Постанова № 21070836, 23.11.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

23.11.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/11535/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіКучми К.С. при секретаріВасиленко Н.П. < за участю/без участі > < найменування Пр. >< ПІБ Представників ><Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ТОВ "Нью Стар" до Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська про встановлення відсутності повноважень ВСТАНОВИВ: У вересні 2011 року позивач звернувся до адміністративного суду з вищезазначеним позовом. В обґрунтування заявлених вимог послався на те, що ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Нью Стар» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2011 року. Про проведення зазначеної перевірки, за результатами якої відповідач склав акт перевірки № 1374/23-2/37211870 від 30 червня 2011 року, позивач дізнався лише 03 вересня 2011 року після отримання від відповідача акту перевірки. Так, відповідно до висновків зазначеного акту перевірки встановлено, що ТОВ «Нью Стар» було порушено норми ч.5 ст.203, частин 1, 2 ст.215, 216 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Нью Стар» з покупцями, зазначеними у акті перевірки. Позивач вважає протиправними дії відповідача з проведення документальної невиїзної перевірки та щодо викладення в акті перевірки висновків про порушення позивачем вимог законодавства, а також, що у ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська були відсутні повноваження надавати оцінку цивільно-правовим діям позивача, визнавати або встановлювати недійсність (нікчемність) правочинів, укладених TOB «Нью Стар», з таких підстав. Жодний правочин, що був вчинений TOB «Нью Стар» судом недійсним не визнавався, то посилання відповідача в акті перевірки на недодержання TOB «Нью Стар» в момент вчинення будь-якого правочину вимог цивільного законодавства є неправомірним та помилковим, а дії відповідача є протиправними. Між TOB «Нью Стар» та підприємствами-постачальниками товарів, підприємствами-покупцями товарів були підписані відповідні договори (контракти), специфікації до договорів, якими сторони узгодили кількість, асортимент та вартість товару, який підлягав поставці. На виконання умов договорів (контрактів) та специфікацій здійснювалась поставка товарів, що підтверджується відповідними видатковими та податковими накладними, а також свідчить про належне виконання зобовязань за договорами (контрактами). Викладені обставини свідчать, що укладені між TOB «Нью Стар» і контрагентами договори (контракти) спрямовані на здійснення поставки товарів та є такими, що мають реальні правові наслідки. Відповідачем була проведена документальна невиїзна перевірка TOB «Нью Стар» без належного повідомлення позивача про проведення такої перевірки та за відсутності документів (договорів, первинних документів тощо) TOB «Нью Стар», що свідчить про протиправність дій ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська та безпідставність висновків, зазначених в акті перевірки. Тому, визначення відповідачем порушень без посилання на певні обставини, факти, правочини, дії або документи, з якими такі порушення повязані, доводить повну безпідставність висновків відповідача в акті перевірки від 30 червня 2011 року про такі порушення, та, крім того, доводить їх необґрунтованість. За таких обставин, позивач вимушений був звернутися до суду з даним позовом, в якому з уточненням позовних вимог просив суд: визнати протиправними дії ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська з проведення документальної невиїзної перевірки TOB «Нью Стар» (код ЄДРПОУ 37211870) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на вартість за лютий, березень, квітень 2011 року, а також визнати протиправними дії відповідача щодо висновків, викладених в акті перевірки № 1374/23-2/37211870 від 30 червня 2011 року «Про результати документальної невиїзної перевірки TOB «Нью Стар» (код ЄДРПОУ 37211870) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2011 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на задоволенні позову наполягав.

В судовому засіданні представник відповідача предявлені позовні вимоги не визнала та зазначила, що у червні 2011 року працівником ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська проведена документальна невиїзна перевірка TOB «Нью-Стар» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2011 року. Перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за лютий, березень, квітень 2011 року, які підпадають під визначення п.п.14.1.27, 22, 185 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. № 2755-VI (із змінами та доповненнями). В результаті вищевикладеного, TOB «Нью Стар» було порушено ч.5 ст.203, частини 1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по ланцюгах, здійснених TOB «Нью Стар» з покупцями, зазначеними у акті перевірки.

На дату складання акту згідно облікових даних місцезнаходження TOB «Нью-Стар» відповідно до установчих документів (юридична адреса): 49000, м.Дніпропетровськ, пр.Воронцова, 3. Також, на дату складання акту підприємство обліковувалось зі станом «7» - до ЄДР внесено про відсутність підтвердження відомостей. Згідно інформації ВПМ від 17.06.2011 р. фактично орган управління перевіряємого підприємства за юридичною адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Воронцова,73 - не знаходиться.

