого законодавства та порушують права і законні інтереси підприємства, що стало підставою для звернення до суду.

Відповідач надав до суду письмові заперечення у яких зазначив, що за результатами перевірки підприємства встановлено, що за перевіряє мий період ПТ "Кредитцентр "Панич і компанія" надавало послуги населенню через ломбарди, а саме позики на поверненій основі за гадання під заставу виробів із дорогоцінних металів та побутової техніки. За зазначений період підприємство реалізувало до Державної скарбниці золото брухт згідно реєстру виробів, не затребуваних в строк та підлягаючих реалізації на загальну суму 161299,43 грн.. На поточний рахунок позивача надійшли грошові кошти від реалізації цінностей заставного майна фізичних осіб, які не виконали зобовязання договорів фінансового кредиту платіжними дорученнями на суму 93995,14 грн., проте підприємством не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 14099,27 грн., що є порушенням діючого законодавства. Таким чином, на думку відповідача заявлений адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Дніпродзержинську здійснено виїзну планову перевірку ПТ "Кредитцентр "Панич і компанія" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2011,

За результатами перевірки складений акт від 25.06.2011 № 3454/24/34974181. Згідно акту податковою службою встановлено, що відповідно до банківських платіжних документів встановлено отримання на розрахунковий рахунок позивача грошові кошти від реалізації цінностей заставленого майна (вироби із дорогоцінних металів) фізичних осіб, що не виконали зобовязання фінансових договорів, на загальну суму 93995,14 грн.

Посилаючись на Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» (далі - Закон №889), перевіряючі роблять висновок, що при укладанні договору позики ломбард виконує частку функцій, покладених на податкового агента, а саме нараховує і сплачує позичальнику дохід. А на підставі п.18.1 ст.18 Податкового кодексу України ( далі ПК України) має виконати встановлені для податкового агента функції, а саме нарахувати, утримати та перерахувати до бюджету податок з доходів фізичних осіб в порядку, визначеному статтею 168 ПК.

Таким чином при отриманні грошових коштів від Державної скарбниці не утримано та не перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі в сумі 14099,27 грн., в тому числі за період з 01.04.2010р. по 31.12.2010р. - 908,81грн., чим порушено вимоги підпунктів 8.1.1, 8.1.2 пункту 8.1 статті 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003р. №889 (далі - Закон №889) та за період з 01.01.2011р. по 31.03.2011р. - 13190,46грн., чим порушено вимоги підпунктів 168.1.1, 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України.

Тому податковою службою донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 14099,27 грн. та прийняте податкове повідомлення-рішення №0001301701 від 01.07.2011 р. яким визначено податкове зобовязання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 14099,27грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 3524,82грн.

Встановлено, що Повне товариство "Кредитцентр "Панич і компанія" зареєстроване виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області (свідоцтво про державну реєстрацію фінансової установи від 24.07.2007 року) та зареєстроване як фінансова установа, що здійснює ломбардні операції - фінансові послуги. Діяльність товариства здійснюється відповідно до положень Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" № 2664 від 12.07.2001 року.

Згідно п. 1.14 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997 р. що діяла на час спірних відносин) ломбардна операція - операція фізичних чи юридичних осіб з отримання коштів від юридичної особи, кваліфікованої як фінансова установа згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.20.1.27 статті 20 Податкового кодексу України № 2755-УІ від 02.12.2010р. органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобовязань платників податків та за п.20.1.28 застосовувати до платників фінансові (штрафні ) санкції.

Тобто, позивач орган державної податкової служби є субєктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобовязань платників податків, застосовувати до платників фінансові (штрафні ) санкції.

З акту перевірки вбачається, що згідно договору №460/2008 від 26.03.2008 р. та №128/2001р від 13.01.2011р. у випадках неповернення позик, позивач реалізує майно до Державної скарбниці України.

За перевіряємий період ПТ «Ломбард «Кредитцентр» реалізувало до Державної скарбниці золото брухт згідно реєстру виробів, не затребуваних в строк та підлягаючих реалізації на загальну суму 161299,43 грн..

На поточний рахунок позивача від Державної скарбниці надійшли грошові кошти від реалізації заставного майна фізичних осіб, які не виконали зобовязання договорів фінансового лізингу платіжними дорученнями за період з вересня 2010 по березень2011р. на загальну суму 93995,14 грн.

Тому з зазначеної суми, на думку податкової служби, мало бути утримано та перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб в сумі 14099,27 грн., та направлено податковому органу звітність за формою 1 ДФ «Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку».

Пунктом 1.2 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів з фізичних осіб"( який діяв на час спірних відносин) встановлено, що дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених п.п. 4.2.16 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно п.14.1.100 ст.14.1 Податкового Кодексу України ломбардна операція - операція, що здійснюється фізичною чи юридичною особою, з отримання коштів від юридичної особи, що є фінансовою установою, згідно із законодавством України, під заставу товарів або валютних цінностей. Ломбардні операції є різновидом кредиту під заставу.

