Постанова № 21072803, 23.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

23.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 29 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/11462/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кучми К.С. при секретарі Василенко Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Державного підприємства Виробниче обєднання «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 30 червня 2011 року №0001048811, - ВСТАНОВИВ: У вересні 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що 20 червня 2011 року Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську надіслана на адресу ДП ВО «Південний машинобудівний завод ім.О.М. Макарова» податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2011 року № 0000508811 на суму 17086 830 грн. 20 коп. Позивач вважає дії податкового органу щодо прийняття даного податкового повідомлення-рішення на підставі акту перевірки неправомірними, а винесене податкове повідомлення-рішення таким, що не відповідає вимогам діючого законодавства України. У своєму акті відповідач посилається на завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту за березень 2011 року на 172 445 грн. 20 коп. По даному питанню подавалось заперечення до акту позивачем про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ДП ВО «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова», на які не були дані розяснення та дослівно передруковано текст порушення з акту. Податковий кредит формований на підставі податкової накладної №1233 від 28.02.11, яку отримано від ДК «Газ України», НАК «Нафтогаз України» у сумі дозволеного податкового кредиту за березень 2011 року у розмірі 97,2 %, тобто на суму 172 445 грн. 20 коп. правомірно. Бо у даному випадку постачальник сплачував ПДВ на індексацію та 3% річних та надавав податкові накладні. Таким чином, позивач вважає, що одержувач має повне право на податковий кредит відповідно до ст.198.2 Податкового кодексу України. По питанню стосовно завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації за березень 2011 року на суму 16914 385 грн. По цьому питанню подавались заперечення до акту проведення позапланової виїзної документальної перевірки ДП ВО «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова», на які не були дані розяснення але дослівно передруковано текст порушення з акту. Позивач не згодний з позицією яка викладена в акті, так і у відповіді на заперечення в порушенні п.200.4 ст.20 Податкового кодексу України, з врахуванням термінів давності, визначених ст.102 р.II Податкового кодексу України та вважає посилання на Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III який втратив чинність безпідставним. Позивач вважає, що порушення п.200.4. ст.20 Податкового кодексу України не мало місця, так як цей пункт не має самостійного значення без інших пунктів ст.200 Податкового кодексу України. Так, відповідачем не взято до уваги п.200.6., який є продовженням п.200.4., та дає можливість платнику податку самостійно приймати рішення про зарахування на банківський рахунок суми бюджетного відшкодування чи віднести його до зменшення податкових зобовязань протягом наступних звітних (податкових) періодів.

Також вважає, що порушень п.п.102.5. ст.102 Податкового кодексу України не відбулось. Цією статтею передбачено, що заяви про повернення надмірно сплачених грошових зобовязань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Зважаючи на те, що підприємством не подавалися вищевказані заяви, таким чином повернення чи відшкодування податку не відбувається. Вважати заявою заповнення рядка 24 в податковій декларації не дозволяє, а ні Податковий кодекс України, про що свідчать п.200.7. ст.200 та п.102.5. ст.102, а ні додаток 4 до податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої Наказом від 25 січня 2011 року за № 41. Порушення п.102.1. ст.102 Податкового кодексу України також не відноситься до визначення відємного значення, яке було задекларовано у податковій декларації своєчасно, але контролюючий орган його не визначив в акті перевірки. Також ДП ВО «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» відємне значення відображав у кожній декларації по ПДВ, а тому узгоджував з податковими органами, які приймали дане відємне значення.

За таких обставин, позивач просив суд податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2011 року № 0001048811 частково скасувати у сумі 17 086830 грн. 20 коп., а саме в частині: завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту за березень 2011 року на 172 445 грн. 20 коп. та завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації за березень 2011 року на суму 16914 385 грн. та судові витрати покласти на відповідача.

Представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали з викладених у адміністративному позові підстав, просили суд позов задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні предявлені позовні вимоги не визнали в повному обсязі, оскільки вважають, що винесене на підставі висновків документальної позапланової виїзної перевірки ДП ВО «Південний машинобудівний завод ім. Макарова» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2011 року податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2011 року № 0001048811 є цілком обґрунтованим та законним.

Заслухавши пояснення осіб, що приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську було здійснено документальну позапланову виїзну перевірку Державного підприємства Виробниче обєднання «Південний машинобудівний завод ім. О.М. Макарова» (код ЄДРПОУ 14308368) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2011 року.

