Постанова № 21070755, 22.11.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

22.11.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 08 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/12643/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіГорбалінського В.В. <Текст > при секретаріКошлі А.О. за участю: представника позивача Медведєвої Л.В. представника відповідача Строчак Н.В. < ПІБ Представників ><Текст > розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Акціонерного товариства закритого типу "Дніпродзержинський завод продтоварів" до державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень ВСТАНОВИВ: 06.10.2011 року акціонерне товариство закритого типу «Дніпродзержинський завод продтоварів» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області та з урахуванням уточнень просить суд: визнати частково протиправними та частково скасувати податкові повідомлення рішення державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області форми «Ш» №0004851502 від 20.09.2011 року на суму 7336,50 грн. та форми «Ш» №0004851502 від 20.09.2011 року на суму 22843,25 грн., надісланих на адресу позивача акціонерного товариства закритого типу «Дніпродзержинський завод продтоварів». В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 29.09.2011 року позивач отримав з державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області податкові повідомлення рішення форми «Ш»: № 0004841502 від 20.09.2011 року на суму 7340, 50 грн. та № 0004851502 від 20.09.2011 року на суму 68238, 24 грн. про нарахування йому штрафних санкцій у звязку з порушенням строків сплати самостійно визначеного податкового зобовязання. Позивач не погоджується із нарахованими йому штрафними санкціями оскільки державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області при нарахуванні штрафних санкцій за порушення термінів сплати самостійно визначеного податкового зобовязання, не враховано пункт 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України. Відповідно до зазначеної норми, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Отже, позивач вважає, що прийняті податкові повідомлення рішення №0004851502 від 20.09.2011 року та №0004851502 від 20.09.2011 року частково є протиправними та в частині підлягають скасуванню.

Представник позивача у судове засідання зявилась, надала пояснення аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві, та просила суд задовольнити позов в повному обсязі.

Також, у судове засідання зявилась представник відповідача, проти позову заперечувала у звязку з тим, що штрафні санкції відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у розмірі 1 гривні за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються виключно при обчисленні податкових зобовязань, а штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобовязань нараховуються в автоматичному режимі по особовому рахунку картки платника відповідно до п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України. (Лист ДПА України від 03.02.2011 року 2963/7/10-1017/302 про застосування штрафних санкцій).

Таким чином, державна податкова інспекція у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області діяла у відповідності до вимог чинного законодавства та у межах компетенції, визначеної законом.

Суд, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в ній у своєї сукупності, встановив.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Частиною 3 цієї статті передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано та обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вирішуючи спір по суті, відповідно до ст. 159 КАС України, суд приймає рішення, яке повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а обґрунтованим ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, суд, розглядаючи справу, повинен перевірити чи відповідають дії субєкта владних повноважень, в даному випадку державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області, критеріям, встановлених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, та повно і всебічно зясувати всі обставини у справі.

Компетенція контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, порядок нарахування, сплати податків і зборів (обовязкових платежів) та відповідальність платників податків за порушення вимог податкового законодавства, встановлені нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (далі ПК України).

Відповідно до п.п.14.1.156 п. 14.1. ст. 14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

У відповідності п.16.1.4 ст. 16 ПК України платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 57.1 статті 57 ПК України встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п. 113.3 ст. 113 ПК України штрафні (фінансові) санкції (штрафи) за порушення норм законів з питань оподаткування або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, застосовуються у порядку та у розмірах, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 126.1 ст. 126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

08.09.2011 року працівниками державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності акціонерного товариства закритого типу «Дніпродзержинський завод продтоварів» з податку на додану вартість, під час якої було встановлено порушення вимог чинного законодавства України, а саме: порушення граничного терміну сплати податку на додану вартість.

За результатами перевірки складено акт № 4617/458/15-230/00377532 від 08.09.2011 року, яким встановлено несвоєчасність сплати податку на додану вартість по податковим деклараціям за серпень 2010 року №9003959896 від 20.09.2010 року (граничний строк сплати 30.09.2010 року), вересень 2010 року №9004548176 від 20.10.2010 року (граничний строк сплати 30.10.2010 року), жовтень 2010 року №9005329286 від 22.11.2010 року (граничний строк сплати 30.11.2010 року), листопад 2010 року №9005742870 від 20.12.2010 року (граничний строк сплати 30.12.2010 року), грудень 2010 року №9006423075 від 20.01.2011 року (граничний строк сплати 30.01.2011 року), січень 2011 року №9000680990 від 21.02.2011 року (граничний строк сплати 03.03.2011 року), лютий 2011 року №9001513426 від 21.03.2011 року (граничний строк сплати 30.03.2011 року) та березень 2011 року №9001513426 від 21.03.2011 року (граничний строк сплати 30.04.2011 року).