Положеннями п. 1.15 ст. 1 Закону України "Про податок з доходів з фізичних осіб" визначено, що податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобовязані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до ст 164 ПК України щодо визначення Бази оподаткування, то за пп.164.2 до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються:

- за п.п. 164.2.7. сума заборгованості платника податку за укладеним ним цивільно-правовим договором, за якою минув строк позовної давності та яка перевищує суму, що становить 50 відсотків місячного прожиткового мінімуму, діючого для працездатної особи на 1 січня звітного податкового року, крім сум податкової заборгованості, за якими минув строк позовної давності згідно з розділом II цього Кодексу, що встановлює порядок стягнення заборгованості з податків, зборів і погашення податкового боргу, а також дохід, що становить позитивну різницю між сумою коштів, одержаною платником податку від фінансової установи після реалізації заставленого майна платника податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у в'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), та сумою фактично сплачених платником податку зобов'язань за таким договором кредиту (позики), і сумою, що утримана фінансовою установою в рахунок компенсації своїх витрат/втрат (включаючи залишок непогашеної платником податку суми фінансового кредиту) згідно з таким договором. Фізична особа самостійно сплачує податок з таких доходів та зазначає їх у річній податковій декларації;

Таким чином, посилання відповідача на Закон України "Про податок з доходів з фізичних осіб" та ст..14.01.100 ст. 14 ПК України є хибним, оскільки

- по-перше, за вищезазначеними статтями на фізичну особу покладено обовязок самостійно сплатити такий податок з таких доходів та зазначати їх у річній податковій декларації ( доказів факту сплати або несплати такого податку фізичною особою суду не надавалися)

- по - друге, не зазначено в акті, чи минув строк позовної давності по сумам заборгованостей платників податку за укладеними ним цивільно-правовими договорами;

- по - третє, перевіряючими не встановлено та не зазначено в акті чи був дохід у позивача, що мав становити позитивну різницю між сумою коштів, одержаною платниками податку від фінансової установи після реалізації заставленого майна платників податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у в'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), та сумою фактично сплачених платником податку зобов'язань за таким договором кредиту (позики), і сумою, що утримана фінансовою установою в рахунок компенсації своїх витрат/втрат (включаючи залишок непогашеної платником податку суми фінансового кредиту) згідно з такими договорами.

- в - четверте, сума грошових коштів, що отримана позивачем від Державної скарбниці та надійшли від реалізації заставного майна фізичних осіб, які не виконали зобовязання договорів фінансового лізингу платіжними дорученнями за період з вересня 2010 по березень 2011р. на загальну суму 93995,14 грн. не є доходом фізичних осіб, які не виконали зобовязання договорів фінансового лізингу, оскільки дохід сума отримана платником податку - фізичними особами у власність, а невизначене коло осіб, що укладали договори з позивачем не отримувало зазначених коштів.

Також, Закон не зобовязує позивача здійснювати нарахування фізичній особі оподаткованого доходу за операцією по зверненню стягнення на предмет застави.

Тобто, можна зробити висновок, що за позиковими операціями ломбард не є податковим агентом, оскільки у даному випадку він не може виконувати обов'язок щодо нарахування, утримання та перерахування податку до бюджету від імені та за рахунок платника податку, оскільки під час видачі позики вона не є доходом позичальника, а при невикупі закладеної речі в момент закінчення договору у ломбарду відсутні кошти позичальника, з яких належало б утримати податок.

Крім цього з наданих суду доказів встановлено, що у 2010 та 2011 році діяльність позивача була збитковою, тобто не мала прибутку - позитивної різниці між сумою коштів, одержаною платниками податку як суму кредиту і сумою, що утримана фінансовою установою в рахунок компенсації своїх витрат/втрат (включаючи залишок непогашеної платником податку суми фінансового кредиту) згідно з такими договорами та отриманої фінансовою установою після реалізації заставленого майна платників податку при зверненні стягнення фінансовою установою на таке майно у в'язку з невиконанням платником податку своїх зобов'язань за договором кредиту (позики), та сумою фактично сплачених платником податку зобов'язань за таким договором кредиту (позики).

Оскільки в діях позивача відсутні порушення податкового законодавства, суд вважає, що ДПІ у м. Дніпродзержинську безпідставно застосувала до позивача суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 17624,09 грн., в тому числі штрафні (фінансові) санкцій у розмірі 3524,82 грн. на підставі рішення №0001301701 від 01.07.2011 року .

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на сукупність викладених обставин, з урахуванням вимог чинного законодавства, суд доходить висновку щодо задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську №0001301701 від 01.07.2011 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06 листопада 2011 року

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О.В. Єфанова

< Текст >