Постанова № 21071768, 09.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

09.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 листопада 2011 р. Справа № 2а-1680/10/0470

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКоблової О.Д.

при секретарі судового засіданняТуранській С.О.

за участю представників:

позивачаЛось Д.М.

відповідачаКрейси Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»до відповідача 1 Дніпропетровської митниці, відповідача 2 Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним рішення, скасування картки відмови, зобовязання вчинити певні дії та стягнення надмірно сплачених коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до відповідача 1 Дніпропетровської митниці, відповідача 2 Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області, з позовними вимогами, з урахуванням уточнень позовної заяви, про:

- визнання протиправним рішення Дніпропетровської митниці №113000010/2009/000257/1 від 30.10.2009 року про визначення митної вартості товарів;

- скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України за №113030000/9/000117 від 23.12.2009 року;

- стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 1, код ЄДРПОУ 23928791) на користь Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00190905, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, 50064) шкоду у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 6 778,84 грн.;

- стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 1, код ЄДРПОУ 23928791) на користь Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00190905, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, 50064) шкоду у вигляді надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 2 372,59 грн.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2011 року в адміністративній справі №2а-1680/10/0470 допущено заміну первинного відповідача Криворізьку митницю, її правонаступником Дніпропетровською митницею.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року закрито провадження в адміністративній справі №2а-1680/10/0470 за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до відповідача 1 Дніпропетровської митниці, відповідача 2 Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним рішення, скасування картки відмови, зобовязання вчинити певні дії та стягнення надмірно сплачених коштів, в частині позовних вимог про визнання протиправним рішення Дніпропетровської митниці №113000010/2009/000257/1 від 30.10.2009 року про визначення митної вартості товарів, оскільки є постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.04.2010 року у справі № 2а-17706/09/0470 про відмову Позивачу в задоволенні позову повністю, яка набрала чинності згідно з ухвалою Вищого адміністративного суду України від 04.10.2011 року, з того самого спору - визнання протиправним рішення Дніпропетровської митниці №113000010/2009/000257/1 від 30.10.2009 року про визначення митної вартості товарів, і між тими самими сторонами: позивач - ПАТ «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат»; відповідач 1 - Дніпропетровська митниця; відповідач 2 - Головне управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позову зазначено, що 15.04.2009 року між Публічним акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» та Відкритим акціонерним товариством «Белшина», Республіка Беларусь, м. Бобруйськ, було укладено зовнішньоекономічний контракт №2335-09, згідно з умовами якого Постачальник зобов'язався здійснити поставку шин 33.05-51 для автомобілів з великою вантажопідйомністю Позивачу, а Позивач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах, вказаних у Специфікаціях до Контракту. 30.10.2009 року при митному оформленні партії товару Дніпропетровською митницею прийняте Рішення про визначення митної вартості товарів №113000010/2009/000257/1, на підставі якого 23.12.2009 року оформлено Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України за №113030000/9/000117, якою зазначено, що товари не підлягають митному оформленню з причини коригування митної вартості митним органом. При цьому, при обґрунтуванні Рішення і Картки відмови Відповідач 1 як на підставу зміни митної вартості товару посилається на Митний Кодекс України, Постанову КМУ №1766 від 20.12.2006 року «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які перемішуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», Постанову КМУ №339 від 09.04.2008 року «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів», цінову інформацію ЄАІС ДМСУ. Позивач не погоджується із прийнятим Відповідачем 1 Рішенням та винесеною ним Карткою відмови, оскільки вважає їх незаконними, а дії Відповідача 1 по коригуванню митної вартості товару такими, що порушують права та законні інтереси Позивача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач 1 Дніпропетровська митниця, в судовому засіданні заперечувала проти позову, просила відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Відповідач 2 Головне управління Державного казначейства у Дніпропетровській області, в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що Відкритим акціонерним товариством «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» змінено найменування на Публічне акціонерне товариство «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат», у звязку з чим 31.03.2011 року проведено заміну свідоцтва про державну реєстрацію товариства.

Згідно п. 6.5. Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби від 20.04.2005 року № 314, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27.04.2005 року за № 439/10719, за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті ВМД, митому оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, з оформленням Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України в порядку, установленому законодавством України.

Так, наказом Держмитслужби України від 12.12.2005 року № 1227 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26.12.2005 року за № 1562/11842) затверджено Порядок оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, відповідно до якого в усіх випадках відмови в митному оформленні товару посадовою особою митного органу оформлюється Картка відмови.

