Постанова № 21072230, 19.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

19.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 вересня 2011 р. Справа № 2а-9396/10/0470

Дніпропетровський окружним адміністративний суд у складі:

головуючого судді С.В.Чабаненко

при секретарі І.О. Гуртовій

за участю представників:

позивача - М.Б.Халеміна

відповідача - Я.В.Денисенко

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпрометиз»до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання не чинними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Дніпрометиз /ДМВО/»звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, згідно якого просило:

1) визнати протиправними щодо Позивача дії Відповідача в частині визначення суми податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем з податку на прибуток приватних підприємств (код 3011021000) у розмірі 289005 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 20.10.2009 за № 0000608812/0;

2) визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 20.10.2009 за № 0000608812/0 та стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області на користь Позивача грошові кошти у сумі 289005 грн. (двісті вісімдесят девять тисяч пять гривень 00 копійок);

3) визнати протиправними щодо Позивача дії Відповідача в частині визначення суми податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код 3014010100 у розмірі 5236,50грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 20.10.2009 за № 0000618812/0;

4) визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 20.10.2009 за № 0000618812/0 та стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області на користь Позивача грошові кошти у сумі 5236,50 грн. (пять тисяч двісті тридцять шість гривень 50 копійок).

5) визнати протиправними щодо Позивача дії Відповідача в частині зменшення суми бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 14182 грн. та в частині нарахування Позивачеві штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5226 грн. згідно з податковим повідомленням-рішенням від 20.10.2009 за № 0000628812/0.

6) визнати нечинним податкове повідомлення-рішення від 20.10.2009 за № 0000628812/0 та:

-зобовязати Відповідача збільшити Позивачеві суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 14182 грн. (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят дві гривні 00 копійок),

-стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області на користь Позивача грошові кошти у сумі 5226 грн. (пять тисяч двісті двадцять шість гривень 00 копійок).

7) стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області на користь Позивача понесені останнім витрати по справі у вигляді судового збору (державного мита) в сумі 1703,40 грн. (тисяча сімсот три гривні 40 копійок).

В обґрунтування позову вказано, що оскаржувані податкові повідомлення рішення прийняті на підставі Акту від 06.10.2009 № 1535/08-02/2-05393145 «Про результати планової виїзної перевірки ВАТ «Дніпрометиз»/ДМВО/», код за ЄДРПОУ 05393145 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2009, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 по 30.06.2009». Проте, з висновками Акту позивач не погоджується та вважає, що вони суперечать вимогам законів України «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність»та «Про податок на додану вартість».

В процесі розгляду справи, з урахуванням вимог позивача, судом у якості другого відповідача залучено Головне управління державного казначейства України у Дніпропетровській області.

З урахуванням зміни найменування позивача відповідно до Закону України «Про акціонерні товариства», що підтверджено протоколом № 23 чергових загальних зборів акціонерів ВАТ «Дніпрометиз»/ДМВО/»від 15.04.2011, а також випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 484098 від 31.05.2011 судом допущено уточнення позову в частині найменування позивача Публічне акціонерне товариство «Дніпрометиз».

В судовому засіданні представником позивача позовні вимоги були підтримані у повному обсязі.

Представник відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську проти позову повністю заперечував, посилаючись на необґрунтованість позовних вимог, та надав суду письмові заперечення на адміністративний позов.

Відповідачем у справі - Головним управлінням державного казначейства України у Дніпропетровській області суду подано заяву про розгляд справи без участі представника.

Прокурором м. Дніпропетровська суду подано заяву про вступ у справу, проте належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи представник органу не прибув.

Відповідно до ст. 128 КАС України дана справа судом вирішена без участі представників Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області та прокуратури м. Дніпропетровська.

Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази у справі судом встановлено наступне.

