Постанова № 21070681, 21.11.2011, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

21.11.2011< копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/11538/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЖукової Є.О.

при секретарі судового засіданняКоваленко М.В.

за участю представника позивачаБоська С.О.

за участю представника відповідачаМакушева Є.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «РБУ - Компані»до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дій, -

ВСТАНОВИВ:

14.09.2011р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов приватного підприємства «РБУ - Компані», в якому позивач просить:

- визнати дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки приватного підприємства «РБУ - Компані» в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість за лютий 2011 року - протиправними;

- визнати дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська щодо визнання відсутності обєктів оподаткування по операціях з придбання товарів приватним підприємством «РБУ - Компані» у податковому періоді за лютий 2011 року та щодо визнання правочинів такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, укладених у лютому 2011 року протиправними.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Приватним підприємством «РБУ - Компані» був отриманий акт Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська про результати невиїзної позапланової перевірки з питання дотримання податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість за лютий 2011 року №575/233/36841858 від 11.05.2011р. Підставами для проведення зазначеної перевірки були посилання податкового органу на п.п.79.1. п.79.2. ст.79 Податкового кодексу України від 02.12.2010 р. №2755. В описовій частині зазначеного акту перевірки від 11.05.2011р. відповідач зробив висновок, що фактично, згідно податкової звітності та проведених заходів щодо встановлення місцезнаходження підприємства та його посадових осіб, у позивача встановлена відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, складських та торгівельних приміщень, транспорту та торгівельного обладнання, сировини та матеріалів для здійснення діяльності. Також відповідач зазначає, що в ході проведення перевірки правочинів, що суперечать інтересам держави та суспільства (нікчемні правочини) та зазначив про це в описовій частині акту перевірки від 11.05.2011р. Такі висновки були ним зроблені на підставі того, що позивач не надав інформацію та документи про використання у своїй діяльності власного чи орендованого офісного, виробничого (торгівельного, складського) приміщень, не надав до перевірки бухгалтерських та податкових документів, що засвідчують здійснення господарських операцій з постачальниками.

Таким чином, на думку відповідача, позивач порушив статті 203, 215, 216 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених в лютому 2011 року.

Отже, на підставі зазначеного вище, позивач вважає, що дії посадових осіб Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська, які полягають у проведенні позапланової невиїзної позапланової перевірки з питань податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість за лютий 2011 року в результаті якої було складено акт перевірки №575/233/36841858 від 11.05.2011р. та дії, щодо визнання правочинів, укладених ПП «РБУ - Компані» за лютий 2011 року такими, що порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства - протиправними.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.09.2011р. провадження по справі було відкрито та справу призначено до судового розгляду.

Представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов за викладених у ньому підстав, також зазначив, що жодними нормами чинного законодавства України не передбачені повноваження податкового органу встановлювати нікчемність (фіктивність) правочинів в актах перевірки господарської діяльності.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти адміністративного позову та просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на заперечення проти адміністративного позову від 24.10.2011р., також зазначив наступне.

22.04.2011р. ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська був виданий наказ №469-4 про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «РБУ-Компані» за період з 01.12.2011р. по 31.01.2011р., на підставі п.п. 20.1.4. п.20.1 ст.20, п.п. 75.1.2 п.75.1 ст.75., п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України у зв'язку з виявленням недостовірності даних, що містяться у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2011 року поданої ПП «РБУ Компані» та ненаданням позивачем пояснень та їх документального підтвердження на обов'язковий письмовий запит ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська протягом 10 - робочих днів з дня отримання запиту. Наказ від 22.04.2011р. №469-4 разом з повідомленням про запрошення був надісланий позивачу за місцем його реєстрації.

На підставі п.п.78.1.4., п.78.1, ст.78, п.п. 79.1, ст.79 Податкового кодексу України документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин, як: виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, що платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п.85.2. ст.85 ПКУ платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Позивачем не було надано до перевірки первинних документів, які б підтверджували ведення господарської діяльності за лютий 2011 року у зв'язку з чим, факт здійснення правочину, зміст якого викладено у отриманих та виданих ПП «РБУ Компані» податкових накладних, підтвердити не можливо, що призвело до завищення за лютий 2011 року податкових зобов'язань на загальну суму 772835грн. та податкового кредиту на суму 745786грн.