В результаті перевірки складено акт від 14.06.2011 року 1138/08-02/1-14308368, яким встановлено порушення п.198.1., 198.2., п.198.3., п.198.6. ст.198, п.201.15. ст.201 Податкового кодексу України та пп.4.1 п.4 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.11 №41 зареєстрованого в Мінюсті України 16.02.11 №197/18935 ДП ВО «ПМЗ ім.О.М.Макарова» завищено відємне значення різниці між сумою податкового зобовязання і сумою податкового кредиту за березень 2011 року на 172575, 00 грн., порушення п.200.4 ст.200, п.201.15. ст.201 Податкового кодексу України та пп.4.6.4 п.4.6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.11 №41 зареєстрованого в Мінюсті України 16.02.11 №197/18935 ДП ВО «ПМЗ ім.О.М.Макарова» завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації за березень 2011 року на суму 16 962180, 00 грн., порушення п.201.14. ст.201 Податкового кодексу України у «ВО ПМЗ ім. О.М.Макарова» за лютий та березень 2011 року відсутній окремий облік операцій з постачання та придбання товарів/послуг, які підлягають оподаткуванню, а також які не є обєктом оподаткування, та звільнені від оподаткування згідно з розділом V Податок на додану вартість, порушення п.201.15. ст.201 Податкового кодексу України та пп.4.6.4 п.4.6 розділу V Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 25.01.11 року №41 зареєстрованого в Мінюсті України 16.02.11 року №197/18935 ДП ВО «ПМЗ ім.О.М.Макарова» невірно заповнено Додаток 2 «Довідка про залишок суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду до декларації з ПДВ за березень 2011 року з урахуванням уточнюючого розрахунку від 10.05.2011 року.

На підставі вищенаведеного акту відповідачем було прийнято відносно позивача податкове повідомлення-рішення від 30.06.2011 р. №0001048811/0 на суму 17086830, 20 грн. по достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку за березень 2011 року.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Згідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.п. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України документальна виїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна виїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова виїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до п.п.77.1. ст.77 Податкового кодексу України. Документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Згідно пп.83.1.1.-83.1.6. п.83.1. ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Пунктом 86.7. даного Кодексу у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом пяти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом пяти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у звязку з необхідністю зясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

В силу п.86.8. ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

Перевірка проведена на підставі направлення та копії наказу органу Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську від 10.05.11 року №304 на підставі направлення на перевірку від 10.05.11 року №201/08-02/1. На підставі наказу СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську від 31.05.11 №371 термін перевірки продовжувався з 01.06.2011 по 07.06.2011 року. Вищезазначені документи вручено представнику позивача, під розписку, головному бухгалтеру Пижовій Н.М. Перевірку проведено з відома Генерального директора Щеголя В.А. та в присутності головного бухгалтера Пижової Н.М.

Суд критично відноситься до посилання позивача на позицію ДПА України стосовно визначення податкових зобовязань з ПДВ де зазначається що отримані платником суми компенсації індексу інфляції та 3% річних, які сплачуються покупцем згідно ст.625 ЦК України у разі простроченого виконання ним договірних зобовязань, повинні включатися продавцем до бази оподаткування, тобто дата виникнення податкових зобовязань з ПДВ відповідатиме даті фактичної сплати цих сум.

Нарахування податкових зобовязань не є безумовною підставою для віднесення витрат до складу податкового кредиту, порядок формування податкового кредиту визначається статтями 198, 199 Податкового кодексу України. У даному випадку йдеться про податковий кредит, а не про нарахування податкових зобов'язань.

З цього приводу позиція ДПА України надрукована у журналі «Вісник податкової служби України»; за листопад 2009 року (№43 (567): «щодо податкового кредиту, то боржник не матиме такого права за перерахованими ним сумами інфляційних та 3% річних оскільки це не повязано із здійсненням господарської діяльності».

Відповідно до п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1. статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку із, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Господарська діяльність, згідно з п.14.1.36. ст.14 Податкового кодексу України, діяльність особи, що повязана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Відповідно до п.139.1.11. ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат, що враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку суми штрафів та/або неустойки чи пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду, які підлягають сплаті платником податку.

Господарська діяльність підприємства є предметом бухгалтерського обліку, а бухгалтерський обік є основою податкового обліку. У бухгалтерському обліку підприємством зазначена операція у всій сумі відображена по pax. 37403 «розрахунки по претензіям з вітчизняними постачальниками» проводкою:

Дт 37403 Кт 31 «розрахунковий рахунок»

Дт 948 «визнання пені, штрафи, неустойки» Кт 37403.

Ці дані бухгалтерського обліку позивача свідчать, що перераховані суми інфляційних втрат та 3% річних були списані за рахунок прибутку підприємства, та на витрати підприємства не віднесені, тобто, не пов'язані з господарською діяльністю. Проте у декларації з ПДВ суми ПДВ із зазначених витрат включені до складу податкового кредиту.

Оскільки перераховані суми інфляційних та 3 % не віднесені до витрат підприємства, не повязані з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, тому не спрямовані на отримання доходу та, відповідно, не відносяться до господарської діяльності і відповідно не дають підстав для формування податкового кредиту.

Щодо завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) декларації за березень 2011 року на суму 16914 385 грн.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначаються статтею 200 Податкового кодексу України.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1. цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1. цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1. цієї статті, має відємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобовязання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б)залишок відємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Порядок визначення суми податку, що підлягає, зокрема, відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню) передбачено статтею 200 Податкового кодексу України. Підпунктом 200.1. ст.200 Податкового кодексу України передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.2. ст.200 Податкового кодексу України зазначено, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 200.3. ст.200 Податкового кодексу України зазначено, що при відємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1. цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

При цьому, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1. цієї статті, має відємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює Сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобовязання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б)залишок відємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто, у рядку 24 декларації за березень 2011 року відображається залишок відємного значення, який у попередніх періодах не потрапив під бюджетне відшкодування внаслідок неповної сплати «вхідного» ПДВ постачальникам.