Представник відповідача зазначила, що фактично згідно податкової звітності у TOB «Нью Стар» встановлено відсутність ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту торгівельного обладнання, сировини, матеріалів для здійснення основного виду діяльності визначеного згідно довідки з ЄДРПОУ. В ході проведення перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в звязку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Також в ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємств-постачальників у лютому, березні, квітні 2011 року, що свідчить про те, що правочини між ТОВ «Нью Стар» та підприємствами-постачальниками здійснені без мети настання реальних наслідків. Перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям за лютий, березень, квітень 2011 року згідно Податкового кодексу України. Виходячи з вищенаведеного, позивач здійснював діяльність спрямовану на здійснення операцій повязаних з наданням податкової вигоди третіх осіб, а тому просила суд у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ТОВ «Нью Стар» здійснювало фінансово-господарську діяльність на підставі статуту, зареєстрованого виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради від 14.07.2010 року. Свідоцтво про державну реєстрацію №060330. Код субєкта господарювання за ЄДРПОУ 37211870. Взято на податковий облік в органах державної податкової служби з 15.07.2010 року за №7767.

Так судом встановлено, що на підставі службового посвідчення, серія УДН №072646, виданого ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська, та відповідно до наказу ДПІ від 30.06.2011 р. №820 заступником начальника відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Шмагуненко М.О. згідно із п.п.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.2 ст.79 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями), проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Нью Стар» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2011 року. За результатами перевірки складено акт № 1374/23-2/37211870 від 30.06.2011 року.

Згідно висновків акту перевірки встановлено, що TOB «Нью Стар» є «податковою ямою» в силу приписів ч.5 ст.203, частини 1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України (зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними). Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за лютий, березень, квітень 2011 року, які підпадають під визначення п.п.14.1.27, ст.185 Податкового кодексу України. В результаті вищевикладеного, TOB «Нью Стар» порушено ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п.5 ст.203 ЦК України) по правочинах, здійснених TOB «Нью Стар» з покупцями, зазначеними у акті перевірки.

Аналізуючи виниклі між сторонами правовідносини, суд приходить до наступного.

Відповідно до п.1 ст.10 Закону України від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та обєднані державні податкові інспекції здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обовязкових платежів).

Згідно до п.75.1. ст.75 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно п.п.79.1., 79.2. ст.79 Податкового кодексу України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2. пункту 75.1. статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Відповідно до пп.78.1.1-78.1.13. п.78.1. ст.78 Податкового кодексу України. Документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обовязків письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Згідно пп.83.1.1-83.1.6 п.83.1. ст.83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Пунктом 86.7. даного Кодексу у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом пяти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом пяти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у звязку з необхідністю зясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях.

В силу п.86.8. ст.86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

З аналізу вищевказаних норм права суд встановив, що дії податкового органу щодо висновків викладених в акті перевірки можуть бути оскаржені як до податкового органу так і до суду.

Підстави і порядок проведення органами державної податкової служби невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства передбачено Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 року № 984, зареєстрованого в МЮУ 12.01.2011 р. за № 34/18772 Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства.

Наведені норми Податкового кодексу України свідчать про наявність певних порушень в діях ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська, які полягають в наступному.

В акті перевірки зазначено, що відповідно до службової записки ВПМ від 17.06.2011 р. №1188/26-31-2 фактично орган управління перевіряємого підприємства за юридичною адресою: м.Дніпропетровськ, пр.Воронцова, 73 не знаходиться. Представник відповідача під час проведення судового засідання зазначила, що на адресу позивача рекомендованим листом із повідомленням про вручення копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки не надсилалось, оскільки перевіряючим 30 червня 2011 року за результатами виходу за юридичною адресою підприємства було встановлено їх незнаходження за даною адресою, про що був складений відповідний акт.

Дані факти вказують на порушення п.п.79.1., 79.2. ст.79 Податкового кодексу України щодо порядку та умов проведення перевірки, оскільки перевірку проведено без присутності посадової особи ТОВ «Нью Стар» або уповноважених ним осіб, доказів надання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки суду надано не було. Крім того, наказ на проведення документальної позапланової перевірки ТОВ «Нью Стар» №820 та повідомлення про її проведення №64 були видані 30 червня 2011 року і перевірка проводилася 30 червня 2011 року.