Згідно акту № 1535/08-02/2-05393145 від 06.10.2009 «Про результати планової виїзної перевірки відкритого акціонерного товариства «Дніпрометиз /ДМВО/», код за ЄДРПОУ 05393145 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.07 по 30.06.09, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.07 по 30.06.09», що була проведена працівниками Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську по підприємству позивача були встановлені порушення податкового законодавства.

Так, в Акті (стор. 18-19, 170-171) зазначено, що в ході перевірки було виявлено завищення Позивачем своїх валових витрат за період: з 01.07.2007 до 30.06.2009 на суму 186813,79 грн., в т.ч. по періодах:ІV квартал 2007 р. в сумі 32833,38 грн., І квартал 2008 р. в сумі 47110,55 грн., ІV квартал 2008 р. в сумі 37623,83 грн., І квартал 2009 р. в сумі 65998,10 грн., ІІ квартал 2009 р. в сумі 3247,93 грн.

На думку відповідача порушенням у даному випадку постало те, що при утриманні бази відпочинку «Сосновка», розташовану в с. Пісчанка Новомосковського р-ну Дніпропетровської обл., яка є відокремленим структурним підрозділом підприємства позивача, реалізація путівок на базі відпочинку у цьому періоді здійснювалась як працівникам Позивача, так і стороннім юридичним та фізичним особам. При цьому, вартість, по якій здійснювалася реалізація путівок, не враховувала розмір фактичних витрат на утримання та експлуатацію бази відпочинку.

Отже, за період з 01.07.2007 до 30.06.2009 отримані Позивачем від діяльності бази відпочинку валові доходи склали 349179,73 грн., а валові витрати на її утримання та експлуатацію - 482903,21 грн.

В Акті зазначено, що встановлений факт є порушенням п. 1.32 ст. 1, п. 5.1 ст. 5 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств», ст. 3 Господарського кодексу України, а саме, на думку Відповідача, витрати на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності бази відпочинку Позивача в частині тих, що не відшкодовані за рахунок продажу путівок або інших джерел, за період з 01.07.2007 до 30.06.2009 в сумі 186813,79 грн. не підлягають включенню до валових витрат виробництва (обігу) та підлягають відшкодуванню за рахунок відповідних інших джерел.

Проте, з аналізу тих правових норм, на які послався відповідач в обґрунтування своєї позиції вбачається наступне.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»валові витрати виробництва та обігу це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах. Здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Як вбачається з наведених норм законодавства, здійснення підприємницької діяльності спрямоване на отримання доходу, а не прибутку, і доходу від конкретної, окремо взятої господарської операції, а не доходу від діяльності підприємства в цілому.

У даному випадку господарською діяльністю позивача є, в тому числі, надання послуг, що полягають в організації відпочинку та оздоровчій діяльності, що Статуту підприємства (арк.. спр. 60-66), зареєстрованому Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради. Отже, зазначений вид діяльності підприємством здійснений через відокремлений підрозділ базу відпочинку «Сосновка», спрямований на надання послуг, що мають вартісний характер та цінове вираження.

Що стосується висновку відповідача щодо невідповідності вартості послуг фактичним валовим витратам, які понесені позивачем на утримання бази відпочинку «Сосновка», суд звертає увагу на наступне.

Згідно із Законом України «Про ціни і ціноутворення»та законом України «Про підприємства в Україні», підприємство реалізує свою продукцію за цінами і тарифами, які встановлюються ним самостійно або на договірній основі. Тобто підприємство має право здійснювати продаж товарів за цінами, нижчими від ціни їх придбання, керуючись тим, що реалізацію товарів за цінами, нижчими їх собівартості або ціни придбання, не заборонено діючим законодавством, якщо вони встановлені на договірній основі.

Відповідачем не заперечується, що саме на договірній основі здійснювалася реалізація путівок для відпочинку на базі «Сосновка», отже, враховуючи те, що державою не здійснюється регулювання цін та тарифів на надання туристичних послуг, позивач мав право реалізовувати путівки за вільними цінами, що визначені на договірній основі.

