Постанова № 21070846, 23.11.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

23.11.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/12653/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василієвни <Текст > при секретаріЛуговій В.О. за участю: представника позивача Дороша О.Г. <Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Тернівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_4 про скасування постанови та зобовязання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Тернівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_4, в якому, з урахуванням уточнення позовних вимог, просить скасувати в частинах 4, 5 Постанову Про відкриття виконавчого провадження винесену 18.11.2010 року головним державним виконавцем Тернівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції Наумчак К.Ю. в редакції від 18.11.2011 року та викласти зазначені пункти постанови в іншій редакції, а саме в частині накладення арешту на все майно боржника та в частині оголошення заборони на його відчуження, замінити, доповнивши вказані пункти словами: «п.4 накласти арешт на все майно боржника, окрім нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири, загальною площею 47,3 кв.м., житловою площею 26,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1»; п.5 Заборонити відчуження будь-якого майна, що належить боржнику лише в межах суми боргу нерухомого майна, окрім нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири, загальною площею 47,3 кв.м., житловою площею 26,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, вчинення дій спрямованих на звільнення з під арешту та зняття заборони відчуження нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири, загальною площею 47,3 кв.м., житловою площею 26,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 покласти на Тернівський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, зобовязавши останній вчинити відповідні дії спрямовані на звільнення з під арешту та зняття заборони на відчуження зазначеного вище нерухомого майна. Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на порушення Тернівським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції норм Закону України «Про виконавче провадження», щодо арешту майна боржника та оголошення заборони його відчуження. В судовому засіданні представник позивача посилаючись на обставини викладені в позовній заяві просив позов задовольнити. Відповідач в судове засідання не зявився, надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі, також надав до суду письмові заперечення від 24.10.2011 року, в яких просить відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Третя особа в судове засідання не зявилась про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, причини не явки в судове засідання не повідомила, правом участі у судовому засіданні не скористалась, пояснень не надала.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

04 липня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю Банк «Фінанси та Кредит», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Банк «Фінанси та Кредит» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №369-пк-2007, згідно якого банк надав ОСОБА_4 кредитні кошти в розмірі 101000,00 гривень, зі сплатою 19% річних за користування кредитом на умовах забезпеченості, зворотності, строковості, платності. Строк повернення кредитних ресурсів, згідно п.3.2 кредитного договору 04.07.2024 року (а.с. 5-9).

З метою забезпечення виконання зобовязань за кредитним договором між сторонами було укладено іпотечний договір №369-пз-2007 від 04.07.2007 року, відповідно до умов якого ОСОБА_4 у відповідності зі ст. 4 Закону України «Про заставу» та Закону України «Про іпотеку» передала в заставу товариству з обмеженою відповідальністю Банк «Фінанси та Кредит» належну їй на праві приватної власності двохкімнатну квартиру, загальною площею 47,3 кв.м., житловою площею 26,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, який посвідчений нотаріально (а.с. 10-11).

Також, 04.07.2007 року приватним нотаріусом, на підставі ст. 73 Закону України «Про нотаріат» та у звязку з посвідченням вищезазначеного іпотечного договору було накладено заборону відчуження зазначеного в договорі майна, що належить ОСОБА_4, до припинення чи розірвання іпотечного договору. Зазначена заборона про відчуження зареєстрована в реєстрі за №1791, що підтверджується витягом про реєстрацію у Державному реєстрі іпотек (а.с. 15).

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 18.11.2010 року Тернівським відділом державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції було винесено постанову ВП №22651028 «Про відкриття виконавчого провадження» на виконання рішення Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області про стягнення з ОСОБА_4 боргу в сумі 69209,78 грн. на користь ПАТ «Прокредит Банк», згідно якої було накладено арешт на все майно боржника та оголошено заборону його відчуження (а.с. 20).