Отже, у зв'язку з чим за результатами перевірки ПП «РБУ Компані» відповідач вважає, що у позивача відсутні необхідні умови для ведення господарської і економічної діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, а тому відповідно до ч.1, 5 ст.203, ст.215 ст.228 Цивільного кодексу України, зазначені прочини мають ознаки нікчемності. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін по даній справі, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

11.05.2011р. посадовими особами ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська була проведена документальна невиїзна позапланова перевірка приватного підприємства «РБУ - Компані» в частині дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства з податку на додану вартість за лютий 2011 року, зазначена перевірка здійснювалась на підставі довідки від 17.02.2011р. №4053/8/04-033 та наказу від 22.04.2011р. №469-4 ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська.

За результатами зазначеної вище перевірки ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська був складений акт перевірки №575/233/36841858 від 11.05.2011р., згідно висновків якого при проведенні зазначеної перевірки ПП «РБУ - Компані» було виявлено наступне порушення:

- ч.1,5 ст.203, ст.215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦК України) по правочинам, укладеним з контрагентами ПП «РБУ - Компані» в лютому 2011 року;

Крім того, згідно акту №267 від 11.05.2011р., посадові особи ПП «РБУ - Компані» не зявились до приміщення ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська з метою присутності представника підприємства при проведенні документальної невиїзної позапланової перевірки приватного підприємства «РБУ - Компані» в частині дотримання вимог податкового законодавства та іншого законодавства з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

На адресу позивача, на підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п.75.1 ст.75, п.п.78.1.4 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 Податкового кодексу України, було направлено повідомлення №10580-2 від 22.04.2011р., згідно якого представника позивача запрошували 11.05.2011р. на 10год. 00хв. до приміщення ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська, каб.№515 з метою надання пояснень, а також документів бухгалтерського обліку, однак конверт повернувся до податкового органу із відміткою відділення поштового звязку «за зазначеною адресою не знаходиться».

Правовідносини сторін щодо дотримання вимог податкового законодавства регулюються нормами Конституції України №254к/96 від 28.06.1996р., Цивільного кодексу України №435-IV від 16.01.2003р., Закону України «Про державну податкову службу в Україні» №509-XII від 04.12.1990р. та нормами Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI.

Згідно акту перевірки №575/233/36841858 від 11.05.2011р., перевірка проводилась за відсутності посадових осіб приватного підприємства «РБУ - Компані» - ОСОБА_3, оскільки працівниками податкового органу була складена довідка від 20.12.2010р. №1489/7/26-51, згідно якої позивач не знаходиться за місцем юридичної реєстрації.

При цьому факт відсутності позивача за зазначеною адресою спростовується наданими в судовому засіданні доказами, а саме: договором оренди приміщення від 01.10.2010р., згідно п.1.1 якого, орендодавець в особі приватного підприємця ОСОБА_4 передає, а орендар приймає в тимчасове користування приміщення адміністративно - побутового корпусу, загальною площею 18м?, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Крім того, як вбачається з первинних документів бухгалтерського обліку, наданих представником позивача в судовому засіданні, в кожному з них зазначена саме юридична адреса позивача, згідно договору оренди від 01.10.2010р.

Як вбачається з акту перевірки №575/233/36841858 від 11.05.2011р., документальна позапланова перевірка господарської діяльності позивача проводилась на підставі податкових декларацій, наданих ПП «РБУ - Компані» до податкового органу з ПДВ за лютий 2011 року.

Відповідно до п.75.1.2 ст.75 Податкового кодексу України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Крім того, пунктом 78.1 ст.78 визначений вичерпний перелік підстав проведення документальної позапланової перевірки, з матеріалів акту перевірки №575/233/36841858 від 11.05.2011р. вбачається, що : по - перше посадові особи податкового орану діяли в порушення вимог податкового кодексу, оскільки документальна перевірка здійснювалась лише на підставі податкової декларації ПП «РБУ - Компані» з ПДВ за лютий 2011 року, будь яких інших первинних документів бухгалтерського обліку перевіряючи ми не використовувались, а по друге - в ході судового розгляду справи представник відповідача жодного разу не зміг надати суду пояснення з посиланням на норми Податкового кодексу України щодо обґрунтованості підстав проведення саме позапланової невиїзної документальної перевірки позивача.