Відповідно до вищезазначеного Порядку, посадовою особою Дніпропетровської митниці оформлено Картку відмови № 113030000/9/000117 від 23.11.2009 року на ВМД №113030000/9/017713 від 23.11.2009 року, в якій зазначено про необхідність подання нової ВМД з митною вартістю відповідно до Рішення про визначення митної вартості товару №113000010/2009/000257/1 від 30.10.2009 року.

На час оформлення вказаної Картки відмови рішення про визначення митної вартості товарів №113000010/2009/000257/1 від 30.10.2009 року було чинним, тому дана Картка відмови видана митницею в межах наданих повноважень та відповідно до норм чинного законодавства.

Також, стосовного стягнення з Державного бюджету України суми шкоди у вигляді надміру сплаченого податку на додану вартість, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Вантажна митна декларація відповідає вимогам пункту 1.11. статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, який діяв на час виникнення спірних відносин, та для його цілей є податковою декларацією.

Відповідно до п. 4.1.1 статті 4 Закону 2181 платник податків самостійно нараховує суму податкового зобов'язання, крім випадків, передбачених підпунктом «г» п. 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 цієї статті.

Згідно із підпунктом 7.3.6 пункту 7.3. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення податкових зобов'язань при імпорті є дата подання митної декларації із зазначенням у ній суми податку, що підлягає сплаті.

Пункт 5.1 ст. 5 Закону 2181 містить норму про те, що податкове зобов'язання, самостійно узгоджене платником податків, не може бути оскаржено платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Крім того, відповідно до пункту 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», який діяв на час виникнення спірних відносин, ввізна вантажна митна декларація, за якою позивачем був сплачений до Державного бюджету ПДВ, є підставою для формування податкового кредиту та подальшого отримання бюджетного відшкодування податку. Таким чином, спроба Позивача у судовому порядку стягнути сплачену ним суму податку є, фактично, спробою отримати подвійне відшкодування ПДВ з Державного бюджету.

Податковим кодексом України, який набрав чинності з 01 січня 2011 року, дані норми законодавства аналогічно визначені п.54. 2. ст.54 та п.56. 11. ст.56.

Враховуюче вищезазначене, податкове зобов'язання Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» самостійно нараховане та визначене згідно за поданими ВМД №113030000/9/017780 від 24.12.2009 року (включаючи ПДВ та ввізне мито), вважається узгодженим з дня подання цих декларацій до здійснення митного оформлення товару і, відповідно, не може бути оскаржено в судовому порядку.

Також, суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що посилання Позивача при здійсненні розрахунку надміру сплачених платежів на той факт, що інші 6 одиниць партії товару, у митному оформленні якого було відмовлено з посиланням на рішення про визначення митної вартості товару №113000010/2009/000257/1 від 30.10.2009 року, оформлені за ВМД №113030000/9/017892 від 25.12.2009 року є такими, що не відповідають дійсності, оскільки в гр. 44 ВМД №113030000/9/017892 зазначено інше рішення про визначення митної вартості товару, а саме: №113000010/2009/000342/1 від 25.12.2009 року.

Частина 1 статті 71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч. 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач діяв в межах наданих повноважень та відповідно до норм чинного законодавства, тобто порушень з боку відповідача з матеріалів справи не вбачається.

Статтями 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що принципами здійснення правосуддя в адміністративній справі є: верховенство права, законність, рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та Законів України.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З огляду на викладе, суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Що стосується позовних вимог позивача про покладення на відповідача судових витрат, то суд вважає за необхідне зазначити, що згідно ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» не підлягають задоволенню, в задоволенні клопотання про стягнення судових витрат належить відмовити.

Керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат» до відповідача 1 Дніпропетровської митниці, відповідача 2 Головного управління Державного казначейства України в Дніпропетровській області, про визнання протиправним рішення, скасування картки відмови, зобовязання вчинити певні дії та стягнення надмірно сплачених коштів, в частині скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України за №113030000/9/000117 від 23.12.2009 року; стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 1, код ЄДРПОУ 23928791) на користь Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00190905, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, 50064) шкоду у вигляді надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 6 778,84 грн.; стягнення з Державного бюджету України в особі Головного управління Державного казначейства у Дніпропетровській області (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Челюскіна, 1, код ЄДРПОУ 23928791) на користь Публічного акціонерного товариства «Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат (код ЄДРПОУ 00190905, м. Кривий Ріг, вул. Рудна, буд. 47, 50064) шкоду у вигляді надмірно сплаченого ввізного мита у розмірі 2 372,59 грн. відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.

Повний текст постанови складений 29 листопада 2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >О. Д. Коблова

< Текст >