Постанова № 21072104, 16.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

16.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/13532/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЛозицької І.О. <Текст > при секретаріВасиленко К.Е. за участю: представника позивача представників відповідача Попова А.В. Авдєєвої Ю.М., Ткача І.В. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Юрпак" до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень №0101382301; №0101392301 від 19 травня 2011 року ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним адміністративним позовом, в якому просив скасувати податкове повідомлення рішення №0101392301 від 19 травня 2011 року про стягнення суми заниженого податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 51803, 00 грн., штрафної санкції у сумі 12951, 00 грн., а разом 64754,00грн. та податкове повідомлення-рішення №0101382301 від 19 травня 2011 року про стягнення суми заниженого податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 64753, 21 грн., штрафної санкції у сумі 16188, 30 грн., а разом 80941,51грн. В обґрунтування позову зазначив, що відповідач при винесенні спірних повідомлень-рішень виходив з того, що позивачем до перевірки не надано документальне підтвердження факту послуг по перевезенню, з тих же підстав відповідач вважає неправомірним віднесення на витрати придбання транспортних послуг, які не підтверджені товарно-транспортними накладними та дорожніми листами, та вбачає порушення пп. 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР (із змінами та доповненнями).

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити з викладених в ньому підстав.

Представники відповідача в судовому засіданні просили відмовити у задоволенні позовних вимог із зазначених у письмовому запереченні підстав.

Суд, заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, вважає, що в задоволенні адміністративного позову, слід відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що працівниками Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська було проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрпак»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 квітня 2008 року по 31 грудня 2010 року, якою встановлено порушення ТОВ «Юрпак»порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого, занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 64 753,21 грн. та порушення п.1.4 ст.1, п.п.3.1.1, 3.2.4 п.3.1, 3.2 ст.З, п.4.5 ст.4, п.п.7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість", в результаті чого, занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 80 941, 51 грн., за наслідками якої, було складено Акт №1087/23/34983526 від 04 квітня 2011 року.

На підставі вищезазначеного акта, податковим органом було прийнято податкове повідомлення рішення №0101392301 від 19 травня 2011 року, яким визначено суму заниженого податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 51803, 00 грн., штрафної санкції у сумі 12951, 00 грн. та податкове повідомлення рішення №0101382301 від 19 травня 2011 року про стягнення суми заниженого податкового зобовязання з податку на прибуток підприємств у розмірі 64753, 21 грн., штрафної санкції у сумі 16188, 30 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платники податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також, відповідальність за порушення податкового законодавства, врегульовані Податковим кодексом України.

Згідно п.54.1. ст.54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання, та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації, або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Зі змісту п.46.1. ст.46 Податкового кодексу України, вбачається, що податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків (у тому числі, відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобовязання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого, та/або сплаченого податку.

В судовому засіданні встановлено, що до перевірки було надано акти прийому - здачі робіт (послуг) по перевезенню вантажу автомобілями Камаз, з наступним змістом:«... Ми представники Замовника TOB «Юрпак»з одного боку, та представник Виконавця ФОП -ОСОБА_6 з іншого боку, склали цей акт про те, що Виконавцем були проведені такі роботи (надані такі послуги): - перевезення вантажу Камаз (кількість) ...км вартістю ...грн. (без ПДВ).

Загальна вартість робіт (послуг) без ПДВ складає: ...грн., сума ПДВ 20% складає ... грн., загальна вартість робіт , послуг з ПДВ складає ...грн.

Сторони претензій одна до одної не мають. Дата, підписи, скріплено печаткою суб'єктів господарювання».

Документами, які фіксують факти здійснення господарської операції, є акти прийому-здачі робіт (послуг) по перевезенню вантажу автомобілями Камаз.

При цьому, в наданих актах не можливо визначити факти виконаних робіт, так як відсутні відомості про вантаж, який перевозився, умови перевезення, їх обсяги із зазначенням дати і місця виконання, маршрути, найменування підприємств, що проводять відповідно відвантаження (списування) і одержання (оприбуткування) товарно-матеріальних цінностей, адреси відповідно пунктів навантаження і розвантаження вантажу, кількість перевезеного вантажу та який саме вантаж перевозився, одиниця виміру, відстань перевезення вантажу, з розподілом за групами доріг та вартість транспортних послуг, що повинна бути сплачена замовником автотранспорту за кожну надану послугу, перелік узгоджених товарно-транспортних накладних, по яким здійснювались перевезення.

Позивачем було надано (вибірково) ТТН по перевезенню вантажів ПП ОСОБА_6, які оформлені неналежним чином і не можуть свідчити про одержання послуг з перевезення вантажів, а також, не відповідають затвердженим формам (дод.1), а саме:

у рядках "Пункт навантаження" і "Пункт розвантаження", відсутні адреси відповідно пунктів навантаження і розвантаження;

у графах 24-36 відсутні відомості, які необхідні для розрахунку вартості транспортних послуг;

у графах 37-47 відсутній розрахунок вартості транспортних послуг;

у графі 8 відсутні дані «з вантажем слідують документи»;

відсутні підписи водія-експедитора та відомості щодо подорожніх листів;

у строчці «вантаж одержав»відсутні дані про осіб: посади і ПІБ, які отримали вантаж, а також, (частково) підписи та штампи вантажоотримувачів;

у строчці «пункт навантаження»вказана адреса вул. Леніногорська, 121, що не відповідає дійсності, так як договір оренди нежилого приміщення (офісних, складських, виробничих приміщень) №15 від 01.07.2007 року по даній адресі підприємством ТОВ "Юрпак" з ВАТ АТП-1126 «Важавтотранс»21.05.2008 року, було розірвано.

Інші документи, що підтверджують вартість та факт отримання транспортних послуг, до перевірки не надавались.

Отримання вказаних послуг в бухгалтерському обліку підприємства, що перевіряється, відображено методом подвійного запису на кореспондуючих рахунках бухгалтерського обліку, відповідно за дебітом 92 «Адміністративні витрати»і кредитом 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»(враховано у рядку 04.1 Декларації «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11».

У відповідності до Наказу ДПА України від 29.03.2003р. № 143 «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та Порядку її складання»: «...Дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності). Достовірність даних підтверджується підписами керівника і головного бухгалтера та засвідчується печаткою підприємства».

Відповідно до п.п.4.1.1. п. 4.1 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», що діяв на момент здійснення відповідних правовідносин (далі по тексту - Закон України 2181-ІІІ), платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації у відповідності до п.5.1. ст.5 Закону України 2181-III, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання, не може бути оскаржене платником.

Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2009 р. № 207, відповідно до п. 1 якої, для водія юридичної, або фізичної особи - підприємця, що здійснює вантажні перевезення на договірних умовах, в наявності серед інших документів, мають бути товарно- транспортна накладна (ф. № 1-ТН, подорожній лист вантажного автомобіля (ф. № 2), тощо.

Застосування зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності, є обов'язковим.

Відповідно до п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Мінтрансу України від 14.10.97 р. № 363, товарно-транспортна накладна (ф. № 1-ТН) - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також, для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Крім того, первинна транспортна документація відноситься до первинних документів, на підставі яких, ведеться бухгалтерський облік.

Розділом 1 «Терміни та поняття»Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, визначено, що: дорожній лист - документ установленого законодавством зразка для визначення та обліку роботи автомобільного транспортного засобу;

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки міх учасниками транспортного процесу.

Згідно з п.11.7 р.11 «Правила оформлення документів на перевезення», Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні перший примірник ТТН залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій та четвертий примірники ТТН, засвідченні підписом вантажоодержувача (за потреби і печаткою або штампом), передаються перевізникові.

Відповідно до абз.2 п.14.4 р. 14 «Розрахунки за перевезення»Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, рахунок за виконані перевезення, виписуються на підставі належним чином оформлених шляхових листів і ТТН (до рахунку додаються ТТН), а при використанні автомобілів, робота яких оплачується, виходячи з часу роботи у замовника, - лише на підставі шляхових листів.

Відповідно до ст. 47 Статуту автомобільного транспорту в УРСР, затвердженого постановою Ради Міністрів УССР №401 від 27.06.69 - вантажовідправник повинен подати автотранспортному підприємству або організації на вантажі товарного характеру, що пред'являються до перевезення, товарно-транспортні накладні. Товарно-транспортні накладні, є основними транспортними документами, які визначають взаємовідносини між вантажовідправниками, вантажоодержувачами та автотранспортними підприємствами і організаціями.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, затверджені спеціальним наказом Міністерства транспорту України і Міністерства статистики України № 488/346 від 29 грудня 1995 року і введені з 1 січня 1996 року.

До прибуття автомобіля вантажовідправник оформлює товарно-транспортну накладну типової форми N 1-ТН (надалі ТТН) на кожну партію вантажу у такій послідовності:

під заголовком "Товарно-транспортна накладна", вказує дату виписки ТТН;

у рядку "Замовник (платник)", вказує найменування підприємства (організації), що проводить оплату транспортної роботи і послуг;

у рядках "Вантажовідправник" і "Вантажоодержувач", записує найменування підприємств (організацій), що проводять відповідно відвантаження (списування) і одержання (оприбуткування) перелічених в ТТН товарно-матеріальних цінностей;

у рядках "Пункт навантаження" і "Пункт розвантаження", вказує адреси відповідно пунктів навантаження і розвантаження та інше;

в подальшому:

належним чином заповнюються всі рядки і графи та підписуються відповідальними особами за відвантаження, перевезення та отримання вантажів;

автоперевізником у гр.24-36, вказуються дані, які необхідні для розрахунку вартості транспортних послуг, а у гр.37-47, розрахунок вартості транспортних послуг.

Договір на перевезення вантажу має містити розмір плати за перевезення.

Згідно з п. 2 ст. 307, п. 5 ст. 308 ГКУ та п.3 ст. 909 ЦКУ, перевезення здійснюється за належним перевізним документом.

Укладений між перевізником і відправником договір перевезення, не є перевізним документом, а видаткова накладна, не є транспортною накладною, за відсутністю в ній відомостей щодо отримання до перевезення вантажу, вартості перевезення, тощо.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон 996), передбачено, що первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: в тому числі, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції.

Крім того, одним з основних принципів бухгалтерського обліку та фінансової звітності, згідно ст. 4 Закону 996, є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише, виходячи з юридичної форми.

Згідно з п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88, за реєстр, в Міністерстві юстиції України 05.06.95 за № 168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості, повинні мати відповідні обов'язкові реквізити.

Відповідно до п.2.15 та 2.16 вищевказаного Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

За визначенням п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" (далі - Закон №334), валові витрати виробництва та обігу, сума будь - яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних, як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п.5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону №334, до складу валових витрат, включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці.

Згідно з п.п.5.3.9 п.5.3 с.5 Закону №334, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких, передбачена правилами ведення податкового обліку.

Підприємство, що сплатило за послуги з перевезення вантажу, для віднесення вартості таких послуг до складу валових витрат, повинно мати належним чином оформлену первинну транспортну документацію, що підтверджує одержання послуг з перевезення вантажів і зв'язок понесених витрат із господарською діяльністю платника податку.

Враховуючи вищевикладене, TOB «Юрпак», не надало документальних доказів факту отримання транспортних послуг від ПП ОСОБА_6

Таким чином, суд приходить висновку, що TOB «Юрпак», в порушення пп.5.3.9 п.5.3, ст.5 Закону №334, завищено валові витрати, в результаті включення до складу валових витрат послуг, які не підтверджені відповідними первинними документами та не доведено факт фактичного їх отримання на загальну суму 259 012, 84 грн.

Також, судом встановлено, що при перевірці журналів-ордерів та обігових відомостей по бухгалтерським рахункам, які підтвердженні наданими до перевірки первинними документами, в тому числі, і реєстрами отриманих податкових накладних встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 10.1 Деклараціях з податку на додану вартість у сумі 51 802, 56 грн.

Згідно з порушенням пп.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №334 віднесено витрати на придбання транспортних послуг, не підтверджених товарно-транспортними накладними та дорожніми листами.

Відповідно до п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон №168), об'єктом оподаткування податком на додану вартість, є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких, знаходиться на території України.

Пунктом 1.4 ст.1 Закону №168 визначено, що поставка послуг, будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі, нематеріальними активами, а також, з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також, операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг.

Відповідно до норм п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168, податковий кредит звітного періоду, визначається, виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у зв'язку з придбанням, або виготовленням товарів (у тому числі, при їх імпорті) та послуг, з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням або виготовленням товарів (у тому числі, при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п.7.2.1. і 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону №168, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінали податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг) та повинна містити зазначені окремими рядками відповідні реквізити.

Згідно з п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону №168, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Податкова накладна, є звітним податковим документом, і одночасно, розрахунковим документом.

З огляду на зазначене, та зважаючи на те, що на момент перевірки не надано документальне підтвердження факту послуг по перевезенню, ТОВ «Юрпак», в порушення 1.4 ст.1, п.п. 3.1.1, 3.2.4 п. 3.1 і 3.2 ст. 3, п.п. 7.2.1 та 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, неправомірно завищено задекларовані показники у рядках 10.1 та 17 Декларації по наданим податковим накладним.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ «Юрпак», в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168, до складу податкового кредиту, включило суми ПДВ по послугам, які не підтверджено відповідними первинними документами та не доведено факт фактичного їх отримання на загальну суму 51802,56 грн., в результаті чого, завищено податковий кредит з ПДВ.

В силу ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства, може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог ТОВ «Юрпак», відмовити повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Юрпак» до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська про скасування податкових повідомлень-рішень №0101382301; №0101392301 від 19 травня 2011 року відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст складений 07 грудня 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >І.О. Лозицька

< Текст >