Постанова № 21071572, 07.12.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

07.12.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/6821/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни <Текст > при секретаріМакаревич К.В. за участю: прокурора представників позивача Андреєвої А.В. Немченко К.І., Будьоного Г.В. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська до приватного підприємства «Алькор плюс» про стягнення заборгованості, - ВСТАНОВИВ: Прокурор Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного підприємства «Алькор плюс» в якому просить, з урахуванням уточнення позовної заяви, стягнути кошти з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство «Алькор плюс» (код ЄДРПОУ 35498010) на користь держави в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 934,93 грн.; податкового боргу по податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності у сумі 9504,03 грн.; мита на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності у сумі 47520,21 грн.; зупинити видаткові операції на рахунках приватного підприємства «Алькор плюс» (код ЄДРПОУ 35498010); заборонити відчуження приватним підприємством «Алькор плюс» (код ЄДРПОУ 35498010) майна; зобовязати приватне підприємство «Алькор плюс» (код ЄДРПОУ 35498010) допустити податкового керуючого до опису майна у податкову заставу. Позовна заява обґрунтована тим, що внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань з податку на додану вартість, податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності, мита на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності у відповідача виник податковий борг на загальну суму 57959,17 гривень.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи викладені в позовній заяві, просив суд, з урахуванням уточнень, задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи про причини неприбуття суд не повідомив. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Прокурор звернувся до адміністративного суду в порядку статті 60 Кодексу адміністративного судочинства України. Із посиланням на статтю 121 Конституції України зазначав, що на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді. Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08 квітня 1999 року прокурори та їх заступники мають право звертатися до суду з позовними заявами в інтересах держави. Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначають, у чому саме відбулося або може відбутися порушення матеріальних, або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції.

Згідно статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» від 05 листопада 1991 року №1789-XII, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Формами представництва, зокрема, є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, участь у розгляді судами справ.

Приватне підприємство «Алькор плюс» зареєстровано рішенням виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради 11.10.2007 року та знаходиться на обліку в Державній податковій інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, як платник податків.

Відповідно до подання Дніпропетровської митниці підприємству нараховано суми митних платежів з податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності та мита на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності. Крім того, в звязку з неподанням податкової звітності з податку на додану вартість ПП «Алькор плюс» були донараховані штрафні санкції.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-6, Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N2181-III від 21.12.2000 року, Закону України «Про Митний тариф України» №2371-III від 05.04.2001р.

Статтею 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено, що податковий борг (недоїмка) це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

15 грудня 2010 року Державною податковою інспекцією у Жовтневому районі м.Дніпропетровська було проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку з питань своєчасності подання податкової звітності. За результатами перевірки складено Акт, яким встановлено, що в порушення вимог абз. «а» п.п.4.1.4 п.4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме не подано декларацію з податку на додану вартість за березень-жовтень 2010 року.

ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська прийнято податкове повідомлення-рішення № 0070711502/0 від 15.12.2010р. на суму 1360 грн., яким донараховані штрафні санкції. Зазначене податкове повідомлення-рішення було розміщено на дошці податкових оголошень 15.12.2010р., в звязку з неможливістю вручення акту про результати документальної невиїзної перевірки та податкового повідомлення-рішення відповідачу про що ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська було складено відповідні акти.

Дане податкове повідомлення-рішення ні в адміністративному, ні в судовому порядку оскаржено не було.

Враховуючи переплату по податку на додану вартість приватне підприємство «Алькор плюс» має заборгованість на загальну суму 934,93 грн.

Крім того, відповідно до вимог Закону України «Про Митний тариф України» №2371-III від 05.04.2001р., згідно подання Дніпропетровської митниці підприємству нараховано суми митних платежів по податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності та мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності

Заборгованість по податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України суб'єктами підприємницької діяльності виникла відповідно до подання Дніпропетровської митниці від 23.12.10 №88, подання Дніпропетровської митниці від 28.12.10 №93; подання Дніпропетровської митниці від 02.03.11 №22, подання Дніпропетровської митниці від 04.03.11 №24 та складає 9504,03 грн.

Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності у сумі 47520, 21 грн. нараховано приватному підприємству «Алькор плюс» згідно з поданнями Дніпропетровської митниці від 23.12.10 №87, від 28.12.10 №92; від 02.03.11 №21, від 04.03.11 №23.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, відповідач не сплатив в повному обсязі та у строки встановлені законодавством суми заборгованості.

Відповідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року № 2181- ІІІ (що діяв на момент виникнення правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

У звязку з чим ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровська на адресу ПП «Алькор плюс» було розміщено на дошці оголошень першу податкову вимогу №1/2509 від 28.12.10 р. Податковий борг у позивача за податками та зборами виник ще в 2010 році та до цього часу не переривався, тому надіслання інших податкових вимог законодавством не передбачено.

Відповідно до вимог статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

П. 89.1.2 ст. 89 Податкового кодексу України встановлено, що право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу.

Згідно п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Відповідно до п. 89.4 ст. 89 Податкового кодексу України, зазначено, що у разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.

Орган державної податкової служби звертається до суду щодо зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків, заборону відчуження таким платником податків майна та зобов'язання такого платника податків допустити податкового керуючого для опису майна у податкову заставу.

Зупинення видаткових операцій на рахунках платника податків та заборона відчуження таким платником податків майна діють до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі. Податковий керуючий не пізніше робочого дня, що настає за днем складення зазначених у цьому пункті актів, зобов'язаний надіслати банкам та іншим фінансовим установам рішення про складення таких актів. Таке рішення є підставою для поновлення видаткових операцій на рахунках платника податків.

В судовому засіданні встановлено, що 04.07.2011 року податковим керуючим складено Акт відмови платника податків ПП «Алькор плюс» від опису майна у податкову заставу, однак до суду не надано рішення керівника органу державної податкової служби на опис майна у податкову заставу. Таким чином в частині вимог щодо зупинення видаткових операцій на рахунках, заборони відчуження майна та зобовязання приватне підприємство «Алькор плюс» (код ЄДРПОУ 35498010) допустити податкового керуючого до опису майна у податкову заставу слід відмовити.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

П. 95.4, ст.95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Пп.20.1.18, 20.1.28, п.20.1, ст.20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобовязань та/або податкового боргу.

Оцінуючи усі докази, які були дослідженні судом у їх сукупності, приймаючи до уваги, що сума заборгованості відповідачем не сплачена в повному обсязі, та з урахуванням того, що позивач надав суду докази наявності у відповідача рахунків у банках, суд вважає необхідним стягнути грошові кошти за податковим боргом з розрахункових рахунків, які відкриті в установах банку, а тому позов підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Прокурора Жовтневого району м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м.Дніпропетровська до приватного підприємства «Алькор плюс» про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути кошти з рахунків у банках обслуговуючих приватне підприємство «Алькор плюс» (код ЄДРПОУ 35498010) на користь держави в рахунок погашення податкового боргу по податку на додану вартість у сумі 934 (девятсот тридцять чотири) гривні 93 копійки; податкового боргу по податку на додану вартість з товарів, увезених на територію України субєктами підприємницької діяльності у сумі 9504 (девять тисяч пятсот чотири) гривні 03 копійки; мита на товари, що ввозяться на територію України субєктами підприємницької діяльності у сумі 47520 (сорок сім тисяч пятсот двадцять) гривень 21 копійок.

В іншій частині відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 18.10.2011р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Н.В. Боженко

< Текст >