Внаслідок порушення умов кредитного договору №369-пк-2007 від 04.07.2007р. у ОСОБА_4 виникла заборгованість. Позивачем були направлені вимоги виконати зобовязання перед банком, але зазначені вимоги не були виконані, заборгованість перед банком не сплачена. Внаслідок чого позивач звернувся до Тернівського районного суду м.Кривого Рогу з позовною заявою про стягнення заборгованості в наслідок порушення зобов'язання за кредитним договором №369-пк-2007 від 04.07.2007р., розгляд справи, на момент розгляду даної справи, триває. Розмір заборгованості за кредитним договором складає 189638, 47 гривень. Водночас між позивачем та ОСОБА_4 вирішується питання щодо добровільної реалізації предмету іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, однак наявність чинного арешту на майно боржника та оголошення заборони на його відчуження, позбавляє ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», як іпотекодержателя вчиняти дії щодо відчуження предмету іпотеки в рахунок стягнення заборгованості за кредитом, що передбачено чинним законодавством України та іпотечним договором № 369-пз-2007 від 04.07.2007р.. Вартість нерухомого майна складає згідно договору іпотеки становить 106656,00 гривень.

Статтею 36 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV передбачено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» від 18.11.2003 № 1255-IV якщо інше не встановлено цим Законом, зареєстроване обтяження має вищий пріоритет над незареєстрованими обтяженнями. Пріоритет зареєстрованих обтяжень визначається у черговості їх реєстрації, за винятками, встановленими цим Законом. Обтяжувачі, які зареєстрували обтяження одного і того ж рухомого майна одночасно, мають рівні права на задоволення своїх вимог.

Обтяжувач з вищим пріоритетом має переважне право на звернення стягнення на предмет обтяження.

Згідно ст. 1 Закону України «Про заставу» від 02.10.1992 № 2654-XII застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку» від 05.06.2003 № 898-IV за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року за № 606 XIV (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (опису), вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Згідно вимог статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року за № 606 XIV (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, стягнення на заставлене майно боржника може бути звернуто у разі: виникнення права застави після винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів; якщо вартість предмета застави перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Про звернення стягнення на заставлене майно для задоволення вимог стягувачів, які не є заставодержателями, державний виконавець повідомляє заставодержателю не пізніше наступного дня після накладення арешту на майно або якщо йому стало відомо, що арештоване майно боржника перебуває в заставі, та роз'яснює заставодержателю право на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що право застави у позивача виникло раніше винесення судом рішення про стягнення з боржника коштів та вартість предмета застави не перевищує розмір заборгованості боржника заставодержателю. Таким чином, стягнення на заставлене майно боржника не може бути звернуто. Відповідачем не надано суду належних доказів повідомлення заставодержателя про накладення арешту на майно та роз'яснення заставодержателю права на звернення до суду з позовом про зняття арешту із заставленого майна.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року за № 606 XIV (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб. Державний виконавець роз'яснює особам, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до проведення виконавчих дій, їхні права згідно з вимогами цього Закону. Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені в порядку, встановленому цим Законом.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості.

Частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України закріплює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині зняття арешту із заставленого майна підлягають задоволенню, оскільки відповідач не діяв на підставі та у спосіб, який передбачений Законом України «Про виконавче провадження». Щодо позовних вимог вчинення дій спрямованих на звільнення з під арешту та зняття заборони відчуження нерухомого майна, а саме двокімнатної квартири, загальною площею 47,3 кв.м., житловою площею 26,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 покласти на Тернівський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, зобовязавши останній вчинити відповідні дії спрямовані на звільнення з під арешту та зняття заборони на відчуження зазначеного вище нерухомого майна, суд не вбачає підстав для задоволення оскільки такі дії відповідача випливають із суті задоволених судом вимог. Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

У звязку з цим, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та більш конкретніше сформулювати резолютивну частину постанови з метою повного захисту прав та інтересів позивача, оскільки задовольнивши вимоги позивача в викладеній ним редакції відбудеться втручання в компетенцію органу державної виконавчої служби, крім того ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року за № 606 XIV (в редакції, що діяла на момент виникнення правовідносин) законодавчо врегульовано такі правовідносини.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп. підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до Тернівського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, третя особа ОСОБА_4 про скасування постанови та зобовязання вчинити певні дії задовольнити частково.

Зобовязати Тернівський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції зняти арешт із заставленого майна - двокімнатної квартири, загальною площею 47,3 кв.м., житловою площею 26,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_4, який накладено Постановою про відкриття виконавчого провадження від 18.11.2010 року ВП № 22651028, з примусового виконання виконавчого листа №2-2166, виданого 17.09.2010 року Дзержинським районним судом м. Кривого рогу Дніпропетровської області.

Присудити з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» судові витрати у розмірі три гривні сорок копійок.

В іншій частині відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 15.11.2011р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Н.В. Боженко

< Текст >