Таким чином, в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари (послуги), а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом (в частині ПДВ).

У відповідності з вимогами ст.200.7 Податкового кодексу України платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Форму та Порядок заповнення та надання податкової декларації з ПДВ затверджено Наказом ДПА України від 30.05.97 № 166, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09.07.97 за № 250/2054 (із змінами та доповненнями). До того ж форми податкової звітності узгоджені в Комітеті ВР України з питань фінансів та банківської діяльності (рішення від 14.06.05 № 06-10/10-698).

Наказом ДПА України від 25.01.11 №41 зареєстрованого в Мінюсті України 16.02.11 №197/18935 затверджено нову форму декларації з ПДВ з березня 2011 року.

Законом не передбачено можливості платника примати самостійне рішення щодо відстрочення реалізації своїх прав на отримання бюджетного відшкодування після настання права на таке відшкодування. Якщо на дату виникнення права на бюджетне відшкодування, платник не скористався таким правом, вважається, що ним прийняте рішення стосовно відмови від такого відшкодування.

Сума, що обліковується у рядку 24 декларації за березень 2011 року «залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» за економічною суттю є заявою на відшкодування задекларованою платником - за напрямком бюджетного відшкодування в рахунок майбутніх платежів з ПДВ.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-111 податкове зобовязання (у тому числі і бюджетне відшкодування), самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої декларації (чинних на момент подання податкових декларацій за 2007-2008 роки).

Згідно ст.14.1.156 Податкового кодексу України податкове зобовязання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки.

Згідно з пп.102.1. ст.102 Податкового кодексу України контролюючий орган, має право самостійно визначити суму грошових зобовязань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобовязань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобовязань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобовязання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Аналогічно пп.102.5. ст.102 Податкового кодексу України передбачено, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобовязань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Також, з урахуванням строків давності, визначених п.102.5. ст.102 р.ІІ Податкового кодексу України, враховуючи відємні залишки за липень, серпень грудень 2007 року, січень, лютий 2008 року не можуть бути відображені платником в рядку 26 (24 - по новій формі) декларації, не підлягають зарахуванню платником у зменшення податкових зобовязань в податкових деклараціях в наступних податкових періодах, не можуть бути заявленими платником до відшкодування на розрахунковий рахунок чи в рахунок майбутніх платежів (тобто не можуть бути відображені ні в рядку 25.1, ні в рядку 25.2 (23.1, 23.2 - по новій формі) декларації) та відповідно - перераховуватися за заявою на розрахунковий рахунок платника.

Відповідно до п.198.3 ст.198 р.V Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 Податкового кодексу України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у звязку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1. цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1. цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1. цієї статті, має відємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України сумі податкового зобовязання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок відємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду. Крім цього, відповідно до п.102.5. ст.102 р.ІІ ПКУ заяви про повернення надміру сплачених грошових зобовязань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Враховуючи вищевикладене, у разі якщо залишок відємного значення податку попередніх податкових періодів, який сформований за придбаними товарами/послугами, протягом терміну позовної давності платником ПДВ є неоплаченим, то такі товари вважаються безоплатно отриманими, оскільки за такими товарами відсутній факт їх придбання, як це передбачено у п.198.3 ст.198 р.V Податкового кодексу України, а тому право на податковий кредит та відповідно на бюджетне відшкодування сум ПДВ за такими товарами/послугами у платника відсутнє.

Тобто, позивач повинен був відкоригувати значення рядка 24 декларації за березень 2011 року по відємному значенню за липень 2007 року 4372 974 грн., по відємному значенню за серпень 2007 року 657292 грн., по відємному значенню за грудень 2007 року 1304 799 грн., по відємному значенню за січень 2008 року 847 891, 7 грн., по відємному значенню за лютий 2008 року 2100 403 грн.

Так, ДП ВО «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» порушено вимоги п.200.4. ст.200 Податкового кодексу України, з врахуванням термінів давності, визначених ст.102 р.ІІ Податкового кодексу України, а саме залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та може бути відшкодований платнику податку завищено у розмірі 16914 385 грн.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно частин 1, 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Підстав звільнення від доказування сторонами не заявлено, судом не встановлено. Надані позивачем докази та обґрунтування позову не доведені в судовому засіданні. Відповідачем доведено правомірність своїх дій, що стосуються предмету позову. Факти, встановлені судом, та відповідні їм правовідносини підтверджуються наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами.

За таких обставин, суд вважає за необхідне, у задоволенні позову ДП ВО «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» про часткове скасування податкового повідомлення-рішенням - відмовити, оскільки посадові особи Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську при проведенні даної перевірки діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 30 червня 2011 року №0001048811 є правомірним.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Державного підприємства Виробниче обєднання «Південний машинобудівний завод імені О.М. Макарова» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Дніпропетровську про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 30 червня 2011 року №0001048811 відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 05 грудня 2011 року

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >К.С. Кучма

< Текст >