На підставі вказаного акту перевірки державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області до позивача, на підставі п. 126.1 ст.126 ПК України, були застосовані штрафні санкції:

в розмірі 7340, 50 грн. (податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0004841502 від 20.09.2011 року) у звязку із затримкою сплати самостійно визначеного податкового зобовязання до 30 календарних днів;

в розмірі 68238, 24 грн. (податкове повідомлення-рішення форми «Ш» №0004851502 від 20.09.2011 року) у звязку із затримкою сплати самостійно визначеного податкового зобовязання більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання.

В той же час, відповідно до пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме: розрахунку штрафних санкцій за порушення платіжної дисципліни акціонерного товариства закритого типу «Дніпродзержинський завод продтоварів» та акту перевірки №4617/458/15-230/00377532 від 08.09.2011 року, штрафні санкції у розмірі 7340,50 грн. були застосовані до позивача за чотири випадки порушення граничних строків сплати самостійно визначеного узгодженого податкового зобовязання: за січень 2011 року, за лютий 2011 року, за березень 2011 року. Тобто, порушення позивачем податкового законодавства, у звязку з якими державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області було прийнято податкове повідомлення рішення №0004841502 від 20.09.2011 року, допущені у період з 01 січня по 30 червня 2011 року, а тому штрафні санкції у відповідності до вимог чинного законодавства повинні складати 4,00 грн.

Щодо нарахованих податковим повідомленням рішенням № 0004851502 від 20.09.2011 року штрафних санкцій в розмірі 68238, 24 грн. суд зазначає, що акціонерним товариством закритого типу «Дніпродзержинський завод продтоварів» були порушені граничні строки сплати податкового зобовязання за серпень 2010 року (граничний строк сплати 30.09.2010 року), за вересень 2010 року (граничний строк сплати 30.10.2010 року), за жовтень 2010 року (граничний строк сплати 30.11.2010 року), за листопад 2010 року (граничний строк сплати 30.12.2010 року) із затримкою більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання. Таким чином, сума нарахованих штрафних санкцій за даний період, у відповідності до п.126.1 ст.126 ПК України, складає 45390,99 грн.

Також, позивач порушив податкове законодавство частково за період з 1 січня по 30 червня 2011 року, а саме: затримав сплату податкового зобовязання за трьома платежами за грудень 2010 року (граничний строк сплати 30.01.2011 року) та одним платежем за лютий 2011 року (граничний строк сплати 30.03.2011 року), а тому суд вважає, що штрафні санкції відповідно до вимог пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, в цій частині повинні складати 4,00 грн., а отже нараховані податковим органом штрафні санкції у відповідності до п.126.1 ст.126 ПК України в розмірі 22847,25 грн. є неправомірним.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач при нарахуванні штрафних санкцій позивачу не врахував положення пункту 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, відповідно до якої у даний період штрафні санкції застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

Таким чином, суд вважає податкове повідомлення рішення №0004841502 від 20.09.2011 року в частині нарахованих штрафних санкцій в розмірі 7336,50 грн. та податкове повідомлення рішення №0004851502 від 20.09.2011 року в частині нарахованих штрафних санкцій в розмірі 22843,25 грн. протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Суд не бере до уваги посилання відповідача на лист ДПА України від 03.02.2011 року 2963/7/10-1017/302 про застосування штрафних санкцій, оскільки даний лист не є нормативно-правовим актом, а несе лише рекомендаційних характер.

За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов акціонерного товариства закритого типу «Дніпродзержинський завод продтоварів» до державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про визнання недійсними податкових повідомлень рішень задовольнити.

Визнати частково протиправними та частково скасувати податкові повідомлення рішення державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області форми «Ш» №0004851502 від 20.09.2011 року на суму 7336,50 грн. та форми «Ш» №0004851502 від 20.09.2011 року на суму 22843,25 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Текст постанови у повному обсязі складено 10.11.2011 року.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >В.В. Горбалінський

< Текст >