Положення пп.79.2. ст.79 Кодексу мають застосовуватись з урахуванням положень пп.20.1.1. п.20.1. ст.20 Податкового кодексу України, якими визначено, що письмові повідомлення особисто вручаються платнику податків або надсилаються в порядку, встановленому ст.42 Податкового кодексу України, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків). Проте позивач не отримував особисто та поштою ні копії наказу про проведення невиїзної перевірки, ні повідомлення про запрошення платника податків до органів державної податкової служби. Зазначене свідчить про те, що на час проведення перевірки відповідачем не було надіслано на адресу позивача копії наказу про проведення документальної невиїзної перевірки та письмове повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Підпунктом 17.1.6 п.17.1 ст.17 Кодексу встановлено право платника податку бути присутнім під час проведення перевірок. Отже невиконання відповідачем вимог п.79.2. ст.79 Податкового кодексу України, вважає суд, позбавило позивача права бути присутнім під час проведення перевірки, що проводилася 30.06.2011 р. Зазначене вище свідчить про недотримання відповідачем умов проведення документальної невиїзної перевірки позивача. Отже суд вважає, що відповідач коли проводив вказану перевірку, діяв поза межами наданих йому повноважень.

Відповідачем при проведенні перевірки та складанні акту не дотримано вимог пп.83.1.1.-83.1.6. п.83.1. ст.83 Податкового кодексу України, оскільки перевірка проводилася, як зазначено, в акті відповідно даних інформаційних ресурсів податкових органів (АІС «Облік податків та платежів», АІС «Облік платників», АІС «Податки», АРМ «БЕСТ-Звіт», АІС «Система обробки податкових зобовязань та податкового кредиту у розрізі контрагентів»). До суду позивачем були надані завірені копії наступних документів за зазначений в акті перевірки період: договори купівлі-продажу; договори транспортного експедирування; договори поставки; договори про надання послуг; специфікації; податкові накладні; видаткові накладні; акти здавання-приймання наданих послуг; довіреності.

Суд також вважає посилання відповідача в акті перевірки на вищезазначені норми Цивільного кодексу України безпідставними виходячи з наступного.

У відповідності до частин 2, 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження обєктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу обєктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших обєктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Тобто, факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування.

Інший підхід потенційно надасть можливість посадовим особам державних органів на власний розсуд оголошувати будь-який правочин недійсним (нікчемним) без звернення до суду, що не є правильним виходячи з загальних засад судочинства.

Крім того, необхідно зазначити, що можливий захист порушеного права шляхом звернення до суду із позовом про визнання нікчемного правочину дійсним стосується лише нікчемних правочинів з дефектом форми та правочинів без необхідного схвалення (параграф 2 глави 16 ЦК України).

Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю - не настають.

Згідно зі ст.234 ЦК України фіктивний правочин визнається судом недійсним. При цьому фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентами, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у звязку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обовязків сторін за такими угодами.

Суд вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до приписів ст.207 Господарського кодексу України господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

З огляду на викладене наведені в акті перевірки порушення не дають право податковому органу вчиняти дії щодо визнання правочинів нікчемними, а є лише підставою, при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними (оспорюваний правочин). Відсутні у перевіряючого на момент проведення перевірки первинної бухгалтерської документації не може бути безумовною підставою для висновку в акті перевірки про визнання угод нікчемними.

Відобразивши в акті перевірки певні фактичні дані, не можна довести нікчемність правочину, свідчить і думка Верховного суду України, висловлена в Узагальненнях ВСУ під назвою «Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними», доведених листом від 24.12.2008 р. Так у розділі Узагальнень «Правові наслідки не відповідності змісту правочину законодавству» йдеться про зміст правочину, а не факти, що свідчать про його виконання.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, та які повинні мати певні обовязкові реквізити (дату та місце складання, назву підприємства, зміст господарської операції, посади осіб, підписи осіб, що дають змогу ідентифікувати осіб, яка брали учать у здійсненні господарської операції).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку № 88 від 24.05.1995 р. визначено, що первинні документи, в тому числі на паперових носіях, для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обовязкові реквізити: назва підприємства, від імені якої складений документ, назва документа, дата і місце складання, зміст господарської операції, посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Згідно частин 1, 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У відповідності з п.1 ч.2 ст.162 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправними рішення субєкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

За таких обставин, суд вважає за можливим визнати протиправними дії ДПІ у АНД районі м.Дніпропетровська з проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «Нью Стар» (код за ЄДРПОУ 37211870) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2011 року та висновків викладених в акті №1374/23-2/37211870 від 30 червня 2011 року, оскільки відповідачем не було доведено правомірності своїх дій при проведенні перевірки позивача.

Відповідно до ст.94 КАС України судові витрати у справі покладаються на сторону, проти якої ухвалена постанова.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 11, 69, 71, 94, 122, 158 - 163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська з проведення документальної невиїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Стар» (код за ЄДРПОУ 37211870) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за лютий, березень, квітень 2011 року та висновків викладених в акті №1374/23-2/37211870 від 30 червня 2011 року.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Нью Стар» судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп. (три гривні сорок копійок).

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст.254 КАС України та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Повний текст постанови складено 14 листопада 2011 року

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >К.С. Кучма

< Текст >