Згідно акту перевірки №575/233/36841858 від 11.05.2011р., позивач перебував в господарських правовідносинах з наступними:

- контрагентами - покупцями: ТОВ ВКФ «СВІТ», ТОВ «Студія Води «Тріон», НДІГП ВІПГС Академії інженерних наук України, ТОВ «Анта», Українсько Російське ТОВ ВБКФ «Оланво», ЗАТ Українсько Російське АТЗТ «Системи реального часу - України» з іноземними інвестиціями, ТОВ «Грань», ПП «Реал», ТОВ «КБ Аерокоптер», ПП фірма «Інтертрейд», ТОВ «АТР», ТОВ «Агро Ленд плюс», ТОВ «СТС - 3», ТОВ «Корса», ПП «ДТ - Плюс», ПП «Маяк Екологія - сервіс», ТОВ «Голметресурс», ТОВ «Індустріальні системи автоматизації», ТОВ «Стиль Буд і К», ТОВ «Спортімпекс», ТОВ «Метеопрог», ТОВ «Смарт Секьюріті Україна», ТОВ «Пневмотехнології», ТОВ «Енергопромсистеми», ТОВ «Теплобудпласт», ПП «Вимірювальні системи», ТОВ «Сетав авто Кривий Ріг», ТОВ «Авто Р плюс», ТОВ «ТК «АТК Україна», ФО-П ОСОБА_5, ТОВ КФ «Фавор, ЛТД», ПАТ «Глуховецький гірничо збагачувальний каоліновий комбінат», ФО-П ОСОБА_6;

- контрагентами постачальниками: ПП «Ліга», ТОВ «Айкнос», ТОВ «Опт сервіс Україна», ТОВ «Оріон Актив», ТОВ «Компанія «Самекс», ПП «Фірма «Магеллан».

На підставі перевірки податкової декларації ПП «РБУ - Компані» з ПДВ за лютий 2011 року від 15.04.2011р. №1130424 та додатку №5 до зазначеної декларації «Розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів», відповідач робить наступний висновок в акті перевірки №575/233/36841858 від 11.05.2011р.:

- оскільки станом на 22.04.2011р. наявні розбіжності по завищенню податкового кредиту та податкових зобовязань з ПДВ за лютий 2011 року з одним з контрагентів постачальників позивача ПП «Фірма «Магеллан» (код ЄДРПОУ 31251546) в сумі 525470грн. 32коп.;

- оскільки на запит ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 15.04.2011р. №9806/10/23-323 позивач не надав відповіді податковому органу, як вбачається з матеріалів справи, внаслідок того, що зазнаний запит повернувся на адресу відповідача з відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не знаходиться»;

- оскільки позивачем не була надана до податкового органу податкова декларація з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, внаслідок чого у відповідача була відсутня інформація щодо наявності основних засобів, нематеріальних активів, амортизаційних нарахувань ПП «РБУ - Компані» - на думку відповідача, у ПП «РБУ - Компані»: по перше, відсутня база і обєкт нарахування податку з прибутку підприємства за 2010 рік, по друге, відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь якого виду діяльності, транспорті засоби, а отже і позивач здійснював господарську діяльність з метою надання податкової вигоди переважно контрагентам, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема у випадках щодо здійснення штучного формування валових витрат та формування податкового кредиту через посередників, не мали реального товарного характеру, а отже були нікчемними (фіктивними), згідно вимог ч.1,5 ст.203, ст.215, 228, 662, 655, 656 Цивільного кодексу України.

Пунктом 2 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом від 22.12.2010р. №984 передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, дотримання і законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому порядку органом державної податкової служби документів та податкової звітності, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

При формуванні зазначеного вище висновку податковим органом не було зазначено будь - якого документального підтвердження фінансово - господарських взаємовідносин позивача по взаєморозрахункам з контрагентами, які мали місце у відповідному періоді, а отже відповідач сформував висновок зазначений в акті перевірки №575/233/36841858 від 11.05.2011р. без дослідження первинних документів бухгалтерського обліку позивача, що в свою чергу суперечить змісту п.6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань податкового, валютного та іншого законодавства.