Виходячи з припису ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», обовязковвою умовою для віднесення вартості придбаних товарів на валові витрати є вимога подальшого використання товарів у власній господарській діяльності, а не їх вартості. Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість»база оподаткування операцій з продажу товарів (робіт, послуг) визначається, виходячи з їх договірної вартості. Статтею 44 Господарського кодексу України, в т.ч., передбачено, що підприємство самостійно формує ціну товару. Враховуючи те, що чинним законодавством не передбачено коригування валових витрат при продажу товарів (робіт, послуг) за ціною, нижчою від ціни їх придбання (у спірних відносинах витрат на утримання), оскільки держава не здійснює регулювання цін та тарифів на туристичні послуги, отже, відсутні підстави для висновку відповідача про порушення позивачем ст. ст. 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»при включенні до складу валових витрат виробництва (обігу) витрат на утримання, експлуатацію та забезпечення основної діяльності бази відпочинку в частині тих, які не відшкодовані за рахунок продажу путівок або інших джерел за період, що охоплений перевіркою, в сумі 186813, 79 грн.

Вказаний висновок суду ґрунтується, в т.ч., й на вимогах ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», згідно якого передбачено розрахунок обєкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування у результатах наступних податкових періодів наростаючим підсумком.

Як вбачається з Акту перевірки, при розрахунку податкового зобовязання з податку на прибуток в цій частині та накладених при цьому на Позивача штрафних (фінансових) санкцій Відповідачем не враховувалося позитивний фінансовий результат Позивача від діяльності бази відпочинку «Сосновка»у ІІІ кварталі 2007 р., ІІ та ІІІ кварталах 2008 р. у межах періоду, за який здійснювалась перевірка (з 01.07.2007 до 30.06.2009), що свідчить про порушення відповідачем вищенаведеної вимоги Закону, а саме неврахування при визначення податкового зобовязання принципу наростаючого підсумку.

Крім викладено, в Акті перевірки зафіксовано порушення ВАТ „Дніпрометиз" вимог п.п.4.2.3 п.4.2 ст.4 Закону №334, що призвело до завищення валового доходу платника податку на суми компенсацій прямих збитків, отриманих за рішенням суду.

Позивач, фактично погодившись з встановленим перевіркою фактом порушення, вважає, що таке порушення не є підставою для визначення суми податкового зобов'язання та при цьому посилається на ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якої у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Однак, з таким висновком позивача суд не погоджується з наступних підстав.

В Акті перевірки наведено позицію податкового органу щодо порушення з боку ВАТ „Дніпрометиз" пп.5.9 ст.5 Закону №334, яке полягає у врахуванні при розрахунку приросту (убутку) балансової вартості запасів безкоштовно отриманих товарно-матеріальних цінностей загальною вартістю 705 147,3 грн. з відображенням по колонці 4 таблиці 1 додатку К1/1 до податкової декларації зі знаком „-".

Як вказано в акті, зазначене порушення призвело до заниження ВАТ „Дніпрометиз" валового доходу, відображеного по рядку 01.2 Декларації з податку на прибуток підприємства на 623 309 грн. та до завищення валових витрат, відображених по рядку 04.2 Декларації з податку на прибуток підприємства на 81 839 грн.

До складу ТМЦ, кваліфікованих в Акті перевірки як такі, що отримані безкоштовно, та в частині вартості яких при проведенні перевірки здійснено перерахунок сум приросту (убутку) балансової вартості запасів, враховано матеріальні цінності, оприбутковані товариством: як надлишки при проведенні інвентаризацій, на загальну суму 131 806,5 грн.; як надлишки при проведенні переважування придбаної сировини (катанки) загальною вартістю 520 866,05 грн.; в межах імпортних угод, умовами яких передбачено безоплатну поставку - на 52 474.72 грн.

Підприємством позивача вартість таких активів у повному обсязі включено до складу валового доходу відповідного звітного періоду на підставі пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Як передбачено п.5.9 ст.5 наведеного Закону «Про оподаткування прибутку підприємств», платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів) сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У зв'язку з встановленням перевіркою фактів оприбуткування ВАТ „Дніпрометиз»безкоштовно отриманих запасів, для забезпечення належного розгляду питання стосовно відповідності вимогам чинного податкового законодавства відображення таких ТМЦ у податковому обліку, листом від 14.09.09 № 28467/10/08-02/2-12 СДПІ по роботі з ВПП у м.Дніпропетровську на ім'я генерального директора ВАТ „Дніпрометиз" Сергєєва Д.Ю було направлено запит щодо надання:

-первинних бухгалтерських документів по операціям, відображення яких в бухгалтерському обліку ВАТ „Дніпрометиз" здійснено проводками Дт рахунків 20, 22, 25, 26, 28 з кредитом рахунки 716, 719;

-даних складського обліку стосовно вартості запасів, в розрізі джерел їх отримання, станом на кінець кожного з податкових кварталів, зокрема, документально підтверджену інформацію стосовно наявності у складі запасів станом на 30.09.2007, 31.12.2007, 31.03.2008, 30.06.2008, 30.09.2008, 31.12.2008, 31.03.2009, 30.06.2009 сировини, матеріалів, комплектуючих, та інших ТМЦ, що оприбутковані в результаті проведення інвентаризацій та внаслідок переважування придбаного товару, врахування яких за балансом підприємства відображене в бухгалтерському обліку підприємства в кореспонденції з кредитом рахунків 716 та 719.

До перевірки підприємством надано первинні бухгалтерські документи по операціям відображення яких в бухгалтерському обліку ВАТ „Дніпрометиз" здійснено проводками Дт рахунків класу 2 в кореспонденції з кредитом рахунків 716, 719.

Листом від 06.10.09 №25/939 підприємством відмовлено в наданні даних складського обліку стосовно вартості запасів, в розрізі джерел їх отримання, станом на кінець кожного з податкових кварталів, з посиланням на те, що жодним нормативним актом (законним чи підзаконним) не передбачена вимога щодо обліку цінностей у коморах за джерелами придбання та видами розрахунків.

З огляду на викладене, відповідач дійшов висновку про те, що позивачем не забезпечено ведення окремого аналітичного обліку ТМЦ, що отримані безкоштовно, на виконання вимог п.5.9 ст.5 Закону «Про оподаткування прибутку підприємств».

Щодо посилання позивача на лист - роз'яснення ДПА України від 02.03.06 №1197/Х/15-0314, згідно якого надане роз'яснення стосовно податкового обліку операції з матеріальними цінностями, отриманими при ліквідації основних фондів, суд зазначає, що згідно вищенаведених фактів, зафіксованих в Акті перевірки, не вбачається встановлення порушення позивачем податкового законодавства при відображенні у податковому обліку операції з ТМЦ, отриманих від ліквідації основних фондів.

Згідно Методики заповнення даних таблиці 1 додатку К1/1 до податкової декларації, форма якої затверджена наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання»від 29.03.03 №143 (зареєстровано в Мін'юсті України 08.04.03 за №271/7592) із змінами та доповненнями, передбачено виключення зі складу валових витрат виробництва вартості ТМЦ, використаних не у господарській діяльності, використаних для ремонтів та ін., шляхом відображення по колонці 4 таблиці 1 зі знаком «+».

Особливістю відображення перерахунку балансової вартості запасів у податковій звітності згідно затвердженої форми податкової декларації є те, що від'ємний результат такого перерахунку («Приріст») відображається у складі валового доходу платника податку по рядку 01.2 Декларації доданий («Убуток») - у складі валових витрат по рядку 04.2 Декларації.

Тобто, в результаті відображення вартості ТМЦ по колонці 4 таблиці 1 додатку К1/1 до декларації зі знаком «-«платником податку штучно збільшуються валові витрати виробництва, за відсутності фактичного понесення таких витрат, та, відповідно, зменшується валовий доход.

При цьому, твердження позивача щодо наявності конфлікту інтересів суд розцінює критично, оскільки позивачем не наведено норм закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону , або норм різних законів чи різних нормативно-правових актів, які припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів.

З урахуванням наведених обставин, проаналізованих доказів та відповідних правових норм, якими врегульовані дані відносини, суд дійшов висновку про невідповідність податкового повідомлення-рішення від 20.10.09 №0000608812/0 вимогам ст. ст. 4, 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в частині, що стосується врахування ВАТ «Дніпрометиз»у складі валових витрат виробництва (обігу) витрат в розмірі збитків, отриманих від надання туристичних послуг, що призвело до завищення валових витрат на суму 186813,79 грн., в т.ч. по періодах: IV квартал 2007 року у сумі 32833,38 грн., І квартал 2008 року у сумі 47110,55 грн., IV квартал 2008 року у сумі 37623, 83 грн., І квартал 2009 року у сумі 65998,10 грн., ІІ квартал 2009 року у сумі 3247,93 грн., та призвело до завищення валових витрат на суму 186813,79 грн.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 20.10.09 №0000608812/0, виходячи з наданих суду відповідачем розрахунків штрафних (фінансових) санкцій (додатки № 1, № 2 до Акту перевірки), підлягає частковому скасуванню на суму 46703,45 грн. за основним платежем, та з урахуванням 50% штрафних санкцій від цієї суми за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 23351,72 грн.

Податковим повідомленням-рішенням № 0000618812/0 від 20.10.2009 Відповідачем для Позивача було визначено суму податкового зобовязання з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за платежем з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг), код 3014010100 у розмірі 5236,50 грн. та зобовязано сплатити вказану суму в десятиденний термін. Підставою визначення податкового зобовязання в цьому Повідомленні-рішенні Відповідачем було заявлено встановлене Актом перевірки порушення Позивачем п. 4.2 ст. 4, абз. 2 пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

Податковим повідомленням-рішенням № 0000628812/0 від 20.10.2009 Відповідачем для Позивача було зменшено суму бюджетного відшкодування (у т.ч. заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 14182 грн., а, оскільки на момент перевірки Позивачеві вже було відшкодовано 10452 грн. з них, Відповідач додатково нарахував Позивачеві штрафні (фінансові) санкції в сумі 5226 грн., яку зобовязав сплатити в десятиденний термін. Підставою зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ та нарахування штрафних (фінансових) санкцій в Повідомленні-рішенні № 0000628812/0 Відповідачем було заявлено встановлене Актом перевірки порушення Позивачем п. 4.2 ст. 4, пп. «а»пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 ЗУ «Про податок на додану вартість».

В Акті перевірки (стор. 87-88, 92-93, 96-97, 98, 102, 103, 107-108, 111, 112-113, 116, 117, 120-121, 122, 126, 127, 131, 132, 136, 136-137, 171) Відповідачем зазначено, що у звязку із порушенням п.4.2 ст. 4 ЗУ «Про податок на додану вартість»Позивач за період з 01.07.2007 по 30.06.2009 не нараховував податкові зобов'язання при безоплатній передачі молока (спецхарчування) власним працівникам, ПДВ при придбанні якого було включено до складу податкового кредиту.

При цьому відповідач посилається на вимоги п. 3.1 ст. 3 ЗУ «Про податок на додану вартість», згідно якого об'єктом оподаткування ПДВ є операції з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, а також наводить визначення поставки товарів за абз. 1 п. 1.4 ст. 1 ЗУ «Про податок на додану вартість», а також вказує, що за приписом п. 4.2 ст. 4 ЗУ «Про податок на додану вартість»у разі поставки товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою оплатою їх вартості коштами у межах бартерних (товарообмінних) операцій, здійснення операцій з безоплатної передачі товарів (робіт, послуг), натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації, а також пов'язаній з продавцем особі чи суб'єкту підприємницької діяльності, який не зареєстрований як платник податку, база оподаткування визначається виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Отже, відповідачем зроблено висновок про те, що витрати на забезпечення працівників спецхарчуванням є необхідними витратами платника (Позивача) на здійснення його господарської діяльності, тому останній має право на включення до складу податкового кредиту суми ПДВ, нарахованої (сплаченої) при придбанні молока, якщо такий платник здійснює оподатковувані операції.

З вказаним висновком відповідача суд не погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до абз. 1 п. 1.4 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість»поставкою товарів є будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

З аналізу даної норми Закону вбачається, що операціями з поставки товарів є лише ті операції, що здійснюються в межах цивільного чи господарського обороту.

Крім цього, п. 1.23 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безоплатно надані товари (роботи, послуги) товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компесації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладання таких угод.

Безоплатна за встановленими нормами видача молока працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, передбачена імперативними нормами трудового законодавства (ч. 1 ст. 166 Кодексу законів про працю України, ч. 1 ст. 7 ЗУ «Про охорону праці»), тобто не має цивільно-правового чи господарсько-правового характеру, та крім того, за невиконання вказаних законодавчих приписів для роботодавця передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Порядок безоплатної видачі молока зайнятим на роботах зі шкідливими умовами праці працівникам затверджено постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань та Президії Загальносоюзної Центральної Ради Професійних Спілок № 731/П-13 від 16.12.1987.

Молоко придбавається Позивачем та видається ним у межах встановлених норм своїм працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, з метою виконання вимог спеціального законодавства з охорони праці та для забезпечення власної виробничої діяльності, частково повязаної з шкідливими умовами праці.

Отже, на підставі аналізу наведених норм, суд дійшов висновку про те, що пільги і компенсації працівникам за важкі та шкідливі умови праці, які надаються роботодавцями в межах трудового законодавства, чим у даному випадку є безоплатна видача молока працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, не є поставкою товару без оплати чи операцією з безоплатної поставки товару в розумінні Закону «Про податок на додану вартість», оскільки здійснюється не в межах цивільного чи господарського обороту, а у звязку із врегульованим спеціальним законодавством трудових відносин між роботодавцем та працівником.

Відповідно до абз. 1 пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. Абз. 2 цього ж підпункту встановлює, що при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

Відповідно до пп. «а» пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 цього Закону, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

З урахуванням наведених обставин та проаналізованих норм податкового законодавства, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 20.10.2009 № 0000618812/0 та № 0000628812/0 підлягають задоволенню повністю.

Вимоги позивача щодо визнання протиправними дій відповідача в частині визначення сум податкових зобовязань згідно з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями від 20.10.2009, фактично є тотожними вимогам про визнання не чинними цих податкових рішень.

З урахуванням положення ст. 11 та ст. 162 КАС України, з метою належного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити позов частково, а саме: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.10.2009 № 0000618812/0 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.10.2009 № 0000628812/0 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.10.2009 № 0000608812/0 в частині за основним платежем на суму 46703,45 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 23351,72 грн.

При цьому вимоги позивача, які стосуються зобовязання відповідача збільшити суму бюджетного відшкодування та щодо стягнення з Державного бюджету України надмірно сплачених сум у розмірі 5226 грн., суд вважає заявленими передчасно, оскільки відмови у задоволенні таких вимог у добровільному порядку з боку відповідача не було, та крім цього такі дії можуть бути виконані лише за умов дотримання відповідного порядку, встановленого, зокрема, ст. ст. 43, 200 Податкового кодексу України.

За викладених обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог ПАТ «Дніпрометиз».

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 9, 11, 18, 70-72, 86, 128, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити Публічного акціонерного товариства «Дніпрометиз» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську, Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій, визнання не чинними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.10.2009 № 0000618812/0 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.10.2009 № 0000628812/0 Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 20.10.2009 № 0000608812/0 в частині за основним платежем у розмірі 5856,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2928,00 грн., всього у розмірі 8789,00 грн.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови викладений 20.09.2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >С.В. Чабаненко

< Текст >