Постанова № 21071191, 29.11.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

29.11.2011

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/10613/11

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у місті Дніпропетровську в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Покровської міжрайонної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю “Стандарт Україна”, товариства з обмеженою відповідальністю “Літіс Групп” про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за нікчемним правочином, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2011 рокуПокровська міжрайонна державна податкова інспекція (надалі - Позивач) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Стандарт Україна”, товариства з обмеженою відповідальністю “Літіс Групп” (надалі - Відповідач), в якому просить:

1.Вжити заходи по забезпеченню позову шляхом заборони розпорядження активами ТОВ «Стандарт Україна», крім розпорядження активами у рахунок погашення податкового боргу.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Літіс Групп» (49600, м.Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграда, б. 227) на користь ТОВ «Стандарт Україна» суму 23692,02 грн.

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» (52600, Дніпропетровська область, Васильківський район, смт. Васильківка вул. Будьоного, 129, код ЄДРПОУ 32082681) в дохід держави 23692,02 грн. - суму коштів, яка дорівнює вартості отриманих від ТОВ «Літіс Групп» товарів за нікчемним правочином від 11.01.2011р. (на користь державного бюджету через Управління Державного казначейства у Васильківському районі, код 24237540, МФО 805012, р/р 31113090700049, код платежу 21080500 «Інші надходження»).

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2011 року у задоволенні клопотання позивача про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони розпорядження активами ТОВ «Стандарт Україна», крім розпорядження активами у рахунок погашення податкового боргу було відмовлено.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2011 року провадження в частині позовних вимог Покровської міжрайонної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю “Стандарт Україна”, товариства з обмеженою відповідальністю “Літіс Групп” про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Літіс Групп» на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» суми 23692,02грн. було закрито.

Позовні вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідно до акту невиїзної документальної перевірки фінансово - господарської діяльносі ТОВ «Літіс Групп» (код ЄДРПОУ 37276346) від 13.05.2011 р. № 1694/23-3/37276346 з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з грудня 2010р. по січень, лютий, березень 2011р. встановлені порушення вимог чинного законодавства, в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, внаслідок чого операції з поставки товару по ланцюгу на адресу ТОВ «Стандарт Україна» (код ЄДРПОУ 32082681) визнано без реального настання правових наслідків та нікчемними, та встановлено укладання цивільно-правових відносин та проведення безтоварних операцій, спрямованих на надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Представник позивача в судове засідання не зявився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується його розпискою, наявною в матеріалах справи.

Представник відповідача ТОВ «Стандарт Україна» надав заяву про розгляд справи в письмовому провадженні, а також надіслав до суду заперечення на адміністративний позов, в якому зазначив, що оскаржуване позивачем рішення винесене в межах та у відповідності до вимог чинного законодавства України, у задоволенні позову просив відмовити.

Представник відповідача ТОВ «Літіс Групп» в судове засідання не зявився, про дату та час судового засідання повідомлявся належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Згідно з частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. З огляду на викладене, враховуючи вимоги ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме те, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності сторін, в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали справи, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Стандарт Україна", зареєстроване як суб'єкт підприємницької діяльності 11.02.2005 року Васильківською районною державною адміністрацією Дніпропетровської області.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Літіс Групп» зареєстроване 01.10.2010 року рішенням Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради.

На адресу Покровської МДПІ надійшов акт проведеної Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська невиїзної документальної перевірки фінансово - господарської діяльності ТОВ «Літіс Групп» (код ЄДРПОУ 37276346) від 13.05.2011 р. № 1694/23-3/37276346 з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з грудня 2010р. по січень, лютий, березень 2011р., якою встановлені порушення вимог чинного законодавства в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, внаслідок чого операції з поставки товару по ланцюгу на адресу ТОВ «Стандарт Україна» (код ЄДРПОУ 32082681) визнано без реального настання правових наслідків та недійсними.

При проведенні перевірки ТОВ «Стандарт Україна» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо фінансово-господарських відносин з ТОВ „Літіс Групп" за січень 2011 року використано матеріали реєстраційної справи платника в Покровській МДПІ, інформацію АІС «Податки» ДПА в Черкаській області, ІС «Автоматизоване співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», БД «Бест-Звіт» Покровської МДПІ (декларації з податку на додану вартість з відповідні періоди), АІС КРР, матеріали перевірок Лівобережної МДПІ м. Дніпропетровська по ТОВ „Літіс Гругіп" (акт невиїзної документальної перевірки ТОВ „Літіс Групп" від 13.05.2011 р. № 1694/23-3/37276346 з питання правильності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з грудня 2010р. по січень, лютий, березень 2011р. по ланцюгу постачання та інших джерел інформації, одержаних в ході проведення перевірки).

При перевірці податкової звітності, наданої до Покровської МДПІ за січень 2011р. встановлено, що ТОВ «Стандарт Україна» надано до Покровської МДПІ декларацію з податку на додану вартість 15.02.11 р., реєстраційний номер 9000273795, податкові зобовязання складають (р.9) 214510 грн., податковий кредит (р. 17) складає 191560 грн.

Перевіркою правильності визначення податкового кредиту за січень 2011 р. встановлено, що відповідно до наказу ДПА України від 18.04.08р. № 266 «Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів» при співставленні податкового кредиту в розрізі контрагентів за січень 2011 року виявлено відхилення по ТОВ „Літіс Групп" (код ЄДРПОУ 37276346) в сумі 191986,15 грн. та встановлено факт взаємовідносин відносно господарських операцій з контрагентом - покупцем ТОВ «Літіс Групп» та контрагентом - постачальником ТОВ „Нотекс Трейд" (код ЄДРПОУ 37148715).

За результатами перевірки встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків. Господарські операції в січні 2011 року щодо придбання ТОВ «Нотекс Трейд» товарів (робіт, послуг) у контрагентів постачальників та продажу ТОВ «Нотекс Трейд» товарів (робіт, послуг) на адресу контрагентів - покупців не підтверджується стосовно врахування реального часу здійснення операції, відсутності майна, трудових, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійсненн господарських операцій.

У зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними в силу пп. 1,2 с 215, пп. 1,5 ст. 203 Цивільного кодексу України, то відповідно до ст. 216 Цивільного кодекс України нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, а саме :

-по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) між ТОВ «Літіс Групп» та контрагентом - постачальником ТОВ «Нотекс Трейд».

-по операціях з продажу товарів (робіт, послуг) між ТОВ «Літіс Групп» та контрагентом - покупцем ТОВ «Стандарт Україна».

Дослідивши письмові докази, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 3 ст. 215 Цивільного кодексу України визначено: якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Такий правочин не є нікчемним в силу вимог закону.

За змістом приписів ст. 228 Цивільного кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

З огляду на викладене, органи державної податкової служби могли звертатися до судів із позовами на підставі ч. 1 ст. 208 Господарського процесуального кодексу України про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність.

Згідно частини 1 статті 207 Господарського кодексу України (далі-ГК України) господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави.

Для застосування санкцій, передбачених частиною 1 статті 208 ГК України Кодексу, необхідним є умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

Вказана норма Закону встановлює наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним як такого, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, в залежності від наявності наміру у обох сторін чи лише у однієї із сторін, а також в залежності від виконання зобов'язання однією стороною або обома сторонами.

Податковим органом заявлені позовні вимоги про:

1)стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Літіс Групп» на користь ТОВ «Стандарт Україна» суму 23692,02 грн.;

2)стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна» в доход держави 23692,02 грн. - суму коштів, яка дорівнює вартості отриманих від ТОВ «Літіс Групп» товарів за нікчемним правочином від 11.01.2011р.

Матеріально-правовими підставами для такого позову податкова інспекція, серед інших, визначила 207, 208 Господарського кодексу України. При цьому податкова інспекція фактично посилається на існування наміру на вчинення господарського зобовязання з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, лише у однієї зі сторін Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Україна».

Зважаючи на те, що у разі наявності наміру лише у однієї зі сторін частиною першою статті 208 Господарського кодексу України передбачено конфіскаційну адміністративно-господарську санкцію у вигляді повернення усього одержаного такою стороною другій стороні, а одержаного останньою або належного їй на відшкодування виконаного - стягненню за рішенням суду в доход держави, дані позовні вимоги не могли бути задоволеними з огляду на відсутність правових підстав.

Крім того, для прийняття рішення зі спору необхідно встановлювати, у чому конкретно виявилась завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди, і хто з її учасників мав намір на досягнення цієї мети.

За відсутності таких доказів наявність умислу у юридичної особи не може вважатися встановленою.

Сам по собі факт допущення субєктом господарювання порушень певних встановлених законом правил господарської діяльності, здійснюваної на підставі певного договору, також не є виключною підставою для висновку про укладення такого договору з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства.

Як зазначалось раніше, органи державної податкової служби могли звертатися до судів із позовами на підставі ч. 1 ст. 208 Господарського процесуального кодексу України про стягнення в доход держави коштів, одержаних за правочинами, вчиненими з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, посилаючись на їхню нікчемність. Подання позову податковим органом про стягнення коштів за нікчемним договором з підстав суперечності змісту такого правочину Цивільному кодексу України та іншим актам цивільного законодавства та з підстав укладення учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), не узгоджується із завданням та функціями органів державної податкової служби, покладеними Законом України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 р. № 509-XII, та не може бути наслідком для стягнення коштів із застосуванням ч. 1 ст. 208 Господарського кодексу України.

При цьому, право органів державної податкової служби, вказаних в абзаці першому ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», звертатись до судів з позовами про застосування штрафних санкцій за нікчемними правочинами на підставі пункту 11 цієї статті виникає коли умисел повязаний з ухиленням від сплати податків.

Відповідно до чинного законодавства органи державної податкової служби подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Отже, у звязку з вищезазначеним, суд приходить до висновку, що Покровська міжрайонна державна податкова інспекція відповідно до вимог чинного законодавства не мала права звертатися з даними позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю “Стандарт Україна”, товариства з обмеженою відповідальністю “Літіс Групп”, у звязку з чим суд вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити.

Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Керуючись статтями 160-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову Покровської міжрайонної державної податкової інспекції до товариства з обмеженою відповідальністю “Стандарт Україна”, товариства з обмеженою відповідальністю “Літіс Групп” про стягнення в дохід держави коштів, одержаних за нікчемним правочином відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >В.С. Парненко

< Текст >