В ході судового розгляду справи, представником позивача за його клопотанням та на підставі ухвали суду від 15.09.2011р. були досліджені оригінали та долучені до матеріалів справи копії первинних документів бухгалтерського обліку, які підтверджують дійсність та товарність господарських операцій ПП «РБУ - Компані» з контрагентами покупцями та контрагентами постачальниками, а саме: стор. 75 190 матеріалів справи.

Вимоги до змісту первинного облікового документу встановлені ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Відповідно до зазначеної норми документ повинен містити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як вбачається з матеріалів справи податкові та видаткові накладні, видані контрагентами позивача містять усі передбачені Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» реквізити, частиною 5 ст.65 Господарського кодексу України передбачено, що керівник підприємства без доручення діє від імені підприємства, представляє його інтереси в органах державної влади і органах місцевого самоврядування, інших організаціях, у відносинах з юридичними особами та громадянами, формує адміністрацію підприємства і вирішує питання діяльності підприємства в межах та порядку визначених установчими документами.

Крім того, в ході судового розгляду справи до матеріалів справи були долучені копії та досліджені в судовому засіданні оригінали банківських виписок по контрагентам позивача за лютий 2011 року, а саме: стор. 200 - 245 матеріалів справи, які підтверджують рух активів у процесі здійснення господарської діяльності позивачем.

В судовому засіданні представник відповідача не зміг надати суду жодних пояснень щодо досліджених та долучених до матеріалів справи копій первинних документів бухгалтерського обігу ПП «РБУ - Компані», як не зміг спростувати пояснень представника позивача щодо дійсності та товарності господарських операцій з контрагентами першої ланки, крім того відповідач не надав суду жодних пояснень з посиланням на норми чинного законодавства України, якими були б передбачені повноваження податкового органу щодо встановлення нікчемності (фіктивності) правочинів в актах перевірок.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.

Статтею 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право, а саме : запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених субєктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності.

Податковим органом в акті перевірки №575/233/36841858 від 11.05.2011р. зроблено висновок про те, що правочини, укладені ПП «РБУ - Компані» мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, свідчать про відсутність наміру створення правових наслідків, не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю, тобто, такі правочини носять фіктивний характер.

Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину, а саме: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно з ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 228 ЦК України передбачено: правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Разом з тим висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.

Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів нікчемними» роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є: правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочинами, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.

Акт перевірки №575/233/36841858 від 11.05.2011р. не тільки не містить таких посилань, а й не доводить умислу ПП «РБУ - Компані» на порушення публічного порядку, не містить посилання і на те, в чому таке порушення полягає, окрім посилань на наявність розбіжності по завищенню податкового кредиту та податкових зобовязань з ПДВ за лютий 2011 року з одним з контрагентів постачальників позивача ПП «Фірма «Магеллан» (код ЄДРПОУ 31251546) в сумі 525470грн. 32коп. та відсутності відповіді позивача на запит ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська від 15.04.2011р. №9806/10/23-323.

Також, в матеріалах справи відсутнє рішення суду про визнання правочинів, укладених між позивачем та контрагентами позивача недійсними, через недодержання вимог щодо їх відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам суспільства, яке набрало законної сили.

Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобовязання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктивності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Аналізуючи наведені норми, суд дійшов висновку, що відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочину ухвалюється судове рішення.

Отже, відповідач, зробивши висновок у акті перевірки №575/233/36841858 від 11.05.2011р. про нікчемність правочинів, не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності (фіктивності) правочинів позивача з його контрагентами, позиція відповідача про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплена належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими.

Правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлені цим правочином, про що йдеться в акті, визначається законом як фіктивний (ст.234 ЦК України). Фіктивні правочини не віднесено законом до нікчемних, їх недійсність визнається тільки судом. При цьому, як вже було зазначено вище, судові рішення про визнання правочинів недійсними (нікчемними), укладених позивачем з контрагентами, відсутні.

Згідно з п.1 ч.1 ст.11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи.

Відповідно до п.2.4 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних станових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства №327 від 10.08.2005р., у висновку акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок відображається: узагальнений опис виявлених перевіркою порушень податкового, валютного та іншого законодавства з посиланням на підпункти, пункти, статті нормативно-правових актів; виявлені порушення податкового та іншого законодавства відображаються у гривнях у розрізі податків, зборів та інших обов'язкових платежів з розбивкою за роками та податковими періодами, у межах періоду, що перевіряється. Виявлені порушення валютного законодавства відображаються у розрізі зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Відповідно до п.2.3.4 Порядку, не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.

З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених субєктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності, що виключає право податкового органу в акті перевірки №575/233/36841858 від 11.05.2011р. робити висновки про те, що правочини, укладені ПП «РБУ - Компані», мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону, порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб, такі правочини свідчать про відсутність наміру створення правових наслідків, не створюють інших юридичних наслідків, крім тих, що повязані з їх недійсністю, тобто, такі правочини носять фіктивний характер.

Стаття 198 Податкового кодексу визначає, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Надання податковому органу належним чином всіх оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, є підставою для формування валових витрат та податкового кредиту, оскільки податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

З метою однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України, а також врахування при здійсненні правосуддя позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної в листі від 02.06.2011р. №742/11/13 11, особлива увага при розгляді зазначеної справи була приділена саме дослідженню обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку позивача, на підставі яких ним були сформовані дані бухгалтерського обліку, для чого судом був зясований: рух активів у процесі здійснення господарської діяльності позивачем; встановлена спеціальна податкова правосубєктність контрагентів позивача; встановлений звязок між фактом придбання товарів (послуг) позивачем і безпосередньою господарською діяльністю позивача, тощо.

Для зясування зазначених вище обставин судом неодноразово пропонувалося надати відповідачу будь які докази на підтвердження висновків, зазначених ним у акті перевірки №575/233/36841858 від 11.05.2011р. Будь яких доказів, крім посилань на відсутність відповіді позивача на лист ДПІ у Ленінському районі м.Дніпропетровська 15.04.2011р. №9806/10/23-323 та нібито існуючу розбіжність по завищенню податкового кредиту та податкових зобовязань з ПДВ за лютий 2011 року з одним з контрагентів постачальників позивача ПП «Фірма «Магеллан» (код ЄДРПОУ 31251546) в сумі 525470грн. 32коп., відповідачем суду надано не було. Натомість, як вбачається з наведених вище та досліджених судом доказів, позивачем були повною мірою доведені як рух активів у процесі здійснення господарської діяльності позивачем, так і встановлена спеціальна податкова правосубєктність контрагентів позивача, а також встановлений звязок між фактом придбання товарів (послуг) позивачем і безпосередньою господарською діяльністю позивача.

Згідно з ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частина 1 ст.71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем у ході судового розгляду справи не було доведено правомірність своїх висновків щодо нікчемності правочинів, викладених в акті перевірки №575/233/36841858 від 11.05.2011р. з урахуванням наданих відповідачу повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, оскільки податкові органи правом на встановлення нікчемності правочинів не наділені.

За викладеного вище, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо висновків, зазначених у акті перевірки №575/233/36841858 від 11.05.2011р. щодо нікчемності правочинів є неправомірними та такими, що прийняті за межами наданих відповідачу повноважень та у спосіб, що не передбачений Конституцією та законами України.

При цьому, слід зазначити, що адміністративний суд також не може встановлювати недійсність або нікчемність правочинів, оскільки розгляд спорів щодо визнання договорів недійсними (нікчемними) не віднесені до юрисдикції адміністративних судів у відповідності до вимог ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, позовні вимоги приватного підприємства «РБУ - Компані» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дій є законними і обґрунтованими, а тому такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов приватного підприємства «РБУ - Компані» до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська про визнання протиправними дій задовольнити повністю.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська щодо проведення документальної невиїзної позапланової перевірки приватного підприємства «РБУ - Компані» в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства з податку на додану вартість за лютий 2011 року протиправними.

Визнати дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Дніпропетровська щодо визнання відсутності обєктів оподаткування по операціях з придбання товарів приватним підприємством «РБУ - Компані» у податковому періоді за лютий 2011 року та щодо визнання правочинів такими, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, укладених у лютому 2011 року протиправними.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 07.11.2011р.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Є.О. Жукова

< Текст >