Постанова № 21071961, 14.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

14.12.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/16376/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Єфанової О.В. <Текст > розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за поданням Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський автобусний завод" про стягнення коштів за податковим боргом, - ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло подання Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод», в якому заявник просить стягнути кошти у сумі податкового боргу з земельного податку 18723,99 грн. з рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод».

В обґрунтування подання зазначено, що за відповідачем, станом на 01.12.2011 р. рахується податковий борг з земельного податку в розмірі 18723,99 грн. Сума боргу не сплачується відповідачем добровільно, а тому підлягає примусовому стягненню.

Відповідач, повідомлений належним чином, в судове засідання повноважного представника не направив, заперечень на подання не надав.

Відповідо до ч.7 ст.183-3 КАС України неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Таким чином, суд ухвалив розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України в письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» є платником податків, зборів (обов'язкових платежів) і перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції м.Дніпродзержинськ.

31 січня 2011 року відповідачем подано до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську податковий розрахунок земельного податку №4841 на 2011 рік.

Згідно п.4.10 вказаного розрахунку сума, яка підлягає сплаті за жовтень 2011 року становить 18723,99 грн.

Відповідач зобов'язаний був сплатити задекларовану суму зобов'язання не пізніше 30.11.2011р. включно.

Отже, внаслідок не сплати вищевказаного самостійно узгодженого відповідачем зобов'язання, з 01.12.2011р. у відповідача виник податковий борг в сумі 18723,99 грн.

Статтею 36 Податкового кодексу України (далі Кодекс) встановлено податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку і строки, визначеному цим Кодексом. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором. Згідно ст. 54 Кодексу крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.286.2 ст.286 Кодексу платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Пунктом 203.2 ст. 203 Кодексу податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно ст. 59 Кодексу у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Порядок надіслання (вручення) податкових повідомлень-рішень визначений в п. 58.3 ст. 58 Кодексу.

В даному випадку, податкові вимоги було направлено боржнику на підставі ст.6 Закону “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-ІІІ від 21.12.2000р., а сааме:

першу податкову вимогу №1/1059 сформовано 07.11.2008 року та вручено 18.11.2008 року;

другу податкову вимогу №2/1222 сформовано 18.12.2008 року та вручено 12.01.2009 року.

Згідно п.60.6 ст.60 Податкового кодексу України, якщо нарахована сума грошового зобов'язання або податкового боргу збільшується внаслідок їx адміністративного оскарження, раніше надіслане податкове повідомлення-рішення або податкова вимога не відкликаються. На суму збільшення грошового зобов'язання надсилається окреме податкове повідомлення-рішення, а на суму збільшення податкового боргу окрема податкова вимога не надсилається.

У зв'язку з тим, що законодавством передбачено тільки формування та вручення першої та другої податкових вимоги, тому на суму збільшення податкового боргу, що виникла після вручення першої та другої податкових вимоги, додаткові (окремі) податкові вимоги не формувались.

Станом на 01.12.2011р. має податковий борг з земельного податку за жовтень 2011 року в розмірі 18723,99 грн.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 сг. 16 Податкового кодексу України передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пп. 20 1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України податкові органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно до п. п. 95.1- 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яка направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що факт існування податкового боргу в розмірі 18723,99 грн. доведений, а тому заявлені вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-162, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

ПОСТАНОВИВ:

Подання Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод» про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський автобусний завод»(код ЄДРПОУ 33981727) кошти в рахунок податкового боргу з земельного податку за жовтень 2011 року в розмірі 18723,99 грн. з рахунків у обслуговуючих банках.

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О.В. Єфанова